Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джурадж (Георгій) Бранкович (серб. Ђурађ Бранковић; *1377 — †24 грудня 1456) — деспот Сербії у 1427—1456 роках.
| Джурадж Бранкович | |
|---|---|
 | |
| Деспот Сербії | |
| Правління | 1427—1456 |
| Попередник | Стефан Лазаревич |
| Наступник | Лазар Бранкович |
| Біографічні дані | |
| Релігія | Сербська православна церква |
| Народження | 1377 Приштина |
| Смерть | 24 грудня 1456 Смедерево |
| Дружина | невідома дружина Ірина Кантакузина |
| Діти | Тодор, Гргур, Стефан, Лазар, Мара, Катерина |
| Династія | Бранковичі |
| Батько | Вук Бранкович |
| Мати | Мара Лазаревич |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Боротьба зі Стефаном Лазаревичем
Походив зі знатного сербського роду Бранковичів. Син Вука Бранковича, сербського князя, онук Бранко Младеновича, володаря Охриду. Його мати була донька сербського князя Лазара Хребеляновича.
1396 року Джурадж успадкував землі в Косово, після того як османами батька було позбавлено влади. Джурадж став вірним васалом султана Баязіда I. Він дозволив розмістити в своїх містах турецькі залоги і разом з іншими сербськими володарями брав участь у Ангорській битві в 1402 році, в якому султан зазнав нищівної поразки від азійського війська Тамерлана. На зворотному шляху Джурадж Бранкович пройшов через Константинополь. З невідомої причини його тут було запроторено до в'язниці. Навпаки, візантійський імператор Мануїл II надав його суперникові — Стефану Лазаревичу (стрийку Джураджа) — підтримку.
Звільнившись з полону, Джурадж попрямував до Сербії суходолом, в той час як Стефан відплив на острів Лесбос за нареченою з впливової генуезької родини Гаттілузіо і сестрою візантійської імператориці — Оленою Гаттілузіо. Повернувшись до Сербії раніше Стефана Лазаревича, Джурадж за підтримки османів зібрав військо і рушив до Рагузи, щоб перехопити там Стефана. Втім останній висадився в Барі, отримав від родича Джураджа II Балшича, князя Зети, військо, з яким Джурадж Бранкович рушив проти ворогів, але зазнав поразки у битві під Грачаніцею.
Джурадж Бранкович був змушений підкоритися Стефану Лазаревичу і визнав себе його васалом. Під час османського міжправління, Джурадж разом з братом Лазаром спільно зі Стефаном Лазаровичом підтримував османського претендента Мусу Челебі проти Сулеймана. У 1410 році в битві поблизу Константинополя, Муса і його союзники зазнали поразки. Стефан Лазаревич сховався в Константинополі, Джурадж Бранкович залишився у Сулеймана, а Вук Лазаревич і Лазар Бранкович були відпущені до Сербії. По дорозі вони потрапили в руки прихильників Муси і були вбиті.
Джураджа Бранкович і Стефан Лазаревич залишилися єдиними представниками своїх династій. Це зблизило їх, 1413 року було укладено мирний договір. Надалі вони разом боролися проти Муси на боці третього сина Баязида — Мехмеда I. У 1413 році звитяжив у битві при Вітоші (неподалік Софії), де претендент Муса зазнав поразки.
Джурадж, з огляду на те, що Стефан Лазаревич не мав синів, оголошується спадкоємцем останнього. При цьому Джурадж отримав від Лазаревича землі з центром у Вучітрині. Володіння Стефана і Джураджа фактично виявилися об'єднані, але на в спадкових землях Бранковичів сильніше відчувалося турецький вплив. Незабаром після цього — 1414 року — Джурадж оженився на родичці колишнього імператора Іоанна VI Кантакузина і теж отримав право на титул деспота.
У 1420-х роках Джураджу разом зі стрийком вдалося приєднати більшу частину земель роду Балшичів в князівстві Зета. Тим самим сербська держава практично повернулося в межі держави Неманичів часів Стефана Дечанського.
Перше панування
19 липня 1427 раптово помер Стефан Лазаревич, й Джурадж Бранкович успадкував всі його володіння. У 1428 році він був змушений знову визнати себе васалом султана Мурада II. Втім османські війська захопили Ниш, Крушеваць й взяли в облогу Ново-Брдо. Разом з тим турки захопили фортецю Голубац. Втім за допомогою угорських загонів новий сербський деспот завдав поразки у битві при Раваніци.
Водночас Сигізмунд I, король Угорщини, намагався повернути свої міста, передані колись Стефану Лазаревичу, але був витіснений за Дунай турецькими військами. Проте, Джурадж був змушений перенести свою резиденцію з Белграду до Смедерево. При цьому визнавався угорцями баном Мачви. Втім, внаслідок цих військових дій південна і східна частини держави Бранковича були спустошені.
Надалі Джураджу в пошуках стабільності довелося маневрувати між угорцями і османами. Одну доньку він видав заміж за німецького аристократа Ульріха II Целлє, а іншу — до гарему султана Мурада II. Незважаючи на це, в 1437 році Сигізмунд зажадав повернути місто Браничево, а султан Мурад II здійснив кілька руйнівних походів на Сербську деспотовину, яку перетворено на санджак.
Повалення
1439 року Джурадж Бранокович був змушений тікати до Угорщини, де отримав значні маєтності. Деякий час подорожував королівством, побувавши в Загребі, потім перебрався до Рагузи, відвідав Будву і Бар в князівстві Зета. Бар на деякий час стає столицею тої частини Сербською деспотовини, що залишалася під владою Джураджа. Втім вже 1441 році залишив Бар. Того ж року в полон потрапили сини Джураджа — Стефан і Гргур.
Втрутився у боротьбу за угорський трон, викликану смертю короля Альбрехта. Джурадж брав у ній участь, висунувши як претендента сина Лазаря. Втім угорський трон в результаті дістався польському королю Владиславу з династії Ягеллонів.
Новий угорський король захопився ідеєю хрестового походу проти турків. Джурадж надав йому фінансову допомогу. Восени 1443 року християнське військо вступила в Сербію і завдала поразок турецьким загонам у битвах при Ніші та Златіці, але через морози повернулася назад. Мурад II, що мав проблеми в інших областях, погодився укласти мир, який було укладено 1444 року в Сегеді. Однією з умов було повернення деспотові Джураджа його володінь.
Друге панування
22 червня 1441 року Джурадж Бранкович увійшов до Смедерево. Підготовка до хрестового походу продовжилася без його участі, який закінчився поразкою в битві під Варною 10 листопада 1444 року. Це суттєво послабило становище Сербського деспота.
Втім султан Мурад II деякий час не виступав проти Сербії. В 1446 року Джурадж Бранкович одружив молодшого сина Лазаря з візантійською принцесою і зробив його своїм співправителем (два старших сина були засліплені Мурадом II і не могли претендувати на владу).
У 1448 році угорський магнат і воєначальник Янош Гуньяді рушив проти османів, в результаті чого Джурадж опинився в скрутному становищі. У той час як ворогуючі армії пересувалися територією деспотовини, вибираючи місце битви, Бранкович намагався зберегти нейтралітет. Втім після поразки угорського війська на Косовому полі, Джурадж захопив Гуняді і зажадав компенсацію за завдані сербській землі збитки. Щоб отримати свободу, Янош Гуньяді був змушений залишити заручником свого сина Ласло.
Того ж року намагався відвоювати князівство Зету, але зміг здолати рід Црноєвичів. Після цього похід Джураджа на підкорення східної Боснії також був марним, війська деспота зазнали поразки при Сребрениці.
Після сходження на трон султана Мехмеда II в 1451 році поновилася агресивна політика османів на Балканах. Султан прагнув до того, щоб якомога більше васальних держав перетворити в санджаки. Після захоплення Константинополя 29 травня 1453 року, в якому брав участь і сербський загін, Мехмед II звернув свою увагу на Балкани. Дізнавшись про падіння Константинополя, Джурадж переправив все рухоме майно в свої угорські володіння. У 1454 році турки захопили низку міст в південній частині Сербського деспотату, в результаті чого Зета виявилася відрізана від решти держави.
У 1456 році під час походу, який очолив особисто Мехмед II, було захоплено столицю Джураджа Бранковича — Смедерево, але Белград витримав облогу. Облога переросла у велику битву, в якій Янош Гуньяді очолив спонтанне контрнаступ, в результаті якого було захоплено османський табір. Поранений султан був змушений зняти облогу і відступити.
Після відступу османів деспот Джурадж зміг повернутися до своєї держави, але незабаром після цього помер. Владу успадкував його син.
Родина
1. Дружина — ім'я невідоме. Дітей не було.
2. Дружина — Ірина, донька Деметрія Кантакузина
Діти:
Джерела
- Fine, John Van Antwerp Jr. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press. .
- Спремић, Момчило (1994). Деспот Ђурађ Бранковић и његово доба. Београд: Српска књижевна задруга.
- Ћирковић, Сима (2004). Срби међу европским народима. Београд: Equilibrium.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джурадж Бранкович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhuradzh Georgij Brankovich serb Ђuraђ Brankoviћ 1377 24 grudnya 1456 despot Serbiyi u 1427 1456 rokah Dzhuradzh BrankovichDespot SerbiyiPravlinnya 1427 1456Poperednik Stefan LazarevichNastupnik Lazar BrankovichBiografichni daniReligiya Serbska pravoslavna cerkvaNarodzhennya 1377 1377 PrishtinaSmert 24 grudnya 1456 1456 12 24 SmederevoDruzhina nevidoma druzhina Irina KantakuzinaDiti Todor Grgur Stefan Lazar Mara KaterinaDinastiya BrankovichiBatko Vuk BrankovichMati Mara Lazarevich Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBorotba zi Stefanom Lazarevichem Pohodiv zi znatnogo serbskogo rodu Brankovichiv Sin Vuka Brankovicha serbskogo knyazya onuk Branko Mladenovicha volodarya Ohridu Jogo mati bula donka serbskogo knyazya Lazara Hrebelyanovicha 1396 roku Dzhuradzh uspadkuvav zemli v Kosovo pislya togo yak osmanami batka bulo pozbavleno vladi Dzhuradzh stav virnim vasalom sultana Bayazida I Vin dozvoliv rozmistiti v svoyih mistah turecki zalogi i razom z inshimi serbskimi volodaryami brav uchast u Angorskij bitvi v 1402 roci v yakomu sultan zaznav nishivnoyi porazki vid azijskogo vijska Tamerlana Na zvorotnomu shlyahu Dzhuradzh Brankovich projshov cherez Konstantinopol Z nevidomoyi prichini jogo tut bulo zaprotoreno do v yaznici Navpaki vizantijskij imperator Manuyil II nadav jogo supernikovi Stefanu Lazarevichu strijku Dzhuradzha pidtrimku Zvilnivshis z polonu Dzhuradzh popryamuvav do Serbiyi suhodolom v toj chas yak Stefan vidpliv na ostriv Lesbos za narechenoyu z vplivovoyi genuezkoyi rodini Gattiluzio i sestroyu vizantijskoyi imperatorici Olenoyu Gattiluzio Povernuvshis do Serbiyi ranishe Stefana Lazarevicha Dzhuradzh za pidtrimki osmaniv zibrav vijsko i rushiv do Raguzi shob perehopiti tam Stefana Vtim ostannij visadivsya v Bari otrimav vid rodicha Dzhuradzha II Balshicha knyazya Zeti vijsko z yakim Dzhuradzh Brankovich rushiv proti vorogiv ale zaznav porazki u bitvi pid Grachaniceyu Dzhuradzh Brankovich buv zmushenij pidkoritisya Stefanu Lazarevichu i viznav sebe jogo vasalom Pid chas osmanskogo mizhpravlinnya Dzhuradzh razom z bratom Lazarom spilno zi Stefanom Lazarovichom pidtrimuvav osmanskogo pretendenta Musu Chelebi proti Sulejmana U 1410 roci v bitvi poblizu Konstantinopolya Musa i jogo soyuzniki zaznali porazki Stefan Lazarevich shovavsya v Konstantinopoli Dzhuradzh Brankovich zalishivsya u Sulejmana a Vuk Lazarevich i Lazar Brankovich buli vidpusheni do Serbiyi Po dorozi voni potrapili v ruki prihilnikiv Musi i buli vbiti Dzhuradzha Brankovich i Stefan Lazarevich zalishilisya yedinimi predstavnikami svoyih dinastij Ce zblizilo yih 1413 roku bulo ukladeno mirnij dogovir Nadali voni razom borolisya proti Musi na boci tretogo sina Bayazida Mehmeda I U 1413 roci zvityazhiv u bitvi pri Vitoshi nepodalik Sofiyi de pretendent Musa zaznav porazki Dzhuradzh z oglyadu na te sho Stefan Lazarevich ne mav siniv ogoloshuyetsya spadkoyemcem ostannogo Pri comu Dzhuradzh otrimav vid Lazarevicha zemli z centrom u Vuchitrini Volodinnya Stefana i Dzhuradzha faktichno viyavilisya ob yednani ale na v spadkovih zemlyah Brankovichiv silnishe vidchuvalosya tureckij vpliv Nezabarom pislya cogo 1414 roku Dzhuradzh ozhenivsya na rodichci kolishnogo imperatora Ioanna VI Kantakuzina i tezh otrimav pravo na titul despota U 1420 h rokah Dzhuradzhu razom zi strijkom vdalosya priyednati bilshu chastinu zemel rodu Balshichiv v knyazivstvi Zeta Tim samim serbska derzhava praktichno povernulosya v mezhi derzhavi Nemanichiv chasiv Stefana Dechanskogo Pershe panuvannya 19 lipnya 1427 raptovo pomer Stefan Lazarevich j Dzhuradzh Brankovich uspadkuvav vsi jogo volodinnya U 1428 roci vin buv zmushenij znovu viznati sebe vasalom sultana Murada II Vtim osmanski vijska zahopili Nish Krushevac j vzyali v oblogu Novo Brdo Razom z tim turki zahopili fortecyu Golubac Vtim za dopomogoyu ugorskih zagoniv novij serbskij despot zavdav porazki u bitvi pri Ravanici Vodnochas Sigizmund I korol Ugorshini namagavsya povernuti svoyi mista peredani kolis Stefanu Lazarevichu ale buv vitisnenij za Dunaj tureckimi vijskami Prote Dzhuradzh buv zmushenij perenesti svoyu rezidenciyu z Belgradu do Smederevo Pri comu viznavavsya ugorcyami banom Machvi Vtim vnaslidok cih vijskovih dij pivdenna i shidna chastini derzhavi Brankovicha buli spustosheni Nadali Dzhuradzhu v poshukah stabilnosti dovelosya manevruvati mizh ugorcyami i osmanami Odnu donku vin vidav zamizh za nimeckogo aristokrata Ulriha II Cellye a inshu do garemu sultana Murada II Nezvazhayuchi na ce v 1437 roci Sigizmund zazhadav povernuti misto Branichevo a sultan Murad II zdijsniv kilka rujnivnih pohodiv na Serbsku despotovinu yaku peretvoreno na sandzhak Povalennya 1439 roku Dzhuradzh Branokovich buv zmushenij tikati do Ugorshini de otrimav znachni mayetnosti Deyakij chas podorozhuvav korolivstvom pobuvavshi v Zagrebi potim perebravsya do Raguzi vidvidav Budvu i Bar v knyazivstvi Zeta Bar na deyakij chas staye stoliceyu toyi chastini Serbskoyu despotovini sho zalishalasya pid vladoyu Dzhuradzha Vtim vzhe 1441 roci zalishiv Bar Togo zh roku v polon potrapili sini Dzhuradzha Stefan i Grgur Vtrutivsya u borotbu za ugorskij tron viklikanu smertyu korolya Albrehta Dzhuradzh brav u nij uchast visunuvshi yak pretendenta sina Lazarya Vtim ugorskij tron v rezultati distavsya polskomu korolyu Vladislavu z dinastiyi Yagelloniv Novij ugorskij korol zahopivsya ideyeyu hrestovogo pohodu proti turkiv Dzhuradzh nadav jomu finansovu dopomogu Voseni 1443 roku hristiyanske vijsko vstupila v Serbiyu i zavdala porazok tureckim zagonam u bitvah pri Nishi ta Zlatici ale cherez morozi povernulasya nazad Murad II sho mav problemi v inshih oblastyah pogodivsya uklasti mir yakij bulo ukladeno 1444 roku v Segedi Odniyeyu z umov bulo povernennya despotovi Dzhuradzha jogo volodin Druge panuvannya Volodinnya Dzhuradzha Brankovicha u 1450 roci 22 chervnya 1441 roku Dzhuradzh Brankovich uvijshov do Smederevo Pidgotovka do hrestovogo pohodu prodovzhilasya bez jogo uchasti yakij zakinchivsya porazkoyu v bitvi pid Varnoyu 10 listopada 1444 roku Ce suttyevo poslabilo stanovishe Serbskogo despota Vtim sultan Murad II deyakij chas ne vistupav proti Serbiyi V 1446 roku Dzhuradzh Brankovich odruzhiv molodshogo sina Lazarya z vizantijskoyu princesoyu i zrobiv jogo svoyim spivpravitelem dva starshih sina buli zaslipleni Muradom II i ne mogli pretenduvati na vladu U 1448 roci ugorskij magnat i voyenachalnik Yanosh Gunyadi rushiv proti osmaniv v rezultati chogo Dzhuradzh opinivsya v skrutnomu stanovishi U toj chas yak voroguyuchi armiyi peresuvalisya teritoriyeyu despotovini vibirayuchi misce bitvi Brankovich namagavsya zberegti nejtralitet Vtim pislya porazki ugorskogo vijska na Kosovomu poli Dzhuradzh zahopiv Gunyadi i zazhadav kompensaciyu za zavdani serbskij zemli zbitki Shob otrimati svobodu Yanosh Gunyadi buv zmushenij zalishiti zaruchnikom svogo sina Laslo Togo zh roku namagavsya vidvoyuvati knyazivstvo Zetu ale zmig zdolati rid Crnoyevichiv Pislya cogo pohid Dzhuradzha na pidkorennya shidnoyi Bosniyi takozh buv marnim vijska despota zaznali porazki pri Srebrenici Pislya shodzhennya na tron sultana Mehmeda II v 1451 roci ponovilasya agresivna politika osmaniv na Balkanah Sultan pragnuv do togo shob yakomoga bilshe vasalnih derzhav peretvoriti v sandzhaki Pislya zahoplennya Konstantinopolya 29 travnya 1453 roku v yakomu brav uchast i serbskij zagin Mehmed II zvernuv svoyu uvagu na Balkani Diznavshis pro padinnya Konstantinopolya Dzhuradzh perepraviv vse ruhome majno v svoyi ugorski volodinnya U 1454 roci turki zahopili nizku mist v pivdennij chastini Serbskogo despotatu v rezultati chogo Zeta viyavilasya vidrizana vid reshti derzhavi U 1456 roci pid chas pohodu yakij ocholiv osobisto Mehmed II bulo zahopleno stolicyu Dzhuradzha Brankovicha Smederevo ale Belgrad vitrimav oblogu Obloga pererosla u veliku bitvu v yakij Yanosh Gunyadi ocholiv spontanne kontrnastup v rezultati yakogo bulo zahopleno osmanskij tabir Poranenij sultan buv zmushenij znyati oblogu i vidstupiti Pislya vidstupu osmaniv despot Dzhuradzh zmig povernutisya do svoyeyi derzhavi ale nezabarom pislya cogo pomer Vladu uspadkuvav jogo sin Rodina1 Druzhina im ya nevidome Ditej ne bulo 2 Druzhina Irina donka Demetriya Kantakuzina Diti Todor 1415 1428 Grgur 1416 1617 1459 Stefan 1417 1476 despot u 1458 1459 rokah Lazar 1421 27 1458 despot u 1456 1458 rokah Mara 1416 1487 druzhina osmanskogo sultana Murada II Katerina 1418 1490 druzhina grafa Ulriha II CellyeDzherelaFine John Van Antwerp Jr 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Ann Arbor University of Michigan Press ISBN 978 0 472 08260 5 Spremiћ Momchilo 1994 Despot Ђuraђ Brankoviћ i њegovo doba Beograd Srpska kњizhevna zadruga Ћirkoviћ Sima 2004 Srbi meђu evropskim narodima Beograd Equilibrium Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhuradzh Brankovich