Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марокко — аграрна країна з відносно розвинутою гірничодобувною та обробною промисловістю. Транспорт: автомобільний, морський, залізничний , повітряний. У Марокко є 17 морських портів, в тому числі 8 великих: Касабланка, Сафі, Мохаммедія, Надор, Танжер, Агадір, Махдія, . Найважливіший аеропорт знаходиться в Касабланці. Крім нього Марокко має в своєму розпорядженні ще десять великих аеропортів, з яких п'ять мають міжнародне значення.
| Економіка Марокко | |
|---|---|
 Морський порт Танжер с висоти пташиного польоту | |
| Валюта | 1 Марокканський дирхам = 100 сантимів |
| Фінансовий рік | Календарний рік |
| Організації | ВТО, АС |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $298,6 млрд. (2017) |
| Зростання ВВП | ▲ 4,1 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $8,600 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 14 %, промисловість 29,5 % послуги: 56,5 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 0,8 % (2017) |
| Населення поза межею бідності | 15 % (2007) |
| Індекс Джіні | 32 (2014) |
| Робоча сила | 12 млн. (2017) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 50 % промисловість: 1,9 % та послуги: 48,1 % (2014) |
| Безробіття | 10,2 % (2017) |
| Галузі виробництва | автомобільні частини, видобуток та переробка фосфатів, аерокосмічна галузь, харчова промисловість, шкіряні вироби, текстиль, будівництво, енергетика, туризм |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $21,48 млрд. (2017) |
| Експортні товари | одяг та текстиль, автомобілі, електричні компоненти, неорганічні хімічні речовини, транзистори, сировина, добрива (включаючи фосфати), нафтопродукти, цитрусові, овочі, риба (2017) |
| Партнери |  Іспанія 23,2 % Франція 22,6 % Італія 4,5 % США 4,2 % (2017) |
| Імпорт | $39,64 млрд. (2017) |
| Імпортні товари | сира нафта, текстиль, телекомунікаційне обладнання, пшениця, газ та електроенергія, транзистори, пластмаси |
| Партнери | Іспанія 16,7 % Франція 12,2 % КНР 9,2 % США 6,9 % Німеччина 6 % Італія 5,9 % Туреччина 4,5 % (2017) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $51,48 млрд. (2017) |
| Доходи | $22,81 млрд. (2017) |
| Витрати | $26,75 млрд. (2017) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Історія
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 38,5 млрд Темп зростання ВВП — 6,5 %. ВВП на душу населення — $1388. Прямі закордонні інвестиції — $ 291 млн. Імпорт — $ 11,9 млрд (г.ч. Франція — 20,0 %, Іспанія — 9,0 %, Сауд. Аравія — 6,9 %, США — 6,5 %, Італія — 6,1 %). Експорт — $ 7,9 млрд (г.ч. Франція — 26,0 %; Іспанія — 10,0 %; Індія — 8,3 %; Італія — 6,4 %; Японія — 5,5 %). Осн. вантажі перевозяться мор. транспортом. Це — фосфати (54 % перевезень) і нафтопродукти (15,6 %).
Частка в ВВП (1991,%): сільське господарство — 18; промисловість — 19,6; в тому числі гірничодобувна — 2,2. Частка обробної промисловості у валовому внутрішньому продукті (ВВП) з 1970-х по 1990-і роки збільшилася з 16,5 % до 19 %. Обсяги експорту з 1980 по 1995 зросли з 2,42 до 6,68 млрд дол. Разом з тим з 1991 по 1997 витрати на утримання урядового апарату збільшилися по відношенню до ВВП з 15,6 % до 17,9 %. Оскільки протягом 1990-х років темпи економічного зростання відставали від темпів приросту населення, реальний ВВП в перерахунку на душу населення майже не змінювався (1043 дол. в 1991 і 919 дол. в 1997).
Сільське господарство
Сільське господарство як і раніше залишається вразливим перед посухою, площа придатних для сільського господарства земель становить 12 % (9 млн га). За п'ятнадцять років, що пройшли з 1980, країна пережила п'ять посушливих сезонів (зокрема — у 1995). На початку 1990-х років на частку Франції припадало 30 % загальної суми іноземних інвестицій (400 млн дол.). В сільськогосподарському виробництві, що дає 25 % експортної продукції, зайнято бл. 40 % працездатного населення країни. Водночас це становить бл. 90 % працездатного сільського населення, яке обробляє 70 % орних земель. В 1981—1992 загальний обсяг сільськогосподарського виробництва подвоївся, але його частка в ВВП неухильно меншала (15 % в 1992). Чотири п'ятих посівних площ займають пшениця, ячмінь, бобова і цукровий буряк. У 1980-х роках сучасний агропромисловий сектор почав широкомасштабне виробництво курячого м'яса і яєць. Інтенсивного характеру набуло скотарство. Розвинуте рибальство. Країна займає провідне місце в Африці по вилову сардин, восьминогів і тунця.
Починаючи з 1960-х років, з ініціативи Короля Хасана II була прийнята програма по будівництву водосховищ і розвитку водних ресурсів дозволила забезпечити питною водою населення а також сільське господарство та інші сектори економіки зберігши при цьому водні ресурси країни. Завдяки цій політиці, в 2014-2015 році королівство має понад 139 великих водосховищ із загальною потужністю понад 17,6 млрд кубічних метрів і більше ста дрібних гребель. В середньому в рік вводитися в дію по 2-3 великих водосховищ. Будівництво здійснюється в основному місцевими підрядниками.
Промисловість
Велика частина багатогалузевого промислового сектора Марокко була створена в 1950-і роки. Заходи по лібералізації інвестиційної політики, зміни в міжнародному торговому законодавстві і приватизація державних підприємств сприяли з середини 1980-х років притоку інвестицій, але загалом місцевий промисловий сектор все ще слабо розвинений і базується на сімейному бізнесі. У результаті лібералізації і приватизації значна сума зовнішньої заборгованості значно скоротилася і в 1995 становила 15,2 млрд дол.
Марокканська промисловість орієнтується головним чином на випуск експортної продукції (переважно текстилю і шкіряних виробів) в країни ЄС. Основна промислова база країни зосереджена в прибережному районі Касабланка — Кенітра. Є підприємства по консервуванню м'яса і риби, рафінуванню цукру, борошномельні заводи. Автоскладальне виробництво в Касабланці працює на імпортних вузлах і деталях. Автомобільні компанії Renault, Fiat і Peugeot збирають в Марокко легкові автомобілі, Ford, Volvo, Mercedes, Hino і Isuzu — вантажні машини, різні компанії ведуть збирання автобусів. У Касабланці функціонує значне число фармацевтичних компаній. Близько 25 % промислових робітників зайняті на підприємствах текстильної галузі, понад 80 % продукції текстильних фабрик йде на експорт, головним чином в країни ЄС. Виробництво фосфорної кислоти і потрійного суперфосфату (для хімічних добрив) здійснюється в районі Сафі і Джорф-Ласфар на підприємствах державної компанії Office Chérifien des Phosphates, яка бере участь також в розробці і експорті фосфатів. У 1984 в середземноморському порту Надор став до ладу сталепрокатний стан.
У Марокко розвивається металургійна галузь. Тут працює великий виробник , який входить до групи ArcelorMittal − один із провідних виробників довгомірної продукції і сортового прокату в Північній Африці. На 2009 р. сукупна потужність підприємств «Sonasid» становить 950 тис. т сортового прокату на рік, компанія забезпечує близько третини внутрішнього сталевого попиту.
Енергетика
Електроенергія в Марокко виробляється на ТЕС і ГЕС. У 1992 на ТЕС, що працюють на імпортних вугіллі і нафті, а також частково на місцевому вугіллі, було вироблено 9,5 млрд кВт·год. електроенергії. Обсяг електроенергії, що виробляється на ГЕС, перебуває в прямій залежності від кількості опадів і становить 1/8-1/10 загального обсягу продуктивності ТЕС.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2013. Процитовано 12 грудня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2012. Процитовано 14 січня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2016. Процитовано 14 січня 2017.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Марокко |
- — African Development Bank
- Description of the US-Moroccan FTA [ 4 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- Final Text of the US-Moroccan FTA [ 6 червня 2005 у Wayback Machine.]
- Maroc Entrepreneurs: Association dedicated to the Promotion of Entrepreneurship in Morocco [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Fantastic Morocco [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.] Morocco Economy
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marokko agrarna krayina z vidnosno rozvinutoyu girnichodobuvnoyu ta obrobnoyu promislovistyu Transport avtomobilnij morskij zaliznichnij povitryanij U Marokko ye 17 morskih portiv v tomu chisli 8 velikih Kasablanka Safi Mohammediya Nador Tanzher Agadir Mahdiya Najvazhlivishij aeroport znahoditsya v Kasablanci Krim nogo Marokko maye v svoyemu rozporyadzhenni she desyat velikih aeroportiv z yakih p yat mayut mizhnarodne znachennya Ekonomika MarokkoMorskij port Tanzher s visoti ptashinogo polotuValyuta1 Marokkanskij dirham 100 santimivFinansovij rikKalendarnij rikOrganizaciyiVTO ASStatistikaVVP 298 6 mlrd 2017 Zrostannya VVP 4 1 2017 VVP na dushu naselennya 8 600 2017 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 14 promislovist 29 5 poslugi 56 5 2017 Inflyaciya ISC 0 8 2017 Naselennya poza mezheyu bidnosti15 2007 Indeks Dzhini32 2014 Robocha sila12 mln 2017 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 50 promislovist 1 9 ta poslugi 48 1 2014 Bezrobittya10 2 2017 Galuzi virobnictvaavtomobilni chastini vidobutok ta pererobka fosfativ aerokosmichna galuz harchova promislovist shkiryani virobi tekstil budivnictvo energetika turizmZovnishnya diyalnistEksport 21 48 mlrd 2017 Eksportni tovariodyag ta tekstil avtomobili elektrichni komponenti neorganichni himichni rechovini tranzistori sirovina dobriva vklyuchayuchi fosfati naftoprodukti citrusovi ovochi riba 2017 Partneri Ispaniya 23 2 Franciya 22 6 Italiya 4 5 SShA 4 2 2017 Import 39 64 mlrd 2017 Importni tovarisira nafta tekstil telekomunikacijne obladnannya pshenicya gaz ta elektroenergiya tranzistori plastmasiPartneri Ispaniya 16 7 Franciya 12 2 KNR 9 2 SShA 6 9 Nimechchina 6 Italiya 5 9 Turechchina 4 5 2017 Derzhavni finansiBorg 51 48 mlrd 2017 Dohodi 22 81 mlrd 2017 Vitrati 26 75 mlrd 2017 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Grafik sho pokazuye zbilshennya groshovih perekaziv Potyag y misti RabatIstoriyaZa danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 38 5 mlrd Temp zrostannya VVP 6 5 VVP na dushu naselennya 1388 Pryami zakordonni investiciyi 291 mln Import 11 9 mlrd g ch Franciya 20 0 Ispaniya 9 0 Saud Araviya 6 9 SShA 6 5 Italiya 6 1 Eksport 7 9 mlrd g ch Franciya 26 0 Ispaniya 10 0 Indiya 8 3 Italiya 6 4 Yaponiya 5 5 Osn vantazhi perevozyatsya mor transportom Ce fosfati 54 perevezen i naftoprodukti 15 6 Chastka v VVP 1991 silske gospodarstvo 18 promislovist 19 6 v tomu chisli girnichodobuvna 2 2 Chastka obrobnoyi promislovosti u valovomu vnutrishnomu produkti VVP z 1970 h po 1990 i roki zbilshilasya z 16 5 do 19 Obsyagi eksportu z 1980 po 1995 zrosli z 2 42 do 6 68 mlrd dol Razom z tim z 1991 po 1997 vitrati na utrimannya uryadovogo aparatu zbilshilisya po vidnoshennyu do VVP z 15 6 do 17 9 Oskilki protyagom 1990 h rokiv tempi ekonomichnogo zrostannya vidstavali vid tempiv prirostu naselennya realnij VVP v pererahunku na dushu naselennya majzhe ne zminyuvavsya 1043 dol v 1991 i 919 dol v 1997 Silske gospodarstvoSilske gospodarstvo yak i ranishe zalishayetsya vrazlivim pered posuhoyu plosha pridatnih dlya silskogo gospodarstva zemel stanovit 12 9 mln ga Za p yatnadcyat rokiv sho projshli z 1980 krayina perezhila p yat posushlivih sezoniv zokrema u 1995 Na pochatku 1990 h rokiv na chastku Franciyi pripadalo 30 zagalnoyi sumi inozemnih investicij 400 mln dol V silskogospodarskomu virobnictvi sho daye 25 eksportnoyi produkciyi zajnyato bl 40 pracezdatnogo naselennya krayini Vodnochas ce stanovit bl 90 pracezdatnogo silskogo naselennya yake obroblyaye 70 ornih zemel V 1981 1992 zagalnij obsyag silskogospodarskogo virobnictva podvoyivsya ale jogo chastka v VVP neuhilno menshala 15 v 1992 Chotiri p yatih posivnih plosh zajmayut pshenicya yachmin bobova i cukrovij buryak U 1980 h rokah suchasnij agropromislovij sektor pochav shirokomasshtabne virobnictvo kuryachogo m yasa i yayec Intensivnogo harakteru nabulo skotarstvo Rozvinute ribalstvo Krayina zajmaye providne misce v Africi po vilovu sardin vosminogiv i tuncya Pochinayuchi z 1960 h rokiv z iniciativi Korolya Hasana II bula prijnyata programa po budivnictvu vodoshovish i rozvitku vodnih resursiv dozvolila zabezpechiti pitnoyu vodoyu naselennya a takozh silske gospodarstvo ta inshi sektori ekonomiki zberigshi pri comu vodni resursi krayini Zavdyaki cij politici v 2014 2015 roci korolivstvo maye ponad 139 velikih vodoshovish iz zagalnoyu potuzhnistyu ponad 17 6 mlrd kubichnih metriv i bilshe sta dribnih grebel V serednomu v rik vvoditisya v diyu po 2 3 velikih vodoshovish Budivnictvo zdijsnyuyetsya v osnovnomu miscevimi pidryadnikami PromislovistVelika chastina bagatogaluzevogo promislovogo sektora Marokko bula stvorena v 1950 i roki Zahodi po liberalizaciyi investicijnoyi politiki zmini v mizhnarodnomu torgovomu zakonodavstvi i privatizaciya derzhavnih pidpriyemstv spriyali z seredini 1980 h rokiv pritoku investicij ale zagalom miscevij promislovij sektor vse she slabo rozvinenij i bazuyetsya na simejnomu biznesi U rezultati liberalizaciyi i privatizaciyi znachna suma zovnishnoyi zaborgovanosti znachno skorotilasya i v 1995 stanovila 15 2 mlrd dol Marokkanska promislovist oriyentuyetsya golovnim chinom na vipusk eksportnoyi produkciyi perevazhno tekstilyu i shkiryanih virobiv v krayini YeS Osnovna promislova baza krayini zoseredzhena v priberezhnomu rajoni Kasablanka Kenitra Ye pidpriyemstva po konservuvannyu m yasa i ribi rafinuvannyu cukru boroshnomelni zavodi Avtoskladalne virobnictvo v Kasablanci pracyuye na importnih vuzlah i detalyah Avtomobilni kompaniyi Renault Fiat i Peugeot zbirayut v Marokko legkovi avtomobili Ford Volvo Mercedes Hino i Isuzu vantazhni mashini rizni kompaniyi vedut zbirannya avtobusiv U Kasablanci funkcionuye znachne chislo farmacevtichnih kompanij Blizko 25 promislovih robitnikiv zajnyati na pidpriyemstvah tekstilnoyi galuzi ponad 80 produkciyi tekstilnih fabrik jde na eksport golovnim chinom v krayini YeS Virobnictvo fosfornoyi kisloti i potrijnogo superfosfatu dlya himichnih dobriv zdijsnyuyetsya v rajoni Safi i Dzhorf Lasfar na pidpriyemstvah derzhavnoyi kompaniyi Office Cherifien des Phosphates yaka bere uchast takozh v rozrobci i eksporti fosfativ U 1984 v seredzemnomorskomu portu Nador stav do ladu staleprokatnij stan U Marokko rozvivayetsya metalurgijna galuz Tut pracyuye velikij virobnik yakij vhodit do grupi ArcelorMittal odin iz providnih virobnikiv dovgomirnoyi produkciyi i sortovogo prokatu v Pivnichnij Africi Na 2009 r sukupna potuzhnist pidpriyemstv Sonasid stanovit 950 tis t sortovogo prokatu na rik kompaniya zabezpechuye blizko tretini vnutrishnogo stalevogo popitu EnergetikaElektroenergiya v Marokko viroblyayetsya na TES i GES U 1992 na TES sho pracyuyut na importnih vugilli i nafti a takozh chastkovo na miscevomu vugilli bulo virobleno 9 5 mlrd kVt god elektroenergiyi Obsyag elektroenergiyi sho viroblyayetsya na GES perebuvaye v pryamij zalezhnosti vid kilkosti opadiv i stanovit 1 8 1 10 zagalnogo obsyagu produktivnosti TES Div takozhKorisni kopalini Marokko Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Marokko Girnicha promislovist MarokkoPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Arhiv originalu za 25 lyutogo 2013 Procitovano 12 grudnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2012 Procitovano 14 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 22 listopada 2016 Procitovano 14 sichnya 2017 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika Marokko African Development Bank Description of the US Moroccan FTA 4 kvitnya 2005 u Wayback Machine Final Text of the US Moroccan FTA 6 chervnya 2005 u Wayback Machine Maroc Entrepreneurs Association dedicated to the Promotion of Entrepreneurship in Morocco 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Fantastic Morocco 26 sichnya 2020 u Wayback Machine Morocco EconomyDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X