Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дьюла Мадарас угор Gyula Madarász 3 травня 1858 18580503 29 грудня 1931 також відомий як Юліус фон Мадарас угорський орн

Дьюла Мадарас

Дьюла Мадарас

Дьюла Мадарас (угор. Gyula Madarász; 3 травня 1858(18580503) — 29 грудня 1931), також відомий як Юліус фон Мадарас — угорський орнітолог, художник, керівник орнітологічного відділу Угорського національного музею.

Дьюла Мадарас
image
Ім'я при народженні угор. Madarász Gyula János István
Народився 3 травня 1858(1858-05-03)[1]
Пешт, Пешт, Угорщина[2]
Помер 29 грудня 1931(1931-12-29)[3] (73 роки)
Будапешт, Угорське королівство[4]
Поховання Керепеші
Країна image Угорщина
Діяльність орнітолог, художник, натураліст
Діти d
image Дьюла Мадарас у Вікісховищі
Систематик живої природи
image
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Madarász».

image
Сторінка на Віківидах

Дитинство і навчання

Дьюла Мадарас народився в Пешті та походив із заможної дрібношляхетської родини. Він використовував свою фінансову незалежність, аби повністю присвятити своє життя орнітології. Навчався медицини, а згодом зоології у Будапештському університеті. У 1880 році захистив докторську дисертацію, присвячену анатомії птахів родини синицевих (Paridae).

Наукова кар'єра

З 1879 року Мадарас був співробітником Угорського національного музею. Він працював там до свого виходу на пенсію в 1915 році і зрештою став директором відділу орнітології. За час свого перебування на посаді він значно збільшив розмір колекції. Протягом своєї кар'єри Мадарас об'їздив усі куточки Угорщини та написав низку авторитетних праць, присвячених птахам Центральної Європи. На озері Фертьо він регулярно спостерігав за міграціями птахів. У 1881 році він створив список птахів Угорщини. У 1884 році він заснував німецькомовний орнітологічний журнал «Zeitschrift für die gesamte Ornithologie», який видавав, редагував та ілюстрував протягом п'яти років. З 1894 по 1903 рік Мадарас опублікував «Magyarország Madarai», вичерпну та добре ілюстровану енциклопедію угорських птахів, яка залишалася важливим джерелом протягом десятиліть.

Мадарас здійснив низку експедицій до Західної Європи, Азії, Африки та Південної Америки з метою поповнення колекції. Він став одним з перших угорських орнітологів, який вийшов за межі дослідження місцевої орнітофауни. Під час експедиції 1895–1896 років на Цейлон він зібрав зразки щонайменше 125 видів. У 1911–1912 роках Мадарас подорожував через Судан до Блакитного Нілу, але коли він захворів на малярію, йому довелося скоротити подорож. У 1904 році він опублікував монографію «Птахи Кіпру» та написав кілька публікацій, у яких каталогізував птахів, зібраних експедицією під керівництвом [en] та [en] на Новій Гвінеї. Він описав декілька видів, зібраних ним та іншими орнітологами, зокрема зеленоволу піту (Pitta reichenowi), жовтогорлого кундика (Tetraophasis szechenyii) та кіпрську сплюшку (Otus cyprius). Загалом за своє життя Мадарас опублікував понад 150 орнітологічних праць. Він був іноземним членом Британського орнітологічного товариства та членом-кореспондентом Американського орнітологічного товариства.

Художня діяльність

image
Папуги (малюнок роботи Мадараса)

Мадарас навчався живопису у [en], який також працював в Угорському національному музеї. Намальовані Мадарасом пейзажі та малюнки тварин виставлялися в Національному салоні та [en] в Будапешті. Також він здебільшого самостійно ілюстрував свої орнітологічні статті та книги.

Вшанування

У 1886 році Адольф Бернхард Меєр назвав на честь Мадараса новий вид птахів — зеленоволого папугу-бронзоголова (Psittacella madaraszi). Також на честь Мадараса було названо кілька підвидів різних видів птахів, зокрема підвид звичайного зеленяка Chloris chloris madaraszi, підвид білощокого жервінчика Eremopterix leucotis madaraszi, підвид австралійського ядлівчака Colluricincla rufogaster madaraszi та підвид вохристого медолюба Xanthotis flaviventer madaraszi.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
    d:Track:Q19158937d:Track:Q23296657d:Track:Q555093d:Track:Q1781
  3. http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC09732/09764.htm
  4. ідентифікатор PIM
    d:Track:Q29043331d:Track:Q54878968
  5. Schenk, J.; Hellmayr, C. E. (July 1932). Obituary. Julius von Madarász. The Ibis. 74 (3). doi:10.1111/j.1474-919X.1932.tb00344.x.
  6. Krén, Emil; Marx, Dániel. MADARÁSZ, Gyula. Fine Arts in Hungary. Процитовано 29 November 2014.
  7. Beolens, Bo; Watkins, Michael (2003). Whose Bird? Men and Women Commemorated in the Common Names of Birds. London: Christopher Helm. с. 218.


image Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dyula Madaras ugor Gyula Madarasz 3 travnya 1858 18580503 29 grudnya 1931 takozh vidomij yak Yulius fon Madaras ugorskij ornitolog hudozhnik kerivnik ornitologichnogo viddilu Ugorskogo nacionalnogo muzeyu Dyula MadarasIm ya pri narodzhenni ugor Madarasz Gyula Janos IstvanNarodivsya 3 travnya 1858 1858 05 03 1 Pesht Pesht Ugorshina 2 Pomer 29 grudnya 1931 1931 12 29 3 73 roki Budapesht Ugorske korolivstvo 4 Pohovannya KerepeshiKrayina UgorshinaDiyalnist ornitolog hudozhnik naturalistDiti d Dyula Madaras u Vikishovishi Sistematik zhivoyi prirodiDoslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Madarasz Storinka na VikividahDitinstvo i navchannyaDyula Madaras narodivsya v Peshti ta pohodiv iz zamozhnoyi dribnoshlyahetskoyi rodini Vin vikoristovuvav svoyu finansovu nezalezhnist abi povnistyu prisvyatiti svoye zhittya ornitologiyi Navchavsya medicini a zgodom zoologiyi u Budapeshtskomu universiteti U 1880 roci zahistiv doktorsku disertaciyu prisvyachenu anatomiyi ptahiv rodini sinicevih Paridae Naukova kar yeraZ 1879 roku Madaras buv spivrobitnikom Ugorskogo nacionalnogo muzeyu Vin pracyuvav tam do svogo vihodu na pensiyu v 1915 roci i zreshtoyu stav direktorom viddilu ornitologiyi Za chas svogo perebuvannya na posadi vin znachno zbilshiv rozmir kolekciyi Protyagom svoyeyi kar yeri Madaras ob yizdiv usi kutochki Ugorshini ta napisav nizku avtoritetnih prac prisvyachenih ptaham Centralnoyi Yevropi Na ozeri Ferto vin regulyarno sposterigav za migraciyami ptahiv U 1881 roci vin stvoriv spisok ptahiv Ugorshini U 1884 roci vin zasnuvav nimeckomovnij ornitologichnij zhurnal Zeitschrift fur die gesamte Ornithologie yakij vidavav redaguvav ta ilyustruvav protyagom p yati rokiv Z 1894 po 1903 rik Madaras opublikuvav Magyarorszag Madarai vicherpnu ta dobre ilyustrovanu enciklopediyu ugorskih ptahiv yaka zalishalasya vazhlivim dzherelom protyagom desyatilit Madaras zdijsniv nizku ekspedicij do Zahidnoyi Yevropi Aziyi Afriki ta Pivdennoyi Ameriki z metoyu popovnennya kolekciyi Vin stav odnim z pershih ugorskih ornitologiv yakij vijshov za mezhi doslidzhennya miscevoyi ornitofauni Pid chas ekspediciyi 1895 1896 rokiv na Cejlon vin zibrav zrazki shonajmenshe 125 vidiv U 1911 1912 rokah Madaras podorozhuvav cherez Sudan do Blakitnogo Nilu ale koli vin zahvoriv na malyariyu jomu dovelosya skorotiti podorozh U 1904 roci vin opublikuvav monografiyu Ptahi Kipru ta napisav kilka publikacij u yakih katalogizuvav ptahiv zibranih ekspediciyeyu pid kerivnictvom en ta en na Novij Gvineyi Vin opisav dekilka vidiv zibranih nim ta inshimi ornitologami zokrema zelenovolu pitu Pitta reichenowi zhovtogorlogo kundika Tetraophasis szechenyii ta kiprsku splyushku Otus cyprius Zagalom za svoye zhittya Madaras opublikuvav ponad 150 ornitologichnih prac Vin buv inozemnim chlenom Britanskogo ornitologichnogo tovaristva ta chlenom korespondentom Amerikanskogo ornitologichnogo tovaristva Hudozhnya diyalnistPapugi malyunok roboti Madarasa Madaras navchavsya zhivopisu u en yakij takozh pracyuvav v Ugorskomu nacionalnomu muzeyi Namalovani Madarasom pejzazhi ta malyunki tvarin vistavlyalisya v Nacionalnomu saloni ta en v Budapeshti Takozh vin zdebilshogo samostijno ilyustruvav svoyi ornitologichni statti ta knigi VshanuvannyaU 1886 roci Adolf Bernhard Meyer nazvav na chest Madarasa novij vid ptahiv zelenovologo papugu bronzogolova Psittacella madaraszi Takozh na chest Madarasa bulo nazvano kilka pidvidiv riznih vidiv ptahiv zokrema pidvid zvichajnogo zelenyaka Chloris chloris madaraszi pidvid biloshokogo zhervinchika Eremopterix leucotis madaraszi pidvid avstralijskogo yadlivchaka Colluricincla rufogaster madaraszi ta pidvid vohristogo medolyuba Xanthotis flaviventer madaraszi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Magyar eletrajzi lexikon za red K Agnes Budapest Akademiai Kiado 1967 d Track Q19158937d Track Q23296657d Track Q555093d Track Q1781 http mek oszk hu 00300 00355 html ABC09732 09764 htm identifikator PIM d Track Q29043331d Track Q54878968 Schenk J Hellmayr C E July 1932 Obituary Julius von Madarasz The Ibis 74 3 doi 10 1111 j 1474 919X 1932 tb00344 x Kren Emil Marx Daniel MADARASZ Gyula Fine Arts in Hungary Procitovano 29 November 2014 Beolens Bo Watkins Michael 2003 Whose Bird Men and Women Commemorated in the Common Names of Birds London Christopher Helm s 218 Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ