Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дугі-Оток (хорв. Dugi Otok, італ. Isola Lunga -Довгий острів) - острів у Хорватії, в центральній частині Далмації.
| Дугі-Оток | |
|---|---|
| хорв. Dugi Otok | |
 Західний берег острова | |
Карта  | |
| Географія | |
| 44°05′ пн. ш. 15°01′ сх. д. / 44.083° пн. ш. 15.017° сх. д.Координати: 44°05′ пн. ш. 15°01′ сх. д. / 44.083° пн. ш. 15.017° сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Група островів | Q21082949? |
| Площа | 114.44 км² |
| Найвища точка | Гора Вела Варта, 337 м |
| Країна | |
 Хорватія | |
| Регіон | Задарська жупанія |
| (Адм. одиниця) | Задар |
| Населення | 1772 (2001) |
  Дугі-Оток Дугі-Оток (Хорватія) | |
 Дугі-Оток у Вікісховищі | |
Географія
Площа острова - 114,44 км ², довжина - 45 км, ширина близько 5 км. Довжина берегової лінії - 170,7 км. Найвища точка острова - гора Вела Варта (337 м).
Дугі-Оток - найбільший і найвіддаленіший від берега острів центральній Далмації. Він лежить навпроти Задара, відділений від материкового узбережжя островами Углян та Пашман. Острів витягнутий вузькою смугою з північного заходу на південний схід, як і більшість островів центральної Далмації. Форма острова дала йому ім'я - по-хорватськи «Дугі-Оток» означає «довгий острів».
Населення острова 1772 людини (2001 рік), яке проживає в 12 прибережних селищах. Найбільші з них - Велі Рат (Veli Rat) і Божава (Božava) на півночі острова, Брбінь (Brbinj) у центральній частині, Заглав (Zaglav) і Салі (Sali) - в південній. Найбільший населений пункт - Салі.
Від сусідніх островів Дугі-Оток відділений морськими протоками: на схід лежать острови Рава, Углян та Пашман; на південний схід острів Корнат, найбільший з архіпелагу Корнати, оголошеного національним парком. Від Дугі-Отока Корнат відокремлений вузькою протокою. У південній частині Дугі-Отока навколо бухти Телашчіца розташований однойменний природний парк.
Острів пов'язаний з Задаром поромними лініями. Пороми пристають до острова в селищах Салі, Заглав і Брбінь. Основне заняття місцевого населення - туристичний сервіс, рибний промисел, виноградарство, вирощування олив.
Історія
Острів був заселений з найглибших часів, що доводять археологічні пам'ятники часів палеоліту, а також могильні кургани та залишки поселень іллірійців. В III столітті до н. е. Дугі Оток разом з усією Іллірією перейшов під контроль Риму.
В X ст. острів згаданий в візантійських джерелах під назвою Пізух. Проте вже в XI ст. острів змінює свою назву на Тілагус. Поступово це ім'я перейшло на велику південну бухту острова і дійшло до наших днів як Телашчіца.
В Середні віки острів, як і вся Далмація належав Венеції. Після падіння венеційської республіки в 1797 р. острів став належати Австрії. Після першої світової війни він увійшов до складу Югославії. Після розпаду останньої в 1990 р. острів став частиною незалежної Хорватії.
Пам'ятки
- . Парк займає південну частину острова, що примикає до великої бухти Телашчіца, а також 13 довколишніх маленьких острівців. Загальна площа парку разом з морською територією - 70,5 км ². Бухта Телашчіца - одна з найбільших і найкрасивіших бухт на хорватських островах. Особливою визначною пам'яткою парку є прямовисні скелі на морському березі, в яких гніздиться безліч птахів. Солоне озеро Світ, також розташоване на території парку, відоме своїм цілющим мулом.
- Печера Страшна Піч (Strašna peć ). Відкрита в 1898 р. Найбільша карстова печера острова.
- Собор Вознесіння Діви Марії в Салі. Початковий храм був побудований в IX століття е. В 1465 р. на його місці збудовано новий.
- Церква св. Пелегрінав Саварен. Ймовірно найстаріша споруда на острові. Хоча дата споруди є предметом диспуту, більшість вчених вважають, що вона побудована до IX століття.
- Маяк Велі Рат. Найбільший маяк на Адріатиці (42 метри) з більш ніж 150-річною історією.
Примітки
- Центральне бюро статистики Хорватії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2012. Процитовано 10 липня 2011.
Посилання
- Сайт острова [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dugi Otok horv Dugi Otok ital Isola Lunga Dovgij ostriv ostriv u Horvatiyi v centralnij chastini Dalmaciyi Dugi Otokhorv Dugi OtokZahidnij bereg ostrovaKartaGeografiya44 05 pn sh 15 01 sh d 44 083 pn sh 15 017 sh d 44 083 15 017 Koordinati 44 05 pn sh 15 01 sh d 44 083 pn sh 15 017 sh d 44 083 15 017MisceroztashuvannyaAdriatichne moreAkvatoriyaAdriatichne moreGrupa ostrovivQ21082949 Plosha114 44 km Najvisha tochkaGora Vela Varta 337 mKrayina HorvatiyaRegionZadarska zhupaniyaAdm odinicyaZadarNaselennya1772 2001 Dugi OtokDugi Otok Horvatiya Dugi Otok u VikishovishiGeografiyaSelishe Sali Plosha ostrova 114 44 km dovzhina 45 km shirina blizko 5 km Dovzhina beregovoyi liniyi 170 7 km Najvisha tochka ostrova gora Vela Varta 337 m Dugi Otok najbilshij i najviddalenishij vid berega ostriv centralnij Dalmaciyi Vin lezhit navproti Zadara viddilenij vid materikovogo uzberezhzhya ostrovami Uglyan ta Pashman Ostriv vityagnutij vuzkoyu smugoyu z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid yak i bilshist ostroviv centralnoyi Dalmaciyi Forma ostrova dala jomu im ya po horvatski Dugi Otok oznachaye dovgij ostriv Naselennya ostrova 1772 lyudini 2001 rik yake prozhivaye v 12 priberezhnih selishah Najbilshi z nih Veli Rat Veli Rat i Bozhava Bozava na pivnochi ostrova Brbin Brbinj u centralnij chastini Zaglav Zaglav i Sali Sali v pivdennij Najbilshij naselenij punkt Sali Vid susidnih ostroviv Dugi Otok viddilenij morskimi protokami na shid lezhat ostrovi Rava Uglyan ta Pashman na pivdennij shid ostriv Kornat najbilshij z arhipelagu Kornati ogoloshenogo nacionalnim parkom Vid Dugi Otoka Kornat vidokremlenij vuzkoyu protokoyu U pivdennij chastini Dugi Otoka navkolo buhti Telashchica roztashovanij odnojmennij prirodnij park Ostriv pov yazanij z Zadarom poromnimi liniyami Poromi pristayut do ostrova v selishah Sali Zaglav i Brbin Osnovne zanyattya miscevogo naselennya turistichnij servis ribnij promisel vinogradarstvo viroshuvannya oliv IstoriyaBuhta Telashchica Ozero Mir Ostriv buv zaselenij z najglibshih chasiv sho dovodyat arheologichni pam yatniki chasiv paleolitu a takozh mogilni kurgani ta zalishki poselen illirijciv V III stolitti do n e Dugi Otok razom z usiyeyu Illiriyeyu perejshov pid kontrol Rimu V X st ostriv zgadanij v vizantijskih dzherelah pid nazvoyu Pizuh Prote vzhe v XI st ostriv zminyuye svoyu nazvu na Tilagus Postupovo ce im ya perejshlo na veliku pivdennu buhtu ostrova i dijshlo do nashih dniv yak Telashchica V Seredni viki ostriv yak i vsya Dalmaciya nalezhav Veneciyi Pislya padinnya venecijskoyi respubliki v 1797 r ostriv stav nalezhati Avstriyi Pislya pershoyi svitovoyi vijni vin uvijshov do skladu Yugoslaviyi Pislya rozpadu ostannoyi v 1990 r ostriv stav chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi Pam yatki Park zajmaye pivdennu chastinu ostrova sho primikaye do velikoyi buhti Telashchica a takozh 13 dovkolishnih malenkih ostrivciv Zagalna plosha parku razom z morskoyu teritoriyeyu 70 5 km Buhta Telashchica odna z najbilshih i najkrasivishih buht na horvatskih ostrovah Osoblivoyu viznachnoyu pam yatkoyu parku ye pryamovisni skeli na morskomu berezi v yakih gnizditsya bezlich ptahiv Solone ozero Svit takozh roztashovane na teritoriyi parku vidome svoyim cilyushim mulom Pechera Strashna Pich Strasna pec Vidkrita v 1898 r Najbilsha karstova pechera ostrova Sobor Voznesinnya Divi Mariyi v Sali Pochatkovij hram buv pobudovanij v IX stolittya e V 1465 r na jogo misci zbudovano novij Cerkva sv Pelegrinav Savaren Jmovirno najstarisha sporuda na ostrovi Hocha data sporudi ye predmetom disputu bilshist vchenih vvazhayut sho vona pobudovana do IX stolittya Mayak Veli Rat Najbilshij mayak na Adriatici 42 metri z bilsh nizh 150 richnoyu istoriyeyu PrimitkiCentralne byuro statistiki Horvatiyi PDF Arhiv originalu PDF za 4 chervnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2011 PosilannyaSajt ostrova 16 bereznya 2022 u Wayback Machine