Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дихальна система людини — сукупність органів, що забезпечують зовнішнє дихання людини (газообмін між вдихуваним атмосферним повітрям і кров'ю, яка циркулює малим колом кровообігу).
Газообмін здійснюється в альвеолах легень, і в нормі спрямований на захоплення з вдихуваного повітря кисню та виділення в зовнішнє середовище утвореного в організмі вуглекислого газу.
Доросла людина, перебуваючи в стані спокою, здійснює в середньому 14 дихальних рухів на хвилину, однак частота дихання може бути іншою ( фізіологічне коливання ЧДР :
12 до 24 за хвилину),у новонароджених дітей частота дихання у спокої 40-60 в хвилину. Доросла людина робить 15-17 вдихів-видихів на хвилину, а новонароджена дитина робить 1 вдих в секунду. Вентиляція альвеол здійснюється чергуванням вдиху (інспірація) і видиху (експірація). Під час вдиху в альвеоли надходить атмосферне повітря, а впродовж видиху з альвеол видаляється повітря, насичене вуглекислим газом.
Звичайний спокійний вдих пов'язаний з діяльністю м'язів діафрагми і зовнішніх міжреберних м'язів. При вдиху діафрагма опускається, ребра піднімаються, відстань між ними збільшується. Звичайний спокійний видих відбувається великою мірою без натуги, при цьому активно працюють внутрішні міжреберні м'язи і деякі м'язи живота. Під час видиху діафрагма піднімається, ребра переміщуються донизу, відстань між ними зменшується.
За способом розширення грудної клітки розрізняють два типи дихання:
- грудний тип дихання (розширення грудної клітки проводиться шляхом підняття ребер), частіше спостерігається у жінок;
- черевний тип дихання (розширення грудної клітки проводиться шляхом сплощення діафрагми), насамперед спостерігається у чоловіків.
- змішаний тип дихання
Будова
Дихальні шляхи
Розрізняють верхні та нижні дихальні шляхи. Умовний перехід верхніх дихальних шляхів до нижніх, здійснюється в місці перетину травної і дихальної систем у верхній частині гортані.
Система верхніх дихальних шляхів складається з порожнини носа (лат. cavitas nasi), носоглотки (лат. pars nasalis pharyngis) і ротоглотки (лат. pars oralis pharyngis), а також частково ротової порожнини, бо вона теж може бути використана для дихання. Система нижніх дихальних шляхів складається з гортані (лат. larynx, іноді її відносять до верхніх дихальних шляхів), трахеї (дав.-гр. τραχεῖα (ἀρτηρία)), бронхів (лат. bronchi), легенів.
Вдих і видих здійснюється шляхом зміни розмірів грудної клітки за допомогою дихальних м'язів. Протягом одного вдиху (в спокійному стані) до легень надходить 400-500 мл повітря. Цей об'єм повітря називається дихальним об'ємом (ДО). Така ж кількість повітря надходить з легень в атмосферу протягом спокійного видиху. Найбільш глибокий вдих становить близько 2 000 мл повітря. Після максимального видиху в легенях залишається повітря в кількості близько 1 500 мл, зване залишковим об'ємом легенів. Після спокійного видиху в легенях залишається приблизно 3 000 мл. Цей об'єм повітря називається функціональною залишковою ємністю (ФОЕ) легенів. Дихання — одне з небагатьох завдань організму, яке може підтримуватися свідомо і несвідомо. Види дихання: глибоке і поверхневе, часте і рідкісне, верхнє, середнє (грудне) і нижнє (черевне). Особливі види дихальних рухів спостерігаються під час гикавки і сміху. При частому і поверхневому диханні, збудливість нервових центрів підвищується, а за глибокого — навпаки, знижується.
Дихальні органи
Дихальні шляхи забезпечують зв'язки довкілля з головними органами дихальної системи — легенями. Легені (лат. pulmo, дав.-гр. πνεύμων) розташовані в грудній порожнині в оточенні кісток і м'язів грудної клітки. У легенях здійснюється газообмін між атмосферним повітрям, що досягло легеневих альвеол (паренхіми легень), та кров'ю, яка протікає легеневими капілярами, які забезпечують надходження кисню в організм та видалення з нього газоподібних продуктів життєдіяльності, у тому числі — вуглекислого газу. Завдяки функціональній залишковій ємності (ФЗЄ) легень в альвеолярному повітрі підтримується відносно постійне співвідношення вмісту кисню і вуглекислого газу, бо ФЗЄ в кілька разів більше дихального об'єму (ДО). Тільки 2/3 ДО досягає альвеол, який називається об'ємом альвеолярної вентиляції. Без зовнішнього дихання людський організм зазвичай може прожити до 5-7 хвилин (так звана клінічна смерть), після чого наступають втрата свідомості, незворотні зміни в мозку і його смерть (біологічна смерть).
Функції дихальної системи
Основні функції — дихання, газообмін.
Крім того, дихальна система бере участь у таких важливих діях, як терморегуляція, голосоутворення, нюх, зволоження вдихуваного повітря. Легенева тканина також відіграє важливу роль у таких процесах, як: синтез гормонів, водно-сольовий і ліпідний обмін. В рясно розвиненій судинній системі легень відбувається депонування крові. Дихальна система також забезпечує механічний і імунний захист від негативних впливів зовнішнього середовища.
Газообмін
Газообмін — обмін газів між організмом і довкіллям. З навколишнього середовища в організм безперервно надходить кисень, який споживається всіма клітинами, органами та тканинами; з організму виділяється вуглекислий газ та незначна кількість інших газоподібних продуктів метаболізму. Газообмін необхідний майже для всіх організмів, без нього неможливий нормальний обмін речовин і енергії, отже й саме життя. Кисень, що надходить до тканин, використовується для окислення продуктів, котрі утворюються в підсумку довгого ланцюга хімічних перетворень вуглеводів, жирів і білків. Натомість утворюються CO2, вода, азотисті сполуки та вивільняється енергія, використовувана для підтримки температури тіла і виконання роботи. Кількість CO2, що утворюється в організмі і, зрештою виділяється з нього, залежить не тільки від кількості споживаного O2, але і від того — що переважно окислюється: вуглеводи, жири або білки. Відношення видаленого з організму обсягу CO2 до поглиненого за той же час обсягом O2 називається дихальним коефіцієнтом, який дорівнює приблизно 0,7 у разі окислення жирів, 0,8 під час окислення білків і 1,0 при окисленні вуглеводів (у людини при змішаній їжі дихальний коефіцієнт дорівнює 0,85–0,90). Кількість енергії, що звільняється на 1 л спожитого O2 (калоричний еквівалент кисню), дорівнює 20,9 кДж (5 ккал) при окисленні вуглеводів і 19,7 кДж (4,7 ккал) під час окислення жирів. По споживанню O2 за одиницю часу і по дихальному коефіцієнту можна розрахувати кількість вивільненої енергії в організмі. Газообмін (відповідно і витрата енергії) у холоднокровних тварин зменшується зі зниженням температури тіла. Така ж залежність виявлена і у гомойотермних тварин (теплокровних) при відсутності терморегуляції (в умовах природної або штучної гіпотермії); за підвищення температури тіла (при перегріві, деяких захворюваннях) збільшується газообмін.
За зниження температури навколишнього довкілля, газообмін у теплокровних тварин (особливо дрібних) збільшується внаслідок збільшення теплопродукції. Він зростає також після приймання їжі, особливо багатої білками (так звана специфічно-динамічна дія їжі). Найбільших величин газообмін досягає під час м'язової діяльності. У людини при роботі помірної потужності він збільшується, через 3-6 хв. після її початку досягає певного рівня і потім утримується протягом усього часу роботи на цьому рівні. Під час роботи великої потужності газообмін безперервно зростає; незабаром після досягнення якнайбільшого для даної людини рівня (максимальна аеробна робота) роботу доводиться припиняти, бо потреба організму в O2 перевищує цей рівень. У перший час після закінчення роботи зберігається підвищене споживання O2, використовуваного для покриття кисневого боргу, тобто для окислення продуктів обміну речовин, що утворилися під час роботи. Споживання O2 може збільшуватися з 200-300 мл/хв. у стані спокою до 2000-3000 при роботі, а у добре тренованих спортсменів — до 5000 мл/хв. Відповідно збільшуються виділення CO2 і витрата енергії; одночасно відбуваються зрушення дихального коефіцієнта, пов'язані зі змінами обміну речовин, кислотно-лужної рівноваги і легеневої вентиляції.
Розрахунок загальної добової витрати енергії у людей різних професій і способу життя, заснований на визначеннях газообміну важливий для нормування харчування. Дослідження змін газообміну під час стандартної фізичної роботи, застосовуються у фізіології праці і спорту, в клініці для оцінки функціонального стану систем, що беруть участь в газообміні. Порівняльна сталість газообміну за значних змін парціального тиску O2 в навколишньому середовищі, порушення роботи органів дихання тощо, забезпечується пристосувальними (компенсаторними) реакціями систем, що беруть участь в газообміні і підтримуються нервовою системою. У людини і тварин газообмін прийнято досліджувати в умовах повного спокою, натще, за комфортної температури середовища (18-22 °C). Кількості споживаного у цьому разі O2 і енергії, що звільняється характеризують основний обмін. Для дослідження застосовуються методи, засновані на принципі відкритої або закритої системи. У першому випадку визначають кількість видихуваного повітря і його склад (за допомогою хімічних або фізичних газоаналізаторів), що дозволяє обчислювати кількість споживаного O2 і CO2, які виділяються. У другому випадку, дихання відбувається в закритій системі (герметичній камері або з спірометру, сполученого з дихальними шляхами), в якій поглинається CO2, що виділяється, а кількість спожитого з системи O2 визначають або вимірюванням рівного йому кількості O2, що автоматично надходить у систему, або за зменшенням об'єму системи.
Газообмін у людини відбувається в альвеолах легенів і в тканинах тіла.
Дихальна недостатність
Дихальна недостатність (ДН) — патологічний стан, що характеризується одним з двох типів порушень:
- система зовнішнього дихання не може забезпечити нормальний газовий склад крові,
- нормальний газовий склад крові забезпечується завдяки посиленій роботі системи зовнішнього дихання.
Асфіксія
Асфіксія (від дав.-гр. ἀ- — «без» і σφύξις — пульс, буквально — відсутність пульсу) — задуха, викликана кисневим голодуванням та надлишком вуглекислоти в крові і тканинах, наприклад, у разі здавлювання дихальних шляхів ззовні (удушення), закриття їх просвіту набряком, падінні тиску в штучній атмосфері (або системі забезпечення дихання) та інше. В літературі механічну асфіксію визначають як: «кисневе голодування, розвинуте внаслідок фізичних впливів, що перешкоджають диханню, і яке супроводжується гострим розладом функцій центральної нервової системи і кровообігу...» або як «порушення зовнішнього дихання, викликане механічними причинами, що призводить до утруднення або повного припинення надходження в організм кисню і накопичення в ньому вуглекислоти». Перша допомога у разі асфіксії, полягає у відновленні діяльності зовнішнього дихання: зазвичай використовують примусове вдування повітря в легені хворого. Цей спосіб, названий «рот в рот» і «рот в ніс», використовується повсюдно в якості негайної допомоги до приїзду лікаря.
Див. також
Примітки
- Физиология человека. Пер. с англ. - 3-е изд. - М.: Мир, 2005; Т.1 - 323с., Т.2 - 314с.; Т.3 - 228с. Т.2. (рос.).
- ФІЗІОЛОГІЯ ДИХАННЯ. С.7, лекція, 2019
- (рос.)Дыхательные мышцы / С. С. Михайлов // Большая медицинская энциклопедия / гл. ред. Б. В. Петровский. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1977. — Т. 7 : Дегидразы — Дядьковский. — С. 529. — 150 000 екз.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 17 травня 2020.
Література
Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
- (рос.)Дыхательная система // Малая медицинская энциклопедия (том 10+, с.209).
- (рос.) Дыхательные органы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- (рос.)Самусев Р. П. Атлас анатомии человека / Р. П. Самусев, В. Я. Липченко. — М., 2002. — 704 с.: ил.
- (рос.)Дыхательный коэффициент // Большая Советская энциклопедия (в 30 т.) / А. М. Прохоров (гл. ред.). — 3-е изд. — М. : Сов. энциклопедия, 1972. — С. 564.
Посилання
- (рос.) з Малої медичної енциклопедії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dihalna sistema lyudini sukupnist organiv sho zabezpechuyut zovnishnye dihannya lyudini gazoobmin mizh vdihuvanim atmosfernim povitryam i krov yu yaka cirkulyuye malim kolom krovoobigu Gazoobmin zdijsnyuyetsya v alveolah legen i v normi spryamovanij na zahoplennya z vdihuvanogo povitrya kisnyu ta vidilennya v zovnishnye seredovishe utvorenogo v organizmi vuglekislogo gazu Dorosla lyudina perebuvayuchi v stani spokoyu zdijsnyuye v serednomu 14 dihalnih ruhiv na hvilinu odnak chastota dihannya mozhe buti inshoyu fiziologichne kolivannya ChDR 12 do 24 za hvilinu u novonarodzhenih ditej chastota dihannya u spokoyi 40 60 v hvilinu Dorosla lyudina robit 15 17 vdihiv vidihiv na hvilinu a novonarodzhena ditina robit 1 vdih v sekundu Ventilyaciya alveol zdijsnyuyetsya cherguvannyam vdihu inspiraciya i vidihu ekspiraciya Pid chas vdihu v alveoli nadhodit atmosferne povitrya a vprodovzh vidihu z alveol vidalyayetsya povitrya nasichene vuglekislim gazom Zvichajnij spokijnij vdih pov yazanij z diyalnistyu m yaziv diafragmi i zovnishnih mizhrebernih m yaziv Pri vdihu diafragma opuskayetsya rebra pidnimayutsya vidstan mizh nimi zbilshuyetsya Zvichajnij spokijnij vidih vidbuvayetsya velikoyu miroyu bez natugi pri comu aktivno pracyuyut vnutrishni mizhreberni m yazi i deyaki m yazi zhivota Pid chas vidihu diafragma pidnimayetsya rebra peremishuyutsya donizu vidstan mizh nimi zmenshuyetsya Za sposobom rozshirennya grudnoyi klitki rozriznyayut dva tipi dihannya grudnij tip dihannya rozshirennya grudnoyi klitki provoditsya shlyahom pidnyattya reber chastishe sposterigayetsya u zhinok cherevnij tip dihannya rozshirennya grudnoyi klitki provoditsya shlyahom sploshennya diafragmi nasampered sposterigayetsya u cholovikiv zmishanij tip dihannyaBudovaShema dihalnoyi sistemi lyudini Dihalni shlyahi Rozriznyayut verhni ta nizhni dihalni shlyahi Umovnij perehid verhnih dihalnih shlyahiv do nizhnih zdijsnyuyetsya v misci peretinu travnoyi i dihalnoyi sistem u verhnij chastini gortani Sistema verhnih dihalnih shlyahiv skladayetsya z porozhnini nosa lat cavitas nasi nosoglotki lat pars nasalis pharyngis i rotoglotki lat pars oralis pharyngis a takozh chastkovo rotovoyi porozhnini bo vona tezh mozhe buti vikoristana dlya dihannya Sistema nizhnih dihalnih shlyahiv skladayetsya z gortani lat larynx inodi yiyi vidnosyat do verhnih dihalnih shlyahiv traheyi dav gr traxeῖa ἀrthria bronhiv lat bronchi legeniv Vdih i vidih zdijsnyuyetsya shlyahom zmini rozmiriv grudnoyi klitki za dopomogoyu dihalnih m yaziv Protyagom odnogo vdihu v spokijnomu stani do legen nadhodit 400 500 ml povitrya Cej ob yem povitrya nazivayetsya dihalnim ob yemom DO Taka zh kilkist povitrya nadhodit z legen v atmosferu protyagom spokijnogo vidihu Najbilsh glibokij vdih stanovit blizko 2 000 ml povitrya Pislya maksimalnogo vidihu v legenyah zalishayetsya povitrya v kilkosti blizko 1 500 ml zvane zalishkovim ob yemom legeniv Pislya spokijnogo vidihu v legenyah zalishayetsya priblizno 3 000 ml Cej ob yem povitrya nazivayetsya funkcionalnoyu zalishkovoyu yemnistyu FOE legeniv Dihannya odne z nebagatoh zavdan organizmu yake mozhe pidtrimuvatisya svidomo i nesvidomo Vidi dihannya gliboke i poverhneve chaste i ridkisne verhnye serednye grudne i nizhnye cherevne Osoblivi vidi dihalnih ruhiv sposterigayutsya pid chas gikavki i smihu Pri chastomu i poverhnevomu dihanni zbudlivist nervovih centriv pidvishuyetsya a za glibokogo navpaki znizhuyetsya Dihalni organi Dihalni shlyahi zabezpechuyut zv yazki dovkillya z golovnimi organami dihalnoyi sistemi legenyami Legeni lat pulmo dav gr pneymwn roztashovani v grudnij porozhnini v otochenni kistok i m yaziv grudnoyi klitki U legenyah zdijsnyuyetsya gazoobmin mizh atmosfernim povitryam sho dosyaglo legenevih alveol parenhimi legen ta krov yu yaka protikaye legenevimi kapilyarami yaki zabezpechuyut nadhodzhennya kisnyu v organizm ta vidalennya z nogo gazopodibnih produktiv zhittyediyalnosti u tomu chisli vuglekislogo gazu Zavdyaki funkcionalnij zalishkovij yemnosti FZYe legen v alveolyarnomu povitri pidtrimuyetsya vidnosno postijne spivvidnoshennya vmistu kisnyu i vuglekislogo gazu bo FZYe v kilka raziv bilshe dihalnogo ob yemu DO Tilki 2 3 DO dosyagaye alveol yakij nazivayetsya ob yemom alveolyarnoyi ventilyaciyi Bez zovnishnogo dihannya lyudskij organizm zazvichaj mozhe prozhiti do 5 7 hvilin tak zvana klinichna smert pislya chogo nastupayut vtrata svidomosti nezvorotni zmini v mozku i jogo smert biologichna smert Funkciyi dihalnoyi sistemiOsnovni funkciyi dihannya gazoobmin Krim togo dihalna sistema bere uchast u takih vazhlivih diyah yak termoregulyaciya golosoutvorennya nyuh zvolozhennya vdihuvanogo povitrya Legeneva tkanina takozh vidigraye vazhlivu rol u takih procesah yak sintez gormoniv vodno solovij i lipidnij obmin V ryasno rozvinenij sudinnij sistemi legen vidbuvayetsya deponuvannya krovi Dihalna sistema takozh zabezpechuye mehanichnij i imunnij zahist vid negativnih vpliviv zovnishnogo seredovisha Gazoobmin Gazoobmin obmin gaziv mizh organizmom i dovkillyam Z navkolishnogo seredovisha v organizm bezperervno nadhodit kisen yakij spozhivayetsya vsima klitinami organami ta tkaninami z organizmu vidilyayetsya vuglekislij gaz ta neznachna kilkist inshih gazopodibnih produktiv metabolizmu Gazoobmin neobhidnij majzhe dlya vsih organizmiv bez nogo nemozhlivij normalnij obmin rechovin i energiyi otzhe j same zhittya Kisen sho nadhodit do tkanin vikoristovuyetsya dlya okislennya produktiv kotri utvoryuyutsya v pidsumku dovgogo lancyuga himichnih peretvoren vuglevodiv zhiriv i bilkiv Natomist utvoryuyutsya CO2 voda azotisti spoluki ta vivilnyayetsya energiya vikoristovuvana dlya pidtrimki temperaturi tila i vikonannya roboti Kilkist CO2 sho utvoryuyetsya v organizmi i zreshtoyu vidilyayetsya z nogo zalezhit ne tilki vid kilkosti spozhivanogo O2 ale i vid togo sho perevazhno okislyuyetsya vuglevodi zhiri abo bilki Vidnoshennya vidalenogo z organizmu obsyagu CO2 do poglinenogo za toj zhe chas obsyagom O2 nazivayetsya dihalnim koeficiyentom yakij dorivnyuye priblizno 0 7 u razi okislennya zhiriv 0 8 pid chas okislennya bilkiv i 1 0 pri okislenni vuglevodiv u lyudini pri zmishanij yizhi dihalnij koeficiyent dorivnyuye 0 85 0 90 Kilkist energiyi sho zvilnyayetsya na 1 l spozhitogo O2 kalorichnij ekvivalent kisnyu dorivnyuye 20 9 kDzh 5 kkal pri okislenni vuglevodiv i 19 7 kDzh 4 7 kkal pid chas okislennya zhiriv Po spozhivannyu O2 za odinicyu chasu i po dihalnomu koeficiyentu mozhna rozrahuvati kilkist vivilnenoyi energiyi v organizmi Gazoobmin vidpovidno i vitrata energiyi u holodnokrovnih tvarin zmenshuyetsya zi znizhennyam temperaturi tila Taka zh zalezhnist viyavlena i u gomojotermnih tvarin teplokrovnih pri vidsutnosti termoregulyaciyi v umovah prirodnoyi abo shtuchnoyi gipotermiyi za pidvishennya temperaturi tila pri peregrivi deyakih zahvoryuvannyah zbilshuyetsya gazoobmin Za znizhennya temperaturi navkolishnogo dovkillya gazoobmin u teplokrovnih tvarin osoblivo dribnih zbilshuyetsya vnaslidok zbilshennya teploprodukciyi Vin zrostaye takozh pislya prijmannya yizhi osoblivo bagatoyi bilkami tak zvana specifichno dinamichna diya yizhi Najbilshih velichin gazoobmin dosyagaye pid chas m yazovoyi diyalnosti U lyudini pri roboti pomirnoyi potuzhnosti vin zbilshuyetsya cherez 3 6 hv pislya yiyi pochatku dosyagaye pevnogo rivnya i potim utrimuyetsya protyagom usogo chasu roboti na comu rivni Pid chas roboti velikoyi potuzhnosti gazoobmin bezperervno zrostaye nezabarom pislya dosyagnennya yaknajbilshogo dlya danoyi lyudini rivnya maksimalna aerobna robota robotu dovoditsya pripinyati bo potreba organizmu v O2 perevishuye cej riven U pershij chas pislya zakinchennya roboti zberigayetsya pidvishene spozhivannya O2 vikoristovuvanogo dlya pokrittya kisnevogo borgu tobto dlya okislennya produktiv obminu rechovin sho utvorilisya pid chas roboti Spozhivannya O2 mozhe zbilshuvatisya z 200 300 ml hv u stani spokoyu do 2000 3000 pri roboti a u dobre trenovanih sportsmeniv do 5000 ml hv Vidpovidno zbilshuyutsya vidilennya CO2 i vitrata energiyi odnochasno vidbuvayutsya zrushennya dihalnogo koeficiyenta pov yazani zi zminami obminu rechovin kislotno luzhnoyi rivnovagi i legenevoyi ventilyaciyi Rozrahunok zagalnoyi dobovoyi vitrati energiyi u lyudej riznih profesij i sposobu zhittya zasnovanij na viznachennyah gazoobminu vazhlivij dlya normuvannya harchuvannya Doslidzhennya zmin gazoobminu pid chas standartnoyi fizichnoyi roboti zastosovuyutsya u fiziologiyi praci i sportu v klinici dlya ocinki funkcionalnogo stanu sistem sho berut uchast v gazoobmini Porivnyalna stalist gazoobminu za znachnih zmin parcialnogo tisku O2 v navkolishnomu seredovishi porushennya roboti organiv dihannya tosho zabezpechuyetsya pristosuvalnimi kompensatornimi reakciyami sistem sho berut uchast v gazoobmini i pidtrimuyutsya nervovoyu sistemoyu U lyudini i tvarin gazoobmin prijnyato doslidzhuvati v umovah povnogo spokoyu natshe za komfortnoyi temperaturi seredovisha 18 22 C Kilkosti spozhivanogo u comu razi O2 i energiyi sho zvilnyayetsya harakterizuyut osnovnij obmin Dlya doslidzhennya zastosovuyutsya metodi zasnovani na principi vidkritoyi abo zakritoyi sistemi U pershomu vipadku viznachayut kilkist vidihuvanogo povitrya i jogo sklad za dopomogoyu himichnih abo fizichnih gazoanalizatoriv sho dozvolyaye obchislyuvati kilkist spozhivanogo O2 i CO2 yaki vidilyayutsya U drugomu vipadku dihannya vidbuvayetsya v zakritij sistemi germetichnij kameri abo z spirometru spoluchenogo z dihalnimi shlyahami v yakij poglinayetsya CO2 sho vidilyayetsya a kilkist spozhitogo z sistemi O2 viznachayut abo vimiryuvannyam rivnogo jomu kilkosti O2 sho avtomatichno nadhodit u sistemu abo za zmenshennyam ob yemu sistemi Gazoobmin u lyudini vidbuvayetsya v alveolah legeniv i v tkaninah tila Dihalna nedostatnistDihalna nedostatnist DN patologichnij stan sho harakterizuyetsya odnim z dvoh tipiv porushen sistema zovnishnogo dihannya ne mozhe zabezpechiti normalnij gazovij sklad krovi normalnij gazovij sklad krovi zabezpechuyetsya zavdyaki posilenij roboti sistemi zovnishnogo dihannya Asfiksiya Asfiksiya vid dav gr ἀ bez i sfy3is puls bukvalno vidsutnist pulsu zaduha viklikana kisnevim goloduvannyam ta nadlishkom vuglekisloti v krovi i tkaninah napriklad u razi zdavlyuvannya dihalnih shlyahiv zzovni udushennya zakrittya yih prosvitu nabryakom padinni tisku v shtuchnij atmosferi abo sistemi zabezpechennya dihannya ta inshe V literaturi mehanichnu asfiksiyu viznachayut yak kisneve goloduvannya rozvinute vnaslidok fizichnih vpliviv sho pereshkodzhayut dihannyu i yake suprovodzhuyetsya gostrim rozladom funkcij centralnoyi nervovoyi sistemi i krovoobigu abo yak porushennya zovnishnogo dihannya viklikane mehanichnimi prichinami sho prizvodit do utrudnennya abo povnogo pripinennya nadhodzhennya v organizm kisnyu i nakopichennya v nomu vuglekisloti Persha dopomoga u razi asfiksiyi polyagaye u vidnovlenni diyalnosti zovnishnogo dihannya zazvichaj vikoristovuyut primusove vduvannya povitrya v legeni hvorogo Cej sposib nazvanij rot v rot i rot v nis vikoristovuyetsya povsyudno v yakosti negajnoyi dopomogi do priyizdu likarya Div takozhFiziologiya dihannya Kisneve dihannya Dihalna sistema DihannyaPrimitkiFiziologiya cheloveka Per s angl 3 e izd M Mir 2005 T 1 323s T 2 314s T 3 228s T 2 ISBN 5 03 003576 1 ros FIZIOLOGIYa DIHANNYa S 7 lekciya 2019 ros Dyhatelnye myshcy S S Mihajlov Bolshaya medicinskaya enciklopediya gl red B V Petrovskij 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1977 T 7 Degidrazy Dyadkovskij S 529 150 000 ekz Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 17 travnya 2020 LiteraturaLyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s ros Dyhatelnaya sistema Malaya medicinskaya enciklopediya tom 10 s 209 ros Dyhatelnye organy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros Samusev R P Atlas anatomii cheloveka R P Samusev V Ya Lipchenko M 2002 704 s il ros Dyhatelnyj koefficient Bolshaya Sovetskaya enciklopediya v 30 t A M Prohorov gl red 3 e izd M Sov enciklopediya 1972 S 564 Posilannya ros z Maloyi medichnoyi enciklopediyi Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim