Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Індія — аграрно-індустріальна країна. Структура ВВП в кінці XX ст. (%):
- гірничодобувна промисловість — 2,1;
- обробна пром-сть — 15,2;
- сільське господарство — 32;
- енергетика — 1,6;
- будівництво — 4,2;
- торгівля — 13,6;
- транспорт і зв'язок — 5,2;
- інші — 26,1.
| Економіка Індії | |
|---|---|
 Важливий індійській бізнес-район у Мумбаї: тут розташований Всесвітній Торговельний Центр, а також інші не менш важливі фінансові установи | |
| Валюта | 1 індійська рупія = 100 пайсів |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲$9,446 тлрн. (2017) |
| Зростання ВВП | ▲ 7,3 % (2015) |
| ВВП на душу населення | $7,173 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 17 %, промисловість: 29,7 %, послуги: 45 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | 4,44 % (лютий 2018) |
| Населення поза межею бідності | 29,8 % (2010) |
| Індекс Джіні | 33,9 (2013) |
| Робоча сила | 520,4 млн (2017) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (49 %), промисловість (20 %), сфера послуг (31 %) (2012) |
| Безробіття | 8,4 % (2015) |
| Галузі виробництва | текстиль, хімікати, харчова промисловість, сталь, транспортне обладнання, цемент, гірничодобувна, нафтова, обладнання, програмне забезпечення, фармацевтичні препарати |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $275,8 млрд (2017) |
| Експортні товари | нафтопродукти, дорогоцінні камені, транспортні засоби, машини, залізо і сталь, хімікати, фармацевтичні продукти, крупи, одяг |
| Партнери |  США 15,2 % ОАЕ 11,4 % Гонконг 4,6 % (2015) |
| Імпорт | $409,2 млрд (2015) |
| Імпортні товари | сира нафта, дорогоцінні камені, обладнання, хімікати, добрива, пластмаси, залізо і сталь |
| Партнери |  КНР 15,5 % ОАЕ 5,5 % Саудівська Аравія 5,4 % Швейцарія 5,3 % США 5,2 (2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 480,8 млрд (2015) |
| Доходи | $193,4 млрд (2015) |
| Витрати | $276,4 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Державний сектор займає монопольне положення на транспорті, зв'язку, в оборонній і ядерній промисловості, трансп. машинобудуванні, видобутку нафти, золота, виробництві добрив, банківській справі, страхуванні та імпорті. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, морський, повітряний. Індія — одна з найбільших залізничних країн світу: протяжність її доріг понад 62 тис. км.
Майже 90 % морського вантажообігу переробляється вісьмома головними портами. Найбільший серед них — Бомбей. Північній-схід обслуговує Калькутта. Найважливіші порти Південної Індії — Вашакхапатнам, Мадрас, Кочин. У Гуджарапі створений великий порт Кандла. Розвинутий повітряний транспорт, як на міжнародних, так і на внутрішніх лініях. Мумбаї, Делі, — найбільші міжнародні аеропорти Індії.
Історія
За роки незалежного розвитку (з 1947 р.) Індія проробила шлях від відсталої аграрної країни (1951 року 11 млн людей було зайнято в дрібному доморобному виробництві, тимчасом як у фабричній промисловості — лише 3 млн) до сучасної аграрно-індустріальної, з розвиненими промисловістю, торгівлею і товарно-грошовими відносинами. Економіку Індії відрізняють надлишок і дешевизна робочої сили і висока культура праці. Індія — космічна і ядерна держава. За рівнем ВВП Індія входить у шістку найбільших економічних держав світу. Економіка — змішаного типу. У 1990-х роках частка державного сектора в загальному обсязі інвестицій становила понад 40 %. Іноземні інвестиції в 1996 перевищили 2 млрд дол., що становило приблизно 10 % всіх інвестицій. Державна економічна політика спрямована на найшвидшу макроекономічну стабілізацію (за рахунок зниження зовнішньої заборгованості і урізування бюджетного дефіциту), інтеграцію Індії в світову торгівлю, залучення іноземних капіталовкладень і зняття обмежень на приватну підприємницьку діяльність.
У 1996-97 фінансовому році валовий внутрішній продукт (ВВП), обчислений як сукупна вартість ринкових товарів і послуг, становив 295 млрд дол. з урахуванням паритету купівельної здатності валют це приблизно еквівалентно 1538 млрд дол. (що ставить Індію на 5-е місце у світі), а з розрахунку на душу населення 1600 дол. Це сильно відрізняється від оцінок The Heritage Foundation, що обумовлено різними методиками підрахунків ВВП. У той же час прибутки нижче за рівень бідності мають, згідно з офіційною оцінкою, бл. 35 % населення, а на думку окремих вчених і фахівців міжнародних дослідницьких центрів — бл. 50 %.
У період 1960—1990 ВВП зростав щорічно менш ніж на 4 % (в Пакистані на 5 %, в Індонезії — на 6 %, в Таїланді — на 7 %, на Тайвані — на 6 % і в Республіці Корея — на 9 %). Лідери початкового періоду незалежного розвитку країни орієнтувалися на соціалістичну модель економіки. Очікувалося, що вивести країну на більш високий економічний рівень буде легше за допомогою державного регулювання, а не вільного ринку. Більшість виробничих потужностей у всіх секторах народного господарства залишалася в приватних руках, але ключові галузі промисловості були взяті під контроль уряду, для чого створювалися державні корпорації. Приватні зарубіжні капіталовкладення і імпорт заборонялися або жорстко регулювалися з метою збереження економічної самостійності країни. У кінці 1980-х років був відновлений ряд ринкових механізмів, зняті обмеження на іноземні інвестиції. З початку 1990-х років ВВП збільшується більш ніж на 5 % в рік (в 1994—1997 на 7,8 % щорічно). У 1998—1999 темпи зростання знизилися до 6 % через політичну нестабільність, дефіцит інвестицій в інфраструктуру (що стримує експорт і ефективність виробництва) і економічні санкції, накладені США після ядерних випробувань в травні 1998.
На межі ХХ-XXI ст. темп приросту ВВП знижувався: 2000 — 6,1; 2001 — 5,4 %; 2002 — 4 % (оцінка). При цьому у індустрії приріст ВВП у 2001 р склав тільки 2,5 %. Причини — загальносвітові процеси спаду виробництва, зменшення інвестицій у промисловість, напруженість на Індо-Пакистанському кордоні.
У 1998 чисельність працюючих в Індії становила 306 млн чол., з них в сільському господарстві зайняті 67 %, в промисловості і торгівлі 19 %, сфері послуг і державному апараті 8 %, на транспорті і в зв'язку 3 %.
ТЕС виробляють бл. 75 % електроенергії, яка споживається країною. Найбільші ТЕС Індії знаходяться в: Синграулі, Корбі, Рамагундамі, Рмханді, Фараккі. Атомні електростанції — в Тарапурі, Коті, Калпаккамі, Нарорі, Какрапарі.
2001 року ВВП склав $ 435 млрд. Темп зростання ВВП — 6,1 %. ВВП на душу населення — $ 444. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,9 млрд Основні галузі промисловості: текстильна, хімічна, харчова, металургійна, транспортне обладнання, цементна, гірнича, нафтова, машинобудівна. Імпорт — $ 71,5 млрд (г.ч. США — 9,5 %; Бельгія — 6,8 %, Японія — 6,4 %, Саудівська Аравія — 6,2 %, Німеччина та Велика Британія — по 5,8 %). Експорт — $ 47 млрд (г.ч. США — 20 %; Німеччина — 5,7 %, Велика Британія — 5,6 %, Японія — 5,2 %, Гонконг — 4,6 %).
2020 року економіка Індії суттєво постраждала від кризи, викликаної пандемією COVID-19 і карантином, ВВП країни за перші 6 місяців 2020 року впав на 23 %. При цьому, економіку країни вважали такою, що росте високими темпами. Так, лише в серпні 2020-го інвестиції в індійську економіку склали 6 млрд $.
Промисловість
Специфіка індійської промисловості в тому, що тут є і великі сучасні підприємства і примітивні промисли. Індія — провідний світовий виробник арахісу і чаю, другий великий виробник рису і цукру. Країна намагається збільшити видобуток вугілля, нафти, природного газу, виробництво електроенергії. Розвинута важка індустрія, нафтопереробна промисловість і промисловість мінеральних добрив. За виробництвом сталі Індія займає одне з перших місць у світі. Великі заводи чорної металургії розташовані в Бхілаї, Бокаро (Біхар), Роуркеле (Орісса), Дургапуре (Західна Бенгалія). Зростає виробництво алюмінію. Майже 75 % промислової продукції країни дають два регіони: Мумбаї — Ахмадабад — Пуна і Калькутта — Джамшедпур — Асансол. Ще один важливий індустріальний ареал Бангалор — Майсур — Коямпуттур в піднесеній частині Південної Індії.
Загалом в обробних галузях створюється бл. 20 % ВНП країни і зайнято приблизно 17 млн чол. Лідирує штат Махараштра, частка якого в промисловій продукції Індії досягає приблизно 20 %; на Західну Бенгалію і Тамілнад припадає по 10 % і на Мадхья-Прадеш і Гуджарат — по 7 %. Індустріалізація Індії припала в основному на період після завоювання незалежності. Від колоніального минулого були успадковані джутова, бавовняна і шерстяна промисловість, частково виплавка чорних металів. За перші 30 років республіка досягла безперечних успіхів в розвитку ряду базових галузей важкої індустрії і випуску споживчих товарів. З 1950—1951 по 1997 виплавка сталі зросла з 1,5 млн до 21,4 млн т, алюмінію — з 4 тис. до 540 тис. т, міді — з 7,1 тис. до більше ніж 50 тис. т. Було організовано виробництво верстатів, дизельних двигунів, рухомого залізничного складу, легкових і вантажних автомашин, автобусів, велосипедів, електромоторів, вентиляторів, освітлювальних приладів, радіоприймачів і таких хімічних товарів, як мінеральні добрива, сірчана кислота, кальцинована і каустична сода, а також папір і цемент. Розвиток промисловості і її диверсифікація позначилися на структурі експорту. У кінці XX ст. в експорті зросла частка таких товарів, як транспортне обладнання, ліки, взуття.
На початку 2024 року, за повідомленням Bloomberg, уряд Індії схвалив план інвестицій в розмірі $15,2 млрд у виробництво напівпровідників. Вартість заводу Tata Group становитиме $11 млрд, і він зможе виробляти 50 тис. кремнієвих пластин на місяць. Уряд також схвалив побудову ще одного заводу мікросхем вартістю понад $3 млрд, а також спільного підприємства з японською компанією Renesas Electronics та індійською CG Power and Industrial Solutions для пакування мікросхем.
Аграрний сектор
У 1990-і роки відбувалося щорічне нарощування виробництва в аграрному секторі економіки (в 1997/98 — на 7,6 %). У середині 1990-х років валова посівна площа в країні становила 166 млн га, з них 60 % були відведені під зернові, менш ніж по 15 % — під зернобобові і олійні культури, на інших землях вирощувалися технічні культури, переважно волокниста і цукрова тростина. Серед зернових особливе місце займає рис. Вирощують також пшеницю, просяні культури, кукурудзу, ячмінь, арахіс, кунжут та ріпак, бавовник, тютюн. У 1997/98 валовий збір продовольчих зернових культур становив 192,4 млн т, а в 1998/99 — 203 млн т. У тваринництві створюється приблизно шоста частина всієї аграрної продукції (по вартості).
ВВП
Індія залишається однією з найбільш зростаючих економік світу, з переліку країн які відносяться до "країни що розвиваються". За даними експертів зростання ВВП Індії сповільниться до 7,7 відсотка у 2022–2023 роках із більш ніж 9 відсотків у 2021 році.
Азартні ігри
Азартні ігри в Індії суворо обмежені, за винятком окремих категорій, що включають лотереї та перегони. У XXI столітті популярності набирають нелегальні ставки. Критики азартних ігор стверджують, що це викликає злочинність, корупцію та відмивання грошей, тоді як прихильники регульованих азартних ігор стверджують, що вони можуть бути суттєвим джерелом доходу для держави. 2013 року лише казино в Гоа принесли державі 1,36 млрд рупій прибутку. Казино в Індії дозволено в Гоа, Дамані та Сіккімі.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 7 січня 2015.
- Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001
- . Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 15 вересня 2020.
- Sep 5, Bloomberg /; 2020; Ist, 18:49. . The Times of India (англ.). Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
- Індія виділила $15 млрд на будівництво заводів напівпровідникової галузі. // Автор: Артем Житкевич. 01.03.2024
- Chakraborty, Chiranjivi. . The Economic Times. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indiya agrarno industrialna krayina Struktura VVP v kinci XX st girnichodobuvna promislovist 2 1 obrobna prom st 15 2 silske gospodarstvo 32 energetika 1 6 budivnictvo 4 2 torgivlya 13 6 transport i zv yazok 5 2 inshi 26 1 Ekonomika IndiyiVazhlivij indijskij biznes rajon u Mumbayi tut roztashovanij Vsesvitnij Torgovelnij Centr a takozh inshi ne mensh vazhlivi finansovi ustanoviValyuta1 indijska rupiya 100 pajsivFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiVTOStatistikaVVP 9 446 tlrn 2017 Zrostannya VVP 7 3 2015 VVP na dushu naselennya 7 173 2017 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 17 promislovist 29 7 poslugi 45 2015 Inflyaciya ISC 4 44 lyutij 2018 Naselennya poza mezheyu bidnosti29 8 2010 Indeks Dzhini33 9 2013 Robocha sila520 4 mln 2017 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 49 promislovist 20 sfera poslug 31 2012 Bezrobittya8 4 2015 Galuzi virobnictvatekstil himikati harchova promislovist stal transportne obladnannya cement girnichodobuvna naftova obladnannya programne zabezpechennya farmacevtichni preparatiZovnishnya diyalnistEksport 275 8 mlrd 2017 Eksportni tovarinaftoprodukti dorogocinni kameni transportni zasobi mashini zalizo i stal himikati farmacevtichni produkti krupi odyagPartneri SShA 15 2 OAE 11 4 Gonkong 4 6 2015 Import 409 2 mlrd 2015 Importni tovarisira nafta dorogocinni kameni obladnannya himikati dobriva plastmasi zalizo i stalPartneri KNR 15 5 OAE 5 5 Saudivska Araviya 5 4 Shvejcariya 5 3 SShA 5 2 2015 Derzhavni finansiBorg480 8 mlrd 2015 Dohodi 193 4 mlrd 2015 Vitrati 276 4 mlrd 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact BookZa danimi CIA Factbook 2007 Indiya ye chistim importerom Zagalnij obsyag importu sklav 224 mlrd SShA i eksport 140 mlrd SShA Na fotografiyi vantazh kontejnerovoza vivantazhuyetsya u Porti Dzhavaharlala Neru v Navi MumbayiMapa nacionalnoyi merezhi shosejnih dorig NHAI v IndiyiRemisniki bilya tkackogo verstatu u mistiSklad zagalnogo obsyagu virobnictva prodovolchogo zerna i tehnichnih kultur v Indiyi mln tonn v 2003 04 rokahVugilnij kar yer Derzhavnij sektor zajmaye monopolne polozhennya na transporti zv yazku v oboronnij i yadernij promislovosti transp mashinobuduvanni vidobutku nafti zolota virobnictvi dobriv bankivskij spravi strahuvanni ta importi Transport zaliznichnij avtomobilnij richkovij morskij povitryanij Indiya odna z najbilshih zaliznichnih krayin svitu protyazhnist yiyi dorig ponad 62 tis km Majzhe 90 morskogo vantazhoobigu pereroblyayetsya vismoma golovnimi portami Najbilshij sered nih Bombej Pivnichnij shid obslugovuye Kalkutta Najvazhlivishi porti Pivdennoyi Indiyi Vashakhapatnam Madras Kochin U Gudzharapi stvorenij velikij port Kandla Rozvinutij povitryanij transport yak na mizhnarodnih tak i na vnutrishnih liniyah Mumbayi Deli najbilshi mizhnarodni aeroporti Indiyi IstoriyaDiv takozh Ekonomika Indiyi 1858 1947 Za roki nezalezhnogo rozvitku z 1947 r Indiya prorobila shlyah vid vidstaloyi agrarnoyi krayini 1951 roku 11 mln lyudej bulo zajnyato v dribnomu domorobnomu virobnictvi timchasom yak u fabrichnij promislovosti lishe 3 mln do suchasnoyi agrarno industrialnoyi z rozvinenimi promislovistyu torgivleyu i tovarno groshovimi vidnosinami Ekonomiku Indiyi vidriznyayut nadlishok i deshevizna robochoyi sili i visoka kultura praci Indiya kosmichna i yaderna derzhava Za rivnem VVP Indiya vhodit u shistku najbilshih ekonomichnih derzhav svitu Ekonomika zmishanogo tipu U 1990 h rokah chastka derzhavnogo sektora v zagalnomu obsyazi investicij stanovila ponad 40 Inozemni investiciyi v 1996 perevishili 2 mlrd dol sho stanovilo priblizno 10 vsih investicij Derzhavna ekonomichna politika spryamovana na najshvidshu makroekonomichnu stabilizaciyu za rahunok znizhennya zovnishnoyi zaborgovanosti i urizuvannya byudzhetnogo deficitu integraciyu Indiyi v svitovu torgivlyu zaluchennya inozemnih kapitalovkladen i znyattya obmezhen na privatnu pidpriyemnicku diyalnist U 1996 97 finansovomu roci valovij vnutrishnij produkt VVP obchislenij yak sukupna vartist rinkovih tovariv i poslug stanoviv 295 mlrd dol z urahuvannyam paritetu kupivelnoyi zdatnosti valyut ce priblizno ekvivalentno 1538 mlrd dol sho stavit Indiyu na 5 e misce u sviti a z rozrahunku na dushu naselennya 1600 dol Ce silno vidriznyayetsya vid ocinok The Heritage Foundation sho obumovleno riznimi metodikami pidrahunkiv VVP U toj zhe chas pributki nizhche za riven bidnosti mayut zgidno z oficijnoyu ocinkoyu bl 35 naselennya a na dumku okremih vchenih i fahivciv mizhnarodnih doslidnickih centriv bl 50 U period 1960 1990 VVP zrostav shorichno mensh nizh na 4 v Pakistani na 5 v Indoneziyi na 6 v Tayilandi na 7 na Tajvani na 6 i v Respublici Koreya na 9 Lideri pochatkovogo periodu nezalezhnogo rozvitku krayini oriyentuvalisya na socialistichnu model ekonomiki Ochikuvalosya sho vivesti krayinu na bilsh visokij ekonomichnij riven bude legshe za dopomogoyu derzhavnogo regulyuvannya a ne vilnogo rinku Bilshist virobnichih potuzhnostej u vsih sektorah narodnogo gospodarstva zalishalasya v privatnih rukah ale klyuchovi galuzi promislovosti buli vzyati pid kontrol uryadu dlya chogo stvoryuvalisya derzhavni korporaciyi Privatni zarubizhni kapitalovkladennya i import zaboronyalisya abo zhorstko regulyuvalisya z metoyu zberezhennya ekonomichnoyi samostijnosti krayini U kinci 1980 h rokiv buv vidnovlenij ryad rinkovih mehanizmiv znyati obmezhennya na inozemni investiciyi Z pochatku 1990 h rokiv VVP zbilshuyetsya bilsh nizh na 5 v rik v 1994 1997 na 7 8 shorichno U 1998 1999 tempi zrostannya znizilisya do 6 cherez politichnu nestabilnist deficit investicij v infrastrukturu sho strimuye eksport i efektivnist virobnictva i ekonomichni sankciyi nakladeni SShA pislya yadernih viprobuvan v travni 1998 Na mezhi HH XXI st temp prirostu VVP znizhuvavsya 2000 6 1 2001 5 4 2002 4 ocinka Pri comu u industriyi pririst VVP u 2001 r sklav tilki 2 5 Prichini zagalnosvitovi procesi spadu virobnictva zmenshennya investicij u promislovist napruzhenist na Indo Pakistanskomu kordoni U 1998 chiselnist pracyuyuchih v Indiyi stanovila 306 mln chol z nih v silskomu gospodarstvi zajnyati 67 v promislovosti i torgivli 19 sferi poslug i derzhavnomu aparati 8 na transporti i v zv yazku 3 TES viroblyayut bl 75 elektroenergiyi yaka spozhivayetsya krayinoyu Najbilshi TES Indiyi znahodyatsya v Singrauli Korbi Ramagundami Rmhandi Farakki Atomni elektrostanciyi v Tarapuri Koti Kalpakkami Narori Kakrapari 2001 roku VVP sklav 435 mlrd Temp zrostannya VVP 6 1 VVP na dushu naselennya 444 Pryami zakordonni investiciyi 1 9 mlrd Osnovni galuzi promislovosti tekstilna himichna harchova metalurgijna transportne obladnannya cementna girnicha naftova mashinobudivna Import 71 5 mlrd g ch SShA 9 5 Belgiya 6 8 Yaponiya 6 4 Saudivska Araviya 6 2 Nimechchina ta Velika Britaniya po 5 8 Eksport 47 mlrd g ch SShA 20 Nimechchina 5 7 Velika Britaniya 5 6 Yaponiya 5 2 Gonkong 4 6 2020 roku ekonomika Indiyi suttyevo postrazhdala vid krizi viklikanoyi pandemiyeyu COVID 19 i karantinom VVP krayini za pershi 6 misyaciv 2020 roku vpav na 23 Pri comu ekonomiku krayini vvazhali takoyu sho roste visokimi tempami Tak lishe v serpni 2020 go investiciyi v indijsku ekonomiku sklali 6 mlrd PromislovistSpecifika indijskoyi promislovosti v tomu sho tut ye i veliki suchasni pidpriyemstva i primitivni promisli Indiya providnij svitovij virobnik arahisu i chayu drugij velikij virobnik risu i cukru Krayina namagayetsya zbilshiti vidobutok vugillya nafti prirodnogo gazu virobnictvo elektroenergiyi Rozvinuta vazhka industriya naftopererobna promislovist i promislovist mineralnih dobriv Za virobnictvom stali Indiya zajmaye odne z pershih misc u sviti Veliki zavodi chornoyi metalurgiyi roztashovani v Bhilayi Bokaro Bihar Rourkele Orissa Durgapure Zahidna Bengaliya Zrostaye virobnictvo alyuminiyu Majzhe 75 promislovoyi produkciyi krayini dayut dva regioni Mumbayi Ahmadabad Puna i Kalkutta Dzhamshedpur Asansol She odin vazhlivij industrialnij areal Bangalor Majsur Koyamputtur v pidnesenij chastini Pivdennoyi Indiyi Zagalom v obrobnih galuzyah stvoryuyetsya bl 20 VNP krayini i zajnyato priblizno 17 mln chol Lidiruye shtat Maharashtra chastka yakogo v promislovij produkciyi Indiyi dosyagaye priblizno 20 na Zahidnu Bengaliyu i Tamilnad pripadaye po 10 i na Madhya Pradesh i Gudzharat po 7 Industrializaciya Indiyi pripala v osnovnomu na period pislya zavoyuvannya nezalezhnosti Vid kolonialnogo minulogo buli uspadkovani dzhutova bavovnyana i sherstyana promislovist chastkovo viplavka chornih metaliv Za pershi 30 rokiv respublika dosyagla bezperechnih uspihiv v rozvitku ryadu bazovih galuzej vazhkoyi industriyi i vipusku spozhivchih tovariv Z 1950 1951 po 1997 viplavka stali zrosla z 1 5 mln do 21 4 mln t alyuminiyu z 4 tis do 540 tis t midi z 7 1 tis do bilshe nizh 50 tis t Bulo organizovano virobnictvo verstativ dizelnih dviguniv ruhomogo zaliznichnogo skladu legkovih i vantazhnih avtomashin avtobusiv velosipediv elektromotoriv ventilyatoriv osvitlyuvalnih priladiv radioprijmachiv i takih himichnih tovariv yak mineralni dobriva sirchana kislota kalcinovana i kaustichna soda a takozh papir i cement Rozvitok promislovosti i yiyi diversifikaciya poznachilisya na strukturi eksportu U kinci XX st v eksporti zrosla chastka takih tovariv yak transportne obladnannya liki vzuttya Na pochatku 2024 roku za povidomlennyam Bloomberg uryad Indiyi shvaliv plan investicij v rozmiri 15 2 mlrd u virobnictvo napivprovidnikiv Vartist zavodu Tata Group stanovitime 11 mlrd i vin zmozhe viroblyati 50 tis kremniyevih plastin na misyac Uryad takozh shvaliv pobudovu she odnogo zavodu mikroshem vartistyu ponad 3 mlrd a takozh spilnogo pidpriyemstva z yaponskoyu kompaniyeyu Renesas Electronics ta indijskoyu CG Power and Industrial Solutions dlya pakuvannya mikroshem Agrarnij sektorU 1990 i roki vidbuvalosya shorichne naroshuvannya virobnictva v agrarnomu sektori ekonomiki v 1997 98 na 7 6 U seredini 1990 h rokiv valova posivna plosha v krayini stanovila 166 mln ga z nih 60 buli vidvedeni pid zernovi mensh nizh po 15 pid zernobobovi i olijni kulturi na inshih zemlyah viroshuvalisya tehnichni kulturi perevazhno voloknista i cukrova trostina Sered zernovih osoblive misce zajmaye ris Viroshuyut takozh pshenicyu prosyani kulturi kukurudzu yachmin arahis kunzhut ta ripak bavovnik tyutyun U 1997 98 valovij zbir prodovolchih zernovih kultur stanoviv 192 4 mln t a v 1998 99 203 mln t U tvarinnictvi stvoryuyetsya priblizno shosta chastina vsiyeyi agrarnoyi produkciyi po vartosti VVPIndiya zalishayetsya odniyeyu z najbilsh zrostayuchih ekonomik svitu z pereliku krayin yaki vidnosyatsya do krayini sho rozvivayutsya Za danimi ekspertiv zrostannya VVP Indiyi spovilnitsya do 7 7 vidsotka u 2022 2023 rokah iz bilsh nizh 9 vidsotkiv u 2021 roci Azartni igriDokladnishe Azartni igri v Indiyi Azartni igri v Indiyi suvoro obmezheni za vinyatkom okremih kategorij sho vklyuchayut lotereyi ta peregoni U XXI stolitti populyarnosti nabirayut nelegalni stavki Kritiki azartnih igor stverdzhuyut sho ce viklikaye zlochinnist korupciyu ta vidmivannya groshej todi yak prihilniki regulovanih azartnih igor stverdzhuyut sho voni mozhut buti suttyevim dzherelom dohodu dlya derzhavi 2013 roku lishe kazino v Goa prinesli derzhavi 1 36 mlrd rupij pributku Kazino v Indiyi dozvoleno v Goa Damani ta Sikkimi Div takozhKorisni kopalini Indiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Indiyi Girnicha promislovist Indiyi Geologiya IndiyiPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 7 sichnya 2015 Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 Arhiv originalu za 16 chervnya 2021 Procitovano 15 veresnya 2020 Sep 5 Bloomberg 2020 Ist 18 49 The Times of India angl Arhiv originalu za 8 veresnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 Indiya vidilila 15 mlrd na budivnictvo zavodiv napivprovidnikovoyi galuzi Avtor Artem Zhitkevich 01 03 2024 Chakraborty Chiranjivi The Economic Times Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X