Духовна національна оборона (нім. geistige Landesverteidigung, фр. défense nationale spirituelle) — політично-культурний рух у Швейцарії, який активно підтримувався ще раніше, але особливо виразно в період з 1932 року до 1960-х років швейцарською владою, спеціальними установами, науковцями та пресою, а також не в останню чергу місцевими інтелектуалами. На меті цього руху було зміцнити на надпартійному рівні цінності та звичаї, які сприймалися як «швейцарські», задля протистояння тоталітарним ідеологіям. Спершу рух був спрямований насамперед проти націонал-соціалізму та фашизму, пізніше, під час Холодної війни — проти комунізму. Навіть після того, як влада припинила активно провадити політику духовної національної оборони, культурні й антитоталітарні цінності залишилися вагомими, а ідеологемами духовної національної оборони швейцарські політики послуговуються аж донині.
Передісторія
19 червня 1935 року, депутат з Базеля від соціал-демократів на ім'я Фріц Гаузер висунув постулат, у якому він закликав Федеральну раду дослідити, як можна зберегти духовну незалежність культури Швейцарії перед обличчям загрози націонал-соціалістичного режиму в Німеччині. Тижнем пізніше Швейцарська асоціація письменників (SSV) (Фелікс Мошлін, Карл Неф) представила членові Федеральної ради Філіппу Еттеру програмний документ щодо федеральної культурної політики. Соціал-демократична партія Швейцарії (SPS) схвалила пропозицію Федеральної ради — з-поміж іншого, за наступної умови:
Боротьба з усіма внутрішньополітичними тенденціями, які, всупереч волі швейцарського народу, прагнуть атрофувати демократичні права на свободу і самовизначення громадян та усунути вплив конституційної влади на державу та її політику. Оригінальний текст (нім.) Bekämpfung aller innerpolitischen Tendenzen, die im Widerspruch zum schweizerischen Volkswillen eine Verkümmerung der demokratischen Freiheits- und Selbstbestimmungsrechte der Bürger und die Ausschaltung des Einflusses der verfassungsmässigen Instanzen auf den Staat und seine Politik anstreben. |
Однак цюрихська партійна конференція SPS 1936 року відкинула оборонний кредит. Попри це, уже в січні 1937 року відбулося безумовне визнання легітимності національної оборони, коли партія приєдналася до Руху керівних принципів (нім. Richtlinienbewegung).
Постанова Федеральної ради щодо духовної оборони
Постановою Федеральної ради від 9 грудня 1938 року про організацію та завдання захисту й популяризації швейцарської культури було запропоновано створити культурну фундацію , який був організована на засадах приватного права і субсидована Конфедерацією. Вона мала забезпечити захист спільних духовних цінностей Швейцарії, аби створити противагу «державній пропаганді сусідніх країн»:
Якщо збройний захист країни, його підготовка та організація є виключно справою держави і насамперед її завданням, то духовний захист країни ми хотіли б залишити насамперед громадянину, особистості, вільному розвитку духу. Держава повинна надати необхідні засоби і залишити за собою право пильнувати за їхнім використанням. Попри це, духовні сили країни самі мусять мобілізуватися і стати на спільний фронт оборони. Оригінальний текст (нім.) Ist die bewaffnete Verteidigung des Landes; deren Vorbereitung und Organisation ausschliesslich eine Sache des Staates und primär Aufgabe des Landes, so möchten wir die geistige Landesverteidigung primär dem Bürger; dem Menschen; der freien Entfaltung des Geistes überlassen. Der Staat soll die erforderlichen Mittel zur Verfügung stellen und sich das Recht vorbehalten, deren Verwendung zu überwachen. Im übrigen aber sollen die geistigen Kräfte des Landes sich selbst mobilisieren und in die gemeinsame Front der Verteidigung einordnen. |
Націонал-соціалізм та Друга світова війна
Заклик до «духовної» оборони швейцарської демократії від фашизму за допомоги сучасних на той момент ЗМІ, таких як радіо і кіно, пролунав з лівих кіл і став ще більш актуальним, коли Гітлер прийшов до влади в Німеччині в 1933 році. Це замкнуло коло навколо Швейцарії, оскільки фашистські авторитарні уряди тепер були при владі в усіх сусідніх зі Швейцарією країнах — за винятком Франції. На цьому першому етапі духовна національна оборона мала чітко виражений антинімецький характер, оскільки швейцарська самобутність мала бути підкреслена насамперед на тлі Німеччини. Особливою формою духовної національної оборони був так званий «гельветизм» в італомовному Тічино, метою якого був захист від італійського іредентизму, тобто підкреслення відмінності Тічино від Італії.
Центральною ідеєю духовної національної оборони було створення («національної спільноти») у Швейцарії. Це означало подолання класових відмінностей і створення єдиної швейцарської ідентичності, «спільноти долі», яка включала культурні відмінності та чотиримовність Швейцарії. Термін «гельветичний тоталітаризм», введений Йостом у цьому контексті, є недостатнім, оскільки він однобічно стосується лише цивільної духовної національної оборони. З 1938 року духовну національну оборону офіційно підтримувала Федеральна рада. У фундаментальному документі федеральний радник Філіпп Еттер підкреслив, перш за все, приналежність Швейцарії до трьох домінуючих європейських культурних груп, культурне розмаїття, громадянський характер демократії та повагу до людської гідності і свободи. Залежно від політичних переконань, у рух підтягували й інші ідеї, такі як федералізм, сільський характер Швейцарії, соціальну справедливість, релігійну свободу тощо.
Швейцарська державна виставка 1939 року в Цюриху вважається найістотнішим виявом духовної національної оборони. Так званий Landigeist охопив Швейцарію і незадовго до початку Другої світової війни дав людям відчуття незламної народної волі до незалежності всупереч усім претензіям з боку Німеччини та насильній анексії німецькомовних кантонів до Великого німецького Рейху — саме невдовзі після того, як Австрія та Судети вже були поглинуті Німеччиною.
Головною проблемою духовної національної оборони був вплив державної пропаганди Німеччини та Італії, яка потрапляла до Швейцарії здебільшого через радіо, книги та журнали. Щоб протистояти цим впливам, як приватні, так і державні організації створювали культурні інституції для просування «швейцарської» пропаганди. Зокрема, слід згадати культурну фундацію Pro Helvetia, Нове гельветичне товариство та військовий підрозділ «Армія і дім». також уперше активно застосував пропаганду, аби через кінотеатри сприяти духовній обороні країни. Найважливішими з цих фільмів були «Füsilier Wipf» (1938) і «Landammann Stauffacher» (1941) Леопольда Ліндтберга, а також «Gilberte de Courgenay» (1941) Франца Шнайдера. Під час Другої світової війни духовна національна оборона також підтримувалася цензурними заходами Департаменту преси та радіомовлення.
Холодна війна
Рух залишався активним і після Другої світової війни та був спрямований проти небезпеки комуністичної інфільтрації. Відповідно до антикомуністичного духу часу, акцент тепер робився на демократичній конституційній державі та соціальному добробуті, а також на ополченському характері сильної швейцарської армії. Духовна національна оборона все частіше призводила до проявів того, що критики називали «бункерною ментальністю», політичним, а іноді навіть інтелектуальним ізоляціонізмом і мілітаризацією громадянського суспільства.
Метою духовної національної оборони є зміцнення духовної та моральної волі воїнів і громадян до опору. Це означає осмислення унікальної природи та значущості нашої демократичної держави і покликане зміцнити переконання, що ми повинні захищати ці цінності від будь-якого впливу та будь-якої зовнішньої загрози. Оригінальний текст (нім.) Die geistige Landesverteidigung bezweckt die Stärkung des geistig-moralischen Widerstandswillens des Soldaten und Bürgers. Sie bedeutet eine Besinnung auf die Eigenart und den Wert unseres demokratischen Staates und soll die Überzeugung festigen, dass wir diese Werte gegen jede Beeinflussung und jede äußere Bedrohung verteidigen müssen. Die geistige Landesverteidigung bei der Truppe ist ein Bestandteil der militärischen Ausbildung; sie wickelt sich innerhalb der militärischen Kommandoordnung ab. Mittel zu ihrer Pflege ist der Dienst Heer und Haus. |
Унаслідок гострої критики з боку культурних та інтелектуальних кіл швейцарська влада була змушена відмовитися від офіційної підтримки духовної національної оборони з 1962 року. Тим не менш, швейцарська армія продовжувала пропагувати волю до боротьби та просувала чисельно сильну та добре оснащену армію, організовану за принципом ополчення, як непорушну опору Швейцарії, яка має існувати поряд з абсолютним політичним й економічним нейтралітетом.
Наслідки
У 1989 році Федеральна рада все ще використовувала ідеологеми духовної національної оборони в кампанії навколо референдуму щодо ініціативи про скасування армії. Урочистості з нагоди п'ятдесятої річниці мобілізації у воєнний час у 1989 році мали схожу традицію: так звані «діамантові» урочистості мали на меті відродити дух покоління активних військовослужбовців перед майбутнім голосуванням щодо закупівлі нових озброєнь для армії.
Політичні партії, насамперед правого толку, такі як Швейцарська народна партія, також використовують ідеї духовної національної оборони донині в боротьбі проти євроінтеграції або проти «зачуження» (нім. Überfremdung) Швейцарії — наприклад, під час референдуму щодо вступу Швейцарії до Європейської економічної зони в 1992 році або в кампанії проти приєднання Швейцарії до Шенгенської угоди та Дублінського регламенту в 2005 році. Крім того, культурні цінності духовної національної оборони післявоєнного періоду живуть і сьогодні, наприклад, у сфері соціального партнерства.
Завбачливість — теж досить рідкісний дар. Більшість наших людей не захочуть думати в найближчі роки — так само, як і в 1920, 1930 чи навіть пізніше — про те, чи може країна знову опинитися під загрозою, і якщо так, то під якою. Те, що ми робили, особливо після 1933 року, щоб розворушити їх, звернутися до їхнього сумління й пильності, доведеться робити знову і знову. Оригінальний текст (нім.) Auch die Vorstellungskraft ist eine ziemlich seltene Gabe. Der Grossteil unseres Volkes wird in den kommenden Jahren nicht darüber nachdenken wollen – nicht mehr als 1920, 1930 oder sogar später noch –, ob und wie das Land neuerdings bedroht werden könnte. Was wir, vor allen Dingen seit 1933, getan haben, um es aufzurütteln, um an sein Gewissen und an seine Wachsamkeit zu appellieren, wird immer wieder neu zu tun sein. |
Примітки
- Marco Jorio: Geistige Landesverteidigung німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії, 2006-11-23.
- Marco Zanoli: Zwischen Klassenkampf, Pazifismus und Geistiger Landesverteidigung. Die Sozialdemokratische Partei der Schweiz und die Wehrfrage 1920–1939 (нім.)
- Botschaft des Bundesrates über die Organisation und die Aufgabe der schweizerischen Kulturwahrung und Kulturwerbung vom 9. Dezember 1938 (нім.)
- Jost: Bedrohung und Enge. 1986, S. 761 und 804 f. (нім.)
- F. Schaffer: Abriss der Schweizer Geschichte, 1972 (нім.)
- Aus den Weisungen des Eidg. Militärdepartementes für die Tätigkeit von Heer und Haus im Frieden, vom 18. Oktober 1960 (нім.)
- Letzter Armeerapport, K.P.in Jegenstorf 1945 (нім.)
Посилання
- Marco Zanoli: Zwischen Klassenkampf, Pazifismus und Geistiger Landesverteidigung. Die Sozialdemokratische Partei der Schweiz und die Wehrfrage 1920–1939. Zürcher Beiträge zur Sicherheitspolitik und Konfliktforschung, Nr. 69 (нім.)
- Basler Historiker und Geistige Landesverteidigung. Universität Basel (нім.)
- Testfall «geistige Landesverteidigung». ETH Zürich (нім.)
- Die geistige Landesverteidigung als Installation. Expo 1939 (нім.)
- Geistige Landesverteidigung. Lexikon der Filmbegriffe (нім.)
- Thomas Zaugg: In: Das Magazin. 7. Mai 2012 (нім.)
Література
- Oskar Fritschi: Geistige Landesverteidigung während des Zweiten Weltkrieges. Der Beitrag der Schweizer Armee zur Aufrechterhaltung des Durchhaltewillens. Diss. Universität Zürich 1971. (нім.)
- Kurt Imhof: Wiedergeburt der geistigen Landesverteidigung: Kalter Krieg in der Schweiz. In: Ders. u. a. (Hrsg.): Konkordanz und Kalter Krieg. Analyse von Medienereignissen in der Zwischen- und Nachkriegszeit. (Krise und sozialer Wandel Bd. 2). Zürich 1996, S. 173–247. (нім.)
- Hans Ulrich Jost: Bedrohung und Enge (1914–1945). In: Geschichte der Schweiz und der Schweizer. Studienausgabe in einem Band. Helbing & Lichtenhahn, Basel /Frankfurt a. M. 1986, S. 731–819. (нім.)
- Christian Koller: »Welch einmalige Gelegenheit, unter dem Deckmantel des Sports seine wahren Gefühle zu zeigen«: Sport in der schweizerischen »Geistigen Landesverteidigung«, in: SportZeiten 9/1 (2009). S. 7–32 (повний текст). (нім.)
- Josef Mooser: Die «Geistige Landesverteidigung» in den 1930er Jahren. Profile und Kontexte eines vielschichtigen Phänomens in der schweizerischen politischen Kultur in der Zwischenkriegszeit. In: Schweizerische Zeitschrift für Geschichte, Vol. 47, Nr. 4, 1997, S. 685–708 (повний текст). (нім.)
- Igor Perrig: Geistige Landesverteidigung im Kalten Krieg. Diss. Universität Freiburg i. Ü. 1993. (нім.)
- Stefanie Frey: Switzerland’s Defence and Security Policy during the Cold War (1945–1973). Verlag Merker im Effingerhof, Lenzburg 2002, . (нім.)
- Alice Meyer: Anpassung oder Widerstand. Die Schweiz zur Zeit des deutschen Nationalsozialismus. Verlag Huber, Frauenfeld/Stuttgart/Wien 2010, . (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Duhovna nacionalna oborona nim geistige Landesverteidigung fr defense nationale spirituelle politichno kulturnij ruh u Shvejcariyi yakij aktivno pidtrimuvavsya she ranishe ale osoblivo virazno v period z 1932 roku do 1960 h rokiv shvejcarskoyu vladoyu specialnimi ustanovami naukovcyami ta presoyu a takozh ne v ostannyu chergu miscevimi intelektualami Na meti cogo ruhu bulo zmicniti na nadpartijnomu rivni cinnosti ta zvichayi yaki sprijmalisya yak shvejcarski zadlya protistoyannya totalitarnim ideologiyam Spershu ruh buv spryamovanij nasampered proti nacional socializmu ta fashizmu piznishe pid chas Holodnoyi vijni proti komunizmu Navit pislya togo yak vlada pripinila aktivno provaditi politiku duhovnoyi nacionalnoyi oboroni kulturni j antitotalitarni cinnosti zalishilisya vagomimi a ideologemami duhovnoyi nacionalnoyi oboroni shvejcarski politiki poslugovuyutsya azh donini Marmurova statuya Gotovnist do oboroni Gansa Brandenbergera 1943 1947 Yiyi bronzovij original buv simvolom Landi 1939 Peredistoriya19 chervnya 1935 roku deputat z Bazelya vid social demokrativ na im ya Fric Gauzer visunuv postulat u yakomu vin zaklikav Federalnu radu dosliditi yak mozhna zberegti duhovnu nezalezhnist kulturi Shvejcariyi pered oblichchyam zagrozi nacional socialistichnogo rezhimu v Nimechchini Tizhnem piznishe Shvejcarska asociaciya pismennikiv SSV Feliks Moshlin Karl Nef predstavila chlenovi Federalnoyi radi Filippu Etteru programnij dokument shodo federalnoyi kulturnoyi politiki Social demokratichna partiya Shvejcariyi SPS shvalila propoziciyu Federalnoyi radi z pomizh inshogo za nastupnoyi umovi Borotba z usima vnutrishnopolitichnimi tendenciyami yaki vsuperech voli shvejcarskogo narodu pragnut atrofuvati demokratichni prava na svobodu i samoviznachennya gromadyan ta usunuti vpliv konstitucijnoyi vladi na derzhavu ta yiyi politiku Originalnij tekst nim Bekampfung aller innerpolitischen Tendenzen die im Widerspruch zum schweizerischen Volkswillen eine Verkummerung der demokratischen Freiheits und Selbstbestimmungsrechte der Burger und die Ausschaltung des Einflusses der verfassungsmassigen Instanzen auf den Staat und seine Politik anstreben Odnak cyurihska partijna konferenciya SPS 1936 roku vidkinula oboronnij kredit Popri ce uzhe v sichni 1937 roku vidbulosya bezumovne viznannya legitimnosti nacionalnoyi oboroni koli partiya priyednalasya do Ruhu kerivnih principiv nim Richtlinienbewegung Postanova Federalnoyi radi shodo duhovnoyi oboroniPostanovoyu Federalnoyi radi vid 9 grudnya 1938 roku pro organizaciyu ta zavdannya zahistu j populyarizaciyi shvejcarskoyi kulturi bulo zaproponovano stvoriti kulturnu fundaciyu yakij buv organizovana na zasadah privatnogo prava i subsidovana Konfederaciyeyu Vona mala zabezpechiti zahist spilnih duhovnih cinnostej Shvejcariyi abi stvoriti protivagu derzhavnij propagandi susidnih krayin Yaksho zbrojnij zahist krayini jogo pidgotovka ta organizaciya ye viklyuchno spravoyu derzhavi i nasampered yiyi zavdannyam to duhovnij zahist krayini mi hotili b zalishiti nasampered gromadyaninu osobistosti vilnomu rozvitku duhu Derzhava povinna nadati neobhidni zasobi i zalishiti za soboyu pravo pilnuvati za yihnim vikoristannyam Popri ce duhovni sili krayini sami musyat mobilizuvatisya i stati na spilnij front oboroni Originalnij tekst nim Ist die bewaffnete Verteidigung des Landes deren Vorbereitung und Organisation ausschliesslich eine Sache des Staates und primar Aufgabe des Landes so mochten wir die geistige Landesverteidigung primar dem Burger dem Menschen der freien Entfaltung des Geistes uberlassen Der Staat soll die erforderlichen Mittel zur Verfugung stellen und sich das Recht vorbehalten deren Verwendung zu uberwachen Im ubrigen aber sollen die geistigen Krafte des Landes sich selbst mobilisieren und in die gemeinsame Front der Verteidigung einordnen Nacional socializm ta Druga svitova vijnaZaklik do duhovnoyi oboroni shvejcarskoyi demokratiyi vid fashizmu za dopomogi suchasnih na toj moment ZMI takih yak radio i kino prolunav z livih kil i stav she bilsh aktualnim koli Gitler prijshov do vladi v Nimechchini v 1933 roci Ce zamknulo kolo navkolo Shvejcariyi oskilki fashistski avtoritarni uryadi teper buli pri vladi v usih susidnih zi Shvejcariyeyu krayinah za vinyatkom Franciyi Na comu pershomu etapi duhovna nacionalna oborona mala chitko virazhenij antinimeckij harakter oskilki shvejcarska samobutnist mala buti pidkreslena nasampered na tli Nimechchini Osoblivoyu formoyu duhovnoyi nacionalnoyi oboroni buv tak zvanij gelvetizm v italomovnomu Tichino metoyu yakogo buv zahist vid italijskogo iredentizmu tobto pidkreslennya vidminnosti Tichino vid Italiyi Centralnoyu ideyeyu duhovnoyi nacionalnoyi oboroni bulo stvorennya nacionalnoyi spilnoti u Shvejcariyi Ce oznachalo podolannya klasovih vidminnostej i stvorennya yedinoyi shvejcarskoyi identichnosti spilnoti doli yaka vklyuchala kulturni vidminnosti ta chotirimovnist Shvejcariyi Termin gelvetichnij totalitarizm vvedenij Jostom u comu konteksti ye nedostatnim oskilki vin odnobichno stosuyetsya lishe civilnoyi duhovnoyi nacionalnoyi oboroni Z 1938 roku duhovnu nacionalnu oboronu oficijno pidtrimuvala Federalna rada U fundamentalnomu dokumenti federalnij radnik Filipp Etter pidkresliv persh za vse prinalezhnist Shvejcariyi do troh dominuyuchih yevropejskih kulturnih grup kulturne rozmayittya gromadyanskij harakter demokratiyi ta povagu do lyudskoyi gidnosti i svobodi Zalezhno vid politichnih perekonan u ruh pidtyaguvali j inshi ideyi taki yak federalizm silskij harakter Shvejcariyi socialnu spravedlivist religijnu svobodu tosho Shvejcarska derzhavna vistavka 1939 roku v Cyurihu vvazhayetsya najistotnishim viyavom duhovnoyi nacionalnoyi oboroni Tak zvanij Landigeist ohopiv Shvejcariyu i nezadovgo do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni dav lyudyam vidchuttya nezlamnoyi narodnoyi voli do nezalezhnosti vsuperech usim pretenziyam z boku Nimechchini ta nasilnij aneksiyi nimeckomovnih kantoniv do Velikogo nimeckogo Rejhu same nevdovzi pislya togo yak Avstriya ta Sudeti vzhe buli poglinuti Nimechchinoyu Golovnoyu problemoyu duhovnoyi nacionalnoyi oboroni buv vpliv derzhavnoyi propagandi Nimechchini ta Italiyi yaka potraplyala do Shvejcariyi zdebilshogo cherez radio knigi ta zhurnali Shob protistoyati cim vplivam yak privatni tak i derzhavni organizaciyi stvoryuvali kulturni instituciyi dlya prosuvannya shvejcarskoyi propagandi Zokrema slid zgadati kulturnu fundaciyu Pro Helvetia Nove gelvetichne tovaristvo ta vijskovij pidrozdil Armiya i dim takozh upershe aktivno zastosuvav propagandu abi cherez kinoteatri spriyati duhovnij oboroni krayini Najvazhlivishimi z cih filmiv buli Fusilier Wipf 1938 i Landammann Stauffacher 1941 Leopolda Lindtberga a takozh Gilberte de Courgenay 1941 Franca Shnajdera Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni duhovna nacionalna oborona takozh pidtrimuvalasya cenzurnimi zahodami Departamentu presi ta radiomovlennya Holodna vijnaRuh zalishavsya aktivnim i pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta buv spryamovanij proti nebezpeki komunistichnoyi infiltraciyi Vidpovidno do antikomunistichnogo duhu chasu akcent teper robivsya na demokratichnij konstitucijnij derzhavi ta socialnomu dobrobuti a takozh na opolchenskomu harakteri silnoyi shvejcarskoyi armiyi Duhovna nacionalna oborona vse chastishe prizvodila do proyaviv togo sho kritiki nazivali bunkernoyu mentalnistyu politichnim a inodi navit intelektualnim izolyacionizmom i militarizaciyeyu gromadyanskogo suspilstva Metoyu duhovnoyi nacionalnoyi oboroni ye zmicnennya duhovnoyi ta moralnoyi voli voyiniv i gromadyan do oporu Ce oznachaye osmislennya unikalnoyi prirodi ta znachushosti nashoyi demokratichnoyi derzhavi i poklikane zmicniti perekonannya sho mi povinni zahishati ci cinnosti vid bud yakogo vplivu ta bud yakoyi zovnishnoyi zagrozi Duhovna nacionalna oborona cherez vijsko ye skladovoyu vijskovoyi pidgotovki vona vidbuvayetsya v sistemi vijskovogo upravlinnya Zasobom za dopomogi yakogo vona kultivuyetsya ye civilna sluzhba Armiya i dim Originalnij tekst nim Die geistige Landesverteidigung bezweckt die Starkung des geistig moralischen Widerstandswillens des Soldaten und Burgers Sie bedeutet eine Besinnung auf die Eigenart und den Wert unseres demokratischen Staates und soll die Uberzeugung festigen dass wir diese Werte gegen jede Beeinflussung und jede aussere Bedrohung verteidigen mussen Die geistige Landesverteidigung bei der Truppe ist ein Bestandteil der militarischen Ausbildung sie wickelt sich innerhalb der militarischen Kommandoordnung ab Mittel zu ihrer Pflege ist der Dienst Heer und Haus Unaslidok gostroyi kritiki z boku kulturnih ta intelektualnih kil shvejcarska vlada bula zmushena vidmovitisya vid oficijnoyi pidtrimki duhovnoyi nacionalnoyi oboroni z 1962 roku Tim ne mensh shvejcarska armiya prodovzhuvala propaguvati volyu do borotbi ta prosuvala chiselno silnu ta dobre osnashenu armiyu organizovanu za principom opolchennya yak neporushnu oporu Shvejcariyi yaka maye isnuvati poryad z absolyutnim politichnim j ekonomichnim nejtralitetom NaslidkiU 1989 roci Federalna rada vse she vikoristovuvala ideologemi duhovnoyi nacionalnoyi oboroni v kampaniyi navkolo referendumu shodo iniciativi pro skasuvannya armiyi Urochistosti z nagodi p yatdesyatoyi richnici mobilizaciyi u voyennij chas u 1989 roci mali shozhu tradiciyu tak zvani diamantovi urochistosti mali na meti vidroditi duh pokolinnya aktivnih vijskovosluzhbovciv pered majbutnim golosuvannyam shodo zakupivli novih ozbroyen dlya armiyi Politichni partiyi nasampered pravogo tolku taki yak Shvejcarska narodna partiya takozh vikoristovuyut ideyi duhovnoyi nacionalnoyi oboroni donini v borotbi proti yevrointegraciyi abo proti zachuzhennya nim Uberfremdung Shvejcariyi napriklad pid chas referendumu shodo vstupu Shvejcariyi do Yevropejskoyi ekonomichnoyi zoni v 1992 roci abo v kampaniyi proti priyednannya Shvejcariyi do Shengenskoyi ugodi ta Dublinskogo reglamentu v 2005 roci Krim togo kulturni cinnosti duhovnoyi nacionalnoyi oboroni pislyavoyennogo periodu zhivut i sogodni napriklad u sferi socialnogo partnerstva Zavbachlivist tezh dosit ridkisnij dar Bilshist nashih lyudej ne zahochut dumati v najblizhchi roki tak samo yak i v 1920 1930 chi navit piznishe pro te chi mozhe krayina znovu opinitisya pid zagrozoyu i yaksho tak to pid yakoyu Te sho mi robili osoblivo pislya 1933 roku shob rozvorushiti yih zvernutisya do yihnogo sumlinnya j pilnosti dovedetsya robiti znovu i znovu Originalnij tekst nim Auch die Vorstellungskraft ist eine ziemlich seltene Gabe Der Grossteil unseres Volkes wird in den kommenden Jahren nicht daruber nachdenken wollen nicht mehr als 1920 1930 oder sogar spater noch ob und wie das Land neuerdings bedroht werden konnte Was wir vor allen Dingen seit 1933 getan haben um es aufzurutteln um an sein Gewissen und an seine Wachsamkeit zu appellieren wird immer wieder neu zu tun sein PrimitkiMarco Jorio Geistige Landesverteidigung nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi 2006 11 23 Marco Zanoli Zwischen Klassenkampf Pazifismus und Geistiger Landesverteidigung Die Sozialdemokratische Partei der Schweiz und die Wehrfrage 1920 1939 nim Botschaft des Bundesrates uber die Organisation und die Aufgabe der schweizerischen Kulturwahrung und Kulturwerbung vom 9 Dezember 1938 nim Jost Bedrohung und Enge 1986 S 761 und 804 f nim F Schaffer Abriss der Schweizer Geschichte 1972 nim Aus den Weisungen des Eidg Militardepartementes fur die Tatigkeit von Heer und Haus im Frieden vom 18 Oktober 1960 nim Letzter Armeerapport K P in Jegenstorf 1945 nim PosilannyaMarco Zanoli Zwischen Klassenkampf Pazifismus und Geistiger Landesverteidigung Die Sozialdemokratische Partei der Schweiz und die Wehrfrage 1920 1939 Zurcher Beitrage zur Sicherheitspolitik und Konfliktforschung Nr 69 nim Basler Historiker und Geistige Landesverteidigung Universitat Basel nim Testfall geistige Landesverteidigung ETH Zurich nim Die geistige Landesverteidigung als Installation Expo 1939 nim Geistige Landesverteidigung Lexikon der Filmbegriffe nim Thomas Zaugg In Das Magazin 7 Mai 2012 nim LiteraturaOskar Fritschi Geistige Landesverteidigung wahrend des Zweiten Weltkrieges Der Beitrag der Schweizer Armee zur Aufrechterhaltung des Durchhaltewillens Diss Universitat Zurich 1971 nim Kurt Imhof Wiedergeburt der geistigen Landesverteidigung Kalter Krieg in der Schweiz In Ders u a Hrsg Konkordanz und Kalter Krieg Analyse von Medienereignissen in der Zwischen und Nachkriegszeit Krise und sozialer Wandel Bd 2 Zurich 1996 S 173 247 nim Hans Ulrich Jost Bedrohung und Enge 1914 1945 In Geschichte der Schweiz und der Schweizer Studienausgabe in einem Band Helbing amp Lichtenhahn Basel Frankfurt a M 1986 S 731 819 nim Christian Koller Welch einmalige Gelegenheit unter dem Deckmantel des Sports seine wahren Gefuhle zu zeigen Sport in der schweizerischen Geistigen Landesverteidigung in SportZeiten 9 1 2009 S 7 32 povnij tekst nim Josef Mooser Die Geistige Landesverteidigung in den 1930er Jahren Profile und Kontexte eines vielschichtigen Phanomens in der schweizerischen politischen Kultur in der Zwischenkriegszeit In Schweizerische Zeitschrift fur Geschichte Vol 47 Nr 4 1997 S 685 708 povnij tekst nim Igor Perrig Geistige Landesverteidigung im Kalten Krieg Diss Universitat Freiburg i U 1993 nim Stefanie Frey Switzerland s Defence and Security Policy during the Cold War 1945 1973 Verlag Merker im Effingerhof Lenzburg 2002 ISBN 3 85648 123 0 nim Alice Meyer Anpassung oder Widerstand Die Schweiz zur Zeit des deutschen Nationalsozialismus Verlag Huber Frauenfeld Stuttgart Wien 2010 ISBN 978 3 7193 1542 9 nim