Микола Іванович Дігтяр (1916—1986) — полковник Радянської Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Дігтяр Микола Іванович | |
---|---|
Народження | 27 грудня 1916 Шевченкове, Охтирський повіт |
Смерть | 3 серпня 1986 (69 років) Котельва, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Котельва |
Країна | СРСР |
Звання | полковник |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Микола Дігтяр народився 27 грудня 1916 року в селі Шевченкове (нині — Котелевський район Полтавської області України) в сім'ї селянина. Закінчив зооветеринарний технікум. У 1936 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. У 1938 році закінчив Чугуївське військове авіаційне училище, після чого залишився служити в ньому льотчиком-інструктором. З жовтня 1942 року — на фронтах Другої світової війни.
До квітня 1945 року гвардії майор Микола Дігтяр командував ескадрильєю 95-го гвардійського штурмового авіаполку 5-ї гвардійської штурмової авіадивізії 2-го гвардійського штурмового авіакорпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту. До того часу він здійснив 116 бойових вильотів і 14 вильотів на розвідку. В одному з боїв отримав важке поранення. Противнику в результаті бомбово-штурмових ударів завдано серйозної шкоди.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецькими загарбниками гвардії майор Микола Дігтяр удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 6041.
У 1947 році Дігтяр закінчив курси удосконалення офіцерського складу. У 1956 році в званні полковника звільнений у запас. У 1956—1972 роках працював заступником директора Всесоюзного НДІ геофізичних досліджень свердловин в місті Октябрський Башкирської АРСР, в 1973—1984 роках — начальником аеропорту в Октябрському. Помер 3 серпня 1986 року, похований у місті Котельва Полтавської області.
Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, низкою медалей.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- За мужество и отвагу. Харьков, 1984.
- Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
- Славные сыны Башкирии. Книга 1. Уфа, 1965.
Примітки
- Дегтярь, Николай Иванович [ 2012-04-13 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Digtyar Mikola Ivanovich Digtyar 1916 1986 polkovnik Radyanskoyi Armiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Digtyar Mikola IvanovichNarodzhennya27 grudnya 1916 1916 12 27 Shevchenkove Ohtirskij povitSmert3 serpnya 1986 1986 08 03 69 rokiv Kotelva Poltavska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaKotelvaKrayina SRSRZvannyapolkovnikVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaMikola Digtyar narodivsya 27 grudnya 1916 roku v seli Shevchenkove nini Kotelevskij rajon Poltavskoyi oblasti Ukrayini v sim yi selyanina Zakinchiv zooveterinarnij tehnikum U 1936 roci prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu armiyu U 1938 roci zakinchiv Chuguyivske vijskove aviacijne uchilishe pislya chogo zalishivsya sluzhiti v nomu lotchikom instruktorom Z zhovtnya 1942 roku na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Do kvitnya 1945 roku gvardiyi major Mikola Digtyar komanduvav eskadrilyeyu 95 go gvardijskogo shturmovogo aviapolku 5 yi gvardijskoyi shturmovoyi aviadiviziyi 2 go gvardijskogo shturmovogo aviakorpusu 2 yi povitryanoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu Do togo chasu vin zdijsniv 116 bojovih vilotiv i 14 vilotiv na rozvidku V odnomu z boyiv otrimav vazhke poranennya Protivniku v rezultati bombovo shturmovih udariv zavdano serjoznoyi shkodi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni muzhnist i geroyizm u boyah z nimeckimi zagarbnikami gvardiyi major Mikola Digtyar udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za nomerom 6041 U 1947 roci Digtyar zakinchiv kursi udoskonalennya oficerskogo skladu U 1956 roci v zvanni polkovnika zvilnenij u zapas U 1956 1972 rokah pracyuvav zastupnikom direktora Vsesoyuznogo NDI geofizichnih doslidzhen sverdlovin v misti Oktyabrskij Bashkirskoyi ARSR v 1973 1984 rokah nachalnikom aeroportu v Oktyabrskomu Pomer 3 serpnya 1986 roku pohovanij u misti Kotelva Poltavskoyi oblasti Takozh nagorodzhenij troma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Chervonoyi Zirki nizkoyu medalej LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Za muzhestvo i otvagu Harkov 1984 Podvigi ih bessmertny Ufa Kitap 2000 Slavnye syny Bashkirii Kniga 1 Ufa 1965 PrimitkiDegtyar Nikolaj Ivanovich 2012 04 13 u Wayback Machine Sajt Geroi strany