Жак Рів'єр (фр. Jacques Rivière; 15 липня 1886, Бордо - 14 лютого 1925, Париж) — французький письменник. Він редагував журнал La Nouvelle Revue Française (NRF) з 1919 року до своєї смерті. Він відіграв важливу роль у визнанні Марселя Пруста як видатного письменника широкою громадськістю. Його другом і шурином був Ален Фурньє (Анрі Альбан-Фурньє), з яким він обмінювався рясним листуванням.
Жак Рів'єр | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Jacques Rivière | ||||
Народився | 15 липня 1886[1][2][…] Бордо | |||
Помер | 14 лютого 1925[1][2][…](38 років) Париж, Франція ·черевний тиф | |||
Країна | Франція | |||
Місце проживання | d | |||
Діяльність | прозаїк-романіст, видавець, письменник, літературний критик, музичний критик | |||
Alma mater | Ліцей Ланакаль і Паризький університет | |||
Заклад | Нувель ревю франсез і Колеж Станіслава в Парижі | |||
Мова творів | французька | |||
Magnum opus | Нувель ревю франсез | |||
У шлюбі з | d | |||
Учасник | Перша світова війна | |||
Нагороди | d | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Жак Рів'єр походив із сім'ї лікарів і після закінчення бакалаврату в Бордо (1903 р.) відвідував підготовчі класи до Вищої нормальної школи в ліцеї Лаканаль у Со поблизу Парижа. Тут він потоваришував із однокласником, який також захоплювався літературою, майбутнім письменникомАленом-Фурньє, з яким підтримував постійне, часто щоденне листування.
Рів'єр, як і Ален-Фурньє, не зміг поступити до Вищої нормальної школи, тож 1905 року він повернувся до Бордо. Після короткого курсу навчання (йому зарахували два роки в Лаканалі) він склав університетський іспит «license ès lettres», з яким можна було стати вчителем середньої школи. Після навчання проходив військову службу.
1907 року повернувся до Парижа, щоб підготуватися до агрегації і водночас працювати над дисертацією. Він уже працював вчителем середньої школи, тож у 1908 році зміг одружитися з сестрою Алена-Фурньє. Він також налагодив контакти в паризьких літературних колах та писав для журналу L'Occident . На певному етапі він відмовився від кар'єрних планів у школі чи університеті.
1912 року Рів'єр став редакторським секретарем молодого журналу La Nouvelle Revue Française (NRF), для якого сам писав численні літературні рецензії. 1913 року прийняв католицтво.
Коли 1 серпня 1914 року почалася Перша світова війна, його призвали на службу. Але вже 24 серпня він потрапляє у німецький полон. Невдала спроба втечі привела його на деякий час до штрафного табору. Під кінець війни він захворів, звільнений і виїхав до нейтральної Швейцарії, де спочатку перебував у таборі для інтернованих.
Після більш ніж чотирьох років відсутності він повернувся до Парижа й 1919 року відновив роботу NRF, де знову став секретарем і залишався ним до своєї смерті в 1925 році. Він помер від тифу, коли йому було всього 39 років. Його наступником протягом багатьох років був Жан Полан, якого Рів'єр сам найняв секретарем.
Рів'єр не зробив кар'єри як самостійний автор. Він написав лише один короткий роман «Еме» («Aimée»). Решту його доробку, який є досить великим і високо оціненим знавцями, становлять есеїстичні тексти, літературні рецензії та авторські портрети (зокрема Артюра Рембо, Марселя Пруста, Франсуа Моріака, Поля Валері, Сен-Джона Перса, Жана Жироду, Жюля Ромена та Луї Арагона). Він залишив цікавий щоденник та велику кількість листів, адресованих насамперед Полю Клоделю, Антонену Арто та Алену-Фурньє. Значна частина цих текстів була зібрана його вдовою або опублікована після його смерті.
Твори
- Études, Paris, Éditions de la Nouvelle Revue française, (1912), 272 p.
- L'Allemand: Souvenirs et réflexions d'un prisonnier de guerre, Éditions de la Nouvelle Revue française, (1918), 256 p. («Préface pour la réimpression», 1924)
- Aimée, Éditions de la Nouvelle Revue française, (1922), 222 p.
- À la trace de Dieu, avec une préface de Paul Claudel, Éditions de la Nouvelle Revue française, (1925), 347 p.
- De la sincérité avec soi-même, Paris, Les Cahiers de Paris, 1925, 111 p..
- Correspondance de Jacques Rivière et Alain-Fournier (1926-1928)
- Correspondance avec Paul Claudel (1926)
- De la Foi précédé de De la sincérité avec soi-même, Paris, Éditions de la Chronique des Lettres françaises, 1927, 103 p.
- Carnet de guerre — août-septembre 1914, aux Éditions de la Belle Page, (1929), 139 p.
- Pour et contre une Société des Nations, Paris, Cahiers de la Quinzaine, 1930, 63 p.
- Rimbaud, Paris, Simon Kra, (1931), 235 p.
- Moralisme et Littérature, dialogue avec Ramon Fernández, Paris, Corrêa, (1932), 205 p.
- Florence (1935), roman inachevé
- Deux prophéties, in Chroniques de Minuit, Minuit, 1945, p.103-116
- Nouvelles Études, Gallimard, 1947, 321 p.
- Correspondance avec Marcel Proust / 1914—1922, Paris, Plon, 1956, 325 p.
- Carnets 1914—1917 (1977)
- La peinture, le cœur et l'esprit. Correspondance inédite (1907-1924). André Lhote, Alain-Fournier, Jacques Rivière, Bordeaux, William Blake & Co, texte établi et présenté par Alain Rivière, Jean-Georges Morgenthaler et Françoise Garcia, 1986.
- Correspondance avec Gaston Gallimard, Paris, Gallimard, 1994, 265 p.
- Russie, préface de Raphaël Aubert, Vevey, Éditions de l'Aire, 1995, 52 p.
- Etudes (1909—1924, Paris, Gallimard, 1999, 633 p.
- Le Roman d'aventure, Paris, Éditions des Syrtes, 2000, 128 p.
- Correspondance 1912—1925 avec Aline Mayrisch, édition établie et annotée par Pierre Masson et Cornel Meder, Centre d'Études gidiennes, 2007, 194 p.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Babelio — 2007.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- Jacques Rivière. Encyclopædia Britannica. Процитовано 23 February 2016.
- Rivière, Jacques; Alain-Fournier (1991). Jacques Rivière et Alain-Fournier: correspondance, 1905-1914. Gallimard.
- Levy, Karen (1982). Jacques Rivière. Boston: Twayne Publishers. с. 9.
- Dagan, Yaël (2003). La 'démobilisation' de Jacques Rivière, 1917–1925. Les Cahiers du Centre de Recherches Historiques. Centre de Recherches Historiques (31). doi:10.4000/ccrh.306. Процитовано 23 February 2016.
- Grunspan, Cyril (2005). Marcel Proust. Conceal nothing. Rome: Portaparole. с. 75. ISBN .
- Turnell, Martin (October 1940). The Criticism of Jacques Rivière. The Modern Language Review. 35 (4): 470—482. doi:10.2307/3717826. JSTOR 3717826.
Література
- Marcel Raymond: Études sur Jacques Rivière. Corti, Paris 1972.
- Michael Einfalt: Jacques Rivière: Literatur oder Gott. In ders.: Nation, Gott und Modernität. Grenzen literarischer Autonomie in Frankreich 1919—1929. Niemeyer, Tübingen 2001, . S. 205—258.
Посилання
- Бібліографія. Жак Рів'єр // Німецька національна бібліотека
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak Riv yer fr Jacques Riviere 15 lipnya 1886 Bordo 14 lyutogo 1925 Parizh francuzkij pismennik Vin redaguvav zhurnal La Nouvelle Revue Francaise NRF z 1919 roku do svoyeyi smerti Vin vidigrav vazhlivu rol u viznanni Marselya Prusta yak vidatnogo pismennika shirokoyu gromadskistyu Jogo drugom i shurinom buv Alen Furnye Anri Alban Furnye z yakim vin obminyuvavsya ryasnim listuvannyam Zhak Riv yerfr Jacques RiviereNarodivsya15 lipnya 1886 1886 07 15 1 2 BordoPomer14 lyutogo 1925 1925 02 14 1 2 38 rokiv Parizh Franciya cherevnij tifKrayina FranciyaMisce prozhivannyadDiyalnistprozayik romanist vidavec pismennik literaturnij kritik muzichnij kritikAlma materLicej Lanakal i Parizkij universitetZakladNuvel revyu fransez i Kolezh Stanislava v ParizhiMova tvorivfrancuzkaMagnum opusNuvel revyu fransezU shlyubi zdUchasnikPersha svitova vijnaNagorodid Roboti u VikidzherelahBiografiyaZhak Riv yer pohodiv iz sim yi likariv i pislya zakinchennya bakalavratu v Bordo 1903 r vidviduvav pidgotovchi klasi do Vishoyi normalnoyi shkoli v liceyi Lakanal u So poblizu Parizha Tut vin potovarishuvav iz odnoklasnikom yakij takozh zahoplyuvavsya literaturoyu majbutnim pismennikomAlenom Furnye z yakim pidtrimuvav postijne chasto shodenne listuvannya Riv yer yak i Alen Furnye ne zmig postupiti do Vishoyi normalnoyi shkoli tozh 1905 roku vin povernuvsya do Bordo Pislya korotkogo kursu navchannya jomu zarahuvali dva roki v Lakanali vin sklav universitetskij ispit license es lettres z yakim mozhna bulo stati vchitelem serednoyi shkoli Pislya navchannya prohodiv vijskovu sluzhbu 1907 roku povernuvsya do Parizha shob pidgotuvatisya do agregaciyi i vodnochas pracyuvati nad disertaciyeyu Vin uzhe pracyuvav vchitelem serednoyi shkoli tozh u 1908 roci zmig odruzhitisya z sestroyu Alena Furnye Vin takozh nalagodiv kontakti v parizkih literaturnih kolah ta pisav dlya zhurnalu L Occident Na pevnomu etapi vin vidmovivsya vid kar yernih planiv u shkoli chi universiteti 1912 roku Riv yer stav redaktorskim sekretarem molodogo zhurnalu La Nouvelle Revue Francaise NRF dlya yakogo sam pisav chislenni literaturni recenziyi 1913 roku prijnyav katolictvo Koli 1 serpnya 1914 roku pochalasya Persha svitova vijna jogo prizvali na sluzhbu Ale vzhe 24 serpnya vin potraplyaye u nimeckij polon Nevdala sproba vtechi privela jogo na deyakij chas do shtrafnogo taboru Pid kinec vijni vin zahvoriv zvilnenij i viyihav do nejtralnoyi Shvejcariyi de spochatku perebuvav u tabori dlya internovanih Pislya bilsh nizh chotiroh rokiv vidsutnosti vin povernuvsya do Parizha j 1919 roku vidnoviv robotu NRF de znovu stav sekretarem i zalishavsya nim do svoyeyi smerti v 1925 roci Vin pomer vid tifu koli jomu bulo vsogo 39 rokiv Jogo nastupnikom protyagom bagatoh rokiv buv Zhan Polan yakogo Riv yer sam najnyav sekretarem Riv yer ne zrobiv kar yeri yak samostijnij avtor Vin napisav lishe odin korotkij roman Eme Aimee Reshtu jogo dorobku yakij ye dosit velikim i visoko ocinenim znavcyami stanovlyat eseyistichni teksti literaturni recenziyi ta avtorski portreti zokrema Artyura Rembo Marselya Prusta Fransua Moriaka Polya Valeri Sen Dzhona Persa Zhana Zhirodu Zhyulya Romena ta Luyi Aragona Vin zalishiv cikavij shodennik ta veliku kilkist listiv adresovanih nasampered Polyu Klodelyu Antonenu Arto ta Alenu Furnye Znachna chastina cih tekstiv bula zibrana jogo vdovoyu abo opublikovana pislya jogo smerti TvoriEtudes Paris Editions de la Nouvelle Revue francaise 1912 272 p L Allemand Souvenirs et reflexions d un prisonnier de guerre Editions de la Nouvelle Revue francaise 1918 256 p Preface pour la reimpression 1924 Aimee Editions de la Nouvelle Revue francaise 1922 222 p A la trace de Dieu avec une preface de Paul Claudel Editions de la Nouvelle Revue francaise 1925 347 p De la sincerite avec soi meme Paris Les Cahiers de Paris 1925 111 p Correspondance de Jacques Riviere et Alain Fournier 1926 1928 Correspondance avec Paul Claudel 1926 De la Foi precede de De la sincerite avec soi meme Paris Editions de la Chronique des Lettres francaises 1927 103 p Carnet de guerre aout septembre 1914 aux Editions de la Belle Page 1929 139 p Pour et contre une Societe des Nations Paris Cahiers de la Quinzaine 1930 63 p Rimbaud Paris Simon Kra 1931 235 p Moralisme et Litterature dialogue avec Ramon Fernandez Paris Correa 1932 205 p Florence 1935 roman inacheve Deux propheties in Chroniques de Minuit Minuit 1945 p 103 116 Nouvelles Etudes Gallimard 1947 321 p Correspondance avec Marcel Proust 1914 1922 Paris Plon 1956 325 p Carnets 1914 1917 1977 La peinture le cœur et l esprit Correspondance inedite 1907 1924 Andre Lhote Alain Fournier Jacques Riviere Bordeaux William Blake amp Co texte etabli et presente par Alain Riviere Jean Georges Morgenthaler et Francoise Garcia 1986 Correspondance avec Gaston Gallimard Paris Gallimard 1994 265 p Russie preface de Raphael Aubert Vevey Editions de l Aire 1995 52 p Etudes 1909 1924 Paris Gallimard 1999 633 p Le Roman d aventure Paris Editions des Syrtes 2000 128 p Correspondance 1912 1925 avec Aline Mayrisch edition etablie et annotee par Pierre Masson et Cornel Meder Centre d Etudes gidiennes 2007 194 p PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Babelio 2007 d Track Q2877812 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 Jacques Riviere Encyclopaedia Britannica Procitovano 23 February 2016 Riviere Jacques Alain Fournier 1991 Jacques Riviere et Alain Fournier correspondance 1905 1914 Gallimard Levy Karen 1982 Jacques Riviere Boston Twayne Publishers s 9 Dagan Yael 2003 La demobilisation de Jacques Riviere 1917 1925 Les Cahiers du Centre de Recherches Historiques Centre de Recherches Historiques 31 doi 10 4000 ccrh 306 Procitovano 23 February 2016 Grunspan Cyril 2005 Marcel Proust Conceal nothing Rome Portaparole s 75 ISBN 88 89421 09 6 Turnell Martin October 1940 The Criticism of Jacques Riviere The Modern Language Review 35 4 470 482 doi 10 2307 3717826 JSTOR 3717826 LiteraturaMarcel Raymond Etudes sur Jacques Riviere Corti Paris 1972 Michael Einfalt Jacques Riviere Literatur oder Gott In ders Nation Gott und Modernitat Grenzen literarischer Autonomie in Frankreich 1919 1929 Niemeyer Tubingen 2001 ISBN 3 484 55036 8 S 205 258 PosilannyaBibliografiya Zhak Riv yer Nimecka nacionalna biblioteka