Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Іван Іванович Жегалкін | |
|---|---|
| рос. Иван Ива́нович Жега́лкин | |
| Народився | 22 липня (3 серпня) 1869 Мценськ,Орловська губернія,Російська імперія |
| Помер | 28 березня 1947 (77 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |  Російська імперія СРСР Російська СФРР |
| Національність | Росіянин |
| Діяльність | математик |
| Alma mater | Московський університет |
| Галузь | математика, логіка |
| Заклад | Московський державний університет |
| Вчене звання | доктор наук |
| Науковий ступінь | фізико-математичних наук |
| Відомий завдяки: | Поліном Жегалкіна, |
| Нагороди |  Орден Трудового Червоного Прапора |
 Жегалкін Іван Іванович у Вікісховищі | |
Іван Іванович Жегалкін (нар. 22 липня (3 серпня) 1869, Мценськ, Російська імперія — 28 березня 1947, Москва, СРСР) — російський і радянський математик та логік. З його відкриттів найбільшу популярність здобув так званий поліном Жегалкіна. Також побудував логіку висловлювань у вигляді арифметики двох чисел — нуля («парне») і одиниці («непарне»), в якій на відміну від звичайного способу побудови логіки висловлювань використаний не з'єднувальний, а розділовий диз'юнктивний метод, відповідний сумі в арифметиці парного і непарного. Тим самим була досягнута велика простота у вирішенні логічних завдань. Магістр чистої математики (1907). Доктор фізико-математичних наук. Професор кафедри математичного аналізу механіко-математичного факультету (1933—1947). Завідувач кафедри аналізу фізико-механічного факультету (1930—1931). Професор кафедри чистої математики / математики фізико-математичного факультету (1917—1930). Дійсний член НДІ математики і механіки при фізико-математичному факультеті / при МДУ (1922—1933). На посаді приват-доцента покинув Московський університет в 1911 р. Читав курси «Кратні інтеграли», «Нескінченні множини», «Алгебраїчні функції та їх інтеграли», «Теорія елементарних функцій», «Гармонійні функції», «трансфінітні числа».
Біографія
Іван Іванович Жегалкін в 1889 році, закінчивши Орловську гімназію, став студентом математичного відділення фізико-математичного факультету Московського університету. У 1893 році він закінчив університет з дипломом 1-го ступеня і почав службу відразу в декількох установах: у Державному банку і на вечірніх курсах Товариства поширення комерційної освіти. З 1900 року викладав в реальному училищі К. К. Мазінга. У 1902 році, склавши магістерський іспит, став приват-доцентом університету; захист магістерської дисертації «трансфінітних чисел» відбувся тільки в 1908 році.
У 1911 році Жегалкін, будучи незгодним з політикою, що проводиться , колишнім тоді міністром освіти, пішов з великою групою викладачів з університету. До повернення в університет в 1917 році, Жегалкін викладав на Вищих жіночих курсах. Тут він, після відкриття в 1906 році медичного факультету, тимчасово виконував посаду декана факультету. Будучи членом Московського математичного товариства, завідував у ньому бібліотекою.
Після повернення в університет Іван Іванович Жегалкін став в 1923 році професором математики, а в 1930 — призначений завідувачем кафедрою математичного аналізу фізико-механічного факультету, перетвореного через 3 роки в механіко-математичний факультет. Одночасно він завідував кафедрою математики в Московському обласному педагогічному інституті.
З ініціативи І. І. Жегалкіна була створена група математичної логіки, що стала основою для утворення в 1959 році кафедри математичної логіки, яку очолювала Яновська Софія Олександрівна.
Жегалкін представив алгебру логіки як арифметику суми за модулем 2. Також йому належить ряд робіт про важливі випадки, що допускають алгоритмічне рішення проблеми розв'язуваності. Жегалкін був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора. У своєму листі відомий радянський математик Микола Лузін, згадуючи студентські роки, говорить, що з професорів не боявся лише Жегалкіна
Основні праці
Основні праці: підручники «Диференціальне числення» (співаторство, 1935), «Введення в аналіз» (1935), «Інтегральне числення» (співаторство, 1936), навчальні посібники «Додаток диференціального числення до геометрії в просторі. Лекції» (1912), «Диференціальне числення. Лекції» (1913), «Теорія визначених інтегралів. Лекції» (1917), «Задачі і вправи з інтегрального числення» (1927), «Систематичний збірник задач з інтегрального числення» (співаторство, 1934).
Див. також
Примітки
- Нині-Орловська область Російської федерації
- Протоколи засідань 1911—1912 рр..
- А. П. Юшкевич. Історія математики в Росії до 1917 року. — Наука, 1968.
- В. О. Волков, С. С. Демидович. Два листи М. М. Лузіна М. Я. Вигодський дослідження]]. — № 2 (37). — С. 136.
Література
- Колягін Ю. М., Саввіна О. А. Дмитро Федорович Єгоров // Шлях вченого і християнина
- Д. А. Владимиров. Булеві алгебри. — Наука, 1969. — 318 с.
- І. І. Жегалкіна. Про техніку обчислень пропозицій в символічній логіці // Математичний збірник. — 1927. — С. 9-28.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Ivan Ivanovich Zhegalkinros Ivan Iva novich Zhega lkinNarodivsya22 lipnya 3 serpnya 1869 1869 08 03 Mcensk Orlovska guberniya Rosijska imperiyaPomer28 bereznya 1947 1947 03 28 77 rokiv Moskva SRSRPohovannyaVagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSR Rosijska SFRRNacionalnistRosiyaninDiyalnistmatematikAlma materMoskovskij universitetGaluzmatematika logikaZakladMoskovskij derzhavnij universitetVchene zvannyadoktor naukNaukovij stupinfiziko matematichnih naukVidomij zavdyaki Polinom Zhegalkina NagorodiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora Zhegalkin Ivan Ivanovich u Vikishovishi Ivan Ivanovich Zhegalkin nar 22 lipnya 3 serpnya 1869 18690803 Mcensk Rosijska imperiya 28 bereznya 1947 Moskva SRSR rosijskij i radyanskij matematik ta logik Z jogo vidkrittiv najbilshu populyarnist zdobuv tak zvanij polinom Zhegalkina Takozh pobuduvav logiku vislovlyuvan u viglyadi arifmetiki dvoh chisel nulya parne i odinici neparne v yakij na vidminu vid zvichajnogo sposobu pobudovi logiki vislovlyuvan vikoristanij ne z yednuvalnij a rozdilovij diz yunktivnij metod vidpovidnij sumi v arifmetici parnogo i neparnogo Tim samim bula dosyagnuta velika prostota u virishenni logichnih zavdan Magistr chistoyi matematiki 1907 Doktor fiziko matematichnih nauk Profesor kafedri matematichnogo analizu mehaniko matematichnogo fakultetu 1933 1947 Zaviduvach kafedri analizu fiziko mehanichnogo fakultetu 1930 1931 Profesor kafedri chistoyi matematiki matematiki fiziko matematichnogo fakultetu 1917 1930 Dijsnij chlen NDI matematiki i mehaniki pri fiziko matematichnomu fakulteti pri MDU 1922 1933 Na posadi privat docenta pokinuv Moskovskij universitet v 1911 r Chitav kursi Kratni integrali Neskinchenni mnozhini Algebrayichni funkciyi ta yih integrali Teoriya elementarnih funkcij Garmonijni funkciyi transfinitni chisla BiografiyaIvan Ivanovich Zhegalkin v 1889 roci zakinchivshi Orlovsku gimnaziyu stav studentom matematichnogo viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu U 1893 roci vin zakinchiv universitet z diplomom 1 go stupenya i pochav sluzhbu vidrazu v dekilkoh ustanovah u Derzhavnomu banku i na vechirnih kursah Tovaristva poshirennya komercijnoyi osviti Z 1900 roku vikladav v realnomu uchilishi K K Mazinga U 1902 roci sklavshi magisterskij ispit stav privat docentom universitetu zahist magisterskoyi disertaciyi transfinitnih chisel vidbuvsya tilki v 1908 roci U 1911 roci Zhegalkin buduchi nezgodnim z politikoyu sho provoditsya kolishnim todi ministrom osviti pishov z velikoyu grupoyu vikladachiv z universitetu Do povernennya v universitet v 1917 roci Zhegalkin vikladav na Vishih zhinochih kursah Tut vin pislya vidkrittya v 1906 roci medichnogo fakultetu timchasovo vikonuvav posadu dekana fakultetu Buduchi chlenom Moskovskogo matematichnogo tovaristva zaviduvav u nomu bibliotekoyu Pislya povernennya v universitet Ivan Ivanovich Zhegalkin stav v 1923 roci profesorom matematiki a v 1930 priznachenij zaviduvachem kafedroyu matematichnogo analizu fiziko mehanichnogo fakultetu peretvorenogo cherez 3 roki v mehaniko matematichnij fakultet Odnochasno vin zaviduvav kafedroyu matematiki v Moskovskomu oblasnomu pedagogichnomu instituti Z iniciativi I I Zhegalkina bula stvorena grupa matematichnoyi logiki sho stala osnovoyu dlya utvorennya v 1959 roci kafedri matematichnoyi logiki yaku ocholyuvala Yanovska Sofiya Oleksandrivna Zhegalkin predstaviv algebru logiki yak arifmetiku sumi za modulem 2 Takozh jomu nalezhit ryad robit pro vazhlivi vipadki sho dopuskayut algoritmichne rishennya problemi rozv yazuvanosti Zhegalkin buv nagorodzhenij Ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora U svoyemu listi vidomij radyanskij matematik Mikola Luzin zgaduyuchi studentski roki govorit sho z profesoriv ne boyavsya lishe ZhegalkinaOsnovni praciOsnovni praci pidruchniki Diferencialne chislennya spivatorstvo 1935 Vvedennya v analiz 1935 Integralne chislennya spivatorstvo 1936 navchalni posibniki Dodatok diferencialnogo chislennya do geometriyi v prostori Lekciyi 1912 Diferencialne chislennya Lekciyi 1913 Teoriya viznachenih integraliv Lekciyi 1917 Zadachi i vpravi z integralnogo chislennya 1927 Sistematichnij zbirnik zadach z integralnogo chislennya spivatorstvo 1934 Div takozhPolinom Zhegalkina Buleva funkciya Matematichna logikaPrimitkiNini Orlovska oblast Rosijskoyi federaciyi Protokoli zasidan 1911 1912 rr A P Yushkevich Istoriya matematiki v Rosiyi do 1917 roku Nauka 1968 V O Volkov S S Demidovich Dva listi M M Luzina M Ya Vigodskij doslidzhennya 2 37 S 136 LiteraturaKolyagin Yu M Savvina O A Dmitro Fedorovich Yegorov Shlyah vchenogo i hristiyanina D A Vladimirov Bulevi algebri Nauka 1969 318 s I I Zhegalkina Pro tehniku obchislen propozicij v simvolichnij logici Matematichnij zbirnik 1927 S 9 28