Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Дівчина з ведмедиком» — модерністський неокласичний інтелектуальний роман українського письменника Віктора Петрова-Домонтовича (1894—1969), написаний 1928 року. Сам автор визначає його як філософсько-інтелектуальну повість. Роман вийшов у видавництві «Сяйво» за апробацією Миколи Зерова.
| Дівчина з ведмедиком | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Автор | В. Домонтович | |||
| Мова | українська | |||
| Опубліковано | 1928, Видавництво «Сяйво», Київ | |||
| | ||||
Разом із «Доктором Серафікусом» та «Без ґрунту» є прикладом інтелектуальної прози у творчій спадщині В. Домонтовича.
Сюжет
Восени 1922 року до Іполіта Миколайовича в гості приходить Семен Кузьменко — його друг та демобілізований учасник революції, котрий пропонує головному героєві іти з ним працювати на завод.
На початку 1923 року на засіданні з питання відбудови заводу Варецький знайомиться з Тихмєнєвим — представником ВРНГ. Тихменєв запрошує Іполіта Миколаєвича стати репетитором для двох своїх дочок — Зини та Лесі. Варецький згоджується: він декілька разів на тиждень приходить до дому Тихменєвих для проведення приватних лекцій. У домі йому подобається, адже інтер'єр багатої родини дуже сильно контрастує із помешканням самого Варецького.
Працюють у кімнаті дівчат. Леся уважно слухає, а Зина показує учителеві ведмежат і ставить незручні запитання.
У травні Тихменєви від'їхали до Москви, коло якої голова родини винайняв дачу. Влітку Варецький нудиться у місті: ходить вулицями, до кіно, шинка. У кожній дівчині йому ввижається Зина. Врешті-решт, Варецький приходить до дому Тихменєвих з марною надією зустріти їх там. Та бачить у кімнатах лиш меблі у чохлах.
Іполіт Миколайович не витримує і їде до Москви: приходить на службу до Тихмєнєва, приїжджає на станцію коло дачі, але не наважується зайти в гості.
У Києві науковець проводить час із Марією Іванівною — вчителькою, з якою вони раніше разом працювали. Та пропонує йому їхати з нею на село, але Варецький обриває контакт. Потім приходить до неї, і вони вирішують нікуди не їхати, а ходити щодня на Дніпро, де у них на березі є своє місце.
У грудні 1923 року Варецький кидає школу і йде на завод. Стосунки з вчителькою остаточно обірвано.
Восени 1924 року Варецький раптово зустрічає Зину на вулиці.
Спілкування із родиною Тихменєвих поновлено. За вечерею Зина розмірковує про правду і правдоподібність, переповідає історію про Стефана Хоминського, поета, що жив поруч із ними у Москві.
За наступної зустрічі Зина повідомляє про свою ідею поїхати до Китаю. Каже, що Варецький має одружитись із Лесею.
Влітку 1924 року Варецький разом із сім'єю Тихменєвих їде до Криму: Марія Семенівна замовляє заву Казимиру Владиславочичу різні наїдки, Варецький разом з дівчатами ходить на пляж. Леся на пляжі читає «Іфігенію в Тавриді». Коли Варецький вже від'їжджає до Києва, Зина говорить йому на прощання: «Коли б Ви більше бажали мене й були б зухваліші, я б віддалася Вам…»
Вже в Києві під час заняття Зина лишає Варецькому в своєму зошиті записку з часом і місцем зустрічі.
Дівчина приходить в гості до хіміка: ведуть розмову, зокрема і про бібліофільство Варецького.
12 січня Зина телефонує Варецькому на роботу, запитує, чи вільний він у той день. Того вечора вона віддається йому.
Іполіта Миколайовича мучить сумління: він гадає, що зобов'язаний одружитися з Зиною, аби врятувати її від сорому. Зина думає інакше.
У лютому Варецький іде в гості до Василя Гриба — вчителя, що викладав мову у тій школі, де й Іполіт Миколайович. Ведуть філософські розмови, зокрема і про сучасне кохання, тип «нової жінки».
Варецький приходить до Тихменєвих, щоб просити Зининої руки. Та відмовляється зі скандалом, втікає кудись, а потім повертається і повідомляє, що переспала з двірником.
Минули роки. Варецький так само працює на заводі. Його колега, Панас Григорович, розповідає йому історію про Миколу Буцького, котрий жорстоко вбив свою дружину з невідомих причин: чи то з великої любові, чи то задля ухилення від сплати аліментів.
Вийшовши з трамваю, колеги бачать бабусю, яка дуже турбується про вагітну жінку. Варецький заздрить їм через свою самотність, а Панас Григорович бачить у цій ситуації меркантильне підґрунтя.
Варецький їде до Берліна за дорученням керівництва заводу. Знає, що Зина має бути у десь там.
Повернувшись до Києва, вирішує просити Лесиної руки.
Та перед тим вночі згадує дивну зустріч в німецькому ресторані: там він зустрів руду жінку, яка передала йому офіціантом записку. Варецький, гадаючи, що жінка хоче, щоб він заплатив за її вечерю, ховає записку у кишеню, не читаючи її. Жінка стріляє в себе в ресторані. Нею виявляється Зина.
Віра Агеєва пише про те, що
 | Перший роман Домонтовича «Дівчина з ведмедиком» (1928) викликав, зрозуміло, зливу звинувачень несамовитих оборонців ідеологічної цноти, але водночас був високо поцінований проникливішими критиками, які одностайно відзначили викінченість форми й психологічну достовірність |  |
«Дівчина з ведмедиком» як приклад інтелектуального роману
Перший з любовно-белетристичних романів В. Домонтовича сприймається не лише як літературний твір, а й великою мірою як корпус філософських есе, не завжди сюжетно пов'язаних з основною темою твору. Це паралельний текст або текст у тексті, присвячений питанням людської екзистенції, існуванню людини в умовах тогочасного суспільства як особистості, що зберігає за собою право на індивідуалістичний прояв, відзначається широким використанням алюзій та ремінісценцій, цитат та інших запозичень, що вказують як на енциклопедичну ерудованість автора, так і на звернення його до читача освіченого, здатного сприйняти таке закодоване письмо.
Серед філософських відступів роману можна зустріти і розмірковування над трагедією Гете «Іфігенія в Тавриді» з наведенням цитат мовою оригіналу:
| | Леся процитувала: — "Weh dem, der fern von Eltern und Gschwis-ter ein einsam Leben fiuhrt". "Горе тому, що живе самотнім життям далеко від батьків і сестер". | |
Найбільшим і найвагомішим філософським відступом «Дівчини з ведмедиком» є розмірковування Іполіта Миколайовича над одним з основних творів філософської спадщини Макіавеллі:
| | Любов, милосердя, жорстокість — це, на думку Макіявеллі, умовні поняття, що мають цілком відносне й випадкове значення. На думку Макіявеллі, помиляється той, що гадає, ніби вбивство не може бути підказане почуттям любови чи милосердя. Любивши, вбити; убити, жаліючи, шукаючи милосердя, — Макіявеллі настоює, що ці неправдоподібні словосполучення не є безглуздя. Іноді обставини складаються так, що жорстокість людини суворої та невблаганної буває милосердніша од слабкодухости людини гуманної й лагідної. | |
Формальним приводом для цих роздумів є розбирання героєм антикварних видань творів відомого італійського філософа, придбаних ним під час подорожі Німеччиною. По суті, автор намагається нагадати обізнаному читачу, а необізнаному коротко переповісти основні догми вчення Макіавеллі, наочно проілюструвавши їх характерним прикладом — історією про мессира Ріміра д'Орко.
Нерідко монологи та діалоги героїв більше скидаються на дискусії з дражливих питань доби (переважна більшість суперечок не виходить за рамки моральних проблем), учасники яких заздалегідь сумлінно готували свої промови, подібно справжнім опонентам-науковцям, і тому вільно цитують вітчизняних та зарубіжних класиків, посилаються на думки відомих філософів, знаних наукових авторитетів, моралістів.
Інтертекстуальність у романі
Деякі особливості характерів і поведінки головної героїні можна розглядати як дискурсне сходження філософії німецького мислителя Фрідріха Ніцше. Так, думки Зини Тихменєвої про власну винятковість, «неподібність», відкидання нею звичайного життєвого шляху як «правдоподібного», лише схожого на правдивий, шукання індивідуальних «неправдоподібних» обріїв та утопічне прагнення довести собі і оточуючим істинність проголошуваних ідеалів можуть бути прочитані як варіант комплексного уявлення про надлюдину, утвердження антиморалізму та індивідуалізму, як безкінечний пошук в лабіринті власних, іноді неусвідомлених та непізнаних бажань, почуттів справжньої своєї сутності, що також можна розглядати як трансформацію ніцшеанського гасла «стань тим, хто ти є».
| | У моїй пам'яті збереглось декілька таких "деструктивних" "vers-libre-них" Зининих розмов зими 1923-24-ого року. Особливо яскраво збереглась у моїй пам'яті одна, коли ми говорили про безневинність, падіння, мораль, про істини неправдоподібні й неможливі, коли Зина розповіла мені про поета Стефана Хоминського, що з ним вони, Зина й Леся, познайомилися улітку, на підмосковній дачі живши | |
Шукання героїні Віктора Домонтовича, її мандрівки від однієї соціальної ролі до іншої, кидання в крайнощі можна розглядати і як пошук власної ідентичності згідно із формулою Фрідріха Ніцше.
Один із дискурсів романістики Віктора Домонтовича, — це віддзеркалення нової німецькомовної культури. Для героїв широка обізнаність з останніми віяннями німецькомовної літератури і мистецтва загалом є таким же природним явищем, як і для самого письменника. Так, Стефан Хоминський нібито вичитаним у німецького романтика Гофмана розважає жителів підмосковного дачного селища читанням «новалівських віршів німецькою мовою».
Фінальна сцена роману «Дівчина з ведмедиком» відбувається в столиці Німеччини, специфічну нічну атмосферу якої Домонтович описує з характерною для нього докладністю.
Інтертекстуальність фіналу роману
Особливо варто наголосити на інтертекстуальні зв'язки у фіналі твору. В. Агєева стверджує те, що
| | Фінал «Дівчини з ведмедиком» був би безпросвітно трагічним, якби в ньому не звучав іронічний підтекст. Іронія досягається пародіюванням авторитетних літературних зразків. Так, сцена в ресторані надто вже схожа на деякі епізоди прози Винниченка і — ширше — на штамповані масовою культурою ситуації декадансу як виродження й нівеляції цінностей. Повія та її оточення тут швидше пізнавані манекени, персонажі німого фільму, за яким до певної миті й спостерігав відсторонено головний герой. Поруч із катом у кімнату Варецького зайшов і блазень, «огидний горбатий карлик у фіглярському ковпаку». Блазенська істина теж буває трагічною й особливо небезпечною. Від цієї небезпеки можна втікати в філателію, в історію зміни звуків у пам’ятках XV століття, в ті ніші, що дозволяють уникати тоталізуючої влади панівної ідеології. Ескапізм, не раз проголошений як гасло і в поезії неокласиків, скажімо, Рильського, і в особистій поведінці, особистому виборі, здійсненому тим же Максимом Рильським чи Віктором Петровим. | |
Головний герой твору
В усіх трьох інтелектуальних романах: «Дівчині з ведмедиком», «Докторі Серафікусові» та «Без ґрунту» головний герой постає в образі чоловіка-інтелектуала. В романі «Дівчина з ведмедиком» головний персонаж — Іполіт Миколайович Варецький.
Одночасно постать Варецького можна розглядати і як образ-схему типового, сучасного письменнику представника науки, людини аполітичної, близької колу неокласиків, ерудованого інтелігента раціоналістичного напряму, поле зацікавлень якого не обмежується лише професійною діяльністю.
Іполіт Миколайович є не тільки інженером-хіміком, завідувачем хімічної лабораторії на заводі, а й автором доповіді про українських інтроліґаторів XVII віку, бібліофілом, який вільно цитує Гете в оригіналі і приятелює з Максимом Рильським.
| | Я розповів Зині за випадок, як мені одного разу трапилося з приятелем завітати до поета Максима Рильського. Я сподівався побачити кабінет книголюба, добірні книжки, вишукані колекції поезій, зібрання творів, віки й культури, схематично розкладені в систематичній послідовності на полицях вздовж стін од Гомера й Гезіода, біблії й єгипетської "Книги мертвих" до Панаїта Істраті та Марселя Пруста, я передчував приємність натрапити на рідкі видання греків, римлян, французів й англійців з фамільними ex-libris-ами поетових дідів, розглянути старовинні палітурки з телячої шкури, витаснені золотом, і я жорстоко помилився | |
Особистість, наділена такими якостями, є антиподом людини пересічної, такої як Панас Григорович, Дормидонт Панфилич, двірник Степан. Головний герой «Дівчини з ведмедиком» — представник національної еліти, матеріалізоване втілення її способу життя, переконань, уявлень та прагнень.
Тип «нової жінки» в романі
В опозиції до персонажів, котрі, змінивши соціальний статус, не зрадили своїй внутрішній сутності, є створений письменником образ жінки сучасної йому доби, нового феміністичного вибору. Це дівчина з «порядної родини» Зина Тихменєва.
Вона символізує собою жінку, породжену новою соціальною дійсністю, яка рішуче заперечує всі іманентні риси традиційного жіночого світобачення. Дівчина відкидає кохання і шлюб як певні анахронізми, вона освічена, розкута, емансипована, прагне бути вільною від будь-яких умовностей, обов'язків та зв'язків:
| | Зині обридло жити так, як вона жила, її лякає перспектива продовжити в дальшому те, що було; її лякає перспектива вийти заміж і зв'язати себе, вона шукає нових обріїв | |
| | — Ти гадаєш, що коли я віддалась тобі, то мова йтиме за шлюб? Ти помиляєшся! Саме тому, що я віддалась тобі, мова й не може йти за шлюб. Я не хочу шлюбу. Я й віддалась тобі, щоб знищити можливість шлюбу. Я хочу робити те, що хочу робити. Я не збираюсь виходити заміж | |
Зображаючи героїню, письменник одночасно звертає увагу читача на зміну соціальних ролей та зміщення акцентів в сучасному йому суспільстві, перебирання функцій традиційно сильної статі слабкою. Так, чоловіки, що оточують дівчину, поряд з нею губляться, відходять на другий план, виглядають безвільними та інфантильними.
Видання
- Віктор Петров. Дівчина з ведмедиком. За апробацією Миколи Зерова. Київ: Сяйво. 1928. 200 стор. (серія «Новини української літератури»)
- Віктор Домонтович. Проза у трьох томах. Ню-Йорк: Сучасність. 1988—1989. (серія «Бібліотека Прологу і Сучасності») (I—III томи)
- Том I. Апостоли (оповідання); Дівчина з ведмедиком, Аліна й Костомаров, Доктор Серафікус (повісті). Редакція й супровідна стаття: Юрій Шевельов. Примітки: Юрій Шевельов; суперобкладинка: Ярослава Ґеруляк. Ню-Йорк: Сучасність. 1988, 519 стор. (том I)
- Том II. Романи Куліша, Без ґрунту (повісті). Редакція й супровідна стаття: Юрій Шевельов. Примітки: Юрій Шевельов; суперобкладинка: Ярослава Ґеруляк. Ню-Йорк: ?. 1989, 477 стор. (Том II)
- Том III. Розмови Екегартові з Карлом Гоцці та інші оповідання (всього 28 оповідань і нарисів). Редакція й супровідна стаття: Юрій Шевельов. Примітки: Юрій Шевельов; суперобкладинка: Ярослава Ґеруляк. Ню-Йорк: Сучасність. 1988, 558 стор. (Том III)
- Віктор Домонтович. Вибрані твори. Упорядник та автор передмови: Віра Агеєва. Київ: Книга, 2008. 382 стор. (серія «Твори української діаспори»).
Переклади
- Das Mädchen mit dem Bären ; aus dem Ukrainischen übersetzt und kommentiert von Ganna Gnedkova und Peter Marius Huemer, Wien : Septime Verlag, 2022,
Примітки
- Агеєва, Віра (2006). Поетика парадокса: Інтелектуальна проза В. Петрова-Домонтовича (українська) . Київ: Факт. с. 432. ISBN .
- Белімова, Тетяна. . http://md-eksperiment.org/post/20161211-literatura-ukrayinskogo-modernizmu-divchina-z-vedmedikom-viktora-domontovicha (українська) . Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 13.12.17.
- частина творів з'являється друком вперше
- Доктор Серафікус, Дівчина з ведмедиком, Романи Куліша
Посилання
- Куриленко І. А. Роман В. Домонтовича «Дівчина з ведмедиком»: апробація теорії «неправдоподібних істин» [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. — К.; Ніжин, 2006. — Вип. 11: Лінгвістика і літературознавство. — Ч.2. — С. 246—249.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Divchina z vedmedikom modernistskij neoklasichnij intelektualnij roman ukrayinskogo pismennika Viktora Petrova Domontovicha 1894 1969 napisanij 1928 roku Sam avtor viznachaye jogo yak filosofsko intelektualnu povist Roman vijshov u vidavnictvi Syajvo za aprobaciyeyu Mikoli Zerova Divchina z vedmedikomObkladinka pershogo vidannyaAvtorV DomontovichMovaukrayinskaOpublikovano1928 Vidavnictvo Syajvo Kiyiv Razom iz Doktorom Serafikusom ta Bez gruntu ye prikladom intelektualnoyi prozi u tvorchij spadshini V Domontovicha SyuzhetVoseni 1922 roku do Ipolita Mikolajovicha v gosti prihodit Semen Kuzmenko jogo drug ta demobilizovanij uchasnik revolyuciyi kotrij proponuye golovnomu geroyevi iti z nim pracyuvati na zavod Na pochatku 1923 roku na zasidanni z pitannya vidbudovi zavodu Vareckij znajomitsya z Tihmyenyevim predstavnikom VRNG Tihmenyev zaproshuye Ipolita Mikolayevicha stati repetitorom dlya dvoh svoyih dochok Zini ta Lesi Vareckij zgodzhuyetsya vin dekilka raziv na tizhden prihodit do domu Tihmenyevih dlya provedennya privatnih lekcij U domi jomu podobayetsya adzhe inter yer bagatoyi rodini duzhe silno kontrastuye iz pomeshkannyam samogo Vareckogo Pracyuyut u kimnati divchat Lesya uvazhno sluhaye a Zina pokazuye uchitelevi vedmezhat i stavit nezruchni zapitannya U travni Tihmenyevi vid yihali do Moskvi kolo yakoyi golova rodini vinajnyav dachu Vlitku Vareckij nuditsya u misti hodit vulicyami do kino shinka U kozhnij divchini jomu vvizhayetsya Zina Vreshti resht Vareckij prihodit do domu Tihmenyevih z marnoyu nadiyeyu zustriti yih tam Ta bachit u kimnatah lish mebli u chohlah Ipolit Mikolajovich ne vitrimuye i yide do Moskvi prihodit na sluzhbu do Tihmyenyeva priyizhdzhaye na stanciyu kolo dachi ale ne navazhuyetsya zajti v gosti U Kiyevi naukovec provodit chas iz Mariyeyu Ivanivnoyu vchitelkoyu z yakoyu voni ranishe razom pracyuvali Ta proponuye jomu yihati z neyu na selo ale Vareckij obrivaye kontakt Potim prihodit do neyi i voni virishuyut nikudi ne yihati a hoditi shodnya na Dnipro de u nih na berezi ye svoye misce U grudni 1923 roku Vareckij kidaye shkolu i jde na zavod Stosunki z vchitelkoyu ostatochno obirvano Voseni 1924 roku Vareckij raptovo zustrichaye Zinu na vulici Spilkuvannya iz rodinoyu Tihmenyevih ponovleno Za vechereyu Zina rozmirkovuye pro pravdu i pravdopodibnist perepovidaye istoriyu pro Stefana Hominskogo poeta sho zhiv poruch iz nimi u Moskvi Za nastupnoyi zustrichi Zina povidomlyaye pro svoyu ideyu poyihati do Kitayu Kazhe sho Vareckij maye odruzhitis iz Leseyu Vlitku 1924 roku Vareckij razom iz sim yeyu Tihmenyevih yide do Krimu Mariya Semenivna zamovlyaye zavu Kazimiru Vladislavochichu rizni nayidki Vareckij razom z divchatami hodit na plyazh Lesya na plyazhi chitaye Ifigeniyu v Tavridi Koli Vareckij vzhe vid yizhdzhaye do Kiyeva Zina govorit jomu na proshannya Koli b Vi bilshe bazhali mene j buli b zuhvalishi ya b viddalasya Vam Vzhe v Kiyevi pid chas zanyattya Zina lishaye Vareckomu v svoyemu zoshiti zapisku z chasom i miscem zustrichi Divchina prihodit v gosti do himika vedut rozmovu zokrema i pro bibliofilstvo Vareckogo 12 sichnya Zina telefonuye Vareckomu na robotu zapituye chi vilnij vin u toj den Togo vechora vona viddayetsya jomu Ipolita Mikolajovicha muchit sumlinnya vin gadaye sho zobov yazanij odruzhitisya z Zinoyu abi vryatuvati yiyi vid soromu Zina dumaye inakshe U lyutomu Vareckij ide v gosti do Vasilya Griba vchitelya sho vikladav movu u tij shkoli de j Ipolit Mikolajovich Vedut filosofski rozmovi zokrema i pro suchasne kohannya tip novoyi zhinki Vareckij prihodit do Tihmenyevih shob prositi Zininoyi ruki Ta vidmovlyayetsya zi skandalom vtikaye kudis a potim povertayetsya i povidomlyaye sho perespala z dvirnikom Minuli roki Vareckij tak samo pracyuye na zavodi Jogo kolega Panas Grigorovich rozpovidaye jomu istoriyu pro Mikolu Buckogo kotrij zhorstoko vbiv svoyu druzhinu z nevidomih prichin chi to z velikoyi lyubovi chi to zadlya uhilennya vid splati alimentiv Vijshovshi z tramvayu kolegi bachat babusyu yaka duzhe turbuyetsya pro vagitnu zhinku Vareckij zazdrit yim cherez svoyu samotnist a Panas Grigorovich bachit u cij situaciyi merkantilne pidgruntya Vareckij yide do Berlina za doruchennyam kerivnictva zavodu Znaye sho Zina maye buti u des tam Povernuvshis do Kiyeva virishuye prositi Lesinoyi ruki Ta pered tim vnochi zgaduye divnu zustrich v nimeckomu restorani tam vin zustriv rudu zhinku yaka peredala jomu oficiantom zapisku Vareckij gadayuchi sho zhinka hoche shob vin zaplativ za yiyi vecheryu hovaye zapisku u kishenyu ne chitayuchi yiyi Zhinka strilyaye v sebe v restorani Neyu viyavlyayetsya Zina Vira Ageyeva pishe pro te sho Pershij roman Domontovicha Divchina z vedmedikom 1928 viklikav zrozumilo zlivu zvinuvachen nesamovitih oboronciv ideologichnoyi cnoti ale vodnochas buv visoko pocinovanij proniklivishimi kritikami yaki odnostajno vidznachili vikinchenist formi j psihologichnu dostovirnist Divchina z vedmedikom yak priklad intelektualnogo romanuPershij z lyubovno beletristichnih romaniv V Domontovicha sprijmayetsya ne lishe yak literaturnij tvir a j velikoyu miroyu yak korpus filosofskih ese ne zavzhdi syuzhetno pov yazanih z osnovnoyu temoyu tvoru Ce paralelnij tekst abo tekst u teksti prisvyachenij pitannyam lyudskoyi ekzistenciyi isnuvannyu lyudini v umovah togochasnogo suspilstva yak osobistosti sho zberigaye za soboyu pravo na individualistichnij proyav vidznachayetsya shirokim vikoristannyam alyuzij ta reminiscencij citat ta inshih zapozichen sho vkazuyut yak na enciklopedichnu erudovanist avtora tak i na zvernennya jogo do chitacha osvichenogo zdatnogo sprijnyati take zakodovane pismo Sered filosofskih vidstupiv romanu mozhna zustriti i rozmirkovuvannya nad tragediyeyu Gete Ifigeniya v Tavridi z navedennyam citat movoyu originalu Lesya procituvala Weh dem der fern von Eltern und Gschwis ter ein einsam Leben fiuhrt Gore tomu sho zhive samotnim zhittyam daleko vid batkiv i sester Najbilshim i najvagomishim filosofskim vidstupom Divchini z vedmedikom ye rozmirkovuvannya Ipolita Mikolajovicha nad odnim z osnovnih tvoriv filosofskoyi spadshini Makiavelli Lyubov miloserdya zhorstokist ce na dumku Makiyavelli umovni ponyattya sho mayut cilkom vidnosne j vipadkove znachennya Na dumku Makiyavelli pomilyayetsya toj sho gadaye nibi vbivstvo ne mozhe buti pidkazane pochuttyam lyubovi chi miloserdya Lyubivshi vbiti ubiti zhaliyuchi shukayuchi miloserdya Makiyavelli nastoyuye sho ci nepravdopodibni slovospoluchennya ne ye bezgluzdya Inodi obstavini skladayutsya tak sho zhorstokist lyudini suvoroyi ta nevblagannoyi buvaye miloserdnisha od slabkoduhosti lyudini gumannoyi j lagidnoyi Formalnim privodom dlya cih rozdumiv ye rozbirannya geroyem antikvarnih vidan tvoriv vidomogo italijskogo filosofa pridbanih nim pid chas podorozhi Nimechchinoyu Po suti avtor namagayetsya nagadati obiznanomu chitachu a neobiznanomu korotko perepovisti osnovni dogmi vchennya Makiavelli naochno proilyustruvavshi yih harakternim prikladom istoriyeyu pro messira Rimira d Orko Neridko monologi ta dialogi geroyiv bilshe skidayutsya na diskusiyi z drazhlivih pitan dobi perevazhna bilshist superechok ne vihodit za ramki moralnih problem uchasniki yakih zazdalegid sumlinno gotuvali svoyi promovi podibno spravzhnim oponentam naukovcyam i tomu vilno cituyut vitchiznyanih ta zarubizhnih klasikiv posilayutsya na dumki vidomih filosofiv znanih naukovih avtoritetiv moralistiv Intertekstualnist u romani Deyaki osoblivosti harakteriv i povedinki golovnoyi geroyini mozhna rozglyadati yak diskursne shodzhennya filosofiyi nimeckogo mislitelya Fridriha Nicshe Tak dumki Zini Tihmenyevoyi pro vlasnu vinyatkovist nepodibnist vidkidannya neyu zvichajnogo zhittyevogo shlyahu yak pravdopodibnogo lishe shozhogo na pravdivij shukannya individualnih nepravdopodibnih obriyiv ta utopichne pragnennya dovesti sobi i otochuyuchim istinnist progoloshuvanih idealiv mozhut buti prochitani yak variant kompleksnogo uyavlennya pro nadlyudinu utverdzhennya antimoralizmu ta individualizmu yak bezkinechnij poshuk v labirinti vlasnih inodi neusvidomlenih ta nepiznanih bazhan pochuttiv spravzhnoyi svoyeyi sutnosti sho takozh mozhna rozglyadati yak transformaciyu nicsheanskogo gasla stan tim hto ti ye U moyij pam yati zbereglos dekilka takih destruktivnih vers libre nih Zininih rozmov zimi 1923 24 ogo roku Osoblivo yaskravo zbereglas u moyij pam yati odna koli mi govorili pro beznevinnist padinnya moral pro istini nepravdopodibni j nemozhlivi koli Zina rozpovila meni pro poeta Stefana Hominskogo sho z nim voni Zina j Lesya poznajomilisya ulitku na pidmoskovnij dachi zhivshi Shukannya geroyini Viktora Domontovicha yiyi mandrivki vid odniyeyi socialnoyi roli do inshoyi kidannya v krajnoshi mozhna rozglyadati i yak poshuk vlasnoyi identichnosti zgidno iz formuloyu Fridriha Nicshe Odin iz diskursiv romanistiki Viktora Domontovicha ce viddzerkalennya novoyi nimeckomovnoyi kulturi Dlya geroyiv shiroka obiznanist z ostannimi viyannyami nimeckomovnoyi literaturi i mistectva zagalom ye takim zhe prirodnim yavishem yak i dlya samogo pismennika Tak Stefan Hominskij nibito vichitanim u nimeckogo romantika Gofmana rozvazhaye zhiteliv pidmoskovnogo dachnogo selisha chitannyam novalivskih virshiv nimeckoyu movoyu Finalna scena romanu Divchina z vedmedikom vidbuvayetsya v stolici Nimechchini specifichnu nichnu atmosferu yakoyi Domontovich opisuye z harakternoyu dlya nogo dokladnistyu Intertekstualnist finalu romanu Osoblivo varto nagolositi na intertekstualni zv yazki u finali tvoru V Agyeeva stverdzhuye te sho Final Divchini z vedmedikom buv bi bezprosvitno tragichnim yakbi v nomu ne zvuchav ironichnij pidtekst Ironiya dosyagayetsya parodiyuvannyam avtoritetnih literaturnih zrazkiv Tak scena v restorani nadto vzhe shozha na deyaki epizodi prozi Vinnichenka i shirshe na shtampovani masovoyu kulturoyu situaciyi dekadansu yak virodzhennya j nivelyaciyi cinnostej Poviya ta yiyi otochennya tut shvidshe piznavani manekeni personazhi nimogo filmu za yakim do pevnoyi miti j sposterigav vidstoroneno golovnij geroj Poruch iz katom u kimnatu Vareckogo zajshov i blazen ogidnij gorbatij karlik u figlyarskomu kovpaku Blazenska istina tezh buvaye tragichnoyu j osoblivo nebezpechnoyu Vid ciyeyi nebezpeki mozhna vtikati v filateliyu v istoriyu zmini zvukiv u pam yatkah XV stolittya v ti nishi sho dozvolyayut unikati totalizuyuchoyi vladi panivnoyi ideologiyi Eskapizm ne raz progoloshenij yak gaslo i v poeziyi neoklasikiv skazhimo Rilskogo i v osobistij povedinci osobistomu vibori zdijsnenomu tim zhe Maksimom Rilskim chi Viktorom Petrovim Golovnij geroj tvoruV usih troh intelektualnih romanah Divchini z vedmedikom Doktori Serafikusovi ta Bez gruntu golovnij geroj postaye v obrazi cholovika intelektuala V romani Divchina z vedmedikom golovnij personazh Ipolit Mikolajovich Vareckij Odnochasno postat Vareckogo mozhna rozglyadati i yak obraz shemu tipovogo suchasnogo pismenniku predstavnika nauki lyudini apolitichnoyi blizkoyi kolu neoklasikiv erudovanogo inteligenta racionalistichnogo napryamu pole zacikavlen yakogo ne obmezhuyetsya lishe profesijnoyu diyalnistyu Ipolit Mikolajovich ye ne tilki inzhenerom himikom zaviduvachem himichnoyi laboratoriyi na zavodi a j avtorom dopovidi pro ukrayinskih introligatoriv XVII viku bibliofilom yakij vilno cituye Gete v originali i priyatelyuye z Maksimom Rilskim Ya rozpoviv Zini za vipadok yak meni odnogo razu trapilosya z priyatelem zavitati do poeta Maksima Rilskogo Ya spodivavsya pobachiti kabinet knigolyuba dobirni knizhki vishukani kolekciyi poezij zibrannya tvoriv viki j kulturi shematichno rozkladeni v sistematichnij poslidovnosti na policyah vzdovzh stin od Gomera j Gezioda bibliyi j yegipetskoyi Knigi mertvih do Panayita Istrati ta Marselya Prusta ya peredchuvav priyemnist natrapiti na ridki vidannya grekiv rimlyan francuziv j anglijciv z familnimi ex libris ami poetovih didiv rozglyanuti starovinni paliturki z telyachoyi shkuri vitasneni zolotom i ya zhorstoko pomilivsya Osobistist nadilena takimi yakostyami ye antipodom lyudini peresichnoyi takoyi yak Panas Grigorovich Dormidont Panfilich dvirnik Stepan Golovnij geroj Divchini z vedmedikom predstavnik nacionalnoyi eliti materializovane vtilennya yiyi sposobu zhittya perekonan uyavlen ta pragnen Tip novoyi zhinki v romaniV opoziciyi do personazhiv kotri zminivshi socialnij status ne zradili svoyij vnutrishnij sutnosti ye stvorenij pismennikom obraz zhinki suchasnoyi jomu dobi novogo feministichnogo viboru Ce divchina z poryadnoyi rodini Zina Tihmenyeva Vona simvolizuye soboyu zhinku porodzhenu novoyu socialnoyu dijsnistyu yaka rishuche zaperechuye vsi imanentni risi tradicijnogo zhinochogo svitobachennya Divchina vidkidaye kohannya i shlyub yak pevni anahronizmi vona osvichena rozkuta emansipovana pragne buti vilnoyu vid bud yakih umovnostej obov yazkiv ta zv yazkiv Zini obridlo zhiti tak yak vona zhila yiyi lyakaye perspektiva prodovzhiti v dalshomu te sho bulo yiyi lyakaye perspektiva vijti zamizh i zv yazati sebe vona shukaye novih obriyiv Ti gadayesh sho koli ya viddalas tobi to mova jtime za shlyub Ti pomilyayeshsya Same tomu sho ya viddalas tobi mova j ne mozhe jti za shlyub Ya ne hochu shlyubu Ya j viddalas tobi shob znishiti mozhlivist shlyubu Ya hochu robiti te sho hochu robiti Ya ne zbirayus vihoditi zamizh Zobrazhayuchi geroyinyu pismennik odnochasno zvertaye uvagu chitacha na zminu socialnih rolej ta zmishennya akcentiv v suchasnomu jomu suspilstvi perebirannya funkcij tradicijno silnoyi stati slabkoyu Tak choloviki sho otochuyut divchinu poryad z neyu gublyatsya vidhodyat na drugij plan viglyadayut bezvilnimi ta infantilnimi VidannyaViktor Petrov Divchina z vedmedikom Za aprobaciyeyu Mikoli Zerova Kiyiv Syajvo 1928 200 stor seriya Novini ukrayinskoyi literaturi Viktor Domontovich Proza u troh tomah Nyu Jork Suchasnist 1988 1989 seriya Biblioteka Prologu i Suchasnosti ISBN 3 89278 011 0 I III tomi Tom I Apostoli opovidannya Divchina z vedmedikom Alina j Kostomarov Doktor Serafikus povisti Redakciya j suprovidna stattya Yurij Shevelov Primitki Yurij Shevelov superobkladinka Yaroslava Gerulyak Nyu Jork Suchasnist 1988 519 stor ISBN 3 89278 008 0 tom I Tom II Romani Kulisha Bez gruntu povisti Redakciya j suprovidna stattya Yurij Shevelov Primitki Yurij Shevelov superobkladinka Yaroslava Gerulyak Nyu Jork 1989 477 stor ISBN 3 89278 009 9 Tom II Tom III Rozmovi Ekegartovi z Karlom Gocci ta inshi opovidannya vsogo 28 opovidan i narisiv Redakciya j suprovidna stattya Yurij Shevelov Primitki Yurij Shevelov superobkladinka Yaroslava Gerulyak Nyu Jork Suchasnist 1988 558 stor ISBN 3 89278 010 2 Tom III Viktor Domontovich Vibrani tvori Uporyadnik ta avtor peredmovi Vira Ageyeva Kiyiv Kniga 2008 382 stor seriya Tvori ukrayinskoyi diaspori ISBN 978 966 8314 44 5Perekladi Das Madchen mit dem Baren aus dem Ukrainischen ubersetzt und kommentiert von Ganna Gnedkova und Peter Marius Huemer Wien Septime Verlag 2022 ISBN 978 3 99120 011 6PrimitkiAgeyeva Vira 2006 Poetika paradoksa Intelektualna proza V Petrova Domontovicha ukrayinska Kiyiv Fakt s 432 ISBN 966 359 133 1 Belimova Tetyana http md eksperiment org post 20161211 literatura ukrayinskogo modernizmu divchina z vedmedikom viktora domontovicha ukrayinska Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 13 12 17 chastina tvoriv z yavlyayetsya drukom vpershe Doktor Serafikus Divchina z vedmedikom Romani KulishaPosilannyaKurilenko I A Roman V Domontovicha Divchina z vedmedikom aprobaciya teoriyi nepravdopodibnih istin 14 listopada 2012 u Wayback Machine Aktualni problemi slov yanskoyi filologiyi Mizhvuz zb nauk st K Nizhin 2006 Vip 11 Lingvistika i literaturoznavstvo Ch 2 S 246 249