Еммануе́ль-Жозе́ф Сіє́с, відомий як абат Сієс (фр. Emmanuel Joseph Sieyès, 3 травня 1748 Фрежус — 20 червня 1836), Париж — французький політичний діяч. Член Французької академії та Академії моральних і політичних наук.
65-й Голова Конвента Франції | |
---|---|
20 квітня 1795 — 5 травня 1795 | |
Попередник | |
Наступник | |
17-й Голова Директорії | |
20 червня 1799 — 23 вересня 1799 | |
Попередник | Поль Баррас |
Наступник | |
Народився | 3 травня 1748 Фрежус, Франція |
Помер | 20 червня 1836 (88 років) Париж, Франція |
Похований | Пер-Лашез і d |
Відомий як | політик, дипломат, соціолог, письменник, політичний теоретик, письменник-документаліст, ксьондз |
Країна | Франція |
Національність | Француз |
Alma mater | Паризький університет і d |
Політична партія | d |
Релігія | католицька церква |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Син працівника, навчався в католицькій семінарії в Парижі (цього бажали його рідні, а не він сам). 1774 року отримує сан священика. Стає капеланом мадам Софі — тітки Людовика XVI, а потім генеральним вікарієм у Шартре. Став відомим завдяки брошурі «Essai sur les privilèges» («Есе про привілеї», 1788) і памфлету «Qu'est ce que le tiers-état?» («Що таке третій стан?», 1789). Бере активну участь у Французькій революції.
1789 року обирався депутатом третього стану в Генеральні штати. Брав участь у розробці конституції, нових податків, у створенні Національної гвардії. Брошура Сієса «Reconnaissance et exposition des droits de l'homme et du citoyen» (1789) була попередницею «декларації прав людини».
Відмовляється від запропонованої йому посади єпископа (1791). Вибраний у конвент. В 1793 віддає голос за страту короля.
Після падіння Робесп'єра член Комітету громадського порятунку. У період з 20 квітня по 4 травня 1795 обіймав посаду голови Конвенту. Від складання конституції III року Сієс відмовився. Відмовляється від вступу в Директорію та посади міністра закордонних справ. Вибраний до Ради п'ятисот (нижньої палати французького законодавчого зібрання), в 1797 стає головою ради.
1798 року він був направлений як посол до Берліну.
1799 року повертається у Францію і стає директором. Підтримує Наполеона Бонапарта в перевороті 18 брюмера. Стає одним з 3 консулів.
Після реставрації 1815 емігрує до Бельгії. Повертається до Франції після революції 1830 (встановлення Липневої монархії).
Помер 20 червня 1836 року.
Французька академія
1803 року стає членом Французької академії, але 1815 року був виключений з неї.
Масонство
Був членом масонської ложі «Дев'ять сестер».
Див. також
Посилання
- Сьєйєс(Сієйєс) Е. Ж. [ 3 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 731. — .
Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emmanue l Zhoze f Siye s vidomij yak abat Siyes fr Emmanuel Joseph Sieyes 3 travnya 1748 Frezhus 20 chervnya 1836 Parizh francuzkij politichnij diyach Chlen Francuzkoyi akademiyi ta Akademiyi moralnih i politichnih nauk 65 j Golova Konventa Franciyi20 kvitnya 1795 5 travnya 1795PoperednikNastupnik17 j Golova Direktoriyi20 chervnya 1799 23 veresnya 1799PoperednikPol BarrasNastupnikNarodivsya3 travnya 1748 1748 05 03 Frezhus FranciyaPomer20 chervnya 1836 1836 06 20 88 rokiv Parizh FranciyaPohovanijPer Lashez i dVidomij yakpolitik diplomat sociolog pismennik politichnij teoretik pismennik dokumentalist ksondzKrayinaFranciyaNacionalnistFrancuzAlma materParizkij universitet i dPolitichna partiyadReligiyakatolicka cerkva Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin pracivnika navchavsya v katolickij seminariyi v Parizhi cogo bazhali jogo ridni a ne vin sam 1774 roku otrimuye san svyashenika Staye kapelanom madam Sofi titki Lyudovika XVI a potim generalnim vikariyem u Shartre Stav vidomim zavdyaki broshuri Essai sur les privileges Ese pro privileyi 1788 i pamfletu Qu est ce que le tiers etat Sho take tretij stan 1789 Bere aktivnu uchast u Francuzkij revolyuciyi 1789 roku obiravsya deputatom tretogo stanu v Generalni shtati Brav uchast u rozrobci konstituciyi novih podatkiv u stvorenni Nacionalnoyi gvardiyi Broshura Siyesa Reconnaissance et exposition des droits de l homme et du citoyen 1789 bula poperedniceyu deklaraciyi prav lyudini Vidmovlyayetsya vid zaproponovanoyi jomu posadi yepiskopa 1791 Vibranij u konvent V 1793 viddaye golos za stratu korolya Pislya padinnya Robesp yera chlen Komitetu gromadskogo poryatunku U period z 20 kvitnya po 4 travnya 1795 obijmav posadu golovi Konventu Vid skladannya konstituciyi III roku Siyes vidmovivsya Vidmovlyayetsya vid vstupu v Direktoriyu ta posadi ministra zakordonnih sprav Vibranij do Radi p yatisot nizhnoyi palati francuzkogo zakonodavchogo zibrannya v 1797 staye golovoyu radi 1798 roku vin buv napravlenij yak posol do Berlinu 1799 roku povertayetsya u Franciyu i staye direktorom Pidtrimuye Napoleona Bonaparta v perevoroti 18 bryumera Staye odnim z 3 konsuliv Pislya restavraciyi 1815 emigruye do Belgiyi Povertayetsya do Franciyi pislya revolyuciyi 1830 vstanovlennya Lipnevoyi monarhiyi Pomer 20 chervnya 1836 roku Francuzka akademiya1803 roku staye chlenom Francuzkoyi akademiyi ale 1815 roku buv viklyuchenij z neyi MasonstvoBuv chlenom masonskoyi lozhi Dev yat sester Div takozhPosilannyaSyejyes Siyejyes E Zh 3 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 731 ISBN 966 7492 05 2 Ce nezavershena stattya pro francuzkogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi