Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 | |
| 55°42′06″ пн. ш. 38°57′31″ сх. д. / 55.701900000027777082° пн. ш. 38.9587300000277779° сх. д.Координати: 55°42′06″ пн. ш. 38°57′31″ сх. д. / 55.701900000027777082° пн. ш. 38.9587300000277779° сх. д. | |
| Тип | виробничий кооператив |
|---|---|
| Галузь | порцелянове виробництво |
| Засновано | 1832 |
| Штаб-квартира | Лікіно-Дульово, Московська область, РФ |
| Ключові особи | Кузнєцов Терентій |
| dfz.ru | |
 Дульовський порцеляновий завод у Вікісховищі | |
Дульовський порцеляновий завод( рос. Дулёвский фарфоровый завод) - відомий в Росії і світі порцеляновий завод.
Історія заснування
Завод виник завдяки діяльності Терентія Кузнєцова. Старообрядець з гжельського села Новохарітоново був співвласником невеликого фаянсового виробництва. На зароблені кошти він і викупив порожні землі у збіднілих поміщиків Саричевих.
У 1832 р. в Дульово він і заснував нове виробництво.
Збіг обставин на користь справі
Землі в тутешніх селах були бідні і сільські мешканці дано займалися ремеслами. Вдалим збігом обставин і скористався Т. Кузнєцов. Для нового виробництва тут були дрова (багато лісів) і дешева робоча сила.
Завод будували з урахуванням нових (на початок 19 ст.) технологій (розподіл етапів виробництва, побудова житла для працівників, використання торфу як нового палива тощо).
На успіх справи працювала і вдала кадрова політика. Відсутність добрих художників спонукала Кузнєцова до придбання сусідньої фаянсової мануфактури, де працювали фахові майстри розпису. Їх і перевели на працю в Дульово, що значно покращило товарну вартість виробів. Аби вийти на інші ринки збуту, обрали місто Ригу за наявність порту і зв'язки з старообрядцями, що мешкали в Прибалтиці. В самій Ризі запрацював ще один порцеляновий заклад Кузнєцова, а сина пристроїли на навчання в Ризьке комерційне училище.
Успіхи
Якість і яскраві фарби порцеляни Кузнєцова отримали попит і славу. До того ж власники подбали про розширення асортименту - виробляли як коштовну порцеляну, так і фаянс (каміни, умивальні дошки, сантехніка). З появою електрики кузнєцовські заводи першими в Російській імперії в 19 ст. виробляли фаянсові ізолятори.
У 1882 р. в Москві пройшла Всеросійська художньо-промислова виставка. Тодішній власник Дульовського заводу побудував на власні кошти павільйон для своєї продукції. Він же подарував чайний сервіз дружині царя, який сподобався. Прийшли перші офіційні нагороди, що стало ознакою офіційного визнання власника і його бізнесу.
Кузнєцов давав замови на ескізи відомим художникам, переманював на своє виробництво художників навіть з Імператорського порцелянового заводу в Петербурзі. Ескіз для декоративного блюда «Садко» для Кузнєцова зробив Михайло Врубель.
Фінансовим успіхом слід визнати і придбання у власність порцелянового заводу Гарднера в місті у 1892 . Завод спеціалізувався на виробництві коштовних порцелянових виробів для багатих верств населення. І власник (Матвій Кузнєцов) не пошкодував 238.000 рублів, аби володіти прибутковим виробництвом. Він став найкращим виробником порцеляни в імперії і з 1902 року мав звання офіційного постачальника порцеляни для імператорського двору. Приблизно у 1896 р. прибуток власника досяг 7.000.000 рублів на рік.
Кузнєцови і виробничі зв'язки з Україною.
- Порцеляну Кузнєцова виробляли з каоліну, що вивозили з покладів біля міста Глухів.
- Фаянсова мануфактура в селі Буди (нині Харківська область) теж належала Кузнєцову (Будянський фаянсовий завод). Зацікавленість у виробництві була такою міцною, що власник оснастив завод двома паровими машинами, а як паливо використовував кам'яне вугілля, поклади якого тільки почали розробляти в Україні. Наприкінці 19 століття завод в Будах мав власний телефон. За технічним оснащенням завод на початок ХХ століття був найкращим в галузі.
- Мінеральні додатки до виробництва добували в селі Велика Михайлівка в Україні.
Завод за часів СРСР
У 1917 р. останнього з Кузнєцових просто вигнали з виробництва. Родина емігрувала в Латвію, де в місті Рига залишився ще один їх завод. А в 1940 р. радянські закони привнесли і туди. Одного з Кузнєцових арештували, заслали в концтабір на Колиму, де той і загинув.
Дульовський порцеляновий завод відновили після громадянської війни і періоду руйнації промисловості в країні. Деякий час виробництво було лабораторією для експериментів ранішнього радянського мистецтва. Завод виготовляв так звану агітаційну порцеляну, що залишилась курйозом в мистецтві. Але і у неї є свої прихильники.
У 1927-1930 рр. для працівників заводу вибудували новий клуб у футуристичних формах (архітектор К. Мельников), який визнали пам'яткою архітектури радянської доби.
За Сталіна завод став складовою частиною парадного фасаду сталінського СРСР. Тому він мав право на участь в закордонних міжнародних виставках (в Парижі у 1937),і пізніше - Міжнародна виставка в місті Брюссель(1958 р.), Міжнародна виставка кераміки в місті Остенде (1959 р. обидві в Бельгії ).
Тавром виробництва у 1962 році зробили скульптуру «Сокіл», що виробив працівник заводу Олексій Сотников. Так пройшло усунення від виробництва і його історії торговельної марки Кузнєцових.
Джерела
- газета «Коммерсантъ», стаття «Фаянсова піраміда»
- «Панорама искусств», № 5, М, 1982
Див. також
- Леонов Петро Васильович, головний художник заводу
- Радянське мистецтво
- Агітаційна порцеляна
Посилання
- Сайт Производственного Кооператива «Дулевский Фарфор» [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Сервизы Дулёвского Фарфорового Завода [ 13 травня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
dohid Dulovska porceryana55 42 06 pn sh 38 57 31 sh d 55 701900000027777082 pn sh 38 9587300000277779 sh d 55 701900000027777082 38 9587300000277779 Koordinati 55 42 06 pn sh 38 57 31 sh d 55 701900000027777082 pn sh 38 9587300000277779 sh d 55 701900000027777082 38 9587300000277779Tipvirobnichij kooperativGaluzporcelyanove virobnictvoZasnovano1832Shtab kvartiraLikino Dulovo Moskovska oblast RFKlyuchovi osobiKuznyecov Terentijdfz ru Dulovskij porcelyanovij zavod u Vikishovishi Dulovskij porcelyanovij zavod ros Dulyovskij farforovyj zavod vidomij v Rosiyi i sviti porcelyanovij zavod Istoriya zasnuvannyaReklama Tovaristva Kuznyecova M S Sered pidpriyemstv vkazano Dulovskij zavod 1917 rik Reklama Tovaristva Kuznyecova M S Sered pidpriyemstv vkazano Dulovskij zavod 1902 rik Zavod vinik zavdyaki diyalnosti Terentiya Kuznyecova Staroobryadec z gzhelskogo sela Novoharitonovo buv spivvlasnikom nevelikogo fayansovogo virobnictva Na zarobleni koshti vin i vikupiv porozhni zemli u zbidnilih pomishikiv Sarichevih U 1832 r v Dulovo vin i zasnuvav nove virobnictvo Zbig obstavin na korist spravi Zemli v tuteshnih selah buli bidni i silski meshkanci dano zajmalisya remeslami Vdalim zbigom obstavin i skoristavsya T Kuznyecov Dlya novogo virobnictva tut buli drova bagato lisiv i desheva robocha sila Zavod buduvali z urahuvannyam novih na pochatok 19 st tehnologij rozpodil etapiv virobnictva pobudova zhitla dlya pracivnikiv vikoristannya torfu yak novogo paliva tosho Na uspih spravi pracyuvala i vdala kadrova politika Vidsutnist dobrih hudozhnikiv sponukala Kuznyecova do pridbannya susidnoyi fayansovoyi manufakturi de pracyuvali fahovi majstri rozpisu Yih i pereveli na pracyu v Dulovo sho znachno pokrashilo tovarnu vartist virobiv Abi vijti na inshi rinki zbutu obrali misto Rigu za nayavnist portu i zv yazki z staroobryadcyami sho meshkali v Pribaltici V samij Rizi zapracyuvav she odin porcelyanovij zaklad Kuznyecova a sina pristroyili na navchannya v Rizke komercijne uchilishe Uspihi Yakist i yaskravi farbi porcelyani Kuznyecova otrimali popit i slavu Do togo zh vlasniki podbali pro rozshirennya asortimentu viroblyali yak koshtovnu porcelyanu tak i fayans kamini umivalni doshki santehnika Z poyavoyu elektriki kuznyecovski zavodi pershimi v Rosijskij imperiyi v 19 st viroblyali fayansovi izolyatori U 1882 r v Moskvi projshla Vserosijska hudozhno promislova vistavka Todishnij vlasnik Dulovskogo zavodu pobuduvav na vlasni koshti paviljon dlya svoyeyi produkciyi Vin zhe podaruvav chajnij serviz druzhini carya yakij spodobavsya Prijshli pershi oficijni nagorodi sho stalo oznakoyu oficijnogo viznannya vlasnika i jogo biznesu Kuznyecov davav zamovi na eskizi vidomim hudozhnikam peremanyuvav na svoye virobnictvo hudozhnikiv navit z Imperatorskogo porcelyanovogo zavodu v Peterburzi Eskiz dlya dekorativnogo blyuda Sadko dlya Kuznyecova zrobiv Mihajlo Vrubel Finansovim uspihom slid viznati i pridbannya u vlasnist porcelyanovogo zavodu Gardnera v misti u1892 Zavod specializuvavsya na virobnictvi koshtovnih porcelyanovih virobiv dlya bagatih verstv naselennya I vlasnik Matvij Kuznyecov ne poshkoduvav 238 000 rubliv abi voloditi pributkovim virobnictvom Vin stav najkrashim virobnikom porcelyani v imperiyi i z1902 roku mav zvannya oficijnogo postachalnika porcelyani dlya imperatorskogo dvoru Priblizno u1896 r pributok vlasnika dosyag 7 000 000 rubliv na rik Kuznyecovi i virobnichi zv yazki z Ukrayinoyu Porcelyanu Kuznyecova viroblyali z kaolinu sho vivozili z pokladiv bilya mista Gluhiv Fayansova manufaktura v seli Budi nini Harkivska oblast tezh nalezhala Kuznyecovu Budyanskij fayansovij zavod Zacikavlenist u virobnictvi bula takoyu micnoyu sho vlasnik osnastiv zavod dvoma parovimi mashinami a yak palivo vikoristovuvav kam yane vugillya pokladi yakogo tilki pochali rozroblyati v Ukrayini Naprikinci 19 stolittya zavod v Budah mav vlasnij telefon Za tehnichnim osnashennyam zavod na pochatok HH stolittya buv najkrashim v galuzi Mineralni dodatki do virobnictva dobuvali v seli Velika Mihajlivka v Ukrayini Zavod za chasiv SRSRPlan 1 go poverhu Palacu kulturi Dulovo Golovnij fasad Palacu kulturi Dulovskogo zavodu arh K Melnikov 2008 rik U 1917 r ostannogo z Kuznyecovih prosto vignali z virobnictva Rodina emigruvala v Latviyu de v misti Riga zalishivsya she odin yih zavod A v 1940 r radyanski zakoni privnesli i tudi Odnogo z Kuznyecovih areshtuvali zaslali v konctabir na Kolimu de toj i zaginuv Dulovskij porcelyanovij zavod vidnovili pislya gromadyanskoyi vijni i periodu rujnaciyi promislovosti v krayini Deyakij chas virobnictvo bulo laboratoriyeyu dlya eksperimentiv ranishnogo radyanskogo mistectva Zavod vigotovlyav tak zvanu agitacijnu porcelyanu sho zalishilas kurjozom v mistectvi Ale i u neyi ye svoyi prihilniki U 1927 1930 rr dlya pracivnikiv zavodu vibuduvali novij klub u futuristichnih formah arhitektor K Melnikov yakij viznali pam yatkoyu arhitekturi radyanskoyi dobi Za Stalina zavod stav skladovoyu chastinoyu paradnogo fasadu stalinskogo SRSR Tomu vin mav pravo na uchast v zakordonnih mizhnarodnih vistavkah v Parizhi u 1937 i piznishe Mizhnarodna vistavka v misti Bryussel 1958 r Mizhnarodna vistavka keramiki v misti Ostende 1959 r obidvi v Belgiyi Tavrom virobnictva u 1962 roci zrobili skulpturu Sokil sho virobiv pracivnik zavodu Oleksij Sotnikov Tak projshlo usunennya vid virobnictva i jogo istoriyi torgovelnoyi marki Kuznyecovih Dzherelagazeta Kommersant stattya Fayansova piramida Panorama iskusstv 5 M 1982Div takozhLeonov Petro Vasilovich golovnij hudozhnik zavodu Radyanske mistectvo Agitacijna porcelyanaPosilannyaSajt Proizvodstvennogo Kooperativa Dulevskij Farfor 15 bereznya 2022 u Wayback Machine Servizy Dulyovskogo Farforovogo Zavoda 13 travnya 2009 u Wayback Machine