Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґіббон Е двард Ґі ббон англ Edward Gibbon 8 травня 1737 17370508 en 16

Едвард Гібон

Едвард Гібон
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґіббон.

Е́двард Ґі́ббон (англ. Edward Gibbon; 8 травня 1737(17370508), [en] — 16 січня 1794, Лондон) — британський історик, письменник, політик, член парламенту Великої Британії.

Едвард Ґіббон
англ. Edward Gibbon
image
Народився8 травня 1737(1737-05-08)[1][2][…]
Патні[d], Суррей[d][5][6]
Помер16 січня 1794(1794-01-16)[1][2][…] (56 років)
Лондон, Королівство Велика Британія[7]
·перитоніт
Похованняd[8]
Країнаimage Королівство Велика Британія
Місце проживанняПатні[d][9]
Діяльністьісторик, політик, класицист, письменник
Галузьісторія, античність[10] і науково-популярне видання[10]
Alma materколедж Магдалени[d][9], d[9], d[9] і Університет Оксфорда
Знання мовфранцузька, англійська[2][11] і чеська[11]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Magnum opusІсторія занепаду та загибелі Римської імперії (книга)
Посадачлен Палати общин Великої Британії[d], d і d
ПартіяВіги
Конфесіякатолицтво[12] і протестантизм[13]
Батькоd[14][9]
Матиd[15][14]
Автографimage

Вважається одним з найвидатніших англійських істориків XVIII століття. Його найбільша та найвідоміша шеститомна праця «Історія занепаду та загибелі Римської імперії» (англ. History of the decline and fall of the Roman empire) була опублікована у 1776-1788 роках. Багато дослідників схильні вважати саме її початком сучасної західноєвропейської історичної науки[].

Біографія

Мемуари (англ. Memoirs of my life and writings) і листи Ґіббона, дають багато матеріалів для його біографії. Він належав до стародавнього роду, від якого, втім, не отримав «ані слави, ані ганьби». З найближчих пращурів Ґіббона особливо відомим був його дід, який успішно керував великими торговельними підприємствами. Батько вельми невдало займався сільським господарством. Дитинство Ґіббона, кволого від природи, пройшло досить безладно: хворобливість заважала систематичності занять, але допомагала розвитку в ньому любові до читання, приковуючи дитину надовго до ліжка. Хлопчик захоплювався подорожами, причому познайомився досить докладно з історією Сходу. Результатом такого знайомства була спроба в 16 років написати «Століття Сезостриса».

Виховувався вдома, а також відвідував приватні школи, в 1748—1750 роках навчався у Вестмінстерській школі.

Вступивши до Магдален-коледжу Оксфорда 1752 року, він мав значний запас знань з історії турків і сарацинів, римлян і греків. В університеті він почав займатися богослов'ям і під впливом тих занять перейшов з англіканства в католицизм. Обрядова сторона католицького віросповідання вплинула на нього досить сильно. До того ж, читання творів Боссюе «Історія різновидів англійського протестантизму» (фр. Histoire des variations des églises protestantes) і «Пояснення католицького вчення» (фр. Exposition de la doctrine catholique) переконало його в перевазі католицького вчення над протестантським.

За зміну віросповідання його виключили з університету, а батько відіслав його до кальвіністського пастора Павільяра в Лозанну. Там йому довелося страшенно нудьгувати через незнання французької мови і зазнати матеріальних труднощів. У ньому почав згасати благородний запал, з яким він мав намір пожертвувати собою заради інтересів віри й істини, тому він почав щиросердно шукати якийсь «розумний» привід для повернення в лоно англіканства. Завдяки одному аргументові[] пастора Павільяра проти переісточення Ґіббон знову перейшов у протестантство.

image
Едвард Ґіббон. Портрет роботи

У Лозанні Ґіббон познайомився з Сюзанною Кюрш (згодом Неккер), дочкою бідного пастора; їхньому зближенню перешкодив батько Ґіббона, який викликав сина до Англії. П'ятирічне перебування в Лозанні було важливим для Ґіббона і в іншому сенсі: там він відмінно вивчив французьку мову та ознайомився з французькою літературою і, часто буваючи в колі французьких енциклопедистів, звільнився від багатьох англійських забобонів та познайомився з інтелектуальними рухами, що відбувались тоді у Франції.

1758 року Ґіббон пішов капітаном до англійського війська, що призивалось для участі у Семирічній війні. Знайомство з військовою справою відобразилося згодом у його майстерних описах походів Юліана, Велизарія і Нарсеса. Поїздка до Рима визначила його покликання: «15 жовтня 1764 року, — пише Ґіббон, — сидячи на руїнах Капітолію, я заглибився у мрії про велич стародавнього Риму, а в цей же час біля ніг моїх босоногі католицькі ченці співали вечірню на руїнах храму Юпітера: ось у цю хвилину в мені блиснула вперше думка написати історію падіння та руйнування Риму». Після повернення до Англії Ґіббона обрали членом парламенту, але активної участі в політичних справах він не брав.

1779 року Ґіббон отримав посаду завідувача торгівлею та колоніями в міністерстві Норта, але таким становищем він завдячував виключно дружбі з одним із міністрів і розглядав це як приємну синекуру.

Головна праця

Після 12-річної роботи 1776 року з'явився перший том знаменитої книги «Історія занепаду та загибелі Римської імперії», що охоплювала долю Римської імперії від кінця II століття до 476 року. Спочатку Ґіббон на цьому збирався закінчити роботу, але, займаючись розробкою матеріалу, він побачив, що після падіння Стародавнього Риму залишився новий Рим — Константинополь, і тому вирішив написати і його історію до падіння, тобто до 1453 року.

Останній том праці Ґіббона вийшов 1787 року в Лозанні, куди він остаточно переселився 1782. Охоплюючи період майже в півтора тисячоліття, маючи на меті розкрити умови, за яких була знищена римська держава, твір Ґіббона блискуче подолав усі труднощі такої складної теми. Але критика аж до XIX століття знаходила в ньому значні недоліки, насамперед у його ставленні до християнства, що рельєфно відображено у розділах XV і XVI.

Тут історик, пояснюючи причини успіхів християнства, відсуває на другий план суть християнського вчення та вважає найголовнішими агентами поширення релігії Христа такі факти:

  1. нетерпимість і ревність християн;
  2. чудеса, приписувані первісній Церкві;
  3. вчення про загробне життя;
  4. чистоту та строгість моралі вірних;
  5. одностайність і тверду організацію громад християнської республіки.

Нападки на ті розділи були такими численними, а дискусії такими запеклими, що Ґіббон був змушений на них відповісти особливою брошурою "На виправдання деяких місць з XV і XVI розділів «Історії падіння …». Якщо в зазначеному ставленні Ґіббона до християнства можна вбачати вплив французької просвітницької літератури, то в його зображенні Юліана слід говорити про особливу точку зору історика. На противагу Вольтерові й енциклопедистам він бачив у цьому імператорі не раціоналіста, який вступив у боротьбу з християнством через філософські принципи, а лише типового представника політичного світогляду, що віджив своє, сповненого забобонів, упередження й марнославства.

Найменше нападали на Ґіббона за другу половину праці, де він надзвичайно похмурими фарбами зобразив візантійську історію: для нього Візантія — втілення морального та політичного застою.

Твір Ґіббона перекладений усіма європейськими мовами.

Оцінка діяльності

На думку Е. Д. Фролова, погляди Ґіббона на причини занепаду та руйнування Римської імперії настільки актуальні, що «по суті справи новітня наука про античність у поглядах своїх з цього питання не вийшла за їхні межі». Однак щодо візантійського періоду Фролов, посилаючись на роботи сучасних істориків, вважає погляд Ґіббона занадто спрощеним. Той вбачав в історії Візантії продовження античності, своєрідну смугу історичного застою, що цілком природно завершилася новою катастрофою. Нині історики схиляються до висновку про те, що Візантія була особливою цивілізацією, відмінною як від античності, так і від західноєвропейського середньовіччя. Ідеї ж Ґіббона «про фатальну роль християнства в історії пізньої античності, про сумнівну благість його впливу на стан громадянського суспільства» Фролов вважає вірними лише частково, вказуючи на те, що Ґіббон применшує духовний ресурс християнства.

Примітки

  1. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Low D. M. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. http://writersalmanac.publicradio.org/index.php?date=2001/04/27
  6. http://www.historyorb.com/people/edward-gibbon
  7. Гиббон Эдуард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  8. https://www.britannica.com/biography/Edward-Gibbon/The-Decline-and-Fall
  9. The History of Parliament
    d:Track:Q7739799
  10. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  11. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  12. https://www.britannica.com/biography/Edward-Gibbon
  13. https://cyberleninka.ru/article/n/eduard-gibbon-o-roli-hristianstva-v-upadke-i-krushenii-zapadnoy-rimskoy-imperii
  14. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  15. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Посилання

  • Ґіббон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Праці Ґіббона в Проекті Гутенберг [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  • Перший том Історії Риму Ґіббона[недоступне посилання](рос.)


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gibbon E dvard Gi bbon angl Edward Gibbon 8 travnya 1737 17370508 en 16 sichnya 1794 London britanskij istorik pismennik politik chlen parlamentu Velikoyi Britaniyi Edvard Gibbonangl Edward GibbonNarodivsya8 travnya 1737 1737 05 08 1 2 Patni d Surrej d 5 6 Pomer16 sichnya 1794 1794 01 16 1 2 56 rokiv London Korolivstvo Velika Britaniya 7 peritonitPohovannyad 8 Krayina Korolivstvo Velika BritaniyaMisce prozhivannyaPatni d 9 Diyalnististorik politik klasicist pismennikGaluzistoriya antichnist 10 i naukovo populyarne vidannya 10 Alma materkoledzh Magdaleni d 9 d 9 d 9 i Universitet OksfordaZnannya movfrancuzka anglijska 2 11 i cheska 11 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoMagnum opusIstoriya zanepadu ta zagibeli Rimskoyi imperiyi kniga Posadachlen Palati obshin Velikoyi Britaniyi d d i dPartiyaVigiKonfesiyakatolictvo 12 i protestantizm 13 Batkod 14 9 Matid 15 14 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Vvazhayetsya odnim z najvidatnishih anglijskih istorikiv XVIII stolittya Jogo najbilsha ta najvidomisha shestitomna pracya Istoriya zanepadu ta zagibeli Rimskoyi imperiyi angl History of the decline and fall of the Roman empire bula opublikovana u 1776 1788 rokah Bagato doslidnikiv shilni vvazhati same yiyi pochatkom suchasnoyi zahidnoyevropejskoyi istorichnoyi nauki dzherelo BiografiyaMemuari angl Memoirs of my life and writings i listi Gibbona dayut bagato materialiv dlya jogo biografiyi Vin nalezhav do starodavnogo rodu vid yakogo vtim ne otrimav ani slavi ani ganbi Z najblizhchih prashuriv Gibbona osoblivo vidomim buv jogo did yakij uspishno keruvav velikimi torgovelnimi pidpriyemstvami Batko velmi nevdalo zajmavsya silskim gospodarstvom Ditinstvo Gibbona kvologo vid prirodi projshlo dosit bezladno hvoroblivist zavazhala sistematichnosti zanyat ale dopomagala rozvitku v nomu lyubovi do chitannya prikovuyuchi ditinu nadovgo do lizhka Hlopchik zahoplyuvavsya podorozhami prichomu poznajomivsya dosit dokladno z istoriyeyu Shodu Rezultatom takogo znajomstva bula sproba v 16 rokiv napisati Stolittya Sezostrisa Vihovuvavsya vdoma a takozh vidviduvav privatni shkoli v 1748 1750 rokah navchavsya u Vestminsterskij shkoli Vstupivshi do Magdalen koledzhu Oksforda 1752 roku vin mav znachnij zapas znan z istoriyi turkiv i saraciniv rimlyan i grekiv V universiteti vin pochav zajmatisya bogoslov yam i pid vplivom tih zanyat perejshov z anglikanstva v katolicizm Obryadova storona katolickogo virospovidannya vplinula na nogo dosit silno Do togo zh chitannya tvoriv Bossyue Istoriya riznovidiv anglijskogo protestantizmu fr Histoire des variations des eglises protestantes i Poyasnennya katolickogo vchennya fr Exposition de la doctrine catholique perekonalo jogo v perevazi katolickogo vchennya nad protestantskim Za zminu virospovidannya jogo viklyuchili z universitetu a batko vidislav jogo do kalvinistskogo pastora Pavilyara v Lozannu Tam jomu dovelosya strashenno nudguvati cherez neznannya francuzkoyi movi i zaznati materialnih trudnoshiv U nomu pochav zgasati blagorodnij zapal z yakim vin mav namir pozhertvuvati soboyu zaradi interesiv viri j istini tomu vin pochav shiroserdno shukati yakijs rozumnij privid dlya povernennya v lono anglikanstva Zavdyaki odnomu argumentovi yakij pastora Pavilyara proti pereistochennya Gibbon znovu perejshov u protestantstvo Edvard Gibbon Portret roboti U Lozanni Gibbon poznajomivsya z Syuzannoyu Kyursh zgodom Nekker dochkoyu bidnogo pastora yihnomu zblizhennyu pereshkodiv batko Gibbona yakij viklikav sina do Angliyi P yatirichne perebuvannya v Lozanni bulo vazhlivim dlya Gibbona i v inshomu sensi tam vin vidminno vivchiv francuzku movu ta oznajomivsya z francuzkoyu literaturoyu i chasto buvayuchi v koli francuzkih enciklopedistiv zvilnivsya vid bagatoh anglijskih zaboboniv ta poznajomivsya z intelektualnimi ruhami sho vidbuvalis todi u Franciyi 1758 roku Gibbon pishov kapitanom do anglijskogo vijska sho prizivalos dlya uchasti u Semirichnij vijni Znajomstvo z vijskovoyu spravoyu vidobrazilosya zgodom u jogo majsternih opisah pohodiv Yuliana Velizariya i Narsesa Poyizdka do Rima viznachila jogo poklikannya 15 zhovtnya 1764 roku pishe Gibbon sidyachi na ruyinah Kapitoliyu ya zaglibivsya u mriyi pro velich starodavnogo Rimu a v cej zhe chas bilya nig moyih bosonogi katolicki chenci spivali vechirnyu na ruyinah hramu Yupitera os u cyu hvilinu v meni blisnula vpershe dumka napisati istoriyu padinnya ta rujnuvannya Rimu Pislya povernennya do Angliyi Gibbona obrali chlenom parlamentu ale aktivnoyi uchasti v politichnih spravah vin ne brav 1779 roku Gibbon otrimav posadu zaviduvacha torgivleyu ta koloniyami v ministerstvi Norta ale takim stanovishem vin zavdyachuvav viklyuchno druzhbi z odnim iz ministriv i rozglyadav ce yak priyemnu sinekuru Golovna pracyaPislya 12 richnoyi roboti 1776 roku z yavivsya pershij tom znamenitoyi knigi Istoriya zanepadu ta zagibeli Rimskoyi imperiyi sho ohoplyuvala dolyu Rimskoyi imperiyi vid kincya II stolittya do 476 roku Spochatku Gibbon na comu zbiravsya zakinchiti robotu ale zajmayuchis rozrobkoyu materialu vin pobachiv sho pislya padinnya Starodavnogo Rimu zalishivsya novij Rim Konstantinopol i tomu virishiv napisati i jogo istoriyu do padinnya tobto do 1453 roku Ostannij tom praci Gibbona vijshov 1787 roku v Lozanni kudi vin ostatochno pereselivsya 1782 Ohoplyuyuchi period majzhe v pivtora tisyacholittya mayuchi na meti rozkriti umovi za yakih bula znishena rimska derzhava tvir Gibbona bliskuche podolav usi trudnoshi takoyi skladnoyi temi Ale kritika azh do XIX stolittya znahodila v nomu znachni nedoliki nasampered u jogo stavlenni do hristiyanstva sho relyefno vidobrazheno u rozdilah XV i XVI Tut istorik poyasnyuyuchi prichini uspihiv hristiyanstva vidsuvaye na drugij plan sut hristiyanskogo vchennya ta vvazhaye najgolovnishimi agentami poshirennya religiyi Hrista taki fakti neterpimist i revnist hristiyan chudesa pripisuvani pervisnij Cerkvi vchennya pro zagrobne zhittya chistotu ta strogist morali virnih odnostajnist i tverdu organizaciyu gromad hristiyanskoyi respubliki Napadki na ti rozdili buli takimi chislennimi a diskusiyi takimi zapeklimi sho Gibbon buv zmushenij na nih vidpovisti osoblivoyu broshuroyu Na vipravdannya deyakih misc z XV i XVI rozdiliv Istoriyi padinnya Yaksho v zaznachenomu stavlenni Gibbona do hristiyanstva mozhna vbachati vpliv francuzkoyi prosvitnickoyi literaturi to v jogo zobrazhenni Yuliana slid govoriti pro osoblivu tochku zoru istorika Na protivagu Volterovi j enciklopedistam vin bachiv u comu imperatori ne racionalista yakij vstupiv u borotbu z hristiyanstvom cherez filosofski principi a lishe tipovogo predstavnika politichnogo svitoglyadu sho vidzhiv svoye spovnenogo zaboboniv uperedzhennya j marnoslavstva Najmenshe napadali na Gibbona za drugu polovinu praci de vin nadzvichajno pohmurimi farbami zobraziv vizantijsku istoriyu dlya nogo Vizantiya vtilennya moralnogo ta politichnogo zastoyu Tvir Gibbona perekladenij usima yevropejskimi movami Ocinka diyalnostiNa dumku E D Frolova poglyadi Gibbona na prichini zanepadu ta rujnuvannya Rimskoyi imperiyi nastilki aktualni sho po suti spravi novitnya nauka pro antichnist u poglyadah svoyih z cogo pitannya ne vijshla za yihni mezhi Odnak shodo vizantijskogo periodu Frolov posilayuchis na roboti suchasnih istorikiv vvazhaye poglyad Gibbona zanadto sproshenim Toj vbachav v istoriyi Vizantiyi prodovzhennya antichnosti svoyeridnu smugu istorichnogo zastoyu sho cilkom prirodno zavershilasya novoyu katastrofoyu Nini istoriki shilyayutsya do visnovku pro te sho Vizantiya bula osoblivoyu civilizaciyeyu vidminnoyu yak vid antichnosti tak i vid zahidnoyevropejskogo serednovichchya Ideyi zh Gibbona pro fatalnu rol hristiyanstva v istoriyi piznoyi antichnosti pro sumnivnu blagist jogo vplivu na stan gromadyanskogo suspilstva Frolov vvazhaye virnimi lishe chastkovo vkazuyuchi na te sho Gibbon primenshuye duhovnij resurs hristiyanstva PrimitkiBell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Low D M Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 http writersalmanac publicradio org index php date 2001 04 27 http www historyorb com people edward gibbon Gibbon Eduard Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https www britannica com biography Edward Gibbon The Decline and Fall The History of Parliament d Track Q7739799 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 https www britannica com biography Edward Gibbon https cyberleninka ru article n eduard gibbon o roli hristianstva v upadke i krushenii zapadnoy rimskoy imperii Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824PosilannyaGibbon Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Praci Gibbona v Proekti Gutenberg 27 bereznya 2013 u Wayback Machine angl Pershij tom Istoriyi Rimu Gibbona nedostupne posilannya ros Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ