Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дніпро-донецька культура (Дніпро-донецька культурно-історична спільність) — основна за значенням і територією неолітична культура в Україні. Існувала протягом приблизно 2 тисяч років — у VII—V тис. до н. е. Сучасні датування радіовуглецевим методом вказують на такі дати існування цієї культури: 6500 — 4200 рр. до н. е.
| Дніпро-Донецька культура | |
 | |
| Названо на честь | Дон і Дніпро |
|---|---|
| Наступник | Середньостогівська культура |
| Час/дата початку | 5 тисячоліття до н. е. |
| Час/дата закінчення | 4 тисячоліття до н. е. |
Поширення
Дніпро-донецька культура охоплює все Подніпров'я, середню течію Сіверського Дінця, лісостепове Лівобережжя і Прип'ять. Названа за місцем знаходження перших пам'яток у Подніпров'ї і на Сіверському Дінці. Об'єднує кілька різних за походженням археологічних культур різних ландшафтних регіонів.
На території України та Білорусі відомо понад 200 поселень і 20 могильників цієї культури. Значна кількість поселень і майже всі могильники розкопані. Найвідоміші з них: Вовчок і Собачки у Надпоріжжі, Бондариха і Устя Осколі на Сіверському Дінці, Бузьки на Черкащині, Микільська слобідка (нині в Києві), Грині на Тетереві, Литвин у Білорусі.
Територіально дніпро-донецькі пам'ятки поділяються на кілька варіантів: азово-надпорізький, донецько-лівобережний, черкаський, києво-волинський і рогачівський. Дехто із дослідників, наприклад О. М. Титова, розглядає ці варіанти як окремі археологічні культури, що всі разом становлять одну дніпро-донецьку етнографічну культурну спільність.
Склалася дніпро-донецька культура в середовищі пізньомезолітичних місцевих, насамперед дніпро-прип'ятських, донецьких й, можливо, пізньорогалицьких племен. Вплив до неолітичного розвитку, ймовірно, пішов від ранніх неолітичних культур, зокрема буго-дністровської культури (схожість орнаментальних мотивів на ранньому етапі розвитку культур у селах Завалівка, Микільська слобідка та інших).
Періодизація
Розрізняють три етапи культури:
- Ранній період характеризують гостродонні горщики з рослинною домішкою в тісті, орнамент — відбитки гребінчатого штампу, прокреслені прямі лінії. Кремінні знаряддя — мікроліти, сокири.
- Середній період — розквіт культури. Горщик здобуває профільовану форму — перегин у верхній або середній частині посудини, виділяється віночок, з'являється плоске дно, у тісті домішка піску. Накольчатий орнамент покриває всю поверхню посудини (іноді й дно). Поширені крем'яні сокири, ножі, наконечники стріл і списів, сланцеві тесла, сокири, «човники». З'являються більші могильники ( — 161 поховання, — 83), що не мають зовнішніх ознак.
На середньому етапі відбувається розселення носіїв культури на північ, захід і схід. Пам'ятки розпадаються на кілька культурно-локальних варіантів: надпорізька, києво-черкаська, донецька, волинська, східнополіська, верхньодніпровська, лисогубівська субкультури.
- Пізній період характеризують гостродонні й плоскодонні горщики із прямими або відігнутими вінчиками, зрідка — мисочки, орнамент — відбитки гребінки, ямки, «перлини» у верхній частині посудини, вертикальні зачеси на віночках; деякі знахідки кераміки свідчать про контакти із Трипільськими племенами. В інвентарі відзначені крем'яні ножі, шкребки, наконечники списів, кам'яні тесла.
На заключному етапі розвитку дніпро-донецьких племен їхня територія значно скорочується, а пам'ятки розпадаються на окремі локальні типи.
Характеристика
Дніпро-донецька культура є неолітичною культурою мисливсько-рибальських племен. Представлена поселеннями й могильниками.
Населення
Антропологічний тип людей дніпро-донецької культури вивчений досить докладно. Це було високоросле, кремезне, широколице населення так званого пізньокроманьйонського типу.
Господарство
У поселеннях виявлені залишки заглиблених у землю жител, господарські ями, сліди відкритих вогнищ.
Дніпро-донецькі племена займалися рибальством, полюванням, збиранням, розведенням свійських тварина (бик, свиня), землеробством. Роль скотарства була особливо значною на більш південних територіях Подніпров'я. Про зачатки землеробства свідчать відбитки зерен культурного ячменю, що були виявлені на кераміці з поселення Віта Литовська під Києвом та в комплексах на Волині.
Знайдено знаряддя праці із кременя й каменю: сокири, наконечники стріл і списів, ножі, шкребки й інше.
Кераміка
Культура характеризується так званою гребінцево-накольчастою керамікою, названою так за основними типами орнаменту. Горщики гостродонні, плоскодонні. Рідко зустрічаються мисочки. У глину, з якої їх виготовляли, часто домішували траву або пісок.
Поховання
Для дніпро-донецької культури характерні колективні могильники маріупольського типу. Маріупольський могильник був довгою (28 м) та вузькою ямою завглибшки понад 1 метр, де в ряд і кількома ярусами залягало понад 120 поховань, засипаних порошком червоної вохри. Покійники були покладені у випростаному стані на спині, біля них знайдено багато прикрас, вирізьблених з ікла кабана, кістки і каменю, крем'яні ножі, скребки, сокири тощо. У двох випадках при померлих виявлено кам'яні навершя булав досконалої роботи з циліндричним отвором для держака. Тут зустрічаються і перші прикраси з міді.
У знайдені мідні вироби; кільце, пронизки, золота пластинчаста підвіска, сокири, ножі, наконечники списів, булави; кераміка в могильниках відсутня.
Значення Дніпро-донецької культури
Носії традицій Дніпро-донецької культури вплинули на формування донецької неолітичної, тшинецької культури доби бронзи Полісся та нео-енеолітичних культур лісостепового Лівобережжя, зокрема азовсько-дніпровської. За деякими припущеннями можна вважати, що Дніпро-донецька культурна спільність відіграла провідну роль у складанні балто-слов'янського мовного ареалу.
На думку польського лінгвіста Т. Лер-Сплавінського, дніпро-донецька культура відіграла основну роль у становленні слов'янства і була одним із найдавніших компонентів у етногенезі слов'ян.
Примітки
- За А. Ф. Дебецем, Т. С. Кондукторовою, І. Й. Гохманом, І. Д. Потєхіною
- Залізняк Л. Л., Археологія України.
- Косуха О., Вільний спосіб життя.
Джерела та література
- О. М. Титова. Дніпро-донецька культурно-історична спільність [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 413. — .
- Толочко П. П., Крижицький С. Д., Мурзін В. Ю. та ін., Давня історія України. К.: Либідь. — т.1, — 240 с.
- Винокур І. С., Телегін Д. Я., Археологія України. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 480 с.
- Залізняк Л. Л., Археологія України. Київ: Либідь, 2005.
- Телегин Д. Я., Титова Е. Н., Поселения Днепро-Донецкой этнокультурной общности эпохи неолита. К., 1998.
- Косуха О., Вільний спосіб життя. — Ескада — К., 2005: На правах рукопису. — 192 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dnipro donecka kultura Dnipro donecka kulturno istorichna spilnist osnovna za znachennyam i teritoriyeyu neolitichna kultura v Ukrayini Isnuvala protyagom priblizno 2 tisyach rokiv u VII V tis do n e Suchasni datuvannya radiovuglecevim metodom vkazuyut na taki dati isnuvannya ciyeyi kulturi 6500 4200 rr do n e Dnipro Donecka kultura Nazvano na chestDon i Dnipro NastupnikSerednostogivska kultura Chas data pochatku5 tisyacholittya do n e Chas data zakinchennya4 tisyacholittya do n e Dnipro donecka kultura vidobrazhena pomaranchevim kolorom na kulturnij mapi 4 go tis do n e Dnipro donecka kultura u 4 tisyachorichchi do R H Dnipro donecka kultura u 2 ij polovini 4 tisyachorichchya do R H PoshirennyaDnipro donecka kultura ohoplyuye vse Podniprov ya serednyu techiyu Siverskogo Dincya lisostepove Livoberezhzhya i Prip yat Nazvana za miscem znahodzhennya pershih pam yatok u Podniprov yi i na Siverskomu Dinci Ob yednuye kilka riznih za pohodzhennyam arheologichnih kultur riznih landshaftnih regioniv Na teritoriyi Ukrayini ta Bilorusi vidomo ponad 200 poselen i 20 mogilnikiv ciyeyi kulturi Znachna kilkist poselen i majzhe vsi mogilniki rozkopani Najvidomishi z nih Vovchok i Sobachki u Nadporizhzhi Bondariha i Ustya Oskoli na Siverskomu Dinci Buzki na Cherkashini Mikilska slobidka nini v Kiyevi Grini na Teterevi Litvin u Bilorusi Teritorialno dnipro donecki pam yatki podilyayutsya na kilka variantiv azovo nadporizkij donecko livoberezhnij cherkaskij kiyevo volinskij i rogachivskij Dehto iz doslidnikiv napriklad O M Titova rozglyadaye ci varianti yak okremi arheologichni kulturi sho vsi razom stanovlyat odnu dnipro donecku etnografichnu kulturnu spilnist Sklalasya dnipro donecka kultura v seredovishi piznomezolitichnih miscevih nasampered dnipro prip yatskih doneckih j mozhlivo piznorogalickih plemen Vpliv do neolitichnogo rozvitku jmovirno pishov vid rannih neolitichnih kultur zokrema bugo dnistrovskoyi kulturi shozhist ornamentalnih motiviv na rannomu etapi rozvitku kultur u selah Zavalivka Mikilska slobidka ta inshih PeriodizaciyaRozriznyayut tri etapi kulturi Rannij period harakterizuyut gostrodonni gorshiki z roslinnoyu domishkoyu v tisti ornament vidbitki grebinchatogo shtampu prokresleni pryami liniyi Kreminni znaryaddya mikroliti sokiri Serednij period rozkvit kulturi Gorshik zdobuvaye profilovanu formu peregin u verhnij abo serednij chastini posudini vidilyayetsya vinochok z yavlyayetsya ploske dno u tisti domishka pisku Nakolchatij ornament pokrivaye vsyu poverhnyu posudini inodi j dno Poshireni krem yani sokiri nozhi nakonechniki stril i spisiv slancevi tesla sokiri chovniki Z yavlyayutsya bilshi mogilniki 161 pohovannya 83 sho ne mayut zovnishnih oznak Na serednomu etapi vidbuvayetsya rozselennya nosiyiv kulturi na pivnich zahid i shid Pam yatki rozpadayutsya na kilka kulturno lokalnih variantiv nadporizka kiyevo cherkaska donecka volinska shidnopoliska verhnodniprovska lisogubivska subkulturi Piznij period harakterizuyut gostrodonni j ploskodonni gorshiki iz pryamimi abo vidignutimi vinchikami zridka misochki ornament vidbitki grebinki yamki perlini u verhnij chastini posudini vertikalni zachesi na vinochkah deyaki znahidki keramiki svidchat pro kontakti iz Tripilskimi plemenami V inventari vidznacheni krem yani nozhi shkrebki nakonechniki spisiv kam yani tesla Na zaklyuchnomu etapi rozvitku dnipro doneckih plemen yihnya teritoriya znachno skorochuyetsya a pam yatki rozpadayutsya na okremi lokalni tipi HarakteristikaDnipro donecka kultura ye neolitichnoyu kulturoyu mislivsko ribalskih plemen Predstavlena poselennyami j mogilnikami Naselennya Antropologichnij tip lyudej dnipro doneckoyi kulturi vivchenij dosit dokladno Ce bulo visokorosle kremezne shirokolice naselennya tak zvanogo piznokromanjonskogo tipu Gospodarstvo U poselennyah viyavleni zalishki zagliblenih u zemlyu zhitel gospodarski yami slidi vidkritih vognish Dnipro donecki plemena zajmalisya ribalstvom polyuvannyam zbirannyam rozvedennyam svijskih tvarina bik svinya zemlerobstvom Rol skotarstva bula osoblivo znachnoyu na bilsh pivdennih teritoriyah Podniprov ya Pro zachatki zemlerobstva svidchat vidbitki zeren kulturnogo yachmenyu sho buli viyavleni na keramici z poselennya Vita Litovska pid Kiyevom ta v kompleksah na Volini Znajdeno znaryaddya praci iz kremenya j kamenyu sokiri nakonechniki stril i spisiv nozhi shkrebki j inshe Keramika Kultura harakterizuyetsya tak zvanoyu grebincevo nakolchastoyu keramikoyu nazvanoyu tak za osnovnimi tipami ornamentu Gorshiki gostrodonni ploskodonni Ridko zustrichayutsya misochki U glinu z yakoyi yih vigotovlyali chasto domishuvali travu abo pisok Pohovannya Dlya dnipro doneckoyi kulturi harakterni kolektivni mogilniki mariupolskogo tipu Mariupolskij mogilnik buv dovgoyu 28 m ta vuzkoyu yamoyu zavglibshki ponad 1 metr de v ryad i kilkoma yarusami zalyagalo ponad 120 pohovan zasipanih poroshkom chervonoyi vohri Pokijniki buli pokladeni u viprostanomu stani na spini bilya nih znajdeno bagato prikras virizblenih z ikla kabana kistki i kamenyu krem yani nozhi skrebki sokiri tosho U dvoh vipadkah pri pomerlih viyavleno kam yani navershya bulav doskonaloyi roboti z cilindrichnim otvorom dlya derzhaka Tut zustrichayutsya i pershi prikrasi z midi U znajdeni midni virobi kilce pronizki zolota plastinchasta pidviska sokiri nozhi nakonechniki spisiv bulavi keramika v mogilnikah vidsutnya Znachennya Dnipro doneckoyi kulturiNosiyi tradicij Dnipro doneckoyi kulturi vplinuli na formuvannya doneckoyi neolitichnoyi tshineckoyi kulturi dobi bronzi Polissya ta neo eneolitichnih kultur lisostepovogo Livoberezhzhya zokrema azovsko dniprovskoyi Za deyakimi pripushennyami mozhna vvazhati sho Dnipro donecka kulturna spilnist vidigrala providnu rol u skladanni balto slov yanskogo movnogo arealu Na dumku polskogo lingvista T Ler Splavinskogo dnipro donecka kultura vidigrala osnovnu rol u stanovlenni slov yanstva i bula odnim iz najdavnishih komponentiv u etnogenezi slov yan PrimitkiZa A F Debecem T S Konduktorovoyu I J Gohmanom I D Potyehinoyu Zaliznyak L L Arheologiya Ukrayini Kosuha O Vilnij sposib zhittya Dzherela ta literaturaO M Titova Dnipro donecka kulturno istorichna spilnist 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 413 ISBN 966 00 0405 2 Tolochko P P Krizhickij S D Murzin V Yu ta in Davnya istoriya Ukrayini K Libid t 1 240 s Vinokur I S Telegin D Ya Arheologiya Ukrayini Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 480 s Zaliznyak L L Arheologiya Ukrayini Kiyiv Libid 2005 Telegin D Ya Titova E N Poseleniya Dnepro Doneckoj etnokulturnoj obshnosti epohi neolita K 1998 Kosuha O Vilnij sposib zhittya Eskada K 2005 Na pravah rukopisu 192 s