Дубно (пол. Dębno) — село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Лежайськ Лежайського повіту Підкарпатського воєводства (етнічна українська територія Надсяння). Населення — 1389 осіб (2011).
Село
Координати 50°11′52″ пн. ш. 22°31′00″ сх. д. / 50.1977777800277778° пн. ш. 22.5169444400277782847° сх. д.Координати: 50°11′52″ пн. ш. 22°31′00″ сх. д. / 50.1977777800277778° пн. ш. 22.5169444400277782847° сх. д.
Дубно у Вікісховищі |
Історія
Село закріпачене на німецькому праві солтисом Стефаном з Лукової в 1397 р. Розташування села на прикордонні Русі з Польщею на високому березі при усті Віслока до Сяну спричиняло важливість його в оборонній системі, що й засвідчує назва присілка Сторожа. Назва села ймовірно засвідчує, з якого матеріалу було збудоване укріплення. Надалі село було в королівській власності, через що наявні дані в податкових реєстрах: 1515 року — наявні 19 ланів ріллі (біля 500 га) і 1589 року — наявні 18 ланів ріллі та церква. Село входило до лежайського негродового староства Руського воєводства. В 1674 р. в Дубні налічувалося 106 будинків (в селі — 82 і на землях фільварку — 24). В 1785 р. в селі було 175 мешканців (всі — українці-русини).
Про існування в селі парохіяльної школи відомо з 1830 р. В 1864 р. збудовано дерев'яну школу, у якій навчались українською мовою до 1934 р. В 1933 р. польська влада провела плебісцит щодо мови навчання і попри те, що заяви щодо навчання української мовою подали 197 батьків (було 302 учні, але з одної родини могло бути й більше одного учня), навчання перевели на польську, вчителів Дмитра Угрина і Теодору Угрин-Слабу вислали на етнографічну Польщу, а натомість прислали поляків. Тоді ж прислали і ксьондза та почали римо-католицькі богослужіння у приміщенні школи. За німецької окупації вдалось повернути українську мову навчання.
У міжвоєнний період українська громада була згуртованою, діяли товариства: спортивні «Сокіл», «Луг», освітнє «Рідна школа», господарчі «Труд», «Сільський господар». До кінця 1930-х років усі були заборонені польською владою, натомість під час німецької окупації поновили діяльність.
У 1939 році у Дубні проживало 2440 мешканців, з них 1940 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів, 350 поляків і 60 євреїв, причому в селі — 2070 мешканців, з них 1910 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів, 10 поляків і 60 євреїв, а в присілку (хуторі) Халупки — 370 мешканців, з них 30 українців-грекокатоликів і 340 поляків. Село входило до ґміни Ґродзісько-Дольне Ланьцутського повіту Львівського воєводства.
Під час Другої світової війни громада організувала самооборону проти польських банд, до чого спричинило вбивство на порозі своєї хати 23 червня 1944 р. Івана Череба (народився 2.06.1908). Та це не врятувало українців від виселення в СРСР — у 1945 р. виселено 1717 осіб (387 сімей).
Церква
У 1397 р. король Владислав II Ягайло видав акт заснування парафії в Дубно. В 1831 р. парафія мала філії в містечках Городисько і Жолиня та селі Білобереги.
Нова мурована церква зведена в 1864 р. коштом А. Потоцького. Була парафіяльною церквою також для присілків Халупки, Сторожа, Поруба і села Городисько. Належала до Каньчуцького деканату (з 1920 р. — Лежайського) Перемишльської єпархії. Після виселення українців у 1945 р. перетворена на костел.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 691 | 154 | 476 | 61 |
Жінки | 698 | 132 | 418 | 148 |
Разом | 1389 | 286 | 894 | 209 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 41.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Dębno (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 22. (пол.)
- Apokryf Ruski [ 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dubno pol Debno selo na Zakerzonni u Polshi u gmini Lezhajsk Lezhajskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva etnichna ukrayinska teritoriya Nadsyannya Naselennya 1389 osib 2011 Selo Dubno pol Debno Koordinati 50 11 52 pn sh 22 31 00 sh d 50 1977777800277778 pn sh 22 5169444400277782847 sh d 50 1977777800277778 22 5169444400277782847 Koordinati 50 11 52 pn sh 22 31 00 sh d 50 1977777800277778 pn sh 22 5169444400277782847 sh d 50 1977777800277778 22 5169444400277782847 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Lezhajskij povitGmina LezhajskNaselennya 1389 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 17Poshtovij indeks 37 305Avtomobilnij kod RLESIMC 0653630GeoNames 773340OSM r6898706 RDubnoDubno Polsha DubnoDubno Pidkarpatske voyevodstvo Dubno u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dubno znachennya IstoriyaSelo zakripachene na nimeckomu pravi soltisom Stefanom z Lukovoyi v 1397 r Roztashuvannya sela na prikordonni Rusi z Polsheyu na visokomu berezi pri usti Visloka do Syanu sprichinyalo vazhlivist jogo v oboronnij sistemi sho j zasvidchuye nazva prisilka Storozha Nazva sela jmovirno zasvidchuye z yakogo materialu bulo zbudovane ukriplennya Nadali selo bulo v korolivskij vlasnosti cherez sho nayavni dani v podatkovih reyestrah 1515 roku nayavni 19 laniv rilli bilya 500 ga i 1589 roku nayavni 18 laniv rilli ta cerkva Selo vhodilo do lezhajskogo negrodovogo starostva Ruskogo voyevodstva V 1674 r v Dubni nalichuvalosya 106 budinkiv v seli 82 i na zemlyah filvarku 24 V 1785 r v seli bulo 175 meshkanciv vsi ukrayinci rusini Pro isnuvannya v seli parohiyalnoyi shkoli vidomo z 1830 r V 1864 r zbudovano derev yanu shkolu u yakij navchalis ukrayinskoyu movoyu do 1934 r V 1933 r polska vlada provela plebiscit shodo movi navchannya i popri te sho zayavi shodo navchannya ukrayinskoyi movoyu podali 197 batkiv bulo 302 uchni ale z odnoyi rodini moglo buti j bilshe odnogo uchnya navchannya pereveli na polsku vchiteliv Dmitra Ugrina i Teodoru Ugrin Slabu vislali na etnografichnu Polshu a natomist prislali polyakiv Todi zh prislali i ksondza ta pochali rimo katolicki bogosluzhinnya u primishenni shkoli Za nimeckoyi okupaciyi vdalos povernuti ukrayinsku movu navchannya U mizhvoyennij period ukrayinska gromada bula zgurtovanoyu diyali tovaristva sportivni Sokil Lug osvitnye Ridna shkola gospodarchi Trud Silskij gospodar Do kincya 1930 h rokiv usi buli zaboroneni polskoyu vladoyu natomist pid chas nimeckoyi okupaciyi ponovili diyalnist U 1939 roci u Dubni prozhivalo 2440 meshkanciv z nih 1940 ukrayinciv grekokatolikiv 90 ukrayinciv rimokatolikiv 350 polyakiv i 60 yevreyiv prichomu v seli 2070 meshkanciv z nih 1910 ukrayinciv grekokatolikiv 90 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv i 60 yevreyiv a v prisilku hutori Halupki 370 meshkanciv z nih 30 ukrayinciv grekokatolikiv i 340 polyakiv Selo vhodilo do gmini Grodzisko Dolne Lancutskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni gromada organizuvala samooboronu proti polskih band do chogo sprichinilo vbivstvo na porozi svoyeyi hati 23 chervnya 1944 r Ivana Chereba narodivsya 2 06 1908 Ta ce ne vryatuvalo ukrayinciv vid viselennya v SRSR u 1945 r viseleno 1717 osib 387 simej CerkvaU 1397 r korol Vladislav II Yagajlo vidav akt zasnuvannya parafiyi v Dubno V 1831 r parafiya mala filiyi v mistechkah Gorodisko i Zholinya ta seli Biloberegi Nova murovana cerkva zvedena v 1864 r koshtom A Potockogo Bula parafiyalnoyu cerkvoyu takozh dlya prisilkiv Halupki Storozha Poruba i sela Gorodisko Nalezhala do Kanchuckogo dekanatu z 1920 r Lezhajskogo Peremishlskoyi yeparhiyi Pislya viselennya ukrayinciv u 1945 r peretvorena na kostel DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 691 154 476 61Zhinki 698 132 418 148Razom 1389 286 894 209PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 41 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaDebno 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 22 pol Apokryf Ruski 14 listopada 2017 u Wayback Machine pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi