Еріка Крістіано дос Сантос або Еріка (порт.-браз. Érika Cristiano dos Santos / Érika; нар. 5 лютого 1988, Сан-Паулу, Бразилія) — бразильська футболістка, універсал клубу «Корінтіанс» та національної збірної Бразилії. Виступала на позиції нападниці за юнацькі команди на клубному рівні, але в національній команді грає або центральну захисницю, або опорну півзахисницю. У складі збірної Бразилії стала срібною призеркою Літніх олімпійських ігор 2008 року в Пекіні, також виступала на чемпіонаті світу 2011 року, Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні, Олімпійських іграх 2016 року в Ріо та Олімпійських іграх 2020 року в Токіо.
Еріка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Еріка в 2011 році | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Еріка Крістіано дос Сантос | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 5 лютого 1988 (36 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сан-Паулу, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 173 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 55 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Бразилія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисниця, захисниця, нападниця | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Корінтіанс» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Ассосіасу Себесп» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2004—2008 2006—н.ч. | Бразилія (WU-20) Бразилія | 83 (15) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Еріка у Вікісховищі |
На клубному рівні Еріка насолоджувалася трьома успішними сезонами з «Сантусом» й постраждала, коли чоловічий клуб вирішив розпустити жіночу секцію у 2012 році. Вона також провела сезон 2009 року в складі представника Women's Professional Soccer (WPS) «Голд Прайд». Після розформування Сантуса Еріка та ще дев’ять колишніх гравчинь вищевказаного клубу погодилися приєднатися до «Сентру Олімпіку». З 2015 по 2018 рік виступала за «Парі Сен-Жермен», перш ніж повернутися до Бразилії та приєднатися до «Корінтіанса».
Клубна кар'єра
У шість років Еріка стала першою ученицею футбольної школи Марселінью Каріока. Потім вона виступала за футзальний клуб «Ассосіасу Себесп», де правила були змінені, щоб дозволити їй змагатися з дорослими у віці 12 років. Мати Еріки влаштувала її в клубі «Жувентус», де вона почала грати на відкритому повітрі і швидко привернула увагу селекціонерів молодіжної національної збірної та провідного жіночого клубу «Сантус». З Сантусом Еріка виграла Лігу Пауліста в 2007 році та кубок Бразилії в 2008 року.
На міжнародному драфті WPS 2008 року Еріку обрала команда «Голд Прайд», команда з нового Women's Professional Soccer з Санта-Клари, Каліфорнія. Помічницею тренера команди була Сіссі, співвітчизниця й наставниця Еріки. Після участі в семи матчах «Голд Прайда» протягом 2009 року, Еріка стала вільною агенткою наприкінці сезону з ініціативи тренерки Альбертин Монтої.
Вона повернулася в «Сантус» і була частиною команди-переможниці жіночого кубку Лібертадорес в листопаді 2009 року, двічі забивши у фінальному переможному (9:0) поєдинку проти парагвайського УАА. Наступного місяця «Сантус» завоював Кубок Бразилії, перемігши у фіналі «Ботукату» з рахунком (3:0) на муніципальному стадіоні Паулу Машаду ді Карвалью.
На початку 2012 року рада директорів Сантуса розформувала жіночу секцію, щоб заощадити гроші після того, як клуб надав своєму гравцеві Неймару новий величезний контракт. Еріка була здивована й ображена таким рішенням. Вона заплакала під час анонсованої пресконференції та публічно обміркувала пропозицію про контракт від південнокорейського клубу.
За сприяння Неймара Еріка та звільнені гравці «Сантуса» домовилисяи близько 1 500 000 доларів спонсорських коштів. Але правління «Сантуса» відмовилося скасувати власне рішення, стверджуючи, що жіноча команда коштує 2 мільйони доларів на рік, і вона не приносить фінансових прибутків. Натомість десять гравчинь, включаючи Еріку, перейшли до «Сентру Олімпіку».
Наприкінці 2013 року Еріка отримала травму передньої хрестоподібної зв’язки, яка залишила її поза футболом на термін близько десяти місяців, до вересня 2014 року. У серпні 2015 року Еріка та співвітчизниця Крістіан здійснили подвійний трансфер до претенденток на перемогу в жіночій Лізі чемпіонів УЄФА французький «Парі Сен-Жермен». Обидві були включені до символічної збірної сезону Французької футбольної федерації 2015/16. У січні 2017 року «Парі Сен-Жермен» погодився звільнити Еріку від останніх шести місяців контракту, оскільки вона повернулася до Бразилії для відновлення від травми.
У липні 2017 року, одужавши, вона погодилася повернутися в «ПСЖ» за новим річним контрактом. Вона зіграла 20 матчів у сезоні 2017/18 років, включаючи фінальну перемогу (1:0) жіночого Кубку Франції проти «Ліону». Після закінчення контракту повернулася до Бразилії для операції на кісті яєчника. Вона мала пропозицію від китайського клубу, але вважала за краще залишатися поруч із сім'єю після трьох років відсутності. Еріка прийняла пропозицію приєднатися до «Коринтіанса» й відзначила «гігантську еволюцію» бразильського клубного футболу з моменту її переїзду до Франції.
Кар'єра в збірній
У 15 років Еріка грала за Бразилію на молодіжному чемпіонаті світу (U-19) 2004 року. Вона також брала участь у розіграшу вищевказаного турніру в сезоні 2006 року, в якому команди U-20 реорганізувалися в U-19, але Бразилія все ж посіла третє місце. Все ще маючи право на участь у молодіжному жіночому чемпіонаті світу 2008 року, Еріка відзначилася двома голами, в якому Бразилія дійшла до чвертьфіналу, а гравчиня потрапила до команди Усіх зірок турніру. З-ма голами розділила звання найкращої бомбардирки молодіжного чемпіонату Південної Америки, який служив кваліфікаційним турніром.
У листопаді 2006 року Еріка дебютувала за національну збірну Бразилії у переможному (6:1) поєдинку чемпіонату Південної Америки проти Болівії на стадіоні Хосе Марія Мінелья в Мар-дель-Платі. За два дні допочатку Панамериканських ігор 2007 року її відзаявили зі збірної Бразилії у зв'язку з травмою гомілковостопного суглоба.
На Олімпійському футбольному турнірі 2008 року Еріка замінила Андрею Розу в центрі захисту після першого матчу. Вона залишилася в команді й отримала срібну медаль, після того як у додатковий час фінального поєдинку Бразилія поступилася (0:1) США.
У листопаді 2010 року Еріка відзначилася дебютним голом за Бразилію в переможному (5:0) поєдинку чемпіонату Південної Америки 2010 проти Колумбії, завдяки чому бразилійки кваліфікувалися до чемпіонату світу в Німеччині наступного року.
На чемпіонаті світу 2011 року Еріка відзначилася першим голом Бразилії у переможному (3:0) поєдинку проти Екваторіальної Гвінеї. Бразилія дійшла до чвертьфіналу, де в скандальному нічийному (2:2) матчі поступилася в серії післяматчевих пенальті збірній США. Американські гравці, вболівальники та засоби масової інформації були незадоволені тим, що Еріка, здається, перебільшувала травму в додатковий час, щоб затягнути на користь своєї команди цінні для американок секунди. Еріка отримала жовту картку, а потім Еббі Вамбах зрівняла рахунок у компенсований час, який суддя додав за спірну травму.
Поїхала на свій другий олімпійський футбольний турнір у Лондоні 2012 року. Інтернет-портал FIFA.com описав її як одного з ключових гравців команди. На тлі звинувачень у руйнуванні автобусної зупинки, Бразилія програла останню в групі Е гру з Великою Британією (0:1) на очах рекордної (70 584) кількості глядачів на стадіоні Вемблі. Це означало, що в 1/4 фіналу Бразилія повинна була зіграти проти переможців чемпіонату світу, Японії, які обіграли Бразилію з рахунком 2:0 на стадіоні Міленіум у Кардіффі.
Повернулася до національної збірної на «Torneio Internacional de Brasília de Futebol Feminino 2014» після майже дврічної паузи, пов'язаної з лікуваннями травм. Вона згадувала, що грала за національну збірну на всих позиціях, окрім флангів атаки, і була б рада продовжувати грати там, де це потрібно. Напередодні старту чемпіонату світу 2015 року Еріка отримала травму коліна, і її замінила в складі національної команди Рафінья.
Еріка одужала після травми й отримала виклик до складу збірної Бразилії на літні Олімпійські ігри 2016 — її третій олімпійський турнір. Виходила на поле в двох матчах, включаючи матч за бронзу, в якому господарі-бразилійки з рахунком 1:2 поступився Канаді. Еріка прибула до тренувального табору Бразилії в рамках підготовки до чемпіонату світу 2019 року з розтягненням щиколотки, а потім отримала травму литок. Її відправили з табору команди лікуватися й замінили на Даяне Лімейру.
Статистика виступів
У збірній
Updated 30 July 2021.
національна збірна Бразилії | ||
---|---|---|
Рік | Матчі | Голи |
2006 | 5 | 0 |
2007 | 0 | 0 |
2008 | 10 | 1 |
2009 | 6 | 2 |
2010 | 8 | 1 |
2011 | 9 | 5 |
2012 | 11 | 1 |
2013 | 0 | 0 |
2014 | 0 | 0 |
2015 | 5 | 1 |
2016 | 5 | 0 |
2017 | 4 | 1 |
2018 | 2 | 2 |
2019 | 12 | 1 |
2020 | 2 | 1 |
2021 | 4 | 0 |
Загалом | 83 | 15 |
Голи за збірну
Гол | Дата | Місце | Суперник | # | Рахунок | Результат | Змагання |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2008-06-15 | Сувон, Південна Корея | Італія | 1.1 | 1-0 | 2-1 | Кубок королеви миру 2008 |
2 | 2009-12-13 | Сан-Паулу, Бразилія | 1.1 | 2-0 | 3-2 | Torneio Internacional 2009 | |
3 | 2010-11-19 | Латакунґа, Еквадор | 1.1 | 1-0 | 5-0 | Кубок Америки 2010 | |
4 | 2011-07-06 | Франкфурт, Німеччина | 1.1 | 1-0 | 3-0 | Чемпіонат світу 2011 | |
5 | 2011-12-08 | Сан-Паулу, Бразилія | Італія | 1.1 | 1-1 | 5-1 | Torneio Internacional 2011 |
6 | 2011-12-11 | Сан-Паулу, Бразилія | 1.1 | 1-0 | 4-0 | Torneio Internacional 2011 | |
7 | 2011-12-18 | Сан-Паулу, Бразилія | Данія | 2.1 | 1-1 | 2-1 | Torneio Internacional 2011 |
8 | 2.2 | 2-1 | |||||
9 | 2012-12-16 | Сан-Паулу, Бразилія | Данія | 1.1 | 1-0 | 2-1 | Torneio Internacional 2012 |
10 | 2015-12-01 | Куяба, Бразилія | 1.1 | 2-1 | 5-1 | Товариський матч | |
11 | 2017-11-25 | Овальє, Чилі | 1.1 | 1-0 | 4-0 | Товариський матч | |
12 | 2018-4-13 | Кокімбо, Чилі | 2.1 | 1-0 | 7-0 | Кубок Америка 2018 | |
13 | 2.2 | 5-0 | |||||
14 | 2019-08-29 | Сан-Паулу, Бразилія | 1.1 | 4-0 | 5-0 | Міжнародний жіночий футбольний турнір 2019 | |
15 | 2020-12-01 | Сан-Паулу, Бразилія | 1.1 | 8-0 | 8-0 | Товариський матч |
Особисте життя
Еріка — відвертий прихильник жіночого футболу в Бразилії. Коли Бразилія програла Німеччині з рахунком 1:5 жіночому молодіжному чемпіонаті світу 2014 року, вона відкинула оманливе порівняння з недавньою поразкою чоловічої Бразилії від Німеччини на чемпіонаті світу 2014 року з рахунком 1:7. У критичному відкритому листі, підписаному 100 спортсменками, вона назвала Бразилію «сексистською та фанатичною країною, яка ніколи не вірила, не приймала та належним чином не інвестувала у жіночий футбол».
Однією з тренерок Еріки на молодіжному рівні була Марсінья, новатор-ветеран «Радара» та збірної Бразилії на чемпіонаті світу з футболу 1991 року.
Досягнення
Клубні
- «Сантос»
- Кубок Меркосур
- Володар (1): 2006
- Ліга Насьонал
- Чемпіон (1): 2007
- Ліга Пауліста
- Чемпіон (1): 2007
- Кубок Бразилії
- Володар (2): 2008, 2009
- Кубок Лібертадорес
- Володар (1): 2009
- «Фож Калатараш»
- Ліга Параненсе
- Чемпіон (1): 2010
- «Парі Сен-Жермен»
- Кубок Франції
- Володар (1): 2017/18
- Корінтіанс
- Серії A
- Чемпіон (2): 2018, 2020
- Кубок Лібертадорес
- Володар (1): 2019
- Ліга Пауліста
- Чемпіон (2): 2019, 2020
Збірна штату Сан-Паулу
- Регіональні ігри
- Чемпіон (2): 2006, 2007
Збірна Бразилії
- Молодіжний чемпіонат Південної Америки
- Чемпіон (2): 2006, 2008
- Літні Олімпійські ігри
- Срібний призер (1): 2008
- Torneio Internacional
- Чемпіон (4): 2009, 2011, 2012, 2014
- Кубок Америки
- Володар (2): 2010, 2018
- Пан-Американські ігри
- Чемпіон (1): 2015
- Міжнародний турнір у Йонгчуані
- Чемпіон (1): 2017
Індивідуальні
- Жіноча футбольна збірна КОНМЕБОЛ за версією IFFHS 2011–2020 років
Примітки
- (PDF). CONMEBOL (ісп.). с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
- (Portuguese) . Super Vasco. 27 лютого 2009. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 грудня 2014.
- . FC Gold Pride. 22 September 2009. Архів оригіналу за 8 August 2010. Процитовано 23 September 2009.
- (Portuguese) . O Estado de S. Paulo. 1 листопада 2009. Архів оригіналу за 18 січня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
- Peres, Thiago (14 березня 2012). (Portuguese) . Terra Networks. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014.
- Velasco, Clara; Brenha, Heloisa (19 червня 2013). (Portuguese) . Folha de S. Paulo. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014.
- Galeano, Marina (12 вересня 2014). (Portuguese) . Folha de S.Paulo. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
- (French) . Culture PSG. 31 січня 2017. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
- (French) . L'Équipe. 25 липня 2017. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
- (French) . L'Equipe. 6 серпня 2018. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
- Barlem, Cíntia (11 жовтня 2018). (Portuguese) . Rede Globo. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
- Leme de Arruda, Marcelo (9 грудня 2012). (Portuguese) . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 20 грудня 2014.
- (Portuguese) . Universo Online. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- Longman, Jeré (11 July 2011). . The New York Times. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- Magnay, Jacquelin (31 липня 2012). . The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
- (Portuguese) . Brazilian Football Confederation. 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
- Lauletta, Dan (5 червня 2015). . The Equalizer. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 14 червня 2015.
- Kestelman, Amanda; Leite, Victoria (7 червня 2019). (Portuguese) . Rede Globo. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
- Leme de Arruda, Marcelo (24 серпня 2014). (Portuguese) . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 21 грудня 2014.
- Leme de Arruda, Marcelo (5 березня 2014). (Portuguese) . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 21 грудня 2014.
- Leme de Arruda, Marcelo (12 березня 2018). (Portuguese) . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
- Leme de Arruda, Marcelo (6 квітня 2018). (Portuguese) . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
- Leme de Arruda, Marcelo (12 червня 2021). (Portuguese) . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- Leme de Arruda, Marcelo (22 липня 2021). (Portuguese) . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- (Portuguese) . Brasil Online. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
- (Portuguese) . Clube Atlético Juventus. 9 квітня 2009. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
- . IFFHS. 26 січня 2021. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
Посилання
- Офіційна сторінка Еріки [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.] в соціальній мережі Twitter
- Еріка (футболістка) на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- (архівна версія)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Еріка на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Профіль гравчині [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
- Профіль гравчині [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті soccerdonna.de
- Профіль гравчині [ 17 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Профіль гравчині [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті olympedia.org
- Профіль гравчині [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті cob.org.br (порт.)
- Профіль гравчині [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті statsfootofeminin.fr (фр.)
- на сайті results.beijing2008.cn (архівна версія)
- на офіційному сайті «Сантуса» (архівна версія) (порт.)
- на офіційному сайті Women's Professional Soccer (архівна версія)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erika Kristiano dos Santos abo Erika port braz Erika Cristiano dos Santos Erika nar 5 lyutogo 1988 San Paulu Braziliya brazilska futbolistka universal klubu Korintians ta nacionalnoyi zbirnoyi Braziliyi Vistupala na poziciyi napadnici za yunacki komandi na klubnomu rivni ale v nacionalnij komandi graye abo centralnu zahisnicyu abo opornu pivzahisnicyu U skladi zbirnoyi Braziliyi stala sribnoyu prizerkoyu Litnih olimpijskih igor 2008 roku v Pekini takozh vistupala na chempionati svitu 2011 roku Olimpijskih igrah 2012 roku v Londoni Olimpijskih igrah 2016 roku v Rio ta Olimpijskih igrah 2020 roku v Tokio Erika Erika Erika v 2011 roci Osobisti dani Povne im ya Erika Kristiano dos Santos Narodzhennya 5 lyutogo 1988 1988 02 05 36 rokiv San Paulu Braziliya Zrist 173 sm Vaga 55 kg Gromadyanstvo Braziliya Poziciya pivzahisnicya zahisnicya napadnicya Informaciya pro klub Potochnij klub Korintians Nomer 8 Yunacki klubi Assosiasu Sebesp Profesionalni klubi Roki Klub I g 2003 2004 Zhuventus 2005 2008 Santus 2009 Gold Prajd 7 0 2009 Santus 2010 Fozh Kalatarash 2011 Santus 21 11 2012 2015 Sentru Olimpiku 11 1 2015 2018 Pari Sen Zhermen 45 9 2018 n ch Korintians 33 5 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 2004 2008 2006 n ch Braziliya WU 20 Braziliya 83 15 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Erika u Vikishovishi Na klubnomu rivni Erika nasolodzhuvalasya troma uspishnimi sezonami z Santusom j postrazhdala koli cholovichij klub virishiv rozpustiti zhinochu sekciyu u 2012 roci Vona takozh provela sezon 2009 roku v skladi predstavnika Women s Professional Soccer WPS Gold Prajd Pislya rozformuvannya Santusa Erika ta she dev yat kolishnih gravchin vishevkazanogo klubu pogodilisya priyednatisya do Sentru Olimpiku Z 2015 po 2018 rik vistupala za Pari Sen Zhermen persh nizh povernutisya do Braziliyi ta priyednatisya do Korintiansa Klubna kar yeraU shist rokiv Erika stala pershoyu ucheniceyu futbolnoyi shkoli Marselinyu Karioka Potim vona vistupala za futzalnij klub Assosiasu Sebesp de pravila buli zmineni shob dozvoliti yij zmagatisya z doroslimi u vici 12 rokiv Mati Eriki vlashtuvala yiyi v klubi Zhuventus de vona pochala grati na vidkritomu povitri i shvidko privernula uvagu selekcioneriv molodizhnoyi nacionalnoyi zbirnoyi ta providnogo zhinochogo klubu Santus Z Santusom Erika vigrala Ligu Paulista v 2007 roci ta kubok Braziliyi v 2008 roku Na mizhnarodnomu drafti WPS 2008 roku Eriku obrala komanda Gold Prajd komanda z novogo Women s Professional Soccer z Santa Klari Kaliforniya Pomichniceyu trenera komandi bula Sissi spivvitchiznicya j nastavnicya Eriki Pislya uchasti v semi matchah Gold Prajda protyagom 2009 roku Erika stala vilnoyu agentkoyu naprikinci sezonu z iniciativi trenerki Albertin Montoyi Vona povernulasya v Santus i bula chastinoyu komandi peremozhnici zhinochogo kubku Libertadores v listopadi 2009 roku dvichi zabivshi u finalnomu peremozhnomu 9 0 poyedinku proti paragvajskogo UAA Nastupnogo misyacya Santus zavoyuvav Kubok Braziliyi peremigshi u finali Botukatu z rahunkom 3 0 na municipalnomu stadioni Paulu Mashadu di Karvalyu Na pochatku 2012 roku rada direktoriv Santusa rozformuvala zhinochu sekciyu shob zaoshaditi groshi pislya togo yak klub nadav svoyemu gravcevi Nejmaru novij velicheznij kontrakt Erika bula zdivovana j obrazhena takim rishennyam Vona zaplakala pid chas anonsovanoyi preskonferenciyi ta publichno obmirkuvala propoziciyu pro kontrakt vid pivdennokorejskogo klubu Za spriyannya Nejmara Erika ta zvilneni gravci Santusa domovilisyai blizko 1 500 000 dolariv sponsorskih koshtiv Ale pravlinnya Santusa vidmovilosya skasuvati vlasne rishennya stverdzhuyuchi sho zhinocha komanda koshtuye 2 miljoni dolariv na rik i vona ne prinosit finansovih pributkiv Natomist desyat gravchin vklyuchayuchi Eriku perejshli do Sentru Olimpiku Naprikinci 2013 roku Erika otrimala travmu perednoyi hrestopodibnoyi zv yazki yaka zalishila yiyi poza futbolom na termin blizko desyati misyaciv do veresnya 2014 roku U serpni 2015 roku Erika ta spivvitchiznicya Kristian zdijsnili podvijnij transfer do pretendentok na peremogu v zhinochij Lizi chempioniv UYeFA francuzkij Pari Sen Zhermen Obidvi buli vklyucheni do simvolichnoyi zbirnoyi sezonu Francuzkoyi futbolnoyi federaciyi 2015 16 U sichni 2017 roku Pari Sen Zhermen pogodivsya zvilniti Eriku vid ostannih shesti misyaciv kontraktu oskilki vona povernulasya do Braziliyi dlya vidnovlennya vid travmi U lipni 2017 roku oduzhavshi vona pogodilasya povernutisya v PSZh za novim richnim kontraktom Vona zigrala 20 matchiv u sezoni 2017 18 rokiv vklyuchayuchi finalnu peremogu 1 0 zhinochogo Kubku Franciyi proti Lionu Pislya zakinchennya kontraktu povernulasya do Braziliyi dlya operaciyi na kisti yayechnika Vona mala propoziciyu vid kitajskogo klubu ale vvazhala za krashe zalishatisya poruch iz sim yeyu pislya troh rokiv vidsutnosti Erika prijnyala propoziciyu priyednatisya do Korintiansa j vidznachila gigantsku evolyuciyu brazilskogo klubnogo futbolu z momentu yiyi pereyizdu do Franciyi Kar yera v zbirnijU 15 rokiv Erika grala za Braziliyu na molodizhnomu chempionati svitu U 19 2004 roku Vona takozh brala uchast u rozigrashu vishevkazanogo turniru v sezoni 2006 roku v yakomu komandi U 20 reorganizuvalisya v U 19 ale Braziliya vse zh posila tretye misce Vse she mayuchi pravo na uchast u molodizhnomu zhinochomu chempionati svitu 2008 roku Erika vidznachilasya dvoma golami v yakomu Braziliya dijshla do chvertfinalu a gravchinya potrapila do komandi Usih zirok turniru Z ma golami rozdilila zvannya najkrashoyi bombardirki molodizhnogo chempionatu Pivdennoyi Ameriki yakij sluzhiv kvalifikacijnim turnirom Erika na Olimpiadi 2012 roku U listopadi 2006 roku Erika debyutuvala za nacionalnu zbirnu Braziliyi u peremozhnomu 6 1 poyedinku chempionatu Pivdennoyi Ameriki proti Boliviyi na stadioni Hose Mariya Minelya v Mar del Plati Za dva dni dopochatku Panamerikanskih igor 2007 roku yiyi vidzayavili zi zbirnoyi Braziliyi u zv yazku z travmoyu gomilkovostopnogo sugloba Na Olimpijskomu futbolnomu turniri 2008 roku Erika zaminila Andreyu Rozu v centri zahistu pislya pershogo matchu Vona zalishilasya v komandi j otrimala sribnu medal pislya togo yak u dodatkovij chas finalnogo poyedinku Braziliya postupilasya 0 1 SShA U listopadi 2010 roku Erika vidznachilasya debyutnim golom za Braziliyu v peremozhnomu 5 0 poyedinku chempionatu Pivdennoyi Ameriki 2010 proti Kolumbiyi zavdyaki chomu brazilijki kvalifikuvalisya do chempionatu svitu v Nimechchini nastupnogo roku Na chempionati svitu 2011 roku Erika vidznachilasya pershim golom Braziliyi u peremozhnomu 3 0 poyedinku proti Ekvatorialnoyi Gvineyi Braziliya dijshla do chvertfinalu de v skandalnomu nichijnomu 2 2 matchi postupilasya v seriyi pislyamatchevih penalti zbirnij SShA Amerikanski gravci vbolivalniki ta zasobi masovoyi informaciyi buli nezadovoleni tim sho Erika zdayetsya perebilshuvala travmu v dodatkovij chas shob zatyagnuti na korist svoyeyi komandi cinni dlya amerikanok sekundi Erika otrimala zhovtu kartku a potim Ebbi Vambah zrivnyala rahunok u kompensovanij chas yakij suddya dodav za spirnu travmu Poyihala na svij drugij olimpijskij futbolnij turnir u Londoni 2012 roku Internet portal FIFA com opisav yiyi yak odnogo z klyuchovih gravciv komandi Na tli zvinuvachen u rujnuvanni avtobusnoyi zupinki Braziliya prograla ostannyu v grupi E gru z Velikoyu Britaniyeyu 0 1 na ochah rekordnoyi 70 584 kilkosti glyadachiv na stadioni Vembli Ce oznachalo sho v 1 4 finalu Braziliya povinna bula zigrati proti peremozhciv chempionatu svitu Yaponiyi yaki obigrali Braziliyu z rahunkom 2 0 na stadioni Milenium u Kardiffi Povernulasya do nacionalnoyi zbirnoyi na Torneio Internacional de Brasilia de Futebol Feminino 2014 pislya majzhe dvrichnoyi pauzi pov yazanoyi z likuvannyami travm Vona zgaduvala sho grala za nacionalnu zbirnu na vsih poziciyah okrim flangiv ataki i bula b rada prodovzhuvati grati tam de ce potribno Naperedodni startu chempionatu svitu 2015 roku Erika otrimala travmu kolina i yiyi zaminila v skladi nacionalnoyi komandi Rafinya Erika oduzhala pislya travmi j otrimala viklik do skladu zbirnoyi Braziliyi na litni Olimpijski igri 2016 yiyi tretij olimpijskij turnir Vihodila na pole v dvoh matchah vklyuchayuchi match za bronzu v yakomu gospodari brazilijki z rahunkom 1 2 postupivsya Kanadi Erika pribula do trenuvalnogo taboru Braziliyi v ramkah pidgotovki do chempionatu svitu 2019 roku z roztyagnennyam shikolotki a potim otrimala travmu litok Yiyi vidpravili z taboru komandi likuvatisya j zaminili na Dayane Limejru Statistika vistupivErika na zhinochomu chempionati svitu 2011 roku U zbirnij Updated 30 July 2021 nacionalna zbirna Braziliyi Rik Matchi Goli 2006 5 0 2007 0 0 2008 10 1 2009 6 2 2010 8 1 2011 9 5 2012 11 1 2013 0 0 2014 0 0 2015 5 1 2016 5 0 2017 4 1 2018 2 2 2019 12 1 2020 2 1 2021 4 0 Zagalom 83 15 Goli za zbirnu Gol Data Misce Supernik Rahunok Rezultat Zmagannya 1 1 2008 06 15 Suvon Pivdenna Koreya Italiya 1 1 1 0 2 1 Kubok korolevi miru 2008 2 2 2009 12 13 San Paulu Braziliya 1 1 2 0 3 2 Torneio Internacional 2009 3 3 2010 11 19 Latakunga Ekvador 1 1 1 0 5 0 Kubok Ameriki 2010 4 4 2011 07 06 Frankfurt Nimechchina 1 1 1 0 3 0 Chempionat svitu 2011 5 5 2011 12 08 San Paulu Braziliya Italiya 1 1 1 1 5 1 Torneio Internacional 2011 6 6 2011 12 11 San Paulu Braziliya 1 1 1 0 4 0 Torneio Internacional 2011 7 7 2011 12 18 San Paulu Braziliya Daniya 2 1 1 1 2 1 Torneio Internacional 2011 8 8 2 2 2 1 9 9 2012 12 16 San Paulu Braziliya Daniya 1 1 1 0 2 1 Torneio Internacional 2012 10 10 2015 12 01 Kuyaba Braziliya 1 1 2 1 5 1 Tovariskij match 11 11 2017 11 25 Ovalye Chili 1 1 1 0 4 0 Tovariskij match 12 12 2018 4 13 Kokimbo Chili 2 1 1 0 7 0 Kubok Amerika 2018 13 13 2 2 5 0 14 14 2019 08 29 San Paulu Braziliya 1 1 4 0 5 0 Mizhnarodnij zhinochij futbolnij turnir 2019 15 15 2020 12 01 San Paulu Braziliya 1 1 8 0 8 0 Tovariskij matchOsobiste zhittyaErika vidvertij prihilnik zhinochogo futbolu v Braziliyi Koli Braziliya prograla Nimechchini z rahunkom 1 5 zhinochomu molodizhnomu chempionati svitu 2014 roku vona vidkinula omanlive porivnyannya z nedavnoyu porazkoyu cholovichoyi Braziliyi vid Nimechchini na chempionati svitu 2014 roku z rahunkom 1 7 U kritichnomu vidkritomu listi pidpisanomu 100 sportsmenkami vona nazvala Braziliyu seksistskoyu ta fanatichnoyu krayinoyu yaka nikoli ne virila ne prijmala ta nalezhnim chinom ne investuvala u zhinochij futbol Odniyeyu z trenerok Eriki na molodizhnomu rivni bula Marsinya novator veteran Radara ta zbirnoyi Braziliyi na chempionati svitu z futbolu 1991 roku DosyagnennyaKlubni Santos Kubok Merkosur Volodar 1 2006 Liga Nasonal Chempion 1 2007 Liga Paulista Chempion 1 2007 Kubok Braziliyi Volodar 2 2008 2009 Kubok Libertadores Volodar 1 2009 Fozh Kalatarash Liga Paranense Chempion 1 2010 Pari Sen Zhermen Kubok Franciyi Volodar 1 2017 18 Korintians Seriyi A Chempion 2 2018 2020 Kubok Libertadores Volodar 1 2019 Liga Paulista Chempion 2 2019 2020 Zbirna shtatu San Paulu Regionalni igri Chempion 2 2006 2007 Zbirna Braziliyi Molodizhnij chempionat Pivdennoyi Ameriki Chempion 2 2006 2008 Litni Olimpijski igri Sribnij prizer 1 2008 Torneio Internacional Chempion 4 2009 2011 2012 2014 Kubok Ameriki Volodar 2 2010 2018 Pan Amerikanski igri Chempion 1 2015 Mizhnarodnij turnir u Jongchuani Chempion 1 2017 Individualni Zhinocha futbolna zbirna KONMEBOL za versiyeyu IFFHS 2011 2020 rokivPrimitki PDF CONMEBOL isp s 7 Arhiv originalu PDF za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Portuguese Super Vasco 27 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 20 grudnya 2014 FC Gold Pride 22 September 2009 Arhiv originalu za 8 August 2010 Procitovano 23 September 2009 Portuguese O Estado de S Paulo 1 listopada 2009 Arhiv originalu za 18 sichnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2014 Peres Thiago 14 bereznya 2012 Portuguese Terra Networks Arhiv originalu za 19 grudnya 2014 Procitovano 19 grudnya 2014 Velasco Clara Brenha Heloisa 19 chervnya 2013 Portuguese Folha de S Paulo Arhiv originalu za 19 grudnya 2014 Procitovano 19 grudnya 2014 Galeano Marina 12 veresnya 2014 Portuguese Folha de S Paulo Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2014 French Culture PSG 31 sichnya 2017 Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2019 French L Equipe 25 lipnya 2017 Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2019 French L Equipe 6 serpnya 2018 Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2019 Barlem Cintia 11 zhovtnya 2018 Portuguese Rede Globo Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2019 Leme de Arruda Marcelo 9 grudnya 2012 Portuguese Rec Sport Soccer Statistics Foundation Arhiv originalu za 1 chervnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2014 Portuguese Universo Online Arhiv originalu za 25 sichnya 2019 Procitovano 29 sichnya 2019 Longman Jere 11 July 2011 The New York Times Arhiv originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2021 Magnay Jacquelin 31 lipnya 2012 The Daily Telegraph Arhiv originalu za 21 grudnya 2014 Procitovano 21 grudnya 2014 Portuguese Brazilian Football Confederation 12 grudnya 2014 Arhiv originalu za 24 grudnya 2014 Procitovano 21 grudnya 2014 Lauletta Dan 5 chervnya 2015 The Equalizer Arhiv originalu za 11 chervnya 2015 Procitovano 14 chervnya 2015 Kestelman Amanda Leite Victoria 7 chervnya 2019 Portuguese Rede Globo Arhiv originalu za 5 listopada 2019 Procitovano 14 grudnya 2019 Leme de Arruda Marcelo 24 serpnya 2014 Portuguese Rec Sport Soccer Statistics Foundation Arhiv originalu za 5 kvitnya 2015 Procitovano 21 grudnya 2014 Leme de Arruda Marcelo 5 bereznya 2014 Portuguese Rec Sport Soccer Statistics Foundation Arhiv originalu za 1 chervnya 2019 Procitovano 21 grudnya 2014 Leme de Arruda Marcelo 12 bereznya 2018 Portuguese Rec Sport Soccer Statistics Foundation Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 6 sichnya 2019 Leme de Arruda Marcelo 6 kvitnya 2018 Portuguese Rec Sport Soccer Statistics Foundation Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 6 sichnya 2019 Leme de Arruda Marcelo 12 chervnya 2021 Portuguese Rec Sport Soccer Statistics Foundation Arhiv originalu za 25 lipnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2021 Leme de Arruda Marcelo 22 lipnya 2021 Portuguese Rec Sport Soccer Statistics Foundation Arhiv originalu za 24 lipnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2021 Portuguese Brasil Online 15 serpnya 2014 Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2014 Portuguese Clube Atletico Juventus 9 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 21 grudnya 2014 Procitovano 21 grudnya 2014 IFFHS 26 sichnya 2021 Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2021 PosilannyaOficijna storinka Eriki 6 serpnya 2021 u Wayback Machine v socialnij merezhi Twitter Erika futbolistka na sajti UYeFA angl fr nim ros ital isp port arhivna versiya Profil futbolista na sajti soccerway com angl nim Erika na sajti PlaymakerStats com angl Profil gravchini 6 serpnya 2021 u Wayback Machine na sajti soccerpunter com Profil gravchini 6 serpnya 2021 u Wayback Machine na sajti soccerdonna de Profil gravchini 17 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti worldfootball net Profil gravchini 6 serpnya 2021 u Wayback Machine na sajti olympedia org Profil gravchini 6 serpnya 2021 u Wayback Machine na sajti cob org br port Profil gravchini 6 serpnya 2021 u Wayback Machine na sajti statsfootofeminin fr fr na sajti results beijing2008 cn arhivna versiya na oficijnomu sajti Santusa arhivna versiya port na oficijnomu sajti Women s Professional Soccer arhivna versiya