Дрохвові | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дрохва світлокрила (Afrotis afraoides) | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Роди | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Дрохвові (Otididae) — родина птахів, яку виділяють в окремий ряд Otidiformes. Птахи середніх та великих розмірів, за зовнішнім виглядом нагадують куроподібних. Поширені у Старому Світі та Австралії.
Морфологічні ознаки
Птахи середніх та крупних розмірів, деякі — найважчі серед сучасних літаючих птахів. Рекордна маса (21—22 кг) зареєстрована у дрохви та Ardeotis kori, найменші за розміром представники — (500—700 г). Оперення верхньої частини тіла маскувальне, варіює від сірого до коричневого з білою та чорною строкатістю. Черевний бік тіла білий, вохристий, чорний або блакитнуватий. Виражений статевий диморфізм. Самці яскравіші та значно більші за самок. Для самців характерним є розвиток різноманітного прикрашаючого пір'я (вуса, чубчики, комірці тощо), які птахи демонструють під час токування. Статура дрохвових міцна. Потужні та довгі ноги мають лише 3 передніх пальці. Шийних хребців 16—17. Цівку вкривають шестигранні щитки. Крила великі та широкі, другорядні махові за довжиною такі самі як першорядні. Хвіст невеликий, але широкий, з 12-20 стерновими перами. Шия видовжена. Характерна сплющена голова. Дзьоб сплющений, гострий та широкий при основі. Добре розвинені сліпі кишки. Куприкової залози немає. Пух росте тільки по аптеріям.
Поширення та місця існування
Дрохвові поширені у Старому Світі та Австралії. Найрізноманітніші в Африці (18 видів, 15 з яких — ендеміки). У Палеарктиці та Індо-Малайській області гніздяться по 3 види, в Австралії — 1. Населяють степи, савани, напівпустелі та пустелі. Деякі віддають перевагу відкритим чагарниковим біотопам, заходять у розріджені ліси. Добре ходять та бігають. Від небезпеки зазвичай утікають пішки. Великі види злітають з невеликого розбігу.
Особливості екології
Системи шлюбних відносин досить складні. У деяких існують моногамні пари, більшості властива полігамія та проміскуїтет. Самці токують поодинці або групами на землі або у повітрі, з демонстраційними зльотами. Гніздяться поодиноко або територіальними групами. Яйця насиджують самки. У кладці зазвичай 1—2 яйця, але у палеарктичних дроф та представників роду Sypheotides — до 6 яєць. Інкубація близько місяця. Пташенята виводкові, народжуються зрячими, добре опушеними (забарвлення строкате, маскувальне); годуються самостійно. Виховуються тільки самками. Стають здатними до польоту у віці близько 2 місяців, у великих видів — пізніше. Деякі види (дрохва, стрепет та ін.) у позагніздовий період збираються у великі зграї. Палеарктичні види здійснюють справжні щорічні сезонні міграції, тоді як тропічні та субтропічні види протягом року здійснюють впорядковані кочівлі.
Статевозрілими стають у 2—3 роки.
Дрохвові всеїдні, але основу живлення складають рослинна їжа — листя, бруньки, квіти, насіння, сходи рослин. Поїдають також різноманітних комах (жуків, саранових тощо), ящірок, дрібних гризунів, яйця та пташенят птахів, що гніздяться на землі.
Значення та охорона
Багато видів у минулому мали значення як мисливська дичина. Через катастрофічне скорочення чисельності протягом останнього століття багато видів стали рідкісними. В Україні зустрічається дрохва та хохітва, занесені до Червоної книги України, полювати на них заборонено.
Філогенія та систематика
Традиційно дрохвових відносили до ряду журавлеподібних, а пізніше на основі молекулярних даних виділили в окремий ряд Otidiformes. Їх найближчими родичами виявилися зозулеві, а більш далекими — туракові. Ці три групи утворюють кладу Otidimorphae. Час розділення дрохвових та зозулевих за молекулярними даними оцінюють приблизно в 50-60 млн років тому, але в палеонтологічному літописі дрохвові з'являються напрочуд пізно: їхні найдавніші надійно ідентифіковані викопні рештки належать до пліоцену Євразії та Північної Африки (є й сумнівні знахідки міоценового віку).
Родина дрохвових нараховує 8—11 родів, що включають 22—27 видів (згідно з класифікацією Міжнародного союзу орнітологів — 11 родів із 26 видами):
- Рід Дрохва (Otis)
- Дрохва (Otis tarda)
- Рід Чорна дрохва (Afrotis)
- Дрохва чорна (Afrotis afra)
- Дрохва світлокрила (Afrotis afraoides)
- Рід Велика дрохва (Ardeotis)
- Дрохва аравійська Ardeotis arabs
- Дрохва африканська (Ardeotis kori)
- Дрохва індійська (Ardeotis nigriceps)
- Дрохва австралійська (Ardeotis australis)
- Рід Chlamydotis
- Джек (Chlamydotis undulata)
- Chlamydotis macqueenii
- Рід Темнохвоста дрохва (Neotis)
- Дрохва чорноголова (Neotis ludwigii)
- Дрохва кафрська (Neotis denhami)
- Дрохва ефіопська (Neotis heuglinii)
- Дрохва нубійська (Neotis nuba)
- Рід Корхаан (Eupodotis)
- Корхаан білочеревий (Eupodotis senegalensis)
- Корхаан блакитний (Eupodotis caerulescens)
- Корхаан чорногорлий (Eupodotis vigorsii)
- Корхаан намібійський (Eupodotis rueppellii)
- Корхаан малий Eupodotis humilis
- Рід Чубата дрохва (Lophotis)
- Дрохва рудочуба (Lophotis ruficrista)
- Дрохва сахелева (Lophotis savilei)
- Дрохва сомалійська (Lophotis gindiana)
- Рід Чорночерева дрохва (Lissotis)
- Дрохва чорночерева (Lissotis melanogaster)
- Дрохва суданська (Lissotis hartlaubii)
- Рід Бенгальський флорікан (Houbaropsis)
- Флорікан бенгальський (Houbaropsis bengalensis)
- Рід Флорікан (Sypheotides)
- Флорікан індійський (Sypheotides indica)
- Рід Хохітва (Tetrax)
- Хохітва (Tetrax tetrax)
- Викопні форми
- †Gryzaja Zubareva 1939
- † Burchak-Abramovich & Vekua 1981
- † Umanskaya 1979
- † Hou 1982
Примітки
- Bustards, mesites, Kagu, seriemas, flufftails & finfoots. IOC World Bird List. оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
- Mayr G. 8. The “Difficult-to-Place Groups”: Biogeographic Surprises and Aerial Specialists // Avian Evolution: The Fossil Record of Birds and Its Paleobiological Significance. — John Wiley & Sons Ltd, 2016. — P. 131. — . — DOI:
- Prum R. O., Berv J. S., Dornburg A. та ін. (2015). . Nature. 526 (7574): 569—573. Bibcode:2015Natur.526..569P. doi:10.1038/nature15697. PMID 26444237. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
()
Посилання
- Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — .
- Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
- BUSTARDS Otididae [ 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] by Don Roberson (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drohvovi Drohva svitlokrila Afrotis afraoides Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Otidimorphae Ryad Drohvopodibni Otidiformes Wagler 1830 Rodina Drohvovi Otididae Rafinesque 1815 Rodi Afrotis Ardeotis Chlamydotis Eupodotis Houbaropsis Lophotis Lissotis Neotis Otis Sypheotides Tetrax Posilannya Vikishovishe Otididae Vikividi Otididae EOL 7582 ITIS 176417 NCBI 54375 Fossilworks 39599 Drohvovi Otididae rodina ptahiv yaku vidilyayut v okremij ryad Otidiformes Ptahi serednih ta velikih rozmiriv za zovnishnim viglyadom nagaduyut kuropodibnih Poshireni u Staromu Sviti ta Avstraliyi Drohva HohitvaMorfologichni oznakiPtahi serednih ta krupnih rozmiriv deyaki najvazhchi sered suchasnih litayuchih ptahiv Rekordna masa 21 22 kg zareyestrovana u drohvi ta Ardeotis kori najmenshi za rozmirom predstavniki 500 700 g Operennya verhnoyi chastini tila maskuvalne variyuye vid sirogo do korichnevogo z biloyu ta chornoyu strokatistyu Cherevnij bik tila bilij vohristij chornij abo blakitnuvatij Virazhenij statevij dimorfizm Samci yaskravishi ta znachno bilshi za samok Dlya samciv harakternim ye rozvitok riznomanitnogo prikrashayuchogo pir ya vusa chubchiki komirci tosho yaki ptahi demonstruyut pid chas tokuvannya Statura drohvovih micna Potuzhni ta dovgi nogi mayut lishe 3 perednih palci Shijnih hrebciv 16 17 Civku vkrivayut shestigranni shitki Krila veliki ta shiroki drugoryadni mahovi za dovzhinoyu taki sami yak pershoryadni Hvist nevelikij ale shirokij z 12 20 sternovimi perami Shiya vidovzhena Harakterna splyushena golova Dzob splyushenij gostrij ta shirokij pri osnovi Dobre rozvineni slipi kishki Kuprikovoyi zalozi nemaye Puh roste tilki po apteriyam Poshirennya ta miscya isnuvannyaDrohvovi poshireni u Staromu Sviti ta Avstraliyi Najriznomanitnishi v Africi 18 vidiv 15 z yakih endemiki U Palearktici ta Indo Malajskij oblasti gnizdyatsya po 3 vidi v Avstraliyi 1 Naselyayut stepi savani napivpusteli ta pusteli Deyaki viddayut perevagu vidkritim chagarnikovim biotopam zahodyat u rozridzheni lisi Dobre hodyat ta bigayut Vid nebezpeki zazvichaj utikayut pishki Veliki vidi zlitayut z nevelikogo rozbigu Osoblivosti ekologiyiSistemi shlyubnih vidnosin dosit skladni U deyakih isnuyut monogamni pari bilshosti vlastiva poligamiya ta promiskuyitet Samci tokuyut poodinci abo grupami na zemli abo u povitri z demonstracijnimi zlotami Gnizdyatsya poodinoko abo teritorialnimi grupami Yajcya nasidzhuyut samki U kladci zazvichaj 1 2 yajcya ale u palearktichnih drof ta predstavnikiv rodu Sypheotides do 6 yayec Inkubaciya blizko misyacya Ptashenyata vivodkovi narodzhuyutsya zryachimi dobre opushenimi zabarvlennya strokate maskuvalne goduyutsya samostijno Vihovuyutsya tilki samkami Stayut zdatnimi do polotu u vici blizko 2 misyaciv u velikih vidiv piznishe Deyaki vidi drohva strepet ta in u pozagnizdovij period zbirayutsya u veliki zgrayi Palearktichni vidi zdijsnyuyut spravzhni shorichni sezonni migraciyi todi yak tropichni ta subtropichni vidi protyagom roku zdijsnyuyut vporyadkovani kochivli Statevozrilimi stayut u 2 3 roki Drohvovi vseyidni ale osnovu zhivlennya skladayut roslinna yizha listya brunki kviti nasinnya shodi roslin Poyidayut takozh riznomanitnih komah zhukiv saranovih tosho yashirok dribnih grizuniv yajcya ta ptashenyat ptahiv sho gnizdyatsya na zemli Znachennya ta ohoronaBagato vidiv u minulomu mali znachennya yak mislivska dichina Cherez katastrofichne skorochennya chiselnosti protyagom ostannogo stolittya bagato vidiv stali ridkisnimi V Ukrayini zustrichayetsya drohva ta hohitva zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini polyuvati na nih zaboroneno Filogeniya ta sistematikaTradicijno drohvovih vidnosili do ryadu zhuravlepodibnih a piznishe na osnovi molekulyarnih danih vidilili v okremij ryad Otidiformes Yih najblizhchimi rodichami viyavilisya zozulevi a bilsh dalekimi turakovi Ci tri grupi utvoryuyut kladu Otidimorphae Chas rozdilennya drohvovih ta zozulevih za molekulyarnimi danimi ocinyuyut priblizno v 50 60 mln rokiv tomu ale v paleontologichnomu litopisi drohvovi z yavlyayutsya naprochud pizno yihni najdavnishi nadijno identifikovani vikopni reshtki nalezhat do pliocenu Yevraziyi ta Pivnichnoyi Afriki ye j sumnivni znahidki miocenovogo viku Rodina drohvovih narahovuye 8 11 rodiv sho vklyuchayut 22 27 vidiv zgidno z klasifikaciyeyu Mizhnarodnogo soyuzu ornitologiv 11 rodiv iz 26 vidami Rid Drohva Otis Drohva Otis tarda Rid Chorna drohva Afrotis Drohva chorna Afrotis afra Drohva svitlokrila Afrotis afraoides Rid Velika drohva Ardeotis Drohva aravijska Ardeotis arabs Drohva afrikanska Ardeotis kori Drohva indijska Ardeotis nigriceps Drohva avstralijska Ardeotis australis Rid Chlamydotis Dzhek Chlamydotis undulata Chlamydotis macqueenii Rid Temnohvosta drohva Neotis Drohva chornogolova Neotis ludwigii Drohva kafrska Neotis denhami Drohva efiopska Neotis heuglinii Drohva nubijska Neotis nuba Rid Korhaan Eupodotis Korhaan bilocherevij Eupodotis senegalensis Korhaan blakitnij Eupodotis caerulescens Korhaan chornogorlij Eupodotis vigorsii Korhaan namibijskij Eupodotis rueppellii Korhaan malij Eupodotis humilis Rid Chubata drohva Lophotis Drohva rudochuba Lophotis ruficrista Drohva saheleva Lophotis savilei Drohva somalijska Lophotis gindiana Rid Chornochereva drohva Lissotis Drohva chornochereva Lissotis melanogaster Drohva sudanska Lissotis hartlaubii Rid Bengalskij florikan Houbaropsis Florikan bengalskij Houbaropsis bengalensis Rid Florikan Sypheotides Florikan indijskij Sypheotides indica Rid Hohitva Tetrax Hohitva Tetrax tetrax Vikopni formi Gryzaja Zubareva 1939 Burchak Abramovich amp Vekua 1981 Umanskaya 1979 Hou 1982PrimitkiBustards mesites Kagu seriemas flufftails amp finfoots IOC World Bird List originalu za 9 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Mayr G 8 The Difficult to Place Groups Biogeographic Surprises and Aerial Specialists Avian Evolution The Fossil Record of Birds and Its Paleobiological Significance John Wiley amp Sons Ltd 2016 P 131 ISBN 9781119020677 DOI 10 1002 9781119020677 ch8 Prum R O Berv J S Dornburg A ta in 2015 Nature 526 7574 569 573 Bibcode 2015Natur 526 569P doi 10 1038 nature15697 PMID 26444237 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka PosilannyaFauna mira pticy Spravochnik Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr M Agropromizdat 1991 311 s ISBN 5 10 001229 3 Kartashev N N Sistematika ptic M Vysshaya shkola 1974 362 s BUSTARDS Otididae 6 kvitnya 2012 u Wayback Machine by Don Roberson angl