П'єр Жуль Сезар Жансен (фр. Pierre Jules César Janssen; 22 лютого 1824, Париж — 23 грудня 1907, Медон) — французький астроном, член Паризької АН (1873), член Лондонського королівського товариства (1875), директор .
П'єр Жуль Сезар Жансен | |
---|---|
фр. Pierre Jules César Janssen | |
Ім'я при народженні | фр. Pierre Jules César Janssen |
Народився | 22 лютого 1824[1][2][…] Париж, Франція[4][5] |
Помер | 23 грудня 1907[1][3][…] (83 роки) Медон[4][5] |
Поховання | Пер-Лашез[7] |
Країна | Франція[8] |
Діяльність | астроном, фотограф, фізик, геолог, винахідник, викладач університету |
Галузь | астрономія, фізика[9] і геологія[9] |
Заклад | Паризька обсерваторія |
Посада | президент[d], голова і президент[10] |
Членство | Лондонське королівське товариство Французька академія наук d Bureau des longitudes d d Національна академія дей-Лінчей Російська академія наук Національна академія наук США d Французьке астрономічне товариство |
Батько | d |
У шлюбі з | Henrietta[d] |
Нагороди | |
П'єр Жуль Сезар Жансен у Вікісховищі |
У 1852 закінчив Паризький університет, потім викладав у ліцеї, працював домашнім учителем. У 1862 обладнав власну невелику обсерваторію в Парижі, в якій почав спостереження Сонця. У 1865 був призначений професором фізики в Архітектурну школу. У 1876 став директором новоствореної астрофізичної обсерваторії в Медоні, яку очолював до останніх днів життя. У 1893 заснував обсерваторію на горі Монблан для вирішення задач астрофізики, земної фізики і метеорології, був її директором.
Піонер застосування фотографії та спектроскопії в астрономії, зокрема при вивченні Сонця. У 1862 почав вивчати темні смуги змінної інтенсивності в спектрі Сонця, відкриті Девідом Брюстером у 1833; показав, що вони утворюються в земній атмосфері при проходженні сонячного світла через неї. Зробив кілька експедицій в Альпи (1864, 1888, 1890) для спостереження і ототожнення породжуючих їх компонентів атмосфери — водяної пари і кисню. Запропонував метод визначення хімічного складу атмосфер планет за лініями і смугами поглинання, що з'являтимуться в спектрі відбитого від них сонячного світла; в 1867 отримав таким чином перші свідчення наявності водяної пари в атмосфері Марса.
Під час спостереження сонячного затемнення 18 серпня 1868 в Індії незалежно від Нормана Лок'єра відкрив метод, що дозволяє спостерігати сонячні протуберанці поза затемненням; тоді ж уперше побачив жовту лінію у випромінюванні протуберанців, відсутню в спектрі якого-небудь земного елемента і приписану згодом Лок'єром новому елементу — гелію. Запропонував конструкцію спектрогеліоскопа — приладу, що дозволяє отримувати монохроматичні зображення Сонця. Першим почав регулярне фотографування Сонця. Створив атлас фотографій поверхні Сонця, отриманих ним у Медонській обсерваторії протягом 1876—1903 років. Якість цих фотографій залишалося неперевершеною до самого останнього часу, коли Сонце було сфотографовано за допомогою телескопів, піднятих на повітряних кулях у стратосферу.
Жансен був ентузіастом астрономічних спостережень з повітряних куль. Неодноразово підіймався на них для спостережень Сонця, метеорних потоків.
Брав участь у багатьох експедиціях для спостережень сонячних затемнень, а також у кількох експедиціях з вивчення магнітного поля Землі (у Перу та на Азорських островах).
Член багатьох академій і наукових товариств, у тому числі Лондонського королівського товариства (з 1875) і Петербурзької АН (з 1904). Паризька АН та Французьке астрономічне товариство заснували Медаль Жансена і Премію Жуля Жансена, відповідно, що присуджуються за досягнення в галузі астрономії. Також на його честь названо місячний кратер Жансен.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- SNAC — 2010.
- Жансен Пьер Жюль Сезар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Artists + Artworks
- Енциклопедія Брокгауз
- http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k65446262/f64.image.r=lachaise.langEN
- Museum of Modern Art online collection
- Czech National Authority Database
- Французька академія наук — 1666.
Посилання
- Неуймин Г. Н., П. Ж. Жансен, «Известия Русского астрономического общества», 1909, в. 14, № 8, с. 285—90.
- Астронет
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Zhul Sezar Zhansen fr Pierre Jules Cesar Janssen 22 lyutogo 1824 Parizh 23 grudnya 1907 Medon francuzkij astronom chlen Parizkoyi AN 1873 chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1875 direktor P yer Zhul Sezar Zhansenfr Pierre Jules Cesar JanssenIm ya pri narodzhenni fr Pierre Jules Cesar JanssenNarodivsya 22 lyutogo 1824 1824 02 22 1 2 Parizh Franciya 4 5 Pomer 23 grudnya 1907 1907 12 23 1 3 83 roki Medon 4 5 Pohovannya Per Lashez 7 Krayina Franciya 8 Diyalnist astronom fotograf fizik geolog vinahidnik vikladach universitetuGaluz astronomiya fizika 9 i geologiya 9 Zaklad Parizka observatoriyaPosada prezident d golova i prezident 10 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Francuzka akademiya nauk d Bureau des longitudes d d Nacionalna akademiya dej Linchej Rosijska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA d Francuzke astronomichne tovaristvoBatko dU shlyubi z Henrietta d Nagorodi Medal Rumforda 1876 premiya Lalanda 1868 d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 8 kvitnya 1875 P yer Zhul Sezar Zhansen u Vikishovishi U 1852 zakinchiv Parizkij universitet potim vikladav u liceyi pracyuvav domashnim uchitelem U 1862 obladnav vlasnu neveliku observatoriyu v Parizhi v yakij pochav sposterezhennya Soncya U 1865 buv priznachenij profesorom fiziki v Arhitekturnu shkolu U 1876 stav direktorom novostvorenoyi astrofizichnoyi observatoriyi v Medoni yaku ocholyuvav do ostannih dniv zhittya U 1893 zasnuvav observatoriyu na gori Monblan dlya virishennya zadach astrofiziki zemnoyi fiziki i meteorologiyi buv yiyi direktorom Pioner zastosuvannya fotografiyi ta spektroskopiyi v astronomiyi zokrema pri vivchenni Soncya U 1862 pochav vivchati temni smugi zminnoyi intensivnosti v spektri Soncya vidkriti Devidom Bryusterom u 1833 pokazav sho voni utvoryuyutsya v zemnij atmosferi pri prohodzhenni sonyachnogo svitla cherez neyi Zrobiv kilka ekspedicij v Alpi 1864 1888 1890 dlya sposterezhennya i ototozhnennya porodzhuyuchih yih komponentiv atmosferi vodyanoyi pari i kisnyu Zaproponuvav metod viznachennya himichnogo skladu atmosfer planet za liniyami i smugami poglinannya sho z yavlyatimutsya v spektri vidbitogo vid nih sonyachnogo svitla v 1867 otrimav takim chinom pershi svidchennya nayavnosti vodyanoyi pari v atmosferi Marsa Pid chas sposterezhennya sonyachnogo zatemnennya 18 serpnya 1868 v Indiyi nezalezhno vid Normana Lok yera vidkriv metod sho dozvolyaye sposterigati sonyachni protuberanci poza zatemnennyam todi zh upershe pobachiv zhovtu liniyu u viprominyuvanni protuberanciv vidsutnyu v spektri yakogo nebud zemnogo elementa i pripisanu zgodom Lok yerom novomu elementu geliyu Zaproponuvav konstrukciyu spektrogelioskopa priladu sho dozvolyaye otrimuvati monohromatichni zobrazhennya Soncya Pershim pochav regulyarne fotografuvannya Soncya Stvoriv atlas fotografij poverhni Soncya otrimanih nim u Medonskij observatoriyi protyagom 1876 1903 rokiv Yakist cih fotografij zalishalosya neperevershenoyu do samogo ostannogo chasu koli Sonce bulo sfotografovano za dopomogoyu teleskopiv pidnyatih na povitryanih kulyah u stratosferu Zhansen buv entuziastom astronomichnih sposterezhen z povitryanih kul Neodnorazovo pidijmavsya na nih dlya sposterezhen Soncya meteornih potokiv Brav uchast u bagatoh ekspediciyah dlya sposterezhen sonyachnih zatemnen a takozh u kilkoh ekspediciyah z vivchennya magnitnogo polya Zemli u Peru ta na Azorskih ostrovah Chlen bagatoh akademij i naukovih tovaristv u tomu chisli Londonskogo korolivskogo tovaristva z 1875 i Peterburzkoyi AN z 1904 Parizka AN ta Francuzke astronomichne tovaristvo zasnuvali Medal Zhansena i Premiyu Zhulya Zhansena vidpovidno sho prisudzhuyutsya za dosyagnennya v galuzi astronomiyi Takozh na jogo chest nazvano misyachnij krater Zhansen Div takozhByuro dovgotPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311 Zhansen Per Zhyul Sezar Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Artists Artworks d Track Q84575091 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 http gallica bnf fr ark 12148 bpt6k65446262 f64 image r lachaise langEN Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Francuzka akademiya nauk 1666 d Track Q377066d Track Q188771PosilannyaNeujmin G N P Zh Zhansen Izvestiya Russkogo astronomicheskogo obshestva 1909 v 14 8 s 285 90 Astronet