У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Емар Координати 36 04 пн ш 38 01 сх д 36 067 пн ш 38 017 сх д 36 06

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Емар.

Координати: 36°04′ пн. ш. 38°01′ сх. д. / 36.067° пн. ш. 38.017° сх. д. / 36.067; 38.017

Емар — давнє місто амореїв, відкрите на місці сучасного пагорба-городища Телль-Мешкене в Сирії. Місто було розташоване на великому вигині середнього Євфрату на північному сході Сирії, де нині простяглося узбережжя новоствореного озера Аль-Асад.

Тексти

У місті виявлено велику кількість клинописних табличок, у зв'язку з чим Емар можна розглядати в одному ряду з такими найважливішими археологічними пам'ятками доісторичного Леванту, як Угарит, Марі та Ебла. На підставі цих текстів, найдавніші з яких належать до 2500 р. до н. е., а також даних археологічних розкопок, що проводяться з 1970-х років, Емар постає важливим торговим центром бронзової доби, що займав прикордонне положення між центрами влади у Верхній Месопотамії та Анатолії-Сирії. На відміну від інших центрів, таблички, що збереглися в Емарі, переважно написані акадською мовою й датовані 13 ст. до н. е., не є царськими чи іншими офіційними документами, але записами юридичних актів приватного характеру: торговельних угод, угод щодо нерухомості, шлюбних договорів, заповітів, актів усиновлення. У будинку місцевого жерця виявлена бібліотека з літературними та словниковими текстами в месопотамській традиції, а також ритуальних текстів місцевих культів.

Розкопки

Початкові розкопки, що мали на меті збереження городища, зважаючи підйом вод у дамбі Табка, зробили дві французьких групи археологів у 1972-76 роках під керівництвом Жана-Клода Маргерона. У ході розкопок була виявлена територія храму, де знаходилося святилище бога погоди Ваала, а також, можливо, його дружини Астарти епохи пізньої бронзової доби (13 — початок 12 століть до н. е.).

Після завершення розкопок французькими археологами місце розкопок залишилося без охорони та систематично зазнавало плюндрувань, через що чимало клинописних табличок потрапило на ринок старожитностей у відриві від контексту. 1992 року Сирійський департамент старожитностей взяв місце розкопок під свій захист, і під час нових розкопок були виявлені нові шари, що належать до середньої та ранньої бронзової доби (друга половина 3 тис. до н. е. і перша половина 2 тис. до н. е.) — місто Емар, що згадується в архівах Марі (Сирія) та в інших джерелах.

Історія

Емар займав стратегічно важливе місце, оскільки служив транзитним пунктом, де товари, що поставлялися по Євфрату, перевантажували для подальшого транспортування суходолом. У середині 3 тис. до н. е. Емар опинився під впливом правителів Ебли, про це згадується в ебланських архівах.

Про Емарські події 13 - початку 12 ст. до н. е. є як документи, що походять з самого Емара, переважно акадською мовою, так і свідчення з текстів того часу з Хаттуси, Угарита та ассирійських архівів. У той час Емар перебував у сфері впливу хеттів, а точніше — правителя Каркемиша, клієнтського поліса хеттів. У текстах з Марі, датованих 11 ст. до н. е., Емар згадується як місто, що перепбуває під впливом сусідньої аморейскої держави Ямхад.

Археологічні й письмові свідчення обриваються кінцем 12 ст. до н. е. внаслідок катастрофи бронзової доби. Городище, що знаходилося на крайній східній периферії Римської імперії, залишалося покинутим. Неподалік від нього було засновано місто . 253 року поблизу нього відбулася битва під Барбаліссосом між сасанидськими персами на чолі з Шапуром I та римськими військами. Барбаліссос продовжував існувати й у візантійську епоху.

Примітки

Маргерон опублікував результати розкопок у період 1975 — 1990, починаючи зі статті «Les fouilles françaises de Meskéné-Emar» (Французькі археологічні розкопки Мескене-Емара), в журналі Comptes-rendus de l'Académie des Inscriptions et Belle-Lettres 1975:201-213; Даніель Арно опублікував клинописні тексти в 1985-87 рр..

Література

Arnaud, Daniel 1985/87 Emar: Récherches au pays d' Aştata VI: Textes sumériens et akkadiens (Paris)
Alois Musil: The middle Euphrates, a topographical itinary. New York 1927.
Daniel Arnaud: Les textes d’Emar et la chronologie de la fin du Bronze récént. In: Syria 52 (1975), 88-89.
Michael C. Astour: Who Was the King of the Hurrian Troops at the Siege of Emar? In: Mark W. Chavalas (Hrsg.): Emar, the history, religion, and culture of a Syrian town in the late Bronze Age. Bethesda 1996, 25-56.
Eugen J. Pentiuc: West Semitic Vocabulary in the Akkadian Texts from Emar. Harvard Semitic Studies 49. Winona Lake/Indiana 2001.

Посилання

(IEIOP-FU)
Bibliographie der Emar-Studien [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.]
(Тюбінгенський університет)
(Тюбінгенський університет)
Juan-Pablo Vita: Warfare and the Army at Emar. CSIC, Madrid [ 8 квітня 2015 у Wayback Machine.] (PDF; 185 kB)
(PDF; 205 kB)

[1] Маргерон опублікував результати розкопок у період 1975 — 1990, починаючи зі статті «Les fouilles françaises de Meskéné-Emar» (Французькі археологічні розкопки Мескене-Емара), в журналі Comptes-rendus de l'Académie des Inscriptions et Belle-Lettres 1975:201-213; Даніель Арно опублікував клинописні тексти в 1985-87 рр..