Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Же́мчуг» — бронепалубний крейсер Російського імператорського флоту типу «Жемчуг» періоду Російсько-японської війни та Першої світової війни.
| Жемчуг | ||
|---|---|---|
 | ||
| «Жемчуг» на імператорському огляді Другої Тихоокеанської ескадри. Ревель, 27 вересня 1904 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | бронепалубний крейсер ІІ рангу | |
| Держава прапора |  Російська імперія | |
| Належність | Балтійський флот Друга Тихоокеанська ескадра Сибірська флотилія | |
| Корабельня | Невський завод, Санкт-Петербург | |
| Закладено | 19 січня 1901 | |
| Спущено на воду | 14 серпня 1903 | |
| Введено в експлуатацію | 26 липня 1904 | |
| Виведений зі складу флоту | 1914 | |
| Статус | затоплений 15 жовтня 1914 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 3380 т | |
| Довжина | 111,30 м | |
| Ширина | 12,2 м | |
| Осадка | 4,90 м | |
| Бронювання | Палуба 30 мм Скоси палуби 50 мм Бойова рубка 30 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 16 парових котлів Ярроу 2 парові машини | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 11 180 к.с. (8,22 кВт) | |
| Швидкість | макс. 24 вуз. (44,4 км/год) | |
| Автономність плавання | 4500 м. миль (при 10 вузлах/год) | |
| Екіпаж | 10 офіцерів, 333 матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8 × 120-мм L/45 6 × 47-мм L/43 2 × 37-мм L/23 1 × 64-мм (десантне) 4 кулемета 7,62-мм | |
| Торпедно-мінне озброєння | 3×1-381-мм ТА (11 торпед) | |
Історія
Крейсер заклали 1 червня 1902 року на Невському заводі для Далекого Сходу. 14 серпня 1903 його спустили на воду в присутності Миколи ІІ. З початком Російсько-японської війни прискорили роботи по доробці крейсера, який було здано флоту 1 липня 1904 з встановленням додаткових гармат — 2×120 мм, 2 ТА. 5 серпня корабель самостійно перейшов до Кронштадта й 29 серпня його включили до [ru]. На огляді ескадри в Ревелі 27 вересня 1904 року його відвідав Микола ІІ.
Цусімська битва
Разом з кораблями з невеликою осадкою пройшов через Суецький канал. При підході до Цусімської протоки входив до складу Першого панцирного загону, тримаючи курс за панцирником [ru]. Після першого попадання 152-мм снаряда капітан спробував вивести з-під обстрілу крейсер, що опинився серед допоміжних кораблів, ледь не протаранивши допоміжний крейсер «Урал» і пошкодивши свій торпедний апарат. О 14:00 «Жемчуг» повернувся до основних сил ескадри, але після пари попадань капітан вирішив триматися подалі від панцирників ескадри, долучившись до загону крейсерів за [ru]. За час битви «Жемчуг» отримав 17 влучань, 2 офіцери й 10 матросів загинуло, близько 30 осіб було поранено. До кінця дня він ішов поруч з крейсером «Аврора». Вночі залишки загону крейсерів контр-адмірала [ru] відірвались від японських кораблів, покинувши свої транспортні кораблі. Крейсери «Аврора», «Олег», «Жемчуг» дійшли 3 червня до Маніли, де були інтерновані.
Сибірська флотилія
Після укладення миру з Японією він у жовтні 1905 року перейшов у Владивосток, долучившись до [ru]. 402 моряка крейсера 10 січня 1906 долучилися до повстання гарнізону й були віддані під суд. Від ходив до портів Китаю, Кореї, Японії, був стаціонаром у Шанхаї (1912). У 1910 році був капітально відремонтований, після чого був флагманом флотилії (1911).
Перша світова війна
З початком війни крейсери «Аскольд», «Жемчуг» з відома Миколи ІІ передали під командування віце-адмірала Т. Джеррама для патрулювання південних морів разом із силами Антанти. 25 серпня 1914 року вони вийшли з Владивостока до Гонконга. У вересні біля узбережжя Філіппін вони розділились. 25 вересня «Жемчуг» конвоював французький корабель до Сінгапура. Через 5 днів його відправили до Пенанга з 4 кораблями. Там його зарахували до складу групи англо-франко-японських кораблів, що мали розшукувати німецький легкий крейсер-рейдер «Емден». Його вислали до Нікобарських островів у Бенгальській затоці, однак наступного дня він повернувся в Пенанг під приводом поганого стану. Капітан барон І. А. Черкасов отримав дозвіл віце-адмірала Джеррама на ремонт парової машини. За його наказом почали розбирати 15 з 16 котлів, причому один котел не міг забезпечити роботу конвеєрів подачі набоїв, помп. Напевно, причиною ремонту був приїзд 14 жовтня до Пенанга його дружини, до готелю якої він відбув ввечері. Замість себе він залишив старшого офіцера Н. В. Кулібіна. Команда, як і капітан, відпочивала, не виставивши вахтових.
О 4:50 до порту увійшов розшукуваний «Емден» без прапора з фальшивою четвертою трубою, що робило його схожим на британський крейсер «Ярмут». Серед кораблів вони вибрали найбільший військовий, яким був «Жемчуг». На відстані близько 180 м на «Емдені» підняли прапор, відкрили вогонь з гармат і випустили торпеду, що попала в корму. На «Жемчугу» частина команди кинулась у воду. Н. В. Кулібін навіть не подав відповідного сигналу тривоги, а біля гармат не було набоїв. «Жемчуг» встиг зробити декілька пострілів, що не влучили в ціль. «Емден» хотів атакувати два французькі міноносці, що стояли в порту, але в морі з'явився неопізнаний корабель, тож «Емден» вирушив до виходу з порту, випустивши ще одну торпеду в «Жемчуг». Вона потрапила під мостик, через що детонували набої в трюмі. Корпус «Жемчуга» розламався навпіл і за 15 секунд він затонув. З 354 екіпажу загинуло 82 моряки (ще 7 померло згодом від опіків), 9 офіцерів і 140 моряків було поранено.
У січні 1915 року водолазам допоміжного крейсера «Орел» вдалось підняти одну 120-мм гармату, кулемет та 6 оптичних прицілів. У 1920-х роках британські водолази розібрали більшу частину корабля.
Наслідки
Спеціальна комісія вину за загибель крейсера поклала на капітана й старшого офіцера. Скандал викликало те, що на момент загибелі екіпаж весело проводив час і на крейсері ще загинуло 60 китайських повій. Вироком військово-морського суду капітана ІІ рангу барона І. А. Черкасова й старшого лейтенанта Н. Кулібіна позбавили всіх чинів, нагород і дворянства і присудили відповідно до 3,5 і 1,5 років ув'язнення, замість чого вони були відправлені як матроси у військові частини на фронт. Микола ІІ начебто ще й підписав заборону Черкасову одружуватись, щоб у нього не було спадкоємців. Через 1,5 роки обоє були амністовані з поверненням звань, нагород і дворянства. І. А. Черкасов помер 1942 під Парижем, а Н. Кулібін у лютому 1917 був поранений революційним матросом і паралізований, від чого помер у серпні 1918 р. На могилі моряків у Пенангу встановлено хрест.
Примітки
- Ещё раз о гибели крейсера «Жемчуг» [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- В. В. Хромов. Крейсера типа «Жемчуг» / А. С. Рагузин. — М.: Моделист-конструктор, 2005. — 32 с. — (Морская коллекция № 1 (70) / 2005) (рос.)
- Крейсеры «Жемчуг» и «Изумруд»; Аллилуев, А. А.; Богданов, М. А. — Изд-во: СПб: ЛеКо, 2004 г. — (рос.)
- О памятниках морякам с русского крейсера «Жемчуг» на островах Пинанг и Джереджак (Малайзия) (рус.) // Посольство Российской федерации в Малайзии. — 2006 (рос.)
- Roger Chesneau, Eugène Kolesnik: Conway's All the World's Fighting Ships 1860—1905, Conway Maritime Press (1979) — (англ.)
- V. M. Tomitch: Warships of the Imperial Russian Navy, 1968 (англ.)
Посилання
- Бронепалубный крейсер «Жемчуг» [ 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhe mchug bronepalubnij krejser Rosijskogo imperatorskogo flotu tipu Zhemchug periodu Rosijsko yaponskoyi vijni ta Pershoyi svitovoyi vijni Zhemchug Zhemchug na imperatorskomu oglyadi Drugoyi Tihookeanskoyi eskadri Revel 27 veresnya 1904SluzhbaTip klas bronepalubnij krejser II ranguDerzhava prapora Rosijska imperiyaNalezhnist Baltijskij flot Druga Tihookeanska eskadra Sibirska flotiliyaKorabelnya Nevskij zavod Sankt PeterburgZakladeno 19 sichnya 1901Spusheno na vodu 14 serpnya 1903Vvedeno v ekspluataciyu 26 lipnya 1904Vivedenij zi skladu flotu 1914Status zatoplenij 15 zhovtnya 1914IdentifikaciyaParametriTonnazh 3380 tDovzhina 111 30 mShirina 12 2 mOsadka 4 90 mBronyuvannya Paluba 30 mm Skosi palubi 50 mm Bojova rubka 30 mmTehnichni daniRuhova ustanovka 16 parovih kotliv Yarrou 2 parovi mashiniGvinti 2Potuzhnist 11 180 k s 8 22 kVt Shvidkist maks 24 vuz 44 4 km god Avtonomnist plavannya 4500 m mil pri 10 vuzlah god Ekipazh 10 oficeriv 333 matrosiOzbroyennyaArtileriya 8 120 mm L 45 6 47 mm L 43 2 37 mm L 23 1 64 mm desantne 4 kulemeta 7 62 mmTorpedno minne ozbroyennya 3 1 381 mm TA 11 torped U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhemchug IstoriyaKrejser zaklali 1 chervnya 1902 roku na Nevskomu zavodi dlya Dalekogo Shodu 14 serpnya 1903 jogo spustili na vodu v prisutnosti Mikoli II Z pochatkom Rosijsko yaponskoyi vijni priskorili roboti po dorobci krejsera yakij bulo zdano flotu 1 lipnya 1904 z vstanovlennyam dodatkovih garmat 2 120 mm 2 TA 5 serpnya korabel samostijno perejshov do Kronshtadta j 29 serpnya jogo vklyuchili do ru Na oglyadi eskadri v Reveli 27 veresnya 1904 roku jogo vidvidav Mikola II Zhemchug u Manili Cherven 1905Cusimska bitva Dokladnishe Cusimska bitva Razom z korablyami z nevelikoyu osadkoyu projshov cherez Sueckij kanal Pri pidhodi do Cusimskoyi protoki vhodiv do skladu Pershogo pancirnogo zagonu trimayuchi kurs za pancirnikom ru Pislya pershogo popadannya 152 mm snaryada kapitan sprobuvav vivesti z pid obstrilu krejser sho opinivsya sered dopomizhnih korabliv led ne protaranivshi dopomizhnij krejser Ural i poshkodivshi svij torpednij aparat O 14 00 Zhemchug povernuvsya do osnovnih sil eskadri ale pislya pari popadan kapitan virishiv trimatisya podali vid pancirnikiv eskadri doluchivshis do zagonu krejseriv za ru Za chas bitvi Zhemchug otrimav 17 vluchan 2 oficeri j 10 matrosiv zaginulo blizko 30 osib bulo poraneno Do kincya dnya vin ishov poruch z krejserom Avrora Vnochi zalishki zagonu krejseriv kontr admirala ru vidirvalis vid yaponskih korabliv pokinuvshi svoyi transportni korabli Krejseri Avrora Oleg Zhemchug dijshli 3 chervnya do Manili de buli internovani Zhemchug u Vladivostoci 1906Sibirska flotiliya Pislya ukladennya miru z Yaponiyeyu vin u zhovtni 1905 roku perejshov u Vladivostok doluchivshis do ru 402 moryaka krejsera 10 sichnya 1906 doluchilisya do povstannya garnizonu j buli viddani pid sud Vid hodiv do portiv Kitayu Koreyi Yaponiyi buv stacionarom u Shanhayi 1912 U 1910 roci buv kapitalno vidremontovanij pislya chogo buv flagmanom flotiliyi 1911 Persha svitova vijna Dokladnishe Bij bilya Penanga Z pochatkom vijni krejseri Askold Zhemchug z vidoma Mikoli II peredali pid komanduvannya vice admirala T Dzherrama dlya patrulyuvannya pivdennih moriv razom iz silami Antanti 25 serpnya 1914 roku voni vijshli z Vladivostoka do Gonkonga U veresni bilya uzberezhzhya Filippin voni rozdililis 25 veresnya Zhemchug konvoyuvav francuzkij korabel do Singapura Cherez 5 dniv jogo vidpravili do Penanga z 4 korablyami Tam jogo zarahuvali do skladu grupi anglo franko yaponskih korabliv sho mali rozshukuvati nimeckij legkij krejser rejder Emden Jogo vislali do Nikobarskih ostroviv u Bengalskij zatoci odnak nastupnogo dnya vin povernuvsya v Penang pid privodom poganogo stanu Kapitan baron I A Cherkasov otrimav dozvil vice admirala Dzherrama na remont parovoyi mashini Za jogo nakazom pochali rozbirati 15 z 16 kotliv prichomu odin kotel ne mig zabezpechiti robotu konveyeriv podachi naboyiv pomp Napevno prichinoyu remontu buv priyizd 14 zhovtnya do Penanga jogo druzhini do gotelyu yakoyi vin vidbuv vvecheri Zamist sebe vin zalishiv starshogo oficera N V Kulibina Komanda yak i kapitan vidpochivala ne vistavivshi vahtovih Misce zatoplennya Zhemchuga Vidno machtu krejsera O 4 50 do portu uvijshov rozshukuvanij Emden bez prapora z falshivoyu chetvertoyu truboyu sho robilo jogo shozhim na britanskij krejser Yarmut Sered korabliv voni vibrali najbilshij vijskovij yakim buv Zhemchug Na vidstani blizko 180 m na Emdeni pidnyali prapor vidkrili vogon z garmat i vipustili torpedu sho popala v kormu Na Zhemchugu chastina komandi kinulas u vodu N V Kulibin navit ne podav vidpovidnogo signalu trivogi a bilya garmat ne bulo naboyiv Zhemchug vstig zrobiti dekilka postriliv sho ne vluchili v cil Emden hotiv atakuvati dva francuzki minonosci sho stoyali v portu ale v mori z yavivsya neopiznanij korabel tozh Emden virushiv do vihodu z portu vipustivshi she odnu torpedu v Zhemchug Vona potrapila pid mostik cherez sho detonuvali naboyi v tryumi Korpus Zhemchuga rozlamavsya navpil i za 15 sekund vin zatonuv Z 354 ekipazhu zaginulo 82 moryaki she 7 pomerlo zgodom vid opikiv 9 oficeriv i 140 moryakiv bulo poraneno U sichni 1915 roku vodolazam dopomizhnogo krejsera Orel vdalos pidnyati odnu 120 mm garmatu kulemet ta 6 optichnih priciliv U 1920 h rokah britanski vodolazi rozibrali bilshu chastinu korablya Naslidki Hrest na mogili zagiblih moryakiv Specialna komisiya vinu za zagibel krejsera poklala na kapitana j starshogo oficera Skandal viklikalo te sho na moment zagibeli ekipazh veselo provodiv chas i na krejseri she zaginulo 60 kitajskih povij Virokom vijskovo morskogo sudu kapitana II rangu barona I A Cherkasova j starshogo lejtenanta N Kulibina pozbavili vsih chiniv nagorod i dvoryanstva i prisudili vidpovidno do 3 5 i 1 5 rokiv uv yaznennya zamist chogo voni buli vidpravleni yak matrosi u vijskovi chastini na front Mikola II nachebto she j pidpisav zaboronu Cherkasovu odruzhuvatis shob u nogo ne bulo spadkoyemciv Cherez 1 5 roki oboye buli amnistovani z povernennyam zvan nagorod i dvoryanstva I A Cherkasov pomer 1942 pid Parizhem a N Kulibin u lyutomu 1917 buv poranenij revolyucijnim matrosom i paralizovanij vid chogo pomer u serpni 1918 r Na mogili moryakiv u Penangu vstanovleno hrest PrimitkiEshyo raz o gibeli krejsera Zhemchug 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros DzherelaV V Hromov Krejsera tipa Zhemchug A S Raguzin M Modelist konstruktor 2005 32 s Morskaya kollekciya 1 70 2005 ros Krejsery Zhemchug i Izumrud Alliluev A A Bogdanov M A Izd vo SPb LeKo 2004 g ISBN 5 902236 17 7 ros O pamyatnikah moryakam s russkogo krejsera Zhemchug na ostrovah Pinang i Dzheredzhak Malajziya rus Posolstvo Rossijskoj federacii v Malajzii 2006 ros Roger Chesneau Eugene Kolesnik Conway s All the World s Fighting Ships 1860 1905 Conway Maritime Press 1979 ISBN 0 85177 133 5 angl V M Tomitch Warships of the Imperial Russian Navy 1968 angl PosilannyaBronepalubnyj krejser Zhemchug 21 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros