Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Венесуела — аграрно-промислова країна з розвинутою нафтодобувною промисловістю. Із 2017 року країну охопили протести. Протестувальники виступали за відставку чинного президента Ніколаса Мадуро. Не зважаючи на протести, країну вдруге очолив Мадура, опозиція звинуватила його в узурпації влади. Через кількарічні протести економіка країни практично була зруйнована, зруйновані цілі галузі економіки. Інфляція досягла кількох мільйонів відсотків за рік. У 2019 році відбулася деномінація валюти у співвідношенні 100 тисяч до 1. Нова валюта отримала назву суверений болівар. Мінімальна зарплата у 2019 році склала лише 8 дол.
| Економіка Венесуели | |
 | |
| Країна |  Венесуела |
|---|---|
| Місце розташування | Венесуела |
| Номінальний ВВП | 482 359 318 767,7 $[1] |
| Номінальний ВВП на душу населення | 15 692 $[2] |
| ВВП (ПКС) | 543 891 068 685 Міжнародний долар[3] |
| ПКС ВВП на душу населення | 17 694,202 Міжнародний долар[4] |
| Темп зростання реального ВВП | −18 %[5] |
| Сумарні запаси | 9 794 062 064 $[6] |
| Рівень безробіття | 35,5 % |
| Рівень інфляції | 1 698 844,2 %[7] |
| Пов'язана категорія | d і d |
 Економіка Венесуели у Вікісховищі | |
Основні галузі промисловості: нафтова, залізорудна, конструкційних матеріалів, харчова, текстильна, сталеливарна, алюмінієва, моторобудівна. Осн. тр-т: автомобільний (протяжність автомобільних доріг бл. 100 тис. км), морський, планується розвиток залізн. тр-ту. Майже 90 % всіх перевезень пасажирів і вантажу здійснюються автомобільним транспортом. Єдина в країні залізниця протяжністю 336 км з'єднує Баркісімето і Пуерто-Кабельйо. Однак уряд планує довести протяжність залізниць до 1200 км, спорудивши лінії між Пуерто-Кабельйо і Каракасом. Гол. порти: Ла-Саліна, Пуерто-Кабельйо, Маракайбо, Амуай, Пунта-Кардон. Повітряні перевезення здійснюють 6 внутрішніх авіаліній, провідне місце серед яких займають компанії «Авенса» і «Аеропосталь».
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 81 млрд. Темп зростання ВВП — (-0,7)%. ВВП на душу населення — $3499. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,1 млрд. Імпорт (машини і транспортне обладнання, запчастини, хімічні продукти і продовольство) — $ 19,3 млрд (г.ч. США — 53,4 %; Сауд. Аравія — 7,0 %; Японія — 5,3 %; Колумбія — 5,3 %; Італія — 5,1 %). Експорт (г.ч. нафта і нафтопродукти — бл. 90 %, а також алюміній і залізняк)- $ 25 млрд (г.ч. США — 56,7 %; Колумбія — 5,7 %; Бразилія — 4,5 %; Німеччина — 1,6 %; Японія — 1,4 %).
У період з 1958—1970 рр. темп економічного зростання країни становив 6,1 % в рік. З 1961 по 1971 кількість людей, зайнятих в обробній промисловості і торгівлі, зросла вдвічі. У 1973—1974 ціни на нафту на світовому ринку, а отже, і прибутки Венесуели від експорту нафти зросли на 400 %. Це стало поштовхом у розвитку сільського господарства, гідроенергетики, нових галузей важкої промисловості, особливо металургійної. Темп економічного зростання в 1970—1977 рр. становив 5,7 % на рік.
У 1990-х рр. середній прибуток на душу населення у В. найвищий у Латинській Америці, що обумовлено г.ч. розвиненою нафтовою галуззю. Валютні надходження від експорту нафти дозволяють закуповувати за рубежем не тільки споживчі товари, але і товари виробничого призначення в достатньому обсязі, що сприяє швидкому зростанню виробництва. Але періоди піднесення в економіці перемежаються з застоєм. Зниження ВВП в порівнянні з попереднім роком зафіксоване в 1986, 1989 і 1994. Якщо за період 1965—1979 ВВП зріс на 93 %, то за 1979—1995 рр. лише на 25 %. Стабілізації в економіці уряд країни намагається досягти шляхом посилення ринкового сектора.
У 1990-х рр. на частку аграрного сектора припадало лише бл. 5 % ВВП, обробна промисловість — 22 % ВВП, інше пов'язане г.ч. з нафтовидобутком, залізними рудами, золотом тощо.
Венесуела повністю забезпечує себе нафтою і природним газом; вона має також в своєму розпорядженні великі запаси кам'яного вугілля і гідроенергетичні ресурси. У 1990-х рр. потреби Венесуели в енергії на 91 % задовольнялися за рахунок нафти і природного газу і на 8 % — за рахунок ГЕС. Сумарна потужність електростанцій становила майже 18,8 млн кВт, з яких 43 % припадає на ТЕС і 57 % — на ГЕС.
Промисловість Венесуели
Початок сучасної обробної промисловості був встановлений в 1950-і роки, і відтоді виробництво в цьому секторі стало швидко збільшуватися. Все ж на початку 1990-х років в ній було зайнято всього бл. 15 % економічно активного населення, і на її частку припадало 22 % ВВП (причому п'яту частину цієї кількості складали нафтопродукти). Спочатку основними галузями обробної промисловості були нафтопереробна і цукрова, а також збирання автомобілів з імпортних частин і виробництво текстилю, цементу, автомобільних шин і камер, сигарет, пива, мило, фармацевтичних товарів і скляних виробів. У 1960-і роки Венесуела почала розвивати важку промисловість. Була створена могутня сталеплавильна індустрія, і почалося виробництво алюмінію і добрив. Пізніше, вже в 1970-і роки, значна частина прибутку, що різко зріс від експорту нафти вкладалася у важку промисловість. Між 1970 і 1980 виробництво сталі подвоїлося, а вироблення азотних добрив і виплавка алюмінію зросли на 1500 %. У 1979 алюміній вийшов на перше місце у венесуельському експорті (після нафтопродуктів), залишивши позаду залізняк.
Розвиток важкої промисловості в країні здійснюється в основному з ініціативи уряду. Найбільший проект — розвиток базових галузей металургії в районі венесуельської Ґуаяни (Сьюдад-Ґуаяна), на ріках Оріноко і Кароні. Мінеральні багатства району — значні поклади залізняку і бокситів, а також багаті гідроенергетичні ресурси і вихід до моря (по р. Оріноко можуть підійматися морські судна) дозволили урядовій корпорації і приватним іноземним фірмам побудувати тут підприємства по виробництву сталі і алюмінію.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Примітки
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2019/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=66&pr.y=17&sy=2016&ey=2019&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=299&s=NGDP_RPCH&grp=0&a=
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- https://www.portafolio.co/internacional/inflacion-en-venezuela-cierra-el-2018-en-casi-1-700-000-525046
- Правительство Венесуэлы в два раза увеличило минимальную зарплату в стране [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.], Слово і Діло, 1 травня 2019
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Venesuela agrarno promislova krayina z rozvinutoyu naftodobuvnoyu promislovistyu Iz 2017 roku krayinu ohopili protesti Protestuvalniki vistupali za vidstavku chinnogo prezidenta Nikolasa Maduro Ne zvazhayuchi na protesti krayinu vdruge ocholiv Madura opoziciya zvinuvatila jogo v uzurpaciyi vladi Cherez kilkarichni protesti ekonomika krayini praktichno bula zrujnovana zrujnovani cili galuzi ekonomiki Inflyaciya dosyagla kilkoh miljoniv vidsotkiv za rik U 2019 roci vidbulasya denominaciya valyuti u spivvidnoshenni 100 tisyach do 1 Nova valyuta otrimala nazvu suverenij bolivar Minimalna zarplata u 2019 roci sklala lishe 8 dol Ekonomika Venesueli Krayina Venesuela Misce roztashuvannyaVenesuela Nominalnij VVP482 359 318 767 7 1 Nominalnij VVP na dushu naselennya15 692 2 VVP PKS 543 891 068 685 Mizhnarodnij dolar 3 PKS VVP na dushu naselennya17 694 202 Mizhnarodnij dolar 4 Temp zrostannya realnogo VVP 18 5 Sumarni zapasi9 794 062 064 6 Riven bezrobittya35 5 Riven inflyaciyi1 698 844 2 7 Pov yazana kategoriyad i d Ekonomika Venesueli u Vikishovishi Ekonomichna karta Venesueli 1972 Osnovni galuzi promislovosti naftova zalizorudna konstrukcijnih materialiv harchova tekstilna stalelivarna alyuminiyeva motorobudivna Osn tr t avtomobilnij protyazhnist avtomobilnih dorig bl 100 tis km morskij planuyetsya rozvitok zalizn tr tu Majzhe 90 vsih perevezen pasazhiriv i vantazhu zdijsnyuyutsya avtomobilnim transportom Yedina v krayini zaliznicya protyazhnistyu 336 km z yednuye Barkisimeto i Puerto Kabeljo Odnak uryad planuye dovesti protyazhnist zaliznic do 1200 km sporudivshi liniyi mizh Puerto Kabeljo i Karakasom Gol porti La Salina Puerto Kabeljo Marakajbo Amuaj Punta Kardon Povitryani perevezennya zdijsnyuyut 6 vnutrishnih avialinij providne misce sered yakih zajmayut kompaniyi Avensa i Aeropostal Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 81 mlrd Temp zrostannya VVP 0 7 VVP na dushu naselennya 3499 Pryami zakordonni investiciyi 1 1 mlrd Import mashini i transportne obladnannya zapchastini himichni produkti i prodovolstvo 19 3 mlrd g ch SShA 53 4 Saud Araviya 7 0 Yaponiya 5 3 Kolumbiya 5 3 Italiya 5 1 Eksport g ch nafta i naftoprodukti bl 90 a takozh alyuminij i zaliznyak 25 mlrd g ch SShA 56 7 Kolumbiya 5 7 Braziliya 4 5 Nimechchina 1 6 Yaponiya 1 4 U period z 1958 1970 rr temp ekonomichnogo zrostannya krayini stanoviv 6 1 v rik Z 1961 po 1971 kilkist lyudej zajnyatih v obrobnij promislovosti i torgivli zrosla vdvichi U 1973 1974 cini na naftu na svitovomu rinku a otzhe i pributki Venesueli vid eksportu nafti zrosli na 400 Ce stalo poshtovhom u rozvitku silskogo gospodarstva gidroenergetiki novih galuzej vazhkoyi promislovosti osoblivo metalurgijnoyi Temp ekonomichnogo zrostannya v 1970 1977 rr stanoviv 5 7 na rik U 1990 h rr serednij pributok na dushu naselennya u V najvishij u Latinskij Americi sho obumovleno g ch rozvinenoyu naftovoyu galuzzyu Valyutni nadhodzhennya vid eksportu nafti dozvolyayut zakupovuvati za rubezhem ne tilki spozhivchi tovari ale i tovari virobnichogo priznachennya v dostatnomu obsyazi sho spriyaye shvidkomu zrostannyu virobnictva Ale periodi pidnesennya v ekonomici peremezhayutsya z zastoyem Znizhennya VVP v porivnyanni z poperednim rokom zafiksovane v 1986 1989 i 1994 Yaksho za period 1965 1979 VVP zris na 93 to za 1979 1995 rr lishe na 25 Stabilizaciyi v ekonomici uryad krayini namagayetsya dosyagti shlyahom posilennya rinkovogo sektora U 1990 h rr na chastku agrarnogo sektora pripadalo lishe bl 5 VVP obrobna promislovist 22 VVP inshe pov yazane g ch z naftovidobutkom zaliznimi rudami zolotom tosho Venesuela povnistyu zabezpechuye sebe naftoyu i prirodnim gazom vona maye takozh v svoyemu rozporyadzhenni veliki zapasi kam yanogo vugillya i gidroenergetichni resursi U 1990 h rr potrebi Venesueli v energiyi na 91 zadovolnyalisya za rahunok nafti i prirodnogo gazu i na 8 za rahunok GES Sumarna potuzhnist elektrostancij stanovila majzhe 18 8 mln kVt z yakih 43 pripadaye na TES i 57 na GES Promislovist VenesueliPochatok suchasnoyi obrobnoyi promislovosti buv vstanovlenij v 1950 i roki i vidtodi virobnictvo v comu sektori stalo shvidko zbilshuvatisya Vse zh na pochatku 1990 h rokiv v nij bulo zajnyato vsogo bl 15 ekonomichno aktivnogo naselennya i na yiyi chastku pripadalo 22 VVP prichomu p yatu chastinu ciyeyi kilkosti skladali naftoprodukti Spochatku osnovnimi galuzyami obrobnoyi promislovosti buli naftopererobna i cukrova a takozh zbirannya avtomobiliv z importnih chastin i virobnictvo tekstilyu cementu avtomobilnih shin i kamer sigaret piva milo farmacevtichnih tovariv i sklyanih virobiv U 1960 i roki Venesuela pochala rozvivati vazhku promislovist Bula stvorena mogutnya staleplavilna industriya i pochalosya virobnictvo alyuminiyu i dobriv Piznishe vzhe v 1970 i roki znachna chastina pributku sho rizko zris vid eksportu nafti vkladalasya u vazhku promislovist Mizh 1970 i 1980 virobnictvo stali podvoyilosya a viroblennya azotnih dobriv i viplavka alyuminiyu zrosli na 1500 U 1979 alyuminij vijshov na pershe misce u venesuelskomu eksporti pislya naftoproduktiv zalishivshi pozadu zaliznyak Rozvitok vazhkoyi promislovosti v krayini zdijsnyuyetsya v osnovnomu z iniciativi uryadu Najbilshij proekt rozvitok bazovih galuzej metalurgiyi v rajoni venesuelskoyi Guayani Syudad Guayana na rikah Orinoko i Karoni Mineralni bagatstva rajonu znachni pokladi zaliznyaku i boksitiv a takozh bagati gidroenergetichni resursi i vihid do morya po r Orinoko mozhut pidijmatisya morski sudna dozvolili uryadovij korporaciyi i privatnim inozemnim firmam pobuduvati tut pidpriyemstva po virobnictvu stali i alyuminiyu Div takozhKorisni kopalini Venesueli Girnicha promislovist Venesueli Geologiya Venesueli Geografiya VenesueliDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPrimitkiWorld Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 https www imf org external pubs ft weo 2019 01 weodata weorept aspx pr x 66 amp pr y 17 amp sy 2016 amp ey 2019 amp scsm 1 amp ssd 1 amp sort country amp ds amp br 1 amp c 299 amp s NGDP RPCH amp grp 0 amp a World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 https www portafolio co internacional inflacion en venezuela cierra el 2018 en casi 1 700 000 525046 Pravitelstvo Venesuely v dva raza uvelichilo minimalnuyu zarplatu v strane 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine Slovo i Dilo 1 travnya 2019