Жеже рін Вади м Бори сович нар 5 листопада 1946 19461105 Київ радянський і український архітектор Дійсний член Академії

Жеже́рін Вади́м Бори́сович (нар. 5 листопада 1946(19461105), Київ) — радянський і український архітектор. Дійсний член Академії архітектури України, голова Київської організації Національної спілки архітекторів України (з 1990 р.). Член комітету по Державних преміях України в галузі архітектури, Президент Міжнародної асоціації Спілки архітекторів СНД (1996—1997), президент Архітектурної ради Центральної і Східної Європи (1998—2000). Керівник персональної архітектурної майстерні АБК «Жежерін».

Жежерін Вадим Борисович

Народження

5 листопада 1946 (77 років)

Київ

Країна

Україна

Навчання

Київський інженерно-будівельний інститут

Діяльність

архітектор

Праця в містах

Київ

Членство

Національна спілка архітекторів України

Премії

Державна премія України в галузі архітектури

Звання

Народний архітектор України

Заслужений архітектор України

Батько

Жежерін Борис Петрович

Мати

Гусєва Лідія Олександрівна

Сайт

zhezherin.com

Жежерін Вадим Борисович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жежерін.

У 1970 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Працював у проєктному інституті «Київпроект».

Основні праці

Забудова житлового масиву Теремки-2, мікрорайонів на житлових масивах Лівобережний, Південна Борщагівка, (Київ, 1972—1989).
Комплекс Центральних залізничних кас та готелю «Експрес» (Київ, 1978—1985).
Реконструкция площі Українських Героїв (Київ, 1979—1996).
Станції київського метрополітену «Площа Українських Героїв» (1981), «Золоті ворота» (1989), інженерний корпус Київського метрополітену та (комплекс «Київ-Донбас») на площі Українських Героїв
Реконструкція району в межах вулиць В'ячеслава Чорновола — Дмитрівської — Павловської (Київ, 1981—1999).
Реконструкція кварталу по вул. Володимирській, 47-53.
Забудова і реконструкція Бессарабського кварталу (Київ, 2001—2005).
Житлові будинки по вул. Богдана Хмельницького, 39, вул. Володимирській, 79, вул. Тургенєвській, 45–49, вул. Павлівській, 37/32.
Спасо-Преображенський собор в (Київ, вул. Самійла Кішки (Маршала Конєва), 3а).

Відзнаки

Заслужений архітектор України (1997), лауреат Державної премії України за архітектуру станції метро «Золоті ворота» (1991), за реконструкцію площі Льва Толстого в місті Києві (1998), народний архітектор України (2004).

Сім'я

Батько — Жежерін Борис Петрович, український радянський архітектор, заслужений архітектор УРСР, лауреат Державної премії УРСР по архітектурі (1990). Мати — Гусєва Лідія Олександрівна (1918 р.н.) — архітектор, керівник архітектурно-планувальної майстерні № 2 інституту «Діпромісто» (1944—1979), керівник проєктів будівництва міста Кузнецовська, мікрорайону «Український» у зруйнованому землетрусом Ташкенті, житлових будинків № 24, 24-а по вулиці Січневого повстання (нинішня адреса — Лаврська вулиця, 4, 4-а), будинку № 129—131 по Червоноармійській вулиці (нині — Велика Васильківська вулиця), № 34-а по вулиці Кірова (нині — вулиця Михайла Грушевського) в Києві та ін

Зображення

Площа Українських Героїв
Станція метро «Площа Українських Героїв»
Станція метро «Золоті ворота»

Примітки

Сайт Вадима Жежеріна і партнерів
Указ Президента України від 1 липня 1997 року № 595/97 «Про присвоєння почесних звань України».
Постанова Кабінету міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року».
Указ Президента України від 25 червня 1998 року № 686/98 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 1998 року».
Указ Президента України від 1 липня 2004 року № 728/2004 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня архітектури України».
Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 244. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.

Посилання

Жежерін Вадим Борисович на сайті who-is-who.com.ua [ 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)

Джерела

Жежерін Вадим Борисович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 244. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
Київський літопис XXI століття: Визначні імена та підприємства України / АПН України, АМН України; Редкол.: А. К. Шидловський та ін. — 3-тє вид. — К.: Видав. центр «МЕТР», 2003. — С. 289—290. —
Олійник О. П. Жежерін Вадим Борисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — С. 527–528. — . [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Сайт Вадима Жежеріна і партнерів

[2] Указ Президента України від 1 липня 1997 року № 595/97 «Про присвоєння почесних звань України».

[3] Постанова Кабінету міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року».

[4] Указ Президента України від 25 червня 1998 року № 686/98 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 1998 року».

[5] Указ Президента України від 1 липня 2004 року № 728/2004 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня архітектури України».

[6] Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 244. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]

[7] . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.