Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дру́я (біл. Друя) — село, у минулому смт, у Вітебській області Білорусі, у Браславському району. Село розташоване в прикордонній зоні, тому в'їзд до нього здійснюється тільки за спеціальними перепустками. Адміністративний центр — Друєвської сільської ради. Населення села становить 1,5 тис. осіб (2006).
| село Друя | |||||
| Транслітерація назви | Druja | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Село Друя 2008 рік | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 55°47′22″ пн. ш. 27°27′12″ сх. д. / 55.78944° пн. ш. 27.45333° сх. д.Координати: 55°47′22″ пн. ш. 27°27′12″ сх. д. / 55.78944° пн. ш. 27.45333° сх. д. | |||||
| Країна |  Білорусь | ||||
| Область | Вітебська область | ||||
| Район | Браславський район | ||||
| Перша згадка | 1386 | ||||
| Магдебурзьке право | 1620 | ||||
| Статус | з 2006 року | ||||
| Населення | 1,5 тис. осіб (2006) | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс | 211960 | ||||
| Телефонний код | +375-2153 | ||||
| Висота | 110 м[1] | ||||
| Водний об'єкт | річка Західна Двіна | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| Найближча залізнична станція | Друя | ||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 210 км | ||||
| До обласного центру | |||||
| - залізницею | 330 км | ||||
| - автошляхами | 187 км | ||||
  Друя | |||||
  Друя Друя (Вітебська область) | |||||
 Друя у Вікісховищі | |||||
Географія
Село розташоване на лівому березі річки Західна Двіна, у місці впадіння в неї Друйки, на кордоні Білорусі та Латвії. На протилежному березі розташоване латвійське селище . Навколо села простяглись ліси, де водяться різноманітні мисливські тварини. Сюди на полювання приїздить багато іноземців, особливо італійців.
Історія
Друя вперше згадується в XIV столітті в хроніках Мацея Стрийковського як містечко Полоцького князівства. У XIV–XVIII століттях тут існувала фортеця. У XVI столітті тут було створене . 1515 року містечко було спалене московськими військами. 1620 року Друя отримала Магдебурзьке право та офіційний герб. 1632 року місто знову було зруйноване військами московського царя Михайла Романова.
1632 року, у війну Московської держави з Річчю Посполитою (1632—1634), Друю зруйнували війська царя московського Михайла Федоровича. Станом на 1643 рік у місті чітко виділялося кілька частин. Найбільш древні, у гирлі Друйкі, налічувала 103 дими. У Сапежине малося 108 димів, тут знаходилися ринок, ратуша і більшість із сакральних споруд Друї. Поруч розташовувалася передмісті з замком. Існувала також задвінська частина Друї — Прідруйская (нині у складі Латвії). Всього в місті налічувалося 306 димів, близько 100 трактирів, близько 2 тис. мешканців. Серед ремісників були рибалки, гончарі, Олейник, шевці, лимаря, СЯДЛЯР, коваль, кравець, тесляр і ін. В магістратських актах XVIII ст. згадуються також шапнікі, сьніцари, ткачі, Котляров, бляхарі, мечник, ливарник та інші.
Впродовж XVII—XVIII століть Друя належала до середніх міст Великого Князівства Литовського і була значним ремісничим і торговим центром, де існувала цехова організація ремісників. Торговельне значення міста зумовило Двіна — найважливіша торгова артерія в Середньовіччі. Крім цього, Друя була центром латифундії — крупного землеволодіння Сапегів (в XVIII ст. Називалася Друйском графством). Серед ремісників були музиканти, скоморохи, муляри й Богомазов. Тут навіть навчали іконопису. У місті побудували близько 20 церков. Багато з них були видатними пам'ятниками зодчества. В Друї діяли декілька монастирів, у тому числі Бернардинское, домініканський і православний монастир. При домініканському монастирі існував шпиталь, у якому в 1677 знаходився короткий час на лікуванні відомий хорватський просвітитель і енциклопедистів Ю. Крижанич.
У Тринадцятирічну війну (1654—1667) Друю кілька разів нищили московські загарбники. У 1700 році Олександр Сапега передав Друйського володіння в топорище барону Мантевфелю, з 1705 року на короткий час місцевість стали власністю Огінських. У XVIII століття через місто проходив сухопутний торговий шлях з Торопца у Кенігсберг. В цей період Друя отримала популярність як центр виробництва і торгівлі юфцю. Друя постраждала під час Великої Північної війни (1700—1721). У 1701 році проїздом з бірж в Друї зупинявся цар московський Петро I. Станом на 1725 рік у Друї налічувалося 116 будинків, на 1790 рік — 488 дерев'яних будинків, 13 будинків, 6 заїжджих будинків.
В результаті першого поділу Речі Посполитої (1772) до Російської імперії відійшов Прідруйская. У Друї розміщувалися прикордонні частини Речі Посполитої. 16 травня 1776 в місті сталася велика пожежа, у якому згоріло 125 будинків. Існують відомості, що наприкінці XVIII століття у Друї діяла парафіяльна школа (станом 1774 рік — 9 учнів, 1781 — 19, 1782 — 16).
В результаті другого поділу Речі Посполитої (1793) Друя опинилася в складі Російської імперії, у Дісенському повіті Мінської губернії, з 1842 року — Віленської губернії. Наприкінці XVIII століття через місто проходив поштовий тракт Петербург — Відень. 27 лютого 1800 російський Сенат своїм указом підтвердив для Друї право на самоврядування. В XIX ст. місцевість знаходилась у володінні Ігестромів, потім Мілош. У війну 1812 року в околицях Друї сталося кілька сутичок частин корпусу П. Вітгенштейна під командою Я. Кульнева з французькою кавалерією. Станом на 1825 рік в місті було 426 дерев'яних будівель, 15 будинків, 54 магазини, 31 питний будинок, діяли 3 монастирі. У 1860 році з'явився проєкт Міського герба, який містив відображення їли, трьох шестикінечної хрестів і Погоні. У 1864 році Д. Струков зробив 16 акварелей з виглядами архітектурних пам'яток і предметів старовини Друї, а у 1875 році Н. Орда зробив замальовку Друйського Бернардинського костелу.
Станом на 1904 рік у Друї налічувалося 359 будівель, 52 магазини, 13 сакральних споруд, 3 шкіряні заводи (10 робітників), 275 ремісників; регулярно проводилося 8 ярмарків). У Першу світову війну близько місця проходив фронт, тут стояв 5-тисячний гарнізон російських військ, малося величезну кількість тилових установ. В цей час для потреб фронту побудували вузькоколійку Бальбінава — Друя — Браслав — Опса. 30 серпня 1919 року Друю зайняли польські війська, 5 липня 1920 року — більшовики.
У 2006 році селище було понижене в статусі до села через зменшення населення та зміну структури зайнятості мешканців.
Транспорт
Друя є кінцевою залізничною станцією на гілці Воропаєво — Друя. Із Друї курсує регіональний поїзд економкласу до станції Воропаєво. Автобусна станція з'єднує село з Браславом та Міорами.
Культура й освіта
У Друї діє середня школа, музична школа, функціонують дитячий будинок сімейного типу і дитсадок.
Видатні місця
- Церква Святих Петра й Павла (XVIII)
- Борисовий камінь з гирла річки Друйка (XII століття)
- Історична забудова (кінець ХІХ — початок ХХ століть; фрагменти)
- Замок (в XIX ст. Перетворений на палац, нині лікарня; зберігся частково)
- Костел Пресвятої Трійці і монастир бернардинів (1643—1646)
- Парк (XVIII ст.; Закладений Сапєгами)
- Садиба (кін. XIX ст.)
- Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (1822)
- Церква цвинтарна (XIX століття)
- Церква Святих Апостолів Петра і Павла (XVIII ст.; Колишня греко-католицька)
- Костел Святого Антонія і монастир домініканців (1767; зруйновані на поч. XX ст. владою Російської імперії)
Примітки
- GeoNames — 2005.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Друя |
- Друя [ 1 вересня 2013 у Wayback Machine.] на Globus.tut.by
- Журнал Мишпоха, № 14 2004 год, статья об А.Друянове [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- ПРАЗ РАКУ. Як жыве мястэчка, падзеленае паміж Беларусьсю і Латвіяй [ 18 вересня 2017 у Wayback Machine.] (біл.)
 | Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dru ya bil Druya selo u minulomu smt u Vitebskij oblasti Bilorusi u Braslavskomu rajonu Selo roztashovane v prikordonnij zoni tomu v yizd do nogo zdijsnyuyetsya tilki za specialnimi perepustkami Administrativnij centr Druyevskoyi silskoyi radi Naselennya sela stanovit 1 5 tis osib 2006 selo Druya bil DruyaTransliteraciya nazvi Druja d Q17044692 Selo Druya 2008 rik Osnovni dani55 47 22 pn sh 27 27 12 sh d 55 78944 pn sh 27 45333 sh d 55 78944 27 45333 Koordinati 55 47 22 pn sh 27 27 12 sh d 55 78944 pn sh 27 45333 sh d 55 78944 27 45333Krayina BilorusOblast Vitebska oblastRajon Braslavskij rajonPersha zgadka 1386Magdeburzke pravo 1620Status z 2006 rokuNaselennya 1 5 tis osib 2006 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 211960Telefonnij kod 375 2153Visota 110 m 1 Vodnij ob yekt richka Zahidna Dvina Transport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Druya Do Minska fizichna 210 km Do oblasnogo centru zalizniceyu 330 km avtoshlyahami 187 km Druya DruyaDruya Vitebska oblast Druya u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na livomu berezi richki Zahidna Dvina u misci vpadinnya v neyi Drujki na kordoni Bilorusi ta Latviyi Na protilezhnomu berezi roztashovane latvijske selishe Navkolo sela prostyaglis lisi de vodyatsya riznomanitni mislivski tvarini Syudi na polyuvannya priyizdit bagato inozemciv osoblivo italijciv IstoriyaPanorama Druyi 1864 rik Druya vpershe zgaduyetsya v XIV stolitti v hronikah Maceya Strijkovskogo yak mistechko Polockogo knyazivstva U XIV XVIII stolittyah tut isnuvala fortecya U XVI stolitti tut bulo stvorene 1515 roku mistechko bulo spalene moskovskimi vijskami 1620 roku Druya otrimala Magdeburzke pravo ta oficijnij gerb 1632 roku misto znovu bulo zrujnovane vijskami moskovskogo carya Mihajla Romanova 1632 roku u vijnu Moskovskoyi derzhavi z Richchyu Pospolitoyu 1632 1634 Druyu zrujnuvali vijska carya moskovskogo Mihajla Fedorovicha Stanom na 1643 rik u misti chitko vidilyalosya kilka chastin Najbilsh drevni u girli Drujki nalichuvala 103 dimi U Sapezhine malosya 108 dimiv tut znahodilisya rinok ratusha i bilshist iz sakralnih sporud Druyi Poruch roztashovuvalasya peredmisti z zamkom Isnuvala takozh zadvinska chastina Druyi Pridrujskaya nini u skladi Latviyi Vsogo v misti nalichuvalosya 306 dimiv blizko 100 traktiriv blizko 2 tis meshkanciv Sered remisnikiv buli ribalki gonchari Olejnik shevci limarya SYaDLYaR koval kravec teslyar i in V magistratskih aktah XVIII st zgaduyutsya takozh shapniki snicari tkachi Kotlyarov blyahari mechnik livarnik ta inshi Vprodovzh XVII XVIII stolit Druya nalezhala do serednih mist Velikogo Knyazivstva Litovskogo i bula znachnim remisnichim i torgovim centrom de isnuvala cehova organizaciya remisnikiv Torgovelne znachennya mista zumovilo Dvina najvazhlivisha torgova arteriya v Serednovichchi Krim cogo Druya bula centrom latifundiyi krupnogo zemlevolodinnya Sapegiv v XVIII st Nazivalasya Drujskom grafstvom Sered remisnikiv buli muzikanti skomorohi mulyari j Bogomazov Tut navit navchali ikonopisu U misti pobuduvali blizko 20 cerkov Bagato z nih buli vidatnimi pam yatnikami zodchestva V Druyi diyali dekilka monastiriv u tomu chisli Bernardinskoe dominikanskij i pravoslavnij monastir Pri dominikanskomu monastiri isnuvav shpital u yakomu v 1677 znahodivsya korotkij chas na likuvanni vidomij horvatskij prosvititel i enciklopedistiv Yu Krizhanich U Trinadcyatirichnu vijnu 1654 1667 Druyu kilka raziv nishili moskovski zagarbniki U 1700 roci Oleksandr Sapega peredav Drujskogo volodinnya v toporishe baronu Mantevfelyu z 1705 roku na korotkij chas miscevist stali vlasnistyu Oginskih U XVIII stolittya cherez misto prohodiv suhoputnij torgovij shlyah z Toropca u Kenigsberg V cej period Druya otrimala populyarnist yak centr virobnictva i torgivli yufcyu Druya postrazhdala pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni 1700 1721 U 1701 roci proyizdom z birzh v Druyi zupinyavsya car moskovskij Petro I Stanom na 1725 rik u Druyi nalichuvalosya 116 budinkiv na 1790 rik 488 derev yanih budinkiv 13 budinkiv 6 zayizhdzhih budinkiv V rezultati pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 do Rosijskoyi imperiyi vidijshov Pridrujskaya U Druyi rozmishuvalisya prikordonni chastini Rechi Pospolitoyi 16 travnya 1776 v misti stalasya velika pozhezha u yakomu zgorilo 125 budinkiv Isnuyut vidomosti sho naprikinci XVIII stolittya u Druyi diyala parafiyalna shkola stanom 1774 rik 9 uchniv 1781 19 1782 16 V rezultati drugogo podilu Rechi Pospolitoyi 1793 Druya opinilasya v skladi Rosijskoyi imperiyi u Disenskomu poviti Minskoyi guberniyi z 1842 roku Vilenskoyi guberniyi Naprikinci XVIII stolittya cherez misto prohodiv poshtovij trakt Peterburg Viden 27 lyutogo 1800 rosijskij Senat svoyim ukazom pidtverdiv dlya Druyi pravo na samovryaduvannya V XIX st miscevist znahodilas u volodinni Igestromiv potim Milosh U vijnu 1812 roku v okolicyah Druyi stalosya kilka sutichok chastin korpusu P Vitgenshtejna pid komandoyu Ya Kulneva z francuzkoyu kavaleriyeyu Stanom na 1825 rik v misti bulo 426 derev yanih budivel 15 budinkiv 54 magazini 31 pitnij budinok diyali 3 monastiri U 1860 roci z yavivsya proyekt Miskogo gerba yakij mistiv vidobrazhennya yili troh shestikinechnoyi hrestiv i Pogoni U 1864 roci D Strukov zrobiv 16 akvarelej z viglyadami arhitekturnih pam yatok i predmetiv starovini Druyi a u 1875 roci N Orda zrobiv zamalovku Drujskogo Bernardinskogo kostelu Stanom na 1904 rik u Druyi nalichuvalosya 359 budivel 52 magazini 13 sakralnih sporud 3 shkiryani zavodi 10 robitnikiv 275 remisnikiv regulyarno provodilosya 8 yarmarkiv U Pershu svitovu vijnu blizko miscya prohodiv front tut stoyav 5 tisyachnij garnizon rosijskih vijsk malosya velicheznu kilkist tilovih ustanov V cej chas dlya potreb frontu pobuduvali vuzkokolijku Balbinava Druya Braslav Opsa 30 serpnya 1919 roku Druyu zajnyali polski vijska 5 lipnya 1920 roku bilshoviki U 2006 roci selishe bulo ponizhene v statusi do sela cherez zmenshennya naselennya ta zminu strukturi zajnyatosti meshkanciv TransportDruya ye kincevoyu zaliznichnoyu stanciyeyu na gilci Voropayevo Druya Iz Druyi kursuye regionalnij poyizd ekonomklasu do stanciyi Voropayevo Avtobusna stanciya z yednuye selo z Braslavom ta Miorami Kultura j osvitaU Druyi diye serednya shkola muzichna shkola funkcionuyut dityachij budinok simejnogo tipu i ditsadok Vidatni miscyaCerkva Svyatih Petra j Pavla XVIII Borisovij kamin z girla richki Drujka XII stolittya Istorichna zabudova kinec HIH pochatok HH stolit fragmenti Zamok v XIX st Peretvorenij na palac nini likarnya zberigsya chastkovo Kostel Presvyatoyi Trijci i monastir bernardiniv 1643 1646 Park XVIII st Zakladenij Sapyegami Sadiba kin XIX st Cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici 1822 Cerkva cvintarna XIX stolittya Cerkva Svyatih Apostoliv Petra i Pavla XVIII st Kolishnya greko katolicka Kostel Svyatogo Antoniya i monastir dominikanciv 1767 zrujnovani na poch XX st vladoyu Rosijskoyi imperiyi PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Druya Druya 1 veresnya 2013 u Wayback Machine na Globus tut by Zhurnal Mishpoha 14 2004 god statya ob A Druyanove 27 veresnya 2013 u Wayback Machine PRAZ RAKU Yak zhyve myastechka padzelenae pamizh Belarussyu i Latviyaj 18 veresnya 2017 u Wayback Machine bil Ce nezavershena stattya z geografiyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi