Джурів

Джу́рів — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

село Джурів
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Коломийський район
Громада	Снятинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA26080230070017092
Основні дані
Засноване	1394
Населення	▼ 1699 (1 січня 2017)
Площа	22,338 км²
Густота населення	91,16 осіб/км²
Поштовий індекс	78354
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°23′48″ пн. ш. 25°18′39″ сх. д. / 48.39667° пн. ш. 25.31083° сх. д. / 48.39667; 25.31083Координати: 48°23′48″ пн. ш. 25°18′39″ сх. д. / 48.39667° пн. ш. 25.31083° сх. д. / 48.39667; 25.31083
Середня висота над рівнем моря	252 м
Водойми	Рибниця
Відстань до обласного центру	97 км
Відстань до районного центру	30 км
Найближча залізнична станція	заболотів
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н. с. Джурів вул. Шевченка
Вебсторінка	https://selodzhuriv.at.ua
Сільський голова	Николюк Степан Тарасович
Карта
Джурів
Джурів
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.

Географія

Джурів розташований у дуже вигідному місці. Крізь село пролягають три центральні дороги. Одна з них веде на Заболотів, звідтіля на Коломию й далі, інша — на Снятин, Чернівці, третя — на Рожнів, Косів, у Карпати.

Історія

Хоча офіційно датою заснування села вважається 1394 рік, археологічні знахідки засвідчують, що саме тут, на берегах швидкоплинних річок Черемоша й Рибниці, поселення існували значно раніше. Поки що не досить вивчені сільські урочища та . На давніх та сучасних мапах, виданих у Польщі, урочище Чорновище називається ще й . Очевидно, від тюркського слова «кара», що означає чорний, а «тура» — башта фортеці. Тут у ХІІ-ХІІІ віках знаходився житлово-оборонний комплекс. Цілком ймовірно, що це поселення спалили під час численних набігів монголо-татар.

Згадується 28 квітня 1461 року в книгах галицького суду.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Заболотівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Джурів і Новоселиця.

Церква

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього 1828 р. належить ПЦУ. Настоятель митрофорний протоієрей Ярослав Петрук.

Вузькоколійка

В 1892-93 роках була побудована промислова вузькоколійна залізниця від Видинова через Рудники до Джурова на вугільну шахту. Вугілля вивозилося вагонетками на гужовій тязі. Довжина лінії становила 15,3 км. Колія шириною 600 мм. В 1913 дорога повністю перебудована. Добудовано дві гілки: довжиною 1,9 км до шахти Сигізмунда і довжиною 3,2 км до шахти в Новоселиці. В Джурові був міст довжиною 248 м через річку Рибниця. Дорога експлуатувалась на гужовій тязі. Шахти та вузкоколійку закрито в 1928.

Ґміна

У 1934—1939 рр. село було центром ґміни Джурув.

Економіка

Після закриття шахт промислового видобування вугілля до 1957 року, вугілля видобували приватно. Зараз збереглися дві похильні, які становлять інтерес для спелеотуристів.

Станом на 1 січня 2010 року на території села працювало 30 підприємців, стільки ж — малих підприємств. Успішно розвивають свій бізнес приватні фірми — «Роса», «Нектар», завод «Ватра», цегельний завод, МП «Вектор-49».

У Джурові є майстерні з ремонту одягу та взуття, годинників, два стоматологічні кабінети, сільський комунгосп має ритуальний автомобіль, який обслуговує не лише поховальні ритуали у Джурові, а й у сусідніх селах району. А до послуг місцевої пральні вдаються не тільки жителі Снятинського району, а й сусіднього — Косівського.

Спорт

У 2000 році в селі започаткувалась Снятинська ДЮСШ ФСТ «Колос». Відкрито відділення вільної боротьби, діє Борцівський спортивний клуб «Ластівка».

Київське «Динамо» у Джурові

Теплого вересневого дня 1969 року у селі Джурів відбувся товариський матч місцевої футбольної команди «Колос» із триразвим чемпіоном СРСР (1966-1968рр) київський «Динамо». У складі "Динамо" тоді виступали, Олександр Дамін, Володимир Веремєєв, Юрій Ванкевич, Володимир Трошкін.

Відомі люди

• Липова Парасковія Прокопівна — художник декоративно-прикладного мистецтва, член Національної спілки художників України (1989).

Примітки

1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.280, № 3050 (лат.)
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
4. . Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.

Джерела

• Сайт про село Джурів [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Українська газета «Час» [ 28 березня 2021 у Wayback Machine.]
• Борцівський спортивний клуб «Ластівка» [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.]