Водосховище Аль-А́ссад, також Водосховище Ель-А́сад (араб. بحيرة الأسد, Buhayrat al-Assad) — водосховище на річці Євфрат в мухафазі Ар-Ракка, Сирія. Воно було створено в 1974, коли греблю Табка було закрито. Водосховище Аль-Ассад є найбільшою в Сирії водоймою з максимальним об'ємом у 11,7 км3 та максимальною площею поверхні у 610 км2. Велика мережа каналів використовує воду з водосховища Аль-Ассад для зрошення земель по обидві сторони Євфрату. Крім того, озеро забезпечує питною водою місто Алеппо та підтримує рибну промисловість. Береги водосховища Аль-Ассада отримали розвиток екологічних зон.
Водосховище Аль-Ассад بحيرة الأسد араб. بحيرة الأسد | ||||
---|---|---|---|---|
Назва на честь: | Хафіз аль-Ассад | |||
Водосховище Аль-Ассад (зліва), Гребля Табка (по центру), та (справа). Фото зроблено з STS-78, в червні 1996. Північ у напрямку верхнього лівого кута зображення. | ||||
36°00′ пн. ш. 38°10′ сх. д. / 36.000° пн. ш. 38.167° сх. д.Координати: 36°00′ пн. ш. 38°10′ сх. д. / 36.000° пн. ш. 38.167° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Сирія | |||
Розташування | Сирія, мухафаза Ар-Ракка | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | водосховище | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 525 км² км² | |||
Глибина середня | 8,4 м м | |||
Довжина | 80 км км | |||
Ширина | 8 км (макс.) км | |||
Об'єм | 10 км³ км³ | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Євфрат | |||
Витікають | Євфрат | |||
Країни басейну | Сирія | |||
Інше | ||||
Міста та поселення | Ес-Саура | |||
Острови | Джазіра ес-Саура | |||
Дамба, гребля | Гребля Табка | |||
Geonames | 172869 | |||
Мапа регіону навколо водосховища Аль-Ассад. На мапі позначені адміністративний центр мухафази — м. Ар-Ракка, рожевим позначені автомобільні шляхи, чорним — залізниці. Залізниця за межі мапи ліворуч іде до м. Алеппо, праворуч — до м. Дейр-ез-Зор. | ||||
Аль-Ассад (водосховище) (Сирія) | ||||
| ||||
Аль-Ассад у Вікісховищі |
Історія
Перші плани з будівництва греблі у сирійській ділянці Євфрату виникли в 1927, але вони не були виконані. У 1957 році було досягнуто угоди з Радянським Союзом з технічної та фінансової допомоги для будівництва греблі в долині Євфрату, а в 1960 було укладено фінансову угоду з Західною Німеччиною. Ще одна угода про фінансування проекту була укладена з Радянським Союзом у 1965 році. Проект включав в себе гідроелектростанцію на греблі Табка та будівництво розгалуженої мережі іригаційних каналів, здатної зрошувати 640 000 га землі по обидві сторони Євфрату. Будівництво греблі тривало з 1968 по 1973, і у 1974 році почалося затоплення водосховища за рахунок скорочення потоку Євфрату. У 1975 році Ірак скаржився, що потік Євфрату був скорочений нижче допустимого рівня і погрожував бомбити греблю Табка. За посередництва Саудівської Аравії і Радянського Союзу, зрештою вдалося владнати ці суперечки.
Археологічні розкопки
В очікуванні затоплення водосховища греблі Табка між 1963 і 1974 проводилася інтенсивна міжнародна програма археологічних розкопок у районі, який перебував під загрозою затоплення. У рамках цієї програми розкопки були проведені на об'єктах, які датовані, починаючи з періоду пізньої Натуфійської культури до періоду Османської імперії. Розкопки включали такі об'єкти, як , Емар, , , , і . У , замку на вершині пагорба, який буде перетворено на острів від затоплення водосховища Аль-Ассад, була побудована захисна гласіса, а два мінарети у Мурейбеті та були переміщені в зону за межами ділянки затоплення.
Характеристика
Водосховище Аль-Ассад є найбільшою в Сирії водоймою з максимальним об'ємом у 11,7 км3 та максимальною площею поверхні у 610 км2. Проте фактичний об'єм значно нижче — 9,6 км3, а площа, відповідно, становить 447 км2. Запропонована схема зрошення страждала від численних проблем, в тому числі високого вмісту гіпсу в ґрунтах меліораційних систем навколо водосховища Аль-Ассад, засолення ґрунтів, руйнування каналів, які поширили води з водосховища Аль-Ассад, і небажання фермерів переселятися з районів меліорації. В результаті тільки 60 000 га землі зрошувалося за рахунок водосховища Аль-Ассад у 1984. У 2000 році зрошувана поверхня зросла до 124 000 га, що становить 19 відсотків з прогнозованих 640000 га. Водосховище Аль-Ассад є найважливішим джерелом питаної води в Алеппо, забезпечуючи місто по трубопроводу 80 млн м3 питної води на рік. Озеро також підтримує рибну промисловість.
Західний берег озера перетворився в болотисту місцевість. На південно-східному березі в деяких районах були залісені вічнозеленими деревами, зокрема алеппськими соснами та євфратськими тополями. Водосховище Аль-Ассад є важливим місцем зимування перелітних птахів, через що уряд Сирії нещодавно прийняв заходи з охорони невеликих ділянок уздовж берега водосховища Аль-Ассад від мисливців, обмежуючи доступ до під'їзних доріг до озера. Озеро Джазіра ес-Саура було визнано заповідником.
Див. також
Примітки
- Атлас світу. Київ, ДНВП «Картографія», 2002.
- Bourgey, André (1974), , Revue de Géographie de Lyon (French) , 49 (4): 343—354, doi:10.3406/geoca.1974.1658, ISSN 1960-601X, архів оригіналу за 24 вересня 2015, процитовано 7 липня 2013
- Shapland, Greg (1997), Rivers of discord: international water disputes in the Middle East, New York: Palgrave Macmillan, ISBN
- Adeel, Zafar; Mainguet, Monique (2000), , Архівована копія, New Approaches to Water Management in Central Asia, United Nations University/ICARDA, с. 208—22, архів оригіналу за 28 травня 2010, процитовано 7 липня 2013
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Bounni, Adnan (1977), Campaign and exhibition from the Euphrates in Syria, The Annual of the American Schools of Oriental Research, 44: 1—7, ISSN 0066-0035, JSTOR 3768538
- Jones, C.; Sultan, M.; Yan, E.; Milewski, A.; Hussein, M.; Al-Dousari, A.; Al-Kaisy, S.; Becker, R. (2008), Hydrologic impacts of engineering projects on the Tigris–Euphrates system and its marshlands, Journal of Hydrology, 353: 59—75, doi:10.1016/j.jhydrol.2008.01.029, ISSN 0022-1694
- Collelo, Thomas (1987), , Washington: GPO for the Library of Congress, OCLC 44250830, архів оригіналу за 29 червня 2011, процитовано 8 липня 2013
- Elhadj, Elie (2008), Dry aquifers in Arab countries and the looming food crisis, Middle East Review of International Affairs, 12 (3), ISSN 1565-8996[недоступне посилання з травня 2019]
- Mutin, Georges (2003), , VertigO (French) , 4 (3): 1—10, doi:10.4000/vertigo.3869, ISSN 1492-8442, архів оригіналу за 9 січня 2010, процитовано 8 липня 2013
- Krouma, I. (2006), , FAO Fisheries and Aquaculture Department, FAO, архів оригіналу за 4 лютого 2021, процитовано 15 грудня 2009
- Murdoch, D. A.; Vos, R.; Abdallah, A.; Abdallah, M.; Andrews, I.; al-Asaad, A.; van Beusekom, R.; Hofland, R.; Roth, T.; Saveyn, B.; Serra, G.; Wells, C. (2005), A Winter Survey of Syrian Wetlands. Final Report of the Syrian Wetland Expedition, January – February 2004, London: privately published, OCLC 150245788
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vodoshovishe Al A ssad takozh Vodoshovishe El A sad arab بحيرة الأسد Buhayrat al Assad vodoshovishe na richci Yevfrat v muhafazi Ar Rakka Siriya Vono bulo stvoreno v 1974 koli greblyu Tabka bulo zakrito Vodoshovishe Al Assad ye najbilshoyu v Siriyi vodojmoyu z maksimalnim ob yemom u 11 7 km3 ta maksimalnoyu plosheyu poverhni u 610 km2 Velika merezha kanaliv vikoristovuye vodu z vodoshovisha Al Assad dlya zroshennya zemel po obidvi storoni Yevfratu Krim togo ozero zabezpechuye pitnoyu vodoyu misto Aleppo ta pidtrimuye ribnu promislovist Beregi vodoshovisha Al Assada otrimali rozvitok ekologichnih zon Vodoshovishe Al Assad بحيرة الأسد arab بحيرة الأسد Nazva na chest Hafiz al AssadVodoshovishe Al Assad zliva Greblya Tabka po centru ta sprava Foto zrobleno z STS 78 v chervni 1996 Pivnich u napryamku verhnogo livogo kuta zobrazhennya Vodoshovishe Al Assad zliva Greblya Tabka po centru ta sprava Foto zrobleno z STS 78 v chervni 1996 Pivnich u napryamku verhnogo livogo kuta zobrazhennya 36 00 pn sh 38 10 sh d 36 000 pn sh 38 167 sh d 36 000 38 167 Koordinati 36 00 pn sh 38 10 sh d 36 000 pn sh 38 167 sh d 36 000 38 167Roztashuvannya Krayina SiriyaRoztashuvannya Siriya muhafaza Ar RakkaGeologichni dani Tip vodoshovisheRozmiri Plosha poverhni 525 km km Glibina serednya 8 4 m mDovzhina 80 km kmShirina 8 km maks kmOb yem 10 km km Voda Basejn Vlivayutsya YevfratVitikayut YevfratKrayini basejnu SiriyaInshe Mista ta poselennya Es SauraOstrovi Dzhazira es SauraDamba greblya Greblya TabkaGeonames 172869Mapa regionu navkolo vodoshovisha Al Assad Na mapi poznacheni administrativnij centr muhafazi m Ar Rakka rozhevim poznacheni avtomobilni shlyahi chornim zaliznici Zaliznicya za mezhi mapi livoruch ide do m Aleppo pravoruch do m Dejr ez Zor Mapa regionu navkolo vodoshovisha Al Assad Na mapi poznacheni administrativnij centr muhafazi m Ar Rakka rozhevim poznacheni avtomobilni shlyahi chornim zaliznici Zaliznicya za mezhi mapi livoruch ide do m Aleppo pravoruch do m Dejr ez Zor Al Assad vodoshovishe Siriya Al Assad u VikishovishiIstoriyaPershi plani z budivnictva grebli u sirijskij dilyanci Yevfratu vinikli v 1927 ale voni ne buli vikonani U 1957 roci bulo dosyagnuto ugodi z Radyanskim Soyuzom z tehnichnoyi ta finansovoyi dopomogi dlya budivnictva grebli v dolini Yevfratu a v 1960 bulo ukladeno finansovu ugodu z Zahidnoyu Nimechchinoyu She odna ugoda pro finansuvannya proektu bula ukladena z Radyanskim Soyuzom u 1965 roci Proekt vklyuchav v sebe gidroelektrostanciyu na grebli Tabka ta budivnictvo rozgaluzhenoyi merezhi irigacijnih kanaliv zdatnoyi zroshuvati 640 000 ga zemli po obidvi storoni Yevfratu Budivnictvo grebli trivalo z 1968 po 1973 i u 1974 roci pochalosya zatoplennya vodoshovisha za rahunok skorochennya potoku Yevfratu U 1975 roci Irak skarzhivsya sho potik Yevfratu buv skorochenij nizhche dopustimogo rivnya i pogrozhuvav bombiti greblyu Tabka Za poserednictva Saudivskoyi Araviyi i Radyanskogo Soyuzu zreshtoyu vdalosya vladnati ci superechki Arheologichni rozkopkiV ochikuvanni zatoplennya vodoshovisha grebli Tabka mizh 1963 i 1974 provodilasya intensivna mizhnarodna programa arheologichnih rozkopok u rajoni yakij perebuvav pid zagrozoyu zatoplennya U ramkah ciyeyi programi rozkopki buli provedeni na ob yektah yaki datovani pochinayuchi z periodu piznoyi Natufijskoyi kulturi do periodu Osmanskoyi imperiyi Rozkopki vklyuchali taki ob yekti yak Emar i U zamku na vershini pagorba yakij bude peretvoreno na ostriv vid zatoplennya vodoshovisha Al Assad bula pobudovana zahisna glasisa a dva minareti u Murejbeti ta buli peremisheni v zonu za mezhami dilyanki zatoplennya HarakteristikaMapa sirijsko tureckoyi dilyanki basejnu Yevfratu de zobrazheno greblyu Tabka Barrage de Tabqa ta Vodoshovishe Al Assad na zahid vid nogo Vodoshovishe Al Assad ye najbilshoyu v Siriyi vodojmoyu z maksimalnim ob yemom u 11 7 km3 ta maksimalnoyu plosheyu poverhni u 610 km2 Prote faktichnij ob yem znachno nizhche 9 6 km3 a plosha vidpovidno stanovit 447 km2 Zaproponovana shema zroshennya strazhdala vid chislennih problem v tomu chisli visokogo vmistu gipsu v gruntah melioracijnih sistem navkolo vodoshovisha Al Assad zasolennya gruntiv rujnuvannya kanaliv yaki poshirili vodi z vodoshovisha Al Assad i nebazhannya fermeriv pereselyatisya z rajoniv melioraciyi V rezultati tilki 60 000 ga zemli zroshuvalosya za rahunok vodoshovisha Al Assad u 1984 U 2000 roci zroshuvana poverhnya zrosla do 124 000 ga sho stanovit 19 vidsotkiv z prognozovanih 640000 ga Vodoshovishe Al Assad ye najvazhlivishim dzherelom pitanoyi vodi v Aleppo zabezpechuyuchi misto po truboprovodu 80 mln m3 pitnoyi vodi na rik Ozero takozh pidtrimuye ribnu promislovist Zahidnij bereg ozera peretvorivsya v bolotistu miscevist Na pivdenno shidnomu berezi v deyakih rajonah buli zaliseni vichnozelenimi derevami zokrema aleppskimi sosnami ta yevfratskimi topolyami Vodoshovishe Al Assad ye vazhlivim miscem zimuvannya perelitnih ptahiv cherez sho uryad Siriyi neshodavno prijnyav zahodi z ohoroni nevelikih dilyanok uzdovzh berega vodoshovisha Al Assad vid mislivciv obmezhuyuchi dostup do pid yiznih dorig do ozera Ozero Dzhazira es Saura bulo viznano zapovidnikom Div takozhKaskad GES na Yevfrati Greblya TabkaPrimitkiAtlas svitu Kiyiv DNVP Kartografiya 2002 Bourgey Andre 1974 Revue de Geographie de Lyon French 49 4 343 354 doi 10 3406 geoca 1974 1658 ISSN 1960 601X arhiv originalu za 24 veresnya 2015 procitovano 7 lipnya 2013 Shapland Greg 1997 Rivers of discord international water disputes in the Middle East New York Palgrave Macmillan ISBN 978 0 312 16522 2 Adeel Zafar Mainguet Monique 2000 Arhivovana kopiya New Approaches to Water Management in Central Asia United Nations University ICARDA s 208 22 arhiv originalu za 28 travnya 2010 procitovano 7 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Bounni Adnan 1977 Campaign and exhibition from the Euphrates in Syria The Annual of the American Schools of Oriental Research 44 1 7 ISSN 0066 0035 JSTOR 3768538 Jones C Sultan M Yan E Milewski A Hussein M Al Dousari A Al Kaisy S Becker R 2008 Hydrologic impacts of engineering projects on the Tigris Euphrates system and its marshlands Journal of Hydrology 353 59 75 doi 10 1016 j jhydrol 2008 01 029 ISSN 0022 1694 Collelo Thomas 1987 Washington GPO for the Library of Congress OCLC 44250830 arhiv originalu za 29 chervnya 2011 procitovano 8 lipnya 2013 Elhadj Elie 2008 Dry aquifers in Arab countries and the looming food crisis Middle East Review of International Affairs 12 3 ISSN 1565 8996 nedostupne posilannya z travnya 2019 Mutin Georges 2003 VertigO French 4 3 1 10 doi 10 4000 vertigo 3869 ISSN 1492 8442 arhiv originalu za 9 sichnya 2010 procitovano 8 lipnya 2013 Krouma I 2006 FAO Fisheries and Aquaculture Department FAO arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 procitovano 15 grudnya 2009 Murdoch D A Vos R Abdallah A Abdallah M Andrews I al Asaad A van Beusekom R Hofland R Roth T Saveyn B Serra G Wells C 2005 A Winter Survey of Syrian Wetlands Final Report of the Syrian Wetland Expedition January February 2004 London privately published OCLC 150245788