Ейдлін Лев Залманович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Ейдлін Лев Залманович
Народився	5 січня 1910(1910-01-05) Чернігів
Помер	28 жовтня 1985(1985-10-28) (75 років) Москва
Країна	Російська імперія →  СРСР
Національність	єврей
Діяльність	синолог, перекладач, викладач університету
Alma mater	Московський інститут сходознавства
Галузь	мовознавство
Заклад	Інститут сходознавства АН СРСР
Вчене звання	доктор наук
Науковий керівник	В. М. Алексєєв
Вчителі	Алексєєв Василь Михайлович
Відомі учні	^d
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	переклади віршів з китайської
Нагороди	Заслужений діяч науки РСФСР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ейдлін.

Ле́в Залманович Е́́йдлін (* 5 січня 1910, Чернігів — † 28 жовтня 1985, Москва) — китаїст та перекладач китайської літератури радянських часів, 1968 — доктор філологічних наук, 1969 — професор, 1970 — заслужений діяч науки РСФСР.

Життєпис

1937 року закінчив , вчився у академіка В. М. Алекєєва; з 1937 по 1941 рік там же й викладав.

З 1956 року працює в Інституті китаєзнавства, 1961 переходить на працю в Інститут сходознавства АН СРСР.

1968 року захистив докторську дисертацію «Тао Юань-мін та його вірші».

Відомий своїми перекладами китайських віршів жанрів «ши» і «ци», зокрема, авторів Тао Юаньмін, Лі Бо, Гао Ши, Цень Цань, Ду Фу, Бо Цзюй-і, Лю Юйсі, інших.

Його переводи є точними до оригіналу, внаслідок цього часто позбавлені рими й навіть стандартного порядку слів в перекладеному рядку.

Вийшли друком його книги:

• 1946 — «Паралелізм в поезії Бо Цзюй-і»,
• 1955 — «Про китайську літературу наших днів»,
• 1962 — «Китайська література» — разом з В. Ф. Сорокіним,
• 1967 — «Тао Юань-мін та його вірші»,
• 1970 — «Ідеї та факти (декілька питань з приводу китайського Відродження)»,
• 1973 — «До питання розвитку китайської класичної літератури 3- 13 століття»,
• 1975 — «Китайська класична поезія», перевидання 1984,
• 1986 — «Поети Китаю та В'єтнаму»,
• 1987 — «Поезія епохи Тан 7 — 10 сторіч»,
• статті по історії китайської літератури та театру, теорії поетичного перекладу, загалом написав до 200 праць.

Був відповідальним редактором збірників та монографій:

• 1958 — «Китайська класична проза»,
• 1966 — «Китайська народна картина»,
• 1970 — «Пу Сун-лін. Лисячі чари. Оповідки Ляо Чжая про чудеса», 1973 перевидано,
• 1977 — «Теоретичні питання вивчення літератур Далекого Сходу»,
• 1978 — «Алексєєв В. М. Китайська література. Вибрані праці»,
• 1979 — «Література країн Далекого Сходу»,
• 1982 — «Алексєєв В. М. Наука про Схід. Статті та документи».

Джерела

• Эйдлин, Лев Залманович // Эйдлин, Лев Залманович // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
• Эйдлин, Лев Залманович [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.] // Краткая литературная энциклопедия
• Ейдлін Лев Залманович (рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Російська єврейська енциклопедія (рос.)