Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джордж Віт (англ. George Wythe, 1726 — 8 червня 1806) — американський юрист, суддя, видатний професор права та «Найвідоміший класичний вчений Вірджинії». Підпис Віта поставлений першим з семи вірджинських підписантів на Декларації незалежності США. Він був першим професором права в США, тому його іноді називають «батьком американської юриспруденції». Віт був представником штату Вірджинія та делегатом у Конституційному конвенті, хоча він рано залишив Конвент і не підписав кінцевий варіант Конституції.
| Джордж Віт | |
|---|---|
| англ. George Wythe | |
 | |
| Народився | 1726 Честертон (зараз Хемптон), штат Вірджинія, США |
| Помер | 8 червня 1806 Штат Вірджинія, США ·отруєння миш'яком |
| Поховання | d |
| Країна |  США Королівство Велика Британія |
| Діяльність | суддя, професор права |
| Alma mater | Коледж Вільяма і Мері |
| Заклад | Коледж Вільяма і Мері |
| Суспільний стан | рабовласник[d] |
| Посада | суддя і d |
| Мати | d[1] |
| Родичі | внучатий небіж Джордж Віт Свіні |
| У шлюбі з | 1. Енн Льюїс 2. Елізабет Тальяферро |
| Діти | одна дитина, що померла у ранньому дитинстві |
| Автограф |  |
 | |
| |
Біографія
Джордж Віт народився у 1726 р. в Честертоні (зараз місто Хемптон), штат Вірджинія. Його батько помер, коли Джорджу було 3 роки. Його мати, добре освічена жінка, навчала Віта вдома, до досягнення ним 16 років. У 16 Віт почав вивчати право разом із своїм дядьком. Відвідував коледж Вільяма і Мері, у 1757 р. здав екзамен на адвоката. У 1758 р. Віт одруживсяз Енн Льюїс, яка померла через 8 місяців після весілля. ПІзніше він одружиться з Елізабет Тальяферро та матиме дитину, яка помре у раньому дитинстві
З 1768 по 1769 р. Віт був мером міста Вільямсбург, штат Вірджинія. У 1779 р. очолив новостворену кафедру права у коледжі Вільяма і Мері, ставши першим професором права в США. Серед учнів Віта були Томас Джефферсон, Генрі Клей, Джеймс Монро та Джон Маршалл. З усіх цих людей Віт був найбільш близький з Томасом Джефферсоном — настільки, що іноді Джефферсон називав Віта своїм другим батьком. В той час, як інші студенти вивчали право рік чи менше, Джефферсон провів п'ять років, вивчаючи право з Джорджем Вітом.
У 1775 р. Віта було обрано до Континентального конгресу, де він голосував за резолюцію про незалежність та підписав Декларацію про Незалежність. Він допомагав формвати новий уряд штату Вірджинія, обирався спікером вірджинської Палати депутатів у 1777 р., і був членом комітету зі створення Печатки Вірджинії, вписавши туди девіз «Sic Semper Tyrannis» (з лат. «так завжди буде з тиранами»). У 1789 р. став суддею Провінційного суду Вірджинії.
У 1787 р., Джордж Вашингтон доручив Віту разом з Александром Гамілтоном та Чарльзом Пінкні скласти правила та процедури для Конституційного конвенту.
Джордж Віт, який мав значну кількість рабів, став аболіціоністом, звільнивши своїх рабів та надавши їм підтримку. У свій заповіт він включив двох свої рабів, Лідію Броднекс та її сина Майкла Брауна. Заповіт також передбачав кошти для освіти Брауна. Біограф Джефферсона, Фаун М. Броді стверджував, що Броднекс була коханкою Віта, а Браун — його сином.
Інший спадкоємець Віта, його внучатий небіж, Джордж Віт Свіні, вирішив уникнути такого послаблення свого багатства та отруїв рабів миш'яком. У процесі він також отруїв Віта, але Віт спромігся прожити ще достатньо часу, щоб змінити заповіт і позбавити вбивцю спадщини. Лідія Броднекс також спромоглася вижити. Це було єдиним покаранням для вбивці. Під час судового процесу його було виправдано, головним чином через закон, який не визнавав свідчення рабів. Свіні вдався до шахрайства та був засуджений, але через апеляцію вирок скасували. Згодом Свіні переїхав до Теннессі, де вкрав коня і був ув'язнений. Решта його життя загубилася в історії.
У своєму заповіті Віт залишив свою надзвичайну колекцію книжок Томасу Джефферсону, який описував Віта як «…мій давній вчитель, мій найперший і найкращий друг, і саме йому я зобов'язаний першими враженнями, які стали найкориснішими у моєму житті»
Джорджа Віта поховано у Ричмонді, у церкві святого Іоанна, в якій Патрик Генрі зробив свою знамениту промову «Свобода або смерть!»
Увічнення пам'яті
Будинок Віта у Вільямсбурзі, Вірджинія, зберігся і стоїть неподалік від церкви Брутонської парафії, в якій Віт був членом парафіяльного управління. У 1938 р. його придбав Фонд Колонії Вільямсбургу і зараз це музей, відомий як Будинок Віта.
Також у штаті Вірджинія є округ Віт, з центром у Вітвіллі, школи імені Джорджа Віта у Вітвіллі та Річмонді, Початкова школа імені Джорджа Віта у Хемптоні та коледж Джорджа Віта у Седар-сіті, штат Юта. Також з гордістю носять ім'я Джорджа Віта юридична школа при Коледжі Вільяма і Мері у Вільямсбурзі та район Олд-Віт у Хемптоні.
Виноски
- Geni.com — 2006.
- Сайт Колонії Вільямсбургу [ 9 червня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Notes on the Constitution [ 12 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bruce Chadwick, «The Mysterious Death of George Wythe», American History, лютий 2009, стор. 36-41 (англ.)
Посилання
- Біографія Віта, написана Чарльзом Гудрічем [ 10 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhordzh Vit angl George Wythe 1726 8 chervnya 1806 amerikanskij yurist suddya vidatnij profesor prava ta Najvidomishij klasichnij vchenij Virdzhiniyi Pidpis Vita postavlenij pershim z semi virdzhinskih pidpisantiv na Deklaraciyi nezalezhnosti SShA Vin buv pershim profesorom prava v SShA tomu jogo inodi nazivayut batkom amerikanskoyi yurisprudenciyi Vit buv predstavnikom shtatu Virdzhiniya ta delegatom u Konstitucijnomu konventi hocha vin rano zalishiv Konvent i ne pidpisav kincevij variant Konstituciyi Dzhordzh Vitangl George WytheNarodivsya 1726 1726 Chesterton zaraz Hempton shtat Virdzhiniya SShAPomer 8 chervnya 1806 1806 06 08 Shtat Virdzhiniya SShA otruyennya mish yakomPohovannya dKrayina SShA Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnist suddya profesor pravaAlma mater Koledzh Vilyama i MeriZaklad Koledzh Vilyama i MeriSuspilnij stan rabovlasnik d Posada suddya i dMati d 1 Rodichi vnuchatij nebizh Dzhordzh Vit SviniU shlyubi z 1 Enn Lyuyis 2 Elizabet TalyaferroDiti odna ditina sho pomerla u rannomu ditinstviAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDzhordzh Vit narodivsya u 1726 r v Chestertoni zaraz misto Hempton shtat Virdzhiniya Jogo batko pomer koli Dzhordzhu bulo 3 roki Jogo mati dobre osvichena zhinka navchala Vita vdoma do dosyagnennya nim 16 rokiv U 16 Vit pochav vivchati pravo razom iz svoyim dyadkom Vidviduvav koledzh Vilyama i Meri u 1757 r zdav ekzamen na advokata U 1758 r Vit odruzhivsyaz Enn Lyuyis yaka pomerla cherez 8 misyaciv pislya vesillya PIznishe vin odruzhitsya z Elizabet Talyaferro ta matime ditinu yaka pomre u ranomu ditinstvi Z 1768 po 1769 r Vit buv merom mista Vilyamsburg shtat Virdzhiniya U 1779 r ocholiv novostvorenu kafedru prava u koledzhi Vilyama i Meri stavshi pershim profesorom prava v SShA Sered uchniv Vita buli Tomas Dzhefferson Genri Klej Dzhejms Monro ta Dzhon Marshall Z usih cih lyudej Vit buv najbilsh blizkij z Tomasom Dzheffersonom nastilki sho inodi Dzhefferson nazivav Vita svoyim drugim batkom V toj chas yak inshi studenti vivchali pravo rik chi menshe Dzhefferson proviv p yat rokiv vivchayuchi pravo z Dzhordzhem Vitom U 1775 r Vita bulo obrano do Kontinentalnogo kongresu de vin golosuvav za rezolyuciyu pro nezalezhnist ta pidpisav Deklaraciyu pro Nezalezhnist Vin dopomagav formvati novij uryad shtatu Virdzhiniya obiravsya spikerom virdzhinskoyi Palati deputativ u 1777 r i buv chlenom komitetu zi stvorennya Pechatki Virdzhiniyi vpisavshi tudi deviz Sic Semper Tyrannis z lat tak zavzhdi bude z tiranami U 1789 r stav suddeyu Provincijnogo sudu Virdzhiniyi U 1787 r Dzhordzh Vashington doruchiv Vitu razom z Aleksandrom Gamiltonom ta Charlzom Pinkni sklasti pravila ta proceduri dlya Konstitucijnogo konventu Dzhn Trambul Deklaraciya Nezalezhnosti Vit namalovanij u profil zliva na zadnomu plani Dzhordzh Vit yakij mav znachnu kilkist rabiv stav abolicionistom zvilnivshi svoyih rabiv ta nadavshi yim pidtrimku U svij zapovit vin vklyuchiv dvoh svoyi rabiv Lidiyu Brodneks ta yiyi sina Majkla Brauna Zapovit takozh peredbachav koshti dlya osviti Brauna Biograf Dzheffersona Faun M Brodi stverdzhuvav sho Brodneks bula kohankoyu Vita a Braun jogo sinom Inshij spadkoyemec Vita jogo vnuchatij nebizh Dzhordzh Vit Svini virishiv uniknuti takogo poslablennya svogo bagatstva ta otruyiv rabiv mish yakom U procesi vin takozh otruyiv Vita ale Vit spromigsya prozhiti she dostatno chasu shob zminiti zapovit i pozbaviti vbivcyu spadshini Lidiya Brodneks takozh spromoglasya vizhiti Ce bulo yedinim pokarannyam dlya vbivci Pid chas sudovogo procesu jogo bulo vipravdano golovnim chinom cherez zakon yakij ne viznavav svidchennya rabiv Svini vdavsya do shahrajstva ta buv zasudzhenij ale cherez apelyaciyu virok skasuvali Zgodom Svini pereyihav do Tennessi de vkrav konya i buv uv yaznenij Reshta jogo zhittya zagubilasya v istoriyi U svoyemu zapoviti Vit zalishiv svoyu nadzvichajnu kolekciyu knizhok Tomasu Dzheffersonu yakij opisuvav Vita yak mij davnij vchitel mij najpershij i najkrashij drug i same jomu ya zobov yazanij pershimi vrazhennyami yaki stali najkorisnishimi u moyemu zhitti Dzhordzha Vita pohovano u Richmondi u cerkvi svyatogo Ioanna v yakij Patrik Genri zrobiv svoyu znamenitu promovu Svoboda abo smert Uvichnennya pam yatiBudinok Vita u Vilyamsburzi Virdzhiniya zberigsya i stoyit nepodalik vid cerkvi Brutonskoyi parafiyi v yakij Vit buv chlenom parafiyalnogo upravlinnya U 1938 r jogo pridbav Fond Koloniyi Vilyamsburgu i zaraz ce muzej vidomij yak Budinok Vita Takozh u shtati Virdzhiniya ye okrug Vit z centrom u Vitvilli shkoli imeni Dzhordzha Vita u Vitvilli ta Richmondi Pochatkova shkola imeni Dzhordzha Vita u Hemptoni ta koledzh Dzhordzha Vita u Sedar siti shtat Yuta Takozh z gordistyu nosyat im ya Dzhordzha Vita yuridichna shkola pri Koledzhi Vilyama i Meri u Vilyamsburzi ta rajon Old Vit u Hemptoni VinoskiGeni com 2006 d Track Q2621214 Sajt Koloniyi Vilyamsburgu 9 chervnya 2009 u Wayback Machine angl Notes on the Constitution 12 chervnya 2015 u Wayback Machine angl Bruce Chadwick The Mysterious Death of George Wythe American History lyutij 2009 stor 36 41 angl PosilannyaBiografiya Vita napisana Charlzom Gudrichem 10 travnya 2015 u Wayback Machine