Ди́бще (пол. Dubszcze [Дубще], Dubrszcze, а в народі досі вживається також Дібще) — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. До адміністративної реформи 2020 р. було центром Дибщенської сільради Козівського району.
село Дибще | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Козівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040230140084881 |
Облікова картка | Дибще |
Основні дані | |
Засноване | 1447 |
Населення | 776 |
Територія | 1.920 км² |
Густота населення | 435.42 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47643 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°26′21″ пн. ш. 25°05′01″ сх. д. / 49.43917° пн. ш. 25.08361° сх. д.Координати: 49°26′21″ пн. ш. 25°05′01″ сх. д. / 49.43917° пн. ш. 25.08361° сх. д. |
Відстань до обласного центру | 43 км |
Відстань до районного центру | 5 км |
Відстань до залізничної станції | 6 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Дибще | |
Дибще | |
Мапа | |
Дибще у Вікісховищі |
Через Дибще пролягає автошлях Стрий– Тернопіль–Знам'янка М-12 (E 50). Географічні координати: 49° 26’ пн. ш. 25° 05’ сх. д. Територія – 1,92 кв. км.
Дворів – 266. Населення — 776 осіб (2014).
Історія
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Перша писемна згадка — 1447. В різних джерелах назва звучить як Дібще, Дубще, Дубище. Походить, правдоподібно, від великих дібров, рештки котрих можна було бачити в перших десятках років 20 століття.
Наприкінці XV ст. селом певний час володів Андрій Романовський (Andrzej z Romanowa), але втратив його разом із іншими маєтками. Село перейшло спершу до Дерслава з Угнева, а невдовзі до Сенявських.
Біля шляху, посеред села з давніх-давен стояла мурована капличка із статуєю Матері Божої. Вважають, що капличку побудував один із нащадків роду Пуківських.
Під Габсбургами (1772-1918).
Через село проліг "цісарський гостинець" у напрямку Тарнополя.
Згідно "Географічного словника Королівства Польського" станом на 1880-ті роки в селі проживало 942 мешканці (469 чоловіків та 473 жінки). Було власністю графів Потоцьких.
Просвіта.
У 1907 р. в Дибще засновано читальню “Просвіти” (голова Теодор Поперечний).
Будівництво читальні фінансували у 1927 р. колишні емігранти із с. Дібще. У селі активістами “Просвіти” проявили себе Лука і Федір Смачили, Іван та Михайло Михайлечки. Останній часто робив дописи до часопису “Сільський господар” з досвіду ведення господарства. Головою читальні люди обрали Василя Смачила, і він сповна служив громаді на просвітній ниві.
При читальні був мішаний хор, аматорський і самоосвітній гуртки. На повітовому конкурсі сільських хорів у 1937 р. в Бережанах хор Дібща під дириґуванням Ілька Сироти здобув перше місце.
Діяло товариство “Січ” (очільники Павло Нендза та Семен Сирота).
Шкільництво.
Протягом 1870-х рр. в селі збудували двокласну народну школу з українською мовою навчання, яка згоріла під час Першої світової війни. Від того часу школа містилась у найманих сільських хатах. Уже після війни споруджений новий будинок школи.
Діяли товариства «Рідна школа», «Сокіл».
Кооперативний рух.
Селяни дружно виступили проти продажу в селі алкогольних напоїв.Тож економічного краху зазнав у с. Дібще єврей Файбуш після того, як селяни заснували кооперацію “Вигода” та почали сповідувати гасло “Свій до свого по своє”. Також працювала ощадно-позичкова каса.
Українська Військова Організація (УВО).
У с. Дібще до створеного осередку УВО ввійшли Лука Смачило, закатований більшовиками у тернопільській тюрмі 1940 р., та Федір Смачило – як колишній польський вояк займався молодіжним вишколом, також закатований більшовиками 1940 р.
Найбільш відомих патріотів та підпільників поляки відпроваджували до Берези Картузької. Із села крізь пекло цього табору пройшли Ілько Сирота, Володимир Михайлечко, Лев Рега, Василь Горуц, Михайло Простяк, Леонід Смачило, Михайло Пітка.
"Перші совіти".
Після приходу радянської влади в село, були вивезені у Сибір С. Барилко, К. Бенишин, С. Вороновський, М. Горняк, Г. і Д. Домбики, Є. Завадко, В. Я. Кадобний, М. Михайлечко, М. Рега, Д., І. і М. Смачили, П. Щудлак. 1940 р. енкаведисти оточили читальню й арештували 40 юнаків; розстріляли Ганну Липку. 12 травня 1941 р. вивезли у Казахстан сім’ю члена повітового проводу ОУН Лева Реги (“Борис Левкович”) та інших.
Німецько-радянська війна та збройне підпілля.
17 односельців вивезли до Німеччини на примусові роботи.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії: Іван Ількович (1910 р. н.) та Іван Петрович (1920 р. н.) Барилки, Володимир Бенишин (1921–1945), Іван Борик (1908 р. н.), Микола (1901– 1945) і Петро (1919 р. н.) Горпиняки, Василь Горуц (1912– 1945), Василь (1925–1944) і Павло (1919 р. н.) Гуриші, Іван Загнійний (1918–1940), Володимир Іванюк (1924–1945), Микола (1913–1945) і Михайло (1922–1945) Кордіяки, Михайло Котовський (1919 р. н.), Михайло (1910–1944) та Олексій (1919 р. н.) Смачили, Микола Тибінь (1914 р. н.), Іван Шкільний (1911 р. н.). Радянська влада репресувала, згодом реабілітувала 29 осіб.
Після війни розпочалася нова хвиля репресій. У Сибір із села вивезли сім’ї І. Кадобного, І. Козака, Д. і О. Смачилів, Ю. Шкіни, І. Щудлака.
В УПА воювали 27 жителів Дибща.
За участь у визвольній боротьбі ОУН і УПА (1944– 1953 рр.) було ув’язнено 15 жителів села.
Повоєнне життя в країні соціалізму.
В березні 1949 р. в селі заснували колгосп (пізніше об'єднаний із колгоспом в сусідній Козівці, де й розмістилась центральна садиба), за його допомогою у Дибщу побудовано приміщення школи; організували хор “Червона калина” (дириґент Зиновій Гнатейко). У 1986 р. при бібліотеці діяв ляльковий театр (керівник М. Кушпінська), літературно-драматичний гурток, недільна школа.
В восьмирічній школі навчалось 206 учнів, працювали 14 учителів. Діяв клуб, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, 2 магазини, кравецька і шевська майстерні. За 1962—1972 рр. у селі побудовано 47 житлових будинків.
Незалежна Україна
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Населення
Населення села за роками:
Рік | Число осіб | Українців греко-католиків | Поляків та римо-католиків | Євреїв |
---|---|---|---|---|
1869 | 942 | 747 | 187 | 8 |
1900 | ▲ 1115 | ▲ 925 | ▼ 177 | ▲ 13 |
1939 | ▲ 1390 | ▲ 1240 | ▼ 145 | ▼ 5 |
1972 | ▼ 1013 | |||
2003 | ▼ 839 | |||
2014 | ▼ 776 |
Мова
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,16 | |
молдовська | 0,12 | |
німецька | 0,72 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки
Є церква святої Параскеви П'ятниці, 1873, за ін. даними - 1878 [ 2 жовтня 2019 у Wayback Machine.].
Встановлено пам'ятні хрест на честь скасування панщини, насипані могили УСС та Борцям за волю України.
На цвинтарі є могили Українських Січових Стрільців та вояків УГА (1918–1919 рр.). Згодом всі ті могили об’єднали в одну велику братську могилу.
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, автозаправка, два торговельних заклади.
Відомі люди
Народилися
- Йосип Левицький [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] (1839–1905) – правник, громадський діяч, суддя Найвищого держ. трибуналу Австрії (Відень);
- Зеновій Абарагамовський (1913–1966) - лікар, громадський діяч у діаспорі;
- Лев Реґа (1914–2003) – громадський діяч;
- Ілько Сирота - відомий диригент;
- І. Мельник – різьбяр;
- Іван Барилко (1962 р.н.), Василь Горпиняк (1967 р.н.), Степан Загнійний (1959 р.н.), Ігор Рега (1959 р.н.) – учасники війни в Афґаністані;
- Михайло Смачило (1951 р.н.) – економіст, фінансист, меценат;
- Степан Смачило (1941 р.н.) – педагог, музикант, композитор, заслужений працівник культури України;
- Віра Соловйова (до шлюбу Мартисяк; 1960 р.н.) – поліграфістка, видавчиня, господарниця;
- Микола Тибінь (1916–1985) – громадський діяч;
- Парасковія Флекей (до шлюбу Шкільна; 1958 р.н.) – медикиня, науковиця, винахідниця;
- Михайло Щудлак (1916–2002) – учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч.
Примітки
- . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
- . docplayer.net. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- (PDF). Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР. 1973. с. 362—363. Архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 14 червня 2022.
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
Література
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. - Т. 2. - С. 451-452: Дибще (О. Барилка, М. Федечко).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Di bshe pol Dubszcze Dubshe Dubrszcze a v narodi dosi vzhivayetsya takozh Dibshe selo v Ukrayini u Kozivskij selishnij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na zahodi rajonu Do administrativnoyi reformi 2020 r bulo centrom Dibshenskoyi silradi Kozivskogo rajonu selo Dibshe Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Kozivska selishna gromada Kod KATOTTG UA61040230140084881 Oblikova kartka Dibshe Osnovni dani Zasnovane 1447 Naselennya 776 Teritoriya 1 920 km Gustota naselennya 435 42 osib km Poshtovij indeks 47643 Telefonnij kod 380 3547 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 26 21 pn sh 25 05 01 sh d 49 43917 pn sh 25 08361 sh d 49 43917 25 08361 Koordinati 49 26 21 pn sh 25 05 01 sh d 49 43917 pn sh 25 08361 sh d 49 43917 25 08361 Vidstan do oblasnogo centru 43 km Vidstan do rajonnogo centru 5 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 6 km Misceva vlada Adresa radi 47601 Ternopilska obl Ternopilskij r n smt Kozova vul Grushevskogo bud 38 Karta Dibshe Dibshe Mapa Dibshe u Vikishovishi Cherez Dibshe prolyagaye avtoshlyah Strij Ternopil Znam yanka M 12 E 50 Geografichni koordinati 49 26 pn sh 25 05 sh d Teritoriya 1 92 kv km Dvoriv 266 Naselennya 776 osib 2014 IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Persha pisemna zgadka 1447 V riznih dzherelah nazva zvuchit yak Dibshe Dubshe Dubishe Pohodit pravdopodibno vid velikih dibrov reshtki kotrih mozhna bulo bachiti v pershih desyatkah rokiv 20 stolittya Naprikinci XV st selom pevnij chas volodiv Andrij Romanovskij Andrzej z Romanowa ale vtrativ jogo razom iz inshimi mayetkami Selo perejshlo spershu do Derslava z Ugneva a nevdovzi do Senyavskih Bilya shlyahu posered sela z davnih daven stoyala murovana kaplichka iz statuyeyu Materi Bozhoyi Vvazhayut sho kaplichku pobuduvav odin iz nashadkiv rodu Pukivskih Pid Gabsburgami 1772 1918 Cherez selo prolig cisarskij gostinec u napryamku Tarnopolya Zgidno Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo stanom na 1880 ti roki v seli prozhivalo 942 meshkanci 469 cholovikiv ta 473 zhinki Bulo vlasnistyu grafiv Potockih Prosvita U 1907 r v Dibshe zasnovano chitalnyu Prosviti golova Teodor Poperechnij Budivnictvo chitalni finansuvali u 1927 r kolishni emigranti iz s Dibshe U seli aktivistami Prosviti proyavili sebe Luka i Fedir Smachili Ivan ta Mihajlo Mihajlechki Ostannij chasto robiv dopisi do chasopisu Silskij gospodar z dosvidu vedennya gospodarstva Golovoyu chitalni lyudi obrali Vasilya Smachila i vin spovna sluzhiv gromadi na prosvitnij nivi Pri chitalni buv mishanij hor amatorskij i samoosvitnij gurtki Na povitovomu konkursi silskih horiv u 1937 r v Berezhanah hor Dibsha pid diriguvannyam Ilka Siroti zdobuv pershe misce Diyalo tovaristvo Sich ochilniki Pavlo Nendza ta Semen Sirota Shkilnictvo Protyagom 1870 h rr v seli zbuduvali dvoklasnu narodnu shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya yaka zgorila pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Vid togo chasu shkola mistilas u najmanih silskih hatah Uzhe pislya vijni sporudzhenij novij budinok shkoli Diyali tovaristva Ridna shkola Sokil Kooperativnij ruh Selyani druzhno vistupili proti prodazhu v seli alkogolnih napoyiv Tozh ekonomichnogo krahu zaznav u s Dibshe yevrej Fajbush pislya togo yak selyani zasnuvali kooperaciyu Vigoda ta pochali spoviduvati gaslo Svij do svogo po svoye Takozh pracyuvala oshadno pozichkova kasa Ukrayinska Vijskova Organizaciya UVO U s Dibshe do stvorenogo oseredku UVO vvijshli Luka Smachilo zakatovanij bilshovikami u ternopilskij tyurmi 1940 r ta Fedir Smachilo yak kolishnij polskij voyak zajmavsya molodizhnim vishkolom takozh zakatovanij bilshovikami 1940 r Najbilsh vidomih patriotiv ta pidpilnikiv polyaki vidprovadzhuvali do Berezi Kartuzkoyi Iz sela kriz peklo cogo taboru projshli Ilko Sirota Volodimir Mihajlechko Lev Rega Vasil Goruc Mihajlo Prostyak Leonid Smachilo Mihajlo Pitka Pershi soviti Pislya prihodu radyanskoyi vladi v selo buli vivezeni u Sibir S Barilko K Benishin S Voronovskij M Gornyak G i D Dombiki Ye Zavadko V Ya Kadobnij M Mihajlechko M Rega D I i M Smachili P Shudlak 1940 r enkavedisti otochili chitalnyu j areshtuvali 40 yunakiv rozstrilyali Gannu Lipku 12 travnya 1941 r vivezli u Kazahstan sim yu chlena povitovogo provodu OUN Leva Regi Boris Levkovich ta inshih Nimecko radyanska vijna ta zbrojne pidpillya 17 odnoselciv vivezli do Nimechchini na primusovi roboti Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti u Chervonij armiyi Ivan Ilkovich 1910 r n ta Ivan Petrovich 1920 r n Barilki Volodimir Benishin 1921 1945 Ivan Borik 1908 r n Mikola 1901 1945 i Petro 1919 r n Gorpinyaki Vasil Goruc 1912 1945 Vasil 1925 1944 i Pavlo 1919 r n Gurishi Ivan Zagnijnij 1918 1940 Volodimir Ivanyuk 1924 1945 Mikola 1913 1945 i Mihajlo 1922 1945 Kordiyaki Mihajlo Kotovskij 1919 r n Mihajlo 1910 1944 ta Oleksij 1919 r n Smachili Mikola Tibin 1914 r n Ivan Shkilnij 1911 r n Radyanska vlada represuvala zgodom reabilituvala 29 osib Pislya vijni rozpochalasya nova hvilya represij U Sibir iz sela vivezli sim yi I Kadobnogo I Kozaka D i O Smachiliv Yu Shkini I Shudlaka V UPA voyuvali 27 zhiteliv Dibsha Za uchast u vizvolnij borotbi OUN i UPA 1944 1953 rr bulo uv yazneno 15 zhiteliv sela Povoyenne zhittya v krayini socializmu V berezni 1949 r v seli zasnuvali kolgosp piznishe ob yednanij iz kolgospom v susidnij Kozivci de j rozmistilas centralna sadiba za jogo dopomogoyu u Dibshu pobudovano primishennya shkoli organizuvali hor Chervona kalina dirigent Zinovij Gnatejko U 1986 r pri biblioteci diyav lyalkovij teatr kerivnik M Kushpinska literaturno dramatichnij gurtok nedilna shkola V vosmirichnij shkoli navchalos 206 uchniv pracyuvali 14 uchiteliv Diyav klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt 2 magazini kravecka i shevska majsterni Za 1962 1972 rr u seli pobudovano 47 zhitlovih budinkiv Nezalezhna Ukrayina 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Kozivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kozivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu NaselennyaNaselennya sela za rokami Rik Chislo osib Ukrayinciv greko katolikiv Polyakiv ta rimo katolikiv Yevreyiv 1869 942 747 187 8 1900 1115 925 177 13 1939 1390 1240 145 5 1972 1013 2003 839 2014 776 Mova Za danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 99 16 moldovska 0 12 nimecka 0 72 Misceva govirka nalezhit do naddnistryanskogo govoru pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi Pam yatkiCerkva svyatoyi Muchenici Paraskevi P yatnici v s Dibshe 1873 Ye cerkva svyatoyi Paraskevi P yatnici 1873 za in danimi 1878 2 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Vstanovleno pam yatni hrest na chest skasuvannya panshini nasipani mogili USS ta Borcyam za volyu Ukrayini Na cvintari ye mogili Ukrayinskih Sichovih Strilciv ta voyakiv UGA 1918 1919 rr Zgodom vsi ti mogili ob yednali v odnu veliku bratsku mogilu Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I II stupenya klub biblioteka FAP doshkilnij zaklad avtozapravka dva torgovelnih zakladi Vidomi lyudiNarodilisya Josip Levickij 27 listopada 2020 u Wayback Machine 1839 1905 pravnik gromadskij diyach suddya Najvishogo derzh tribunalu Avstriyi Viden Zenovij Abaragamovskij 1913 1966 likar gromadskij diyach u diaspori Lev Rega 1914 2003 gromadskij diyach Ilko Sirota vidomij dirigent I Melnik rizbyar Ivan Barilko 1962 r n Vasil Gorpinyak 1967 r n Stepan Zagnijnij 1959 r n Igor Rega 1959 r n uchasniki vijni v Afganistani Mihajlo Smachilo 1951 r n ekonomist finansist mecenat Stepan Smachilo 1941 r n pedagog muzikant kompozitor zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Vira Solovjova do shlyubu Martisyak 1960 r n poligrafistka vidavchinya gospodarnicya Mikola Tibin 1916 1985 gromadskij diyach Paraskoviya Flekej do shlyubu Shkilna 1958 r n medikinya naukovicya vinahidnicya Mihajlo Shudlak 1916 2002 uchasnik nacionalno vizvolnih zmagan gromadskij diyach Primitki dir icm edu pl Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 27 zhovtnya 2019 docplayer net Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2019 Procitovano 26 zhovtnya 2019 PDF Kiyiv Golov red URE AN URSR 1973 s 362 363 Arhiv originalu PDF za 26 sichnya 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2019 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Volodimir Bemko Statistika naselennya Statistika gromad povitu Berezhani Berezhanska zemlya Istoriko memuarnij zbirnik S 49 56 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 14 chervnya 2022 esu com ua Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2019 LiteraturaPortal Ternopilshina Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 S 451 452 Dibshe O Barilka M Fedechko