Жан-Беде́ль Бока́сса І (фр. Jean-Bédel Bokassa; 22 лютого 1921, Бобанґі — 3 листопада 1996, Бангі) — президент Центральноафриканської Республіки (1966—1976), пізніше самопроголошений імператор (1976—1979).
Бокасса I фр. Jean-Bedel Bokassa | ||
| ||
---|---|---|
4 грудня 1976 — 3 листопада 1996 | ||
Народження: | 22 лютого 1921[1][2][…] Бобанґі, Французька Екваторіальна Африка[4][2] | |
Смерть: | 3 листопада 1996[1][3][…] (75 років) Бангі, ЦАР[6] | |
Причина смерті: | інфаркт міокарда | |
Поховання: | d | |
Країна: | Франція, ЦАР і Центральноафриканська імперія | |
Релігія: | Католицизм | |
Партія: | d | |
Рід: | Бокасса[d] | |
Шлюб: | Катрін Денгіаде, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d | |
Діти: | d, d, d, d, d, d, d, d[7] і d[8] | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Військова кар'єра
Син сільського старости з племені (родом з якого було багато посадовців Центральної Африки колоніального періоду). Ім'я Жан-Бедель — результат неправильно прочитаного в календарі скороченого імені католицького святого (Jean-B. de la S. перетворилося в Jean-Bédel), Бокасса — ім'я, яке означає «маленький ліс» мовою мбака, пізніше стали використовувати як прізвище (а після проголошення імперії — знову як ім'я). Після втрати батьків у віці 6-и років (батька розстріляли французи, мати наклала на себе руки), Жана виховували родичі, що готували його у священики. Одначе 1939 року Бокасса поступив на військову службу, де зробив собі кар'єру в армії. Під час Другої світової війни служив у військах Шарля де Голля («Франція, що бореться»). Був нагороджений орденом Почесного легіону та Лотаринзьким хрестом. Брав участь у висадці союзних військ у Провансі та боях на Рейні в 1944—1945 роках. Після війни навчався в академіях у Сен-Луї (Сенегал), потім повернувся до Франції, навчався в Шалон-сюр-Марні, воював в Індокитаї та Алжирі.
На 1961 рік він вже був капітаном. У 1964 році перейшов із французької армії на службу в центральноафриканську. Президент ЦАР, його кузен Давид Дако, призначив Бокассу начальником штабу збройних сил і надав йому звання полковника.
Президент
31 грудня 1965 — 1 січня 1966 року Бокасса здійснив державний переворот («новорічний заколот» або «путч дня Св. Сильвестра»), повалив Дако та посадив його до в'язниці. Змову організував начальник жандармерії, якого Бокасса нейтралізував, але скористався путчем на свою користь. Шеф Генштабу проголосив себе президентом та очільником єдиної політичної партії — «Руху за соціальну еволюцію Чорної Африки» (фр. Mouvement pour l'évolution sociale de l’Afrique Noire або MESAN, МЕСАН). Ця партія включала до себе в обов'язковому порядку все доросле населення країни. 4 січня президент скасував конституцію ЦАР та почав диктаторське керування. У березні 1972 року Бокасса проголосив себе . 19 травня 1974 року йому було надано звання маршала.
У 1969 і 1974 роках відбувалися невдалі спроби скинути Бокассу через державний заколот; 1976 року було влаштовано замах на його життя. Ці події були для нього тільки приводами для зміцнення своєї одноосібної влади.
Брав участь у панафриканському русі, зокрема, в 1968 році став засновником Союзу центральноафриканських держав, куди входили також Демократична Республіка Конго і Чад. Був прибічником «повернення до землі», підтримки сільського господарства та аграрної реформи в країні. У зовнішньополітичній орієнтації вагався між радянським блоком, Заходом і Рухом неприєднання. У червні 1970 року відвідав з офіційним візитом СРСР. Після зустрічі з Муаммаром Каддафі Бокасса вирішив прийняти іслам і короткочасно змінив своє християнське ім'я, Жан-Бедель, на Салах-ед-дін Ахмед Бокасса. Швидше за все, це була лише хитрість задля привернення фінансової допомоги Лівії.
Імператор
У вересні 1976 року Бокасса розпустив уряд і замінив його на Раду Центральноафриканської революції (за зразком ; до цієї Ради було включено звільненого з в'язниці Дако). На з'їзді партії МЕСАН 4 грудня 1976 року президент проголосив республіку монархією та перейменував її на Центральноафриканську Імперію. Він видав імперську конституцію, знову прийняв католицизм. Повний його титул звучав так: Імператор Центральної Африки, волею центральноафриканського народу, який об'єднано в національну політичну партію МЕСАН. Оскільки ефіопського імператора Хайле Селассіє I було скинуто за два роки до цього, Бокасса став одним із двох керівних імператорів у всьому світі — другим був японський монарх Хірохіто.
Коронувався як Бокасса I під час незвично пишного ритуалу рівно за рік потому, 4 грудня 1977 року. На коронацію було витрачено понад 20 мільйонів доларів. Черевики, в яких він був під час коронації, занесено до Книги рекордів Гіннеса як найдорожчі у світі. Церемоніал багато в чому копіював коронацію Наполеона I, котрого новоспечений імператор вважав за свого кумира та наслідував його. На коронацію було запрошено керівників усіх світових та африканських держав, а також Папу Римського Павла VI. Очевидно, для нього готували роль Папи Пія VII, з рук якого Наполеон вирвав корону й сам нею увінчався. Проте, попри всі обіцяні щедрі подарунки, ані Папа, ані голови держав не з'явилися в Бангі на церемонію; Францію було презентовано міністром у справах співпраці, оркестром ВМФ та батальйоном, що гарантував безпеку під час коронації. Багато хто вважав Бокассу психічно ненормальним і порівнювали його з ексцентричним диктатором Уганди Іді Аміном.
Із казковою розкішшю коронації та імператорського двору контрастував надзвичайно низький рівень життя в країні. У 1977 році в країні був 1 лікар на 43,4 тисячі мешканців і лише 1 зубний лікар на всю імперію.
Попри те, що імперія вважалася конституційною, жодних пом'якшень у диктатурі Бокасси не сталося. Арешти інакодумців, тортури, в яких імператор особисто брав участь, були звичайною справою. Режим підтримував французький уряд на чолі з Валері Жискар д'Естеном, якому Бокасса надавав вигідні умови розробки родовищ корисних копалин, зокрема, урану, що був потрібний для французької програми атомної зброї. У 1975 році Жискар оголосив Бокассу своїм «другом» і «членом сім'ї», а також декілька разів приїздив до Центральної Африки на полювання.
Скинення
Після низки жорстоко придушених виступів опозиції, що викликали міжнародний резонанс і привернули увагу правозахисників (зокрема, демонстрації школярів, котрі протестували проти дорогої уніформи, нав'язаної їм урядом; більш ніж 100 з них було вбито) в 1979 році подальша підтримка режиму Бокасси ставала для Франції ганебною. Приблизно тоді ж поширилися чутки про канібалізм монарха. Окрім того, спостерігалося нове зближення Центральної Африки з Лівією (що було для Франції неприпустимо). 20 вересня 1979 року за відсутності імператора, який був з офіційним візитом у Лівії, за участі французьких десантників (операція «Баракуда») в Бангі було здійснено безкровний державний переворот, після якого Давид Дако знову став президентом відновленої республіки. Французький дипломат Жак Фоккар назвав цю операцію «останньою колоніальною експедицією Франції».
За декілька тижнів у французькому сатиричному тижневику було оприлюднено подарунки, якими Бокасса купував лояльність у Жискара (зокрема, це були діаманти). За умов економічної кризи це все не грало на руку президентові, який 1981 року програв вибори Франсуа Міттерану. Пізніше з'ясувалося, що діаманти Бокасса вручав також і Генрі Кіссинджеру в 1973 році.
Вигнання й суд
Бокасса вирушив із Лівії в Кот-д'Івуар, а потім мешкав у Франції, в замку біля Парижа (Ардікур, департамент Івелін).
У той час на його Батьківщині над ним було влаштовано заочний суд, що присудив йому смертну кару (1980 рік). У 1986 році він здійснив, мабуть, найексцентричніший вчинок у своєму житті: він самохіть повернувся до Центральноафриканської республіки, розраховуючи на те, що народ знову посадить його на трон. Одначе його було негайно арештовано й він постав перед новим процесом, де йому було висунуто обвинувачення в державній зраді, вбивствах, канібалізмі та розкраданні державного майна. Бокасса активно захищався на суді та зумів переконати суддів у тому, що частини тіл жертв він зберігав у холодильнику не з метою вживати в їжу, а в символічних цілях («печінка ворога приносить талан») і т. ін. Хоча його визнали невинним у канібалізмі, решти обвинувачень вистачило, щоб 12 червня 1987 року знову засудити його до смертної кари. Наступного року його помилували, і вирок замінили на довічне ув'язнення, а потім і на двадцятирічне. Після відновлення демократичного устрою в 1993 році в країні було оголошено загальну амністію, й Бокасса вийшов на волю. Помер від інфаркту міокарда за три роки після звільнення, 3 листопада 1996 року. Протягом трьох останніх років життя Бокасса називав себе тринадцятим апостолом і стверджував, що він мав таємні зустрічі з Папою Римським.
Бокасса мав 18 дружин і 77 дітей, яких визнав; одна з дружин, імператриця Катерина Дангіаде, була його вінчаною католицькою дружиною й він коронував її за зразком коронації Жозефіни Богарне. Старший син Бокасси та Катерини, що народився 2 листопада 1975 року, кронпринц Жан-Бедель, у період існування імперії був спадкоємцем престолу, а після смерті батька в 1996 році — головою центральноафриканського імператорського дому (Жан-Бедель Бокасса II).
Спадщина
1 грудня 2010 президент ЦАР Франсуа Бозізе підписав указ про повну реабілітацію Жан-Беделя Бокасси, відповідно до якого повалений імператор був «відновлений в усіх правах». Бозізе назвав Бокассу «великим гуманістом» і «сином нації, визнаним усіма як великого будівничого» і підкреслив «Я хочу говорити про Бокасса. Він побудував країну, а ми зруйнували все, що він побудував».
12 січня 2011 французький Замок Ардікур, що раніше належав Жан-Бедель Бокасса, було продано на аукціоні за 915 000 євро. Замок розташований під Парижем і має житлову площу майже в 550 кв.м. На його території також знаходиться будинок для прислуги, парк і автомобільний гараж.
Бокасса і Україна
28 серпня 1973 року Бокасса, що на той час вже оголосив себе пожиттєвим президентом ЦАР, перебуваючи з візитом у дружньому СРСР, заїхав у піонерський табір «Артек» у Кримській області. Після концерту художньої самодіяльності, влаштованого на його честь, Жан Бедель Бокаса пройшов піонерський ритуал посвячення в почесного артеківця: йому урочисто пов'язали піонерську краватку та причепили на піджак значок «Артек».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Бокасса Жан Бедель // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- http://www.nytimes.com/1996/11/05/world/jean-bedel-bokassa-self-crowned-emperor-central-african-republic-dies-75.html
- SNAC — 2010.
- http://www.npr.org/books/titles/138046097/the-heartless-stone-a-journey-through-the-world-of-diamonds-deceit-and-desire
- https://www.tehrantimes.com/news/22597/Former-Emperor-s-Son-Roughs-It-on-Streets-of-Paris
- https://books.google.co.uk/books?id=aSxIDAAAQBAJ&lpg=PA487&ots=erbqVhRZ_O&dq=%22saint-cyr%20BOKASSA%22&pg=PA487#v=onepage&q=%22saint-cyr%20BOKASSA%22&f=false
- . «ВЗГЛЯД.РУ». 1 декабря 2010. Архів оригіналу за 4 грудня 2010. Процитовано 1 квітня 2012.
- Реабилитация африканского императора. Журнал «Власть». 06.12.2010.
- Владимир Добровольский (12/01/2011). . РИА Новости. Архів оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 1 квітня 2012.
- Французский замок африканского диктатора Бокассе продан с аукциона. interfax.by. 12.01.11.[недоступне посилання з липня 2019]
- Майкл Львовски (29.01.2009). Вожди в "Артеке". segodnya.ua (рос.) . «Сегодня». Процитовано 11.01.2021. (рос.)
Посилання
- Бокасса // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (фр.) (англ.)
- Банкнота ЦАР
- Імперський прапор Центральної Африки
- Коронація Бокасси І [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- В. І. Головченко. Бокасса // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- И. В. Кривушин. Жан-Бедель Бокасса // А. Б. Давидсон (общ. ред.). История Африки в биографиях. — Москва: РГГУ, 2012. — С. 441—447.(рос.)
- Riccardo Orizio: Allein mit dem Teufel. Begegnungen mit sieben Diktatoren, Kreuzlingen, München 2004.(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Bede l Boka ssa I fr Jean Bedel Bokassa 22 lyutogo 1921 Bobangi 3 listopada 1996 Bangi prezident Centralnoafrikanskoyi Respubliki 1966 1976 piznishe samoprogoloshenij imperator 1976 1979 Bokassa I fr Jean Bedel Bokassa Imperator Centralnoafrikanskoyi imperiyi 4 grudnya 1976 3 listopada 1996 Narodzhennya 22 lyutogo 1921 1921 02 22 1 2 Bobangi Francuzka Ekvatorialna Afrika 4 2 Smert 3 listopada 1996 1996 11 03 1 3 75 rokiv Bangi CAR 6 Prichina smerti infarkt miokardaPohovannya dKrayina Franciya CAR i Centralnoafrikanska imperiyaReligiya KatolicizmPartiya dRid Bokassa d Shlyub Katrin Dengiade d d d d d d d d d i dDiti d d d d d d d d 7 i d 8 Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiVijskova kar yeraSin silskogo starosti z plemeni rodom z yakogo bulo bagato posadovciv Centralnoyi Afriki kolonialnogo periodu Im ya Zhan Bedel rezultat nepravilno prochitanogo v kalendari skorochenogo imeni katolickogo svyatogo Jean B de la S peretvorilosya v Jean Bedel Bokassa im ya yake oznachaye malenkij lis movoyu mbaka piznishe stali vikoristovuvati yak prizvishe a pislya progoloshennya imperiyi znovu yak im ya Pislya vtrati batkiv u vici 6 i rokiv batka rozstrilyali francuzi mati naklala na sebe ruki Zhana vihovuvali rodichi sho gotuvali jogo u svyasheniki Odnache 1939 roku Bokassa postupiv na vijskovu sluzhbu de zrobiv sobi kar yeru v armiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv u vijskah Sharlya de Gollya Franciya sho boretsya Buv nagorodzhenij ordenom Pochesnogo legionu ta Lotarinzkim hrestom Brav uchast u visadci soyuznih vijsk u Provansi ta boyah na Rejni v 1944 1945 rokah Pislya vijni navchavsya v akademiyah u Sen Luyi Senegal potim povernuvsya do Franciyi navchavsya v Shalon syur Marni voyuvav v Indokitayi ta Alzhiri Na 1961 rik vin vzhe buv kapitanom U 1964 roci perejshov iz francuzkoyi armiyi na sluzhbu v centralnoafrikansku Prezident CAR jogo kuzen David Dako priznachiv Bokassu nachalnikom shtabu zbrojnih sil i nadav jomu zvannya polkovnika Prezident31 grudnya 1965 1 sichnya 1966 roku Bokassa zdijsniv derzhavnij perevorot novorichnij zakolot abo putch dnya Sv Silvestra povaliv Dako ta posadiv jogo do v yaznici Zmovu organizuvav nachalnik zhandarmeriyi yakogo Bokassa nejtralizuvav ale skoristavsya putchem na svoyu korist Shef Genshtabu progolosiv sebe prezidentom ta ochilnikom yedinoyi politichnoyi partiyi Ruhu za socialnu evolyuciyu Chornoyi Afriki fr Mouvement pour l evolution sociale de l Afrique Noire abo MESAN MESAN Cya partiya vklyuchala do sebe v obov yazkovomu poryadku vse dorosle naselennya krayini 4 sichnya prezident skasuvav konstituciyu CAR ta pochav diktatorske keruvannya U berezni 1972 roku Bokassa progolosiv sebe 19 travnya 1974 roku jomu bulo nadano zvannya marshala U 1969 i 1974 rokah vidbuvalisya nevdali sprobi skinuti Bokassu cherez derzhavnij zakolot 1976 roku bulo vlashtovano zamah na jogo zhittya Ci podiyi buli dlya nogo tilki privodami dlya zmicnennya svoyeyi odnoosibnoyi vladi Brav uchast u panafrikanskomu rusi zokrema v 1968 roci stav zasnovnikom Soyuzu centralnoafrikanskih derzhav kudi vhodili takozh Demokratichna Respublika Kongo i Chad Buv pribichnikom povernennya do zemli pidtrimki silskogo gospodarstva ta agrarnoyi reformi v krayini U zovnishnopolitichnij oriyentaciyi vagavsya mizh radyanskim blokom Zahodom i Ruhom nepriyednannya U chervni 1970 roku vidvidav z oficijnim vizitom SRSR Pislya zustrichi z Muammarom Kaddafi Bokassa virishiv prijnyati islam i korotkochasno zminiv svoye hristiyanske im ya Zhan Bedel na Salah ed din Ahmed Bokassa Shvidshe za vse ce bula lishe hitrist zadlya privernennya finansovoyi dopomogi Liviyi ImperatorU veresni 1976 roku Bokassa rozpustiv uryad i zaminiv jogo na Radu Centralnoafrikanskoyi revolyuciyi za zrazkom do ciyeyi Radi bulo vklyucheno zvilnenogo z v yaznici Dako Na z yizdi partiyi MESAN 4 grudnya 1976 roku prezident progolosiv respubliku monarhiyeyu ta perejmenuvav yiyi na Centralnoafrikansku Imperiyu Vin vidav impersku konstituciyu znovu prijnyav katolicizm Povnij jogo titul zvuchav tak Imperator Centralnoyi Afriki voleyu centralnoafrikanskogo narodu yakij ob yednano v nacionalnu politichnu partiyu MESAN Oskilki efiopskogo imperatora Hajle Selassiye I bulo skinuto za dva roki do cogo Bokassa stav odnim iz dvoh kerivnih imperatoriv u vsomu sviti drugim buv yaponskij monarh Hirohito Koronuvavsya yak Bokassa I pid chas nezvichno pishnogo ritualu rivno za rik potomu 4 grudnya 1977 roku Na koronaciyu bulo vitracheno ponad 20 miljoniv dolariv Chereviki v yakih vin buv pid chas koronaciyi zaneseno do Knigi rekordiv Ginnesa yak najdorozhchi u sviti Ceremonial bagato v chomu kopiyuvav koronaciyu Napoleona I kotrogo novospechenij imperator vvazhav za svogo kumira ta nasliduvav jogo Na koronaciyu bulo zaprosheno kerivnikiv usih svitovih ta afrikanskih derzhav a takozh Papu Rimskogo Pavla VI Ochevidno dlya nogo gotuvali rol Papi Piya VII z ruk yakogo Napoleon virvav koronu j sam neyu uvinchavsya Prote popri vsi obicyani shedri podarunki ani Papa ani golovi derzhav ne z yavilisya v Bangi na ceremoniyu Franciyu bulo prezentovano ministrom u spravah spivpraci orkestrom VMF ta bataljonom sho garantuvav bezpeku pid chas koronaciyi Bagato hto vvazhav Bokassu psihichno nenormalnim i porivnyuvali jogo z ekscentrichnim diktatorom Ugandi Idi Aminom Iz kazkovoyu rozkishshyu koronaciyi ta imperatorskogo dvoru kontrastuvav nadzvichajno nizkij riven zhittya v krayini U 1977 roci v krayini buv 1 likar na 43 4 tisyachi meshkanciv i lishe 1 zubnij likar na vsyu imperiyu Popri te sho imperiya vvazhalasya konstitucijnoyu zhodnih pom yakshen u diktaturi Bokassi ne stalosya Areshti inakodumciv torturi v yakih imperator osobisto brav uchast buli zvichajnoyu spravoyu Rezhim pidtrimuvav francuzkij uryad na choli z Valeri Zhiskar d Estenom yakomu Bokassa nadavav vigidni umovi rozrobki rodovish korisnih kopalin zokrema uranu sho buv potribnij dlya francuzkoyi programi atomnoyi zbroyi U 1975 roci Zhiskar ogolosiv Bokassu svoyim drugom i chlenom sim yi a takozh dekilka raziv priyizdiv do Centralnoyi Afriki na polyuvannya SkinennyaTransportnij litak Transall Takij samij litak vikoristav francuzkij specnaz dlya visadki v Bangi Pislya nizki zhorstoko pridushenih vistupiv opoziciyi sho viklikali mizhnarodnij rezonans i privernuli uvagu pravozahisnikiv zokrema demonstraciyi shkolyariv kotri protestuvali proti dorogoyi uniformi nav yazanoyi yim uryadom bilsh nizh 100 z nih bulo vbito v 1979 roci podalsha pidtrimka rezhimu Bokassi stavala dlya Franciyi ganebnoyu Priblizno todi zh poshirilisya chutki pro kanibalizm monarha Okrim togo sposterigalosya nove zblizhennya Centralnoyi Afriki z Liviyeyu sho bulo dlya Franciyi nepripustimo 20 veresnya 1979 roku za vidsutnosti imperatora yakij buv z oficijnim vizitom u Liviyi za uchasti francuzkih desantnikiv operaciya Barakuda v Bangi bulo zdijsneno bezkrovnij derzhavnij perevorot pislya yakogo David Dako znovu stav prezidentom vidnovlenoyi respubliki Francuzkij diplomat Zhak Fokkar nazvav cyu operaciyu ostannoyu kolonialnoyu ekspediciyeyu Franciyi Za dekilka tizhniv u francuzkomu satirichnomu tizhneviku bulo oprilyudneno podarunki yakimi Bokassa kupuvav loyalnist u Zhiskara zokrema ce buli diamanti Za umov ekonomichnoyi krizi ce vse ne gralo na ruku prezidentovi yakij 1981 roku prograv vibori Fransua Mitteranu Piznishe z yasuvalosya sho diamanti Bokassa vruchav takozh i Genri Kissindzheru v 1973 roci Vignannya j sudBokassa virushiv iz Liviyi v Kot d Ivuar a potim meshkav u Franciyi v zamku bilya Parizha Ardikur departament Ivelin U toj chas na jogo Batkivshini nad nim bulo vlashtovano zaochnij sud sho prisudiv jomu smertnu karu 1980 rik U 1986 roci vin zdijsniv mabut najekscentrichnishij vchinok u svoyemu zhitti vin samohit povernuvsya do Centralnoafrikanskoyi respubliki rozrahovuyuchi na te sho narod znovu posadit jogo na tron Odnache jogo bulo negajno areshtovano j vin postav pered novim procesom de jomu bulo visunuto obvinuvachennya v derzhavnij zradi vbivstvah kanibalizmi ta rozkradanni derzhavnogo majna Bokassa aktivno zahishavsya na sudi ta zumiv perekonati suddiv u tomu sho chastini til zhertv vin zberigav u holodilniku ne z metoyu vzhivati v yizhu a v simvolichnih cilyah pechinka voroga prinosit talan i t in Hocha jogo viznali nevinnim u kanibalizmi reshti obvinuvachen vistachilo shob 12 chervnya 1987 roku znovu zasuditi jogo do smertnoyi kari Nastupnogo roku jogo pomiluvali i virok zaminili na dovichne uv yaznennya a potim i na dvadcyatirichne Pislya vidnovlennya demokratichnogo ustroyu v 1993 roci v krayini bulo ogolosheno zagalnu amnistiyu j Bokassa vijshov na volyu Pomer vid infarktu miokarda za tri roki pislya zvilnennya 3 listopada 1996 roku Protyagom troh ostannih rokiv zhittya Bokassa nazivav sebe trinadcyatim apostolom i stverdzhuvav sho vin mav tayemni zustrichi z Papoyu Rimskim Bokassa mav 18 druzhin i 77 ditej yakih viznav odna z druzhin imperatricya Katerina Dangiade bula jogo vinchanoyu katolickoyu druzhinoyu j vin koronuvav yiyi za zrazkom koronaciyi Zhozefini Bogarne Starshij sin Bokassi ta Katerini sho narodivsya 2 listopada 1975 roku kronprinc Zhan Bedel u period isnuvannya imperiyi buv spadkoyemcem prestolu a pislya smerti batka v 1996 roci golovoyu centralnoafrikanskogo imperatorskogo domu Zhan Bedel Bokassa II Spadshina1 grudnya 2010 prezident CAR Fransua Bozize pidpisav ukaz pro povnu reabilitaciyu Zhan Bedelya Bokassi vidpovidno do yakogo povalenij imperator buv vidnovlenij v usih pravah Bozize nazvav Bokassu velikim gumanistom i sinom naciyi viznanim usima yak velikogo budivnichogo i pidkresliv Ya hochu govoriti pro Bokassa Vin pobuduvav krayinu a mi zrujnuvali vse sho vin pobuduvav 12 sichnya 2011 francuzkij Zamok Ardikur sho ranishe nalezhav Zhan Bedel Bokassa bulo prodano na aukcioni za 915 000 yevro Zamok roztashovanij pid Parizhem i maye zhitlovu ploshu majzhe v 550 kv m Na jogo teritoriyi takozh znahoditsya budinok dlya prislugi park i avtomobilnij garazh Bokassa i Ukrayina28 serpnya 1973 roku Bokassa sho na toj chas vzhe ogolosiv sebe pozhittyevim prezidentom CAR perebuvayuchi z vizitom u druzhnomu SRSR zayihav u pionerskij tabir Artek u Krimskij oblasti Pislya koncertu hudozhnoyi samodiyalnosti vlashtovanogo na jogo chest Zhan Bedel Bokasa projshov pionerskij ritual posvyachennya v pochesnogo artekivcya jomu urochisto pov yazali pionersku kravatku ta prichepili na pidzhak znachok Artek PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bokassa Zhan Bedel Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 http www nytimes com 1996 11 05 world jean bedel bokassa self crowned emperor central african republic dies 75 html SNAC 2010 d Track Q29861311 http www npr org books titles 138046097 the heartless stone a journey through the world of diamonds deceit and desire https www tehrantimes com news 22597 Former Emperor s Son Roughs It on Streets of Paris https books google co uk books id aSxIDAAAQBAJ amp lpg PA487 amp ots erbqVhRZ O amp dq 22saint cyr 20BOKASSA 22 amp pg PA487 v onepage amp q 22saint cyr 20BOKASSA 22 amp f false VZGLYaD RU 1 dekabrya 2010 Arhiv originalu za 4 grudnya 2010 Procitovano 1 kvitnya 2012 Reabilitaciya afrikanskogo imperatora Zhurnal Vlast 06 12 2010 Vladimir Dobrovolskij 12 01 2011 RIA Novosti Arhiv originalu za 14 lyutogo 2011 Procitovano 1 kvitnya 2012 Francuzskij zamok afrikanskogo diktatora Bokasse prodan s aukciona interfax by 12 01 11 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Majkl Lvovski 29 01 2009 Vozhdi v Arteke segodnya ua ros Segodnya Procitovano 11 01 2021 ros PosilannyaBokassa Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 fr angl Banknota CAR Imperskij prapor Centralnoyi Afriki Koronaciya Bokassi I 6 chervnya 2020 u Wayback Machine ros LiteraturaV I Golovchenko Bokassa Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X I V Krivushin Zhan Bedel Bokassa A B Davidson obsh red Istoriya Afriki v biografiyah Moskva RGGU 2012 S 441 447 ros Riccardo Orizio Allein mit dem Teufel Begegnungen mit sieben Diktatoren Kreuzlingen Munchen 2004 nim