Еміль Готтліб Мацув нім Emil Gottlieb Mazuw 21 вересня 1900 Ессен 11 грудня 1987 Карлсруе німецький офіцер обергрупенфюр

Еміль Готтліб Мацув (нім. Emil Gottlieb Mazuw; 21 вересня 1900, Ессен — 11 грудня 1987, Карлсруе) — німецький офіцер, обергрупенфюрер СС і генерал поліції (20 квітня 1942), генерал військ СС (1 липня 1944).

Еміль Мацув

нім. Emil Gottlieb Mazuw

Народився

21 вересня 1900
Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія

Помер

11 грудня 1987 (87 років)
Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН

Країна

Діяльність

Знання мов

Учасник

Членство

СА і СС^[1]

Посада

^d

Військове звання

Обергруппенфюрер СС,

генерал поліції (квітень 1942),

генерал військ СС (липень 1944)

Партія

Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини^[1]

Нагороди

Золотий партійний знак НСДАП	Почесний хрест ветерана війни	Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)	Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)	Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
	Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами	Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Німецький кінний знак	Почесний кут старих бійців	Кільце «Мертва голова»

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

За професією — машиніст-механік. Учасник Першої світової війни, з квітня 1918 по червень 1921 року служив у ВМФ, в тому числі на крейсері «Дрезден». Після демобілізації працював машиністом локомотива. 1 квітня 1928 року вступив в НСДАП (квиток №85 231) і СА, 7 червня 1930 року — в СС (квиток №2556). З 18 листопада 1930 року — командир 63-ї штурму СС (Кобург), з 4 березня по 11 квітня 1932 року — 1-го штурмбана 41-го штандарта СС, з 10 вересня 1932 року — штандарта штандарта. З 20 листопада 1933 року — керівник 28-го (Регенсбург), з 1 вересня 1934 року — 13-го абшніта СС (Штеттін). В квітні 1934 року пройшов вишкіл в 25-му піхотному полку. 1 квітня 1936 року призначений керівником оберабшніта СС «Північ» (з 1940 року — «Остзе»), залишався на цій посаді до кінця війни. У травні 1936 року обраний депутатом Рейхстагу від Померанії. З 28 серпня 1938 року — вищий керівник СС і поліції «Північ» (з 1940 «Остзе») зі штаб-квартирою в Штеттіні. З 1940 року значився офіцером запасу «Лейбштандарту». Учасник Французької кампанії. 9 травня 1945 року заарештований британськими військами. 6 квітня 1948 року засуджений до 8 років ув'язнення. 7 квітня 1951 року за перевищення службових повноважень засуджений до 8.5 років з врахування вже відбутого терміну. 19 грудня 1951 року достроково звільнений.

Звання

Трупфюрер СС (7 червня 1930)
Штурмфюрер СС (листопад 1930)
Штурмгауптфюрер СС (лютий 1932)
Штурмбанфюрер СС (квітень 1932)
Штандартенфюрер СС (січень 1933)
Оберфюрер СС (березень 1934)
Лейтенант резерву (квітень 1934)
Бригадефюрер СС (січень 1936)
Групенфюрер СС (вересень 1936)
Гауптштурмфюрер резерву військ СС (червень 1940)
Генерал-лейтенант поліції (квітень 1941)
Обергрупенфюрер СС і генерал поліції (квітень 1942)
Генерал військ СС (липень 1944)

Нагороди

Німецький кінний знак в бронзі
Золотий партійний знак НСДАП
Почесний кут старих бійців
Почесний хрест ветерана війни
Почесна шпага рейхсфюрера СС
Кільце «Мертва голова»
Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
Медаль «За вислугу років в СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років)
Залізний хрест 2-го класу — за заслуги під час Французької кампанії.
Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами

Література

Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.

Примітки

Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
d:Track:Q63098423

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7725634"_data-entity-id="Q63098423">[[:d:Q63098423|Dienstaltersliste_der_Schutzstaffel_der_NSDAP,_Stand_vom_1._Dezember_1936]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1936.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63098423]]</div>-1] Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
d:Track:Q63098423

[1]