Духові́ музи́чні інструме́нти — музичні інструменти, що являють собою різні за розмірами та матеріалом трубки, в яких внаслідок коливання стовпа повітря, що міститься в них усередині, утворюється звук.
Характер звука духових музичних інструментів залежить від форми та обсягу повітря в них, способу видобування - вдування повітря в канал інструмента, механізму виникнення коливань та матеріалу, з якого виготовлено резонатор. Зміна частоти коливань, а відповідно і висоти звуку інструменту досягається музикантами у два способи:
- збільшуючи або зменшуючи обсяг звучного стовпа повітря за допомогою спеціальних пристосувань — , , пістонів, куліс, якими музикант керує пальцями;
- сильнішим вдуванням розсікаючи стовп повітря на дві, три, чотири й т.д. частини, внаслідок чого починає звучати не основний тон, а якась із його верхніх гармонічних складових.
Історія
Спочатку духові інструменти мали прикладне значення: насамперед були засобом передавання сигналів на значну відстань у мисливців, пастухів, у війську. Різноманітні роги й кістки тварин стали основою всіх різновидів сучасних духових інструментів. Дотепер знаходять примітивні інструменти, зокрема ріг зі зрізаним вузьким кінцем, глиняні та інші вироби, що звучать.
Класифікація духових інструментів
Духові інструменти прийнято поділяти на дерев'яні й мідні. Ця класифікація історично зумовлена матеріалами, що використовувались для виготовлення інструментів, однак у наш час відображає спосіб звуковидобування, застосовуваний на них. Так, флейта, що відноситься до дерев'яних духових, може бути виготовлена з металу або навіть скла, деякі моделі гобоя або кларнета виконані із пластику й інших матеріалів, саксофон завжди виготовляється з металу, але також вважається дерев'яним інструментом. Інструменти, що називаються мідними, роблять не тільки з міді, але також з латуні, срібла й інших металів.
Існують також клавішні інструменти, де повітря приводиться у коливальних рух за допомогою спеціальних міхів або механічних пристроїв — це такі інструменти, як орган, акордеон та інші, однак ці інструменти як правило не розглядають як духові, а відносять до .
Дерев'яні духові інструменти
Дерев'яними називаються духові інструменти, основним принципом гри на яких є регулювання довжини звучного стовпа повітря шляхом відкривання отворів, розташованих на корпусі інструмента на певній відстані один від одного. Збудження коливань стовпа повітря здійснюється або за допомогою язичка (язичкові — гобой, кларнет, фагот, саксофон та їх різновиди) або за рахунок розсічення потоку повітря поперечним отвором у головці інструменту (лабіальні — флейта, блок-флейта).
На ранніх етапах свого розвитку ці інструменти виготовлялися винятково з дерева, завдяки чому і названі були дерев'яними. Деякі сучасні інструменти такого типу (флейти, саксофони) ніколи не виготовляються з дерева, для інших інструментів дерево застосовується поряд з іншими матеріалами.
Мідні духові інструменти
Мідними називаються духові інструменти, принцип гри на яких полягає в одержанні звуків гармонічного ряду шляхом зміни сили потоку повітря, що вдмувається в інструмент, або особливим положенням губ виконавця. Раніше звукоряд цих інструментів був натуральним, пізніше, з винаходом у 1830-і роки вентильного механізму мідним інструментам став доступний хроматичний звукоряд. На тромбоні хроматичний звукоряд забезпечується завдяки особливій висувній трубці — кулісі.
Як правило, ці інструменти виготовляються з металу (латуні, міді, рідше срібла), хоча деякі з інструментів епохи Середньовіччя й бароко з подібним способом звуковидобування (наприклад, серпент) були виконані з дерева.
Використання
В сучасній практиці мідні духові використовують як в симфонічних та духових оркестрах, так і як сольні інструменти. Духові інструменти поширені також і в народній музиці — це свиріль, сопілка, зурна, най та інші
Література
- Духові інструменти в музичному житті людства / Володимир Апатський // Мистецькі обрії'99 : альманах : наук.-теорет. пр. та публ. / Акад. мистец. України. — К., 2000. — 105-115.
- Інструментознавство (інструменти духових оркестрів) : навч. посіб. / Л. Л. Дражниця; М-во культури і туризму України, Львів. нац. муз. акад. ім. М. В. Лисенка. - Л. : ЗУКЦ, 2011. - 168 c. - Бібліогр.: с. 162-164
- Історія духового музичного мистецтва України від найдавніших часів до початку XX ст. / Валерій Олександрович Богданов . – Харків : Видавнича група "Основа", 2000 . – 344 с. : іл., нот. – На укр. яз. -
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
- Левин С. Духовые инструменты в истории музыкальной культуры. – Т. І. – М: Музыка, 1973; Т. II. – М: Музыка, 1983.
- Усов Ю. История зарубежного исполнительства на духовых инструментах. — М.: Музыка, 1989. — 207 с., с нотами.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Духові музичні інструменти |
- В. М. Апатський. Духові музичні інструменти [ 25 липня 2018 у Wayback Machine.] / ЕСУ
- Духові музичні інструменти // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Духові інструменти Гуцульщини [ 25 липня 2018 у Wayback Machine.] / Zaxid.net
- Инструменты духового оркестра [ 26 липня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Duhovi muzi chni instrume nti muzichni instrumenti sho yavlyayut soboyu rizni za rozmirami ta materialom trubki v yakih vnaslidok kolivannya stovpa povitrya sho mistitsya v nih useredini utvoryuyetsya zvuk Duhovi muzichni instrumenti Harakter zvuka duhovih muzichnih instrumentiv zalezhit vid formi ta obsyagu povitrya v nih sposobu vidobuvannya vduvannya povitrya v kanal instrumenta mehanizmu viniknennya kolivan ta materialu z yakogo vigotovleno rezonator Zmina chastoti kolivan a vidpovidno i visoti zvuku instrumentu dosyagayetsya muzikantami u dva sposobi zbilshuyuchi abo zmenshuyuchi obsyag zvuchnogo stovpa povitrya za dopomogoyu specialnih pristosuvan pistoniv kulis yakimi muzikant keruye palcyami silnishim vduvannyam rozsikayuchi stovp povitrya na dvi tri chotiri j t d chastini vnaslidok chogo pochinaye zvuchati ne osnovnij ton a yakas iz jogo verhnih garmonichnih skladovih IstoriyaSpochatku duhovi instrumenti mali prikladne znachennya nasampered buli zasobom peredavannya signaliv na znachnu vidstan u mislivciv pastuhiv u vijsku Riznomanitni rogi j kistki tvarin stali osnovoyu vsih riznovidiv suchasnih duhovih instrumentiv Doteper znahodyat primitivni instrumenti zokrema rig zi zrizanim vuzkim kincem glinyani ta inshi virobi sho zvuchat Klasifikaciya duhovih instrumentivDuhovi instrumenti prijnyato podilyati na derev yani j midni Cya klasifikaciya istorichno zumovlena materialami sho vikoristovuvalis dlya vigotovlennya instrumentiv odnak u nash chas vidobrazhaye sposib zvukovidobuvannya zastosovuvanij na nih Tak flejta sho vidnositsya do derev yanih duhovih mozhe buti vigotovlena z metalu abo navit skla deyaki modeli goboya abo klarneta vikonani iz plastiku j inshih materialiv saksofon zavzhdi vigotovlyayetsya z metalu ale takozh vvazhayetsya derev yanim instrumentom Instrumenti sho nazivayutsya midnimi roblyat ne tilki z midi ale takozh z latuni sribla j inshih metaliv Isnuyut takozh klavishni instrumenti de povitrya privoditsya u kolivalnih ruh za dopomogoyu specialnih mihiv abo mehanichnih pristroyiv ce taki instrumenti yak organ akordeon ta inshi odnak ci instrumenti yak pravilo ne rozglyadayut yak duhovi a vidnosyat do Derev yani duhovi instrumenti Dokladnishe Derev yani duhovi muzichni instrumenti Derev yanimi nazivayutsya duhovi instrumenti osnovnim principom gri na yakih ye regulyuvannya dovzhini zvuchnogo stovpa povitrya shlyahom vidkrivannya otvoriv roztashovanih na korpusi instrumenta na pevnij vidstani odin vid odnogo Zbudzhennya kolivan stovpa povitrya zdijsnyuyetsya abo za dopomogoyu yazichka yazichkovi goboj klarnet fagot saksofon ta yih riznovidi abo za rahunok rozsichennya potoku povitrya poperechnim otvorom u golovci instrumentu labialni flejta blok flejta Na rannih etapah svogo rozvitku ci instrumenti vigotovlyalisya vinyatkovo z dereva zavdyaki chomu i nazvani buli derev yanimi Deyaki suchasni instrumenti takogo tipu flejti saksofoni nikoli ne vigotovlyayutsya z dereva dlya inshih instrumentiv derevo zastosovuyetsya poryad z inshimi materialami Midni duhovi instrumenti Dokladnishe Midni duhovi instrumenti Midnimi nazivayutsya duhovi instrumenti princip gri na yakih polyagaye v oderzhanni zvukiv garmonichnogo ryadu shlyahom zmini sili potoku povitrya sho vdmuvayetsya v instrument abo osoblivim polozhennyam gub vikonavcya Ranishe zvukoryad cih instrumentiv buv naturalnim piznishe z vinahodom u 1830 i roki ventilnogo mehanizmu midnim instrumentam stav dostupnij hromatichnij zvukoryad Na tromboni hromatichnij zvukoryad zabezpechuyetsya zavdyaki osoblivij visuvnij trubci kulisi Yak pravilo ci instrumenti vigotovlyayutsya z metalu latuni midi ridshe sribla hocha deyaki z instrumentiv epohi Serednovichchya j baroko z podibnim sposobom zvukovidobuvannya napriklad serpent buli vikonani z dereva Vikoristannya V suchasnij praktici midni duhovi vikoristovuyut yak v simfonichnih ta duhovih orkestrah tak i yak solni instrumenti Duhovi instrumenti poshireni takozh i v narodnij muzici ce sviril sopilka zurna naj ta inshiLiteraturaDuhovi instrumenti v muzichnomu zhitti lyudstva Volodimir Apatskij Mistecki obriyi 99 almanah nauk teoret pr ta publ Akad mistec Ukrayini K 2000 105 115 Instrumentoznavstvo instrumenti duhovih orkestriv navch posib L L Drazhnicya M vo kulturi i turizmu Ukrayini Lviv nac muz akad im M V Lisenka L ZUKC 2011 168 c Bibliogr s 162 164 Istoriya duhovogo muzichnogo mistectva Ukrayini vid najdavnishih chasiv do pochatku XX st Valerij Oleksandrovich Bogdanov Harkiv Vidavnicha grupa Osnova 2000 344 s il not Na ukr yaz ISBN 5 7768 0683 6 Yurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Levin S Duhovye instrumenty v istorii muzykalnoj kultury T I M Muzyka 1973 T II M Muzyka 1983 Usov Yu Istoriya zarubezhnogo ispolnitelstva na duhovyh instrumentah M Muzyka 1989 207 s s notami PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Duhovi muzichni instrumenti V M Apatskij Duhovi muzichni instrumenti 25 lipnya 2018 u Wayback Machine ESU Duhovi muzichni instrumenti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Duhovi instrumenti Guculshini 25 lipnya 2018 u Wayback Machine Zaxid net Instrumenty duhovogo orkestra 26 lipnya 2018 u Wayback Machine