Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джиро́фтська культу́ра (перс. تمدن جيرفت, а також культура Галі́л-Руд) — археологічна культура раннього бронзової доби (III-I тис. до н. е.), Локалізована на території сучасних іранських остан Систан і Керман.
| Джирофтська культура | |
 | |
| Країна |  Іран[1] |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Керман[1] |
| Місце розташування | d[1] |
| Статус спадщини | d[1] і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Вказівки, як дістатися | شهر قدیم دقیانوس، در قسمت راست هلیل رود[1] |
| Критерій Світової спадщини (2005) | d, d, d і d |
 Джирофтська культура у Вікісховищі | |
Координати: 28°48′00″ пн. ш. 57°46′00″ сх. д. / 28.8000000000277793787972769° пн. ш. 57.766667000027773326565° сх. д.
Гіпотеза про існування самостійної джирофтської цивілізації була висунута на підставі колекції артефактів, конфіскованих в Ірані у «чорних археологів». Предмети, як передбачається, походили з місцевості Конар-Сандал поблизу селища Джирофт на річці Галіль в південно-центральній частині Ірану. Серед інших археологічних пам'яток, які зв'язуються з даною культурою — Шахрі-Сухте (букв. «Спалене місто»), Тепе-Бампур, Еспіедедж, Шахдад, Ібліс, Тепе-Ях'я і ряд інших.
Іранський археолог [ru], який керував археологічними розкопками в Джирофті, першим запропонував розглядати групу подібних археологічних пам'яток як «самостійну цивілізацію бронзової доби зі своєю власною архітектурою і мовою», яка займала проміжне географічне положення між Еламом на заході й Харапською державою на сході. Маджідзаде припускав, що джирофтська культура могла згадуватися в шумерських текстах царством Аратта, яке змагалося з Уруком.
Ряд дослідників скептично поставились до гіпотез Маджідзаде. Відповідно до альтернативної гіпотези (Даніель Поттс, Петро Штайнкеллер), джирофтська культура пов'язана із загадковим містом-державою Мархаші, яке, згідно з документами тієї епохи, перебувало на схід від Еламу.
Відкриття та розкопки
Важливі розкопки в провінції Керман провели групи під керівництвом професора Джозефа Колдуелла з Музею штату Іллінойс в 1966 р (Таль-і-Ібліс) і Чарльза Ламберг-Карловські з Гарвардського університету в 1967 (Тепе-Яхья, долина Сога, Долатабаді).
Багато артефактів, які пізніше були пов'язані із Джирофтом, були конфісковані у «чорних копачів» — місцевих селян, які грабували археологічні пам'ятники в Джирофті до 2001 року, коли команда іранських археологів під керівництвом Юсуфа Маджідзаде почала тут систематичні розкопки. Археологи виявили на площі понад 2 км² залишки міста, датованого як мінімум кінцем 3 тис. до н. е.
Здобуті розкрадачами могил артефакти, а також кілька посудин, виявлених в ході розкопок, мають відношення до так званого «міжкультурного типу» кераміки, відомому в Месопотамії й на Іранському плато, а також з розкопок 1960-х рр. в прилеглому Тепе-Ягія.
Гіпотеза про «джирофтську цивілізацію» не є загальноприйнятою. Археолог Оскар Мускарелла з Метрополітен-музею вважає, що археологи поспішили із сенсаційними заявами, в той час, як результати розкопок публікуються із затримками. Також, на думку Мускарелли, віднесення нижніх стратиграфічних шарів до 4 тис. до н. е. надмірно оптимістично. Попри зазначену критику, Мускарелла визнає важливість відкритого пам'ятника.
У ході археологічних розкопок було виявлено безліч предметів домашнього начиння високохудожнього виконання, що свідчило про існування високорозвиненої цивілізації. Поруч із селищем Тепе-Ягія також був виявлений один з ремісничих центрів цивілізації Джирофту. Відомі вченим археологічні шари цивілізації розташовуються приблизно на 400 м² території. Точних даних про походження цієї цивілізації немає, існує лише припущення про вплив Джирофтської цивілізації на так звану Бактрійско-Маргіанску культуру, що виникла пізніше і розташовувалася на північ від передбачуваного знаходження Джирофтської цивілізації.
На думку Маджідзаде, геофізичні дані французьких дослідників говорять про існування в регіоні як мінімум 10 історичних та археологічних періодів, що належать до різних культур. Нижні стратиграфічні шари знаходяться на глибині до 11 метрів під землею.
Конар-Сандал (типовий пам'ятник)
Типовий пам'ятник Джирофтської культури, Конар-Сандал, знаходиться у двох тепе заввишки 13 і 21 метр, і розташований 28°30′ пн. ш. 57°48′ сх. д. / 28.5° пн. ш. 57.8° сх. д. 28°30′ пн. ш. 57°48′ сх. д. / 28.5° пн. ш. 57.8° сх. д. На другому пагорбі виявлена двоповерхова цитадель з підставою близько 13,5 га.
Ймовірна писемність
За твердженнями Маджідзаде, він виявив написи джирофтської культури, виконані письмом, що нагадує еламське лінійне письмо і датується близько 22 ст. до н. е. Повідомлення Маджідзаде було зустрінуте зі скептицизмом; так, Лолер (Lawler, 2007) цитує Якоба Даля (Jacob Dahl), фахівця з давніх текстів з Берлінського вільного університету, який вважає знайдені написи підробленими.
Джирофт та Аратта
На думку іранського історика Джаханшаха Дерахшані (рід. 1944), країна Аратта, згадувана в шумерських джерелах, перебувала на сході Іранського плато, і її населяли стародавні арії, відомі як Aratti або Artaioi. Близько 1000 р. до н. е. Аратти нібито переселилися на південний захід в Персію (нині провінція Фарс) і стали прямими предками персів, а також парфян, бактрійців і арахозійців. Дерахшані посилається на Геродота, згідно з яким, парфяни також називалися Artaioi = Artaians, і на Гелланіка Лесбоського, який описував їх як мешканців перського регіону Artaia. Греки називали мешканців регіону Барігаза Arattii, Arachosi й Gandaraei - цей народ був підкорений войовничими бактрійцями.
Палеогенетика
У зразка I8728 (2600—2500 років до н. е.) З Шахрі-Сухте визначена Y-хромосомна гаплогрупа J2a1a-L26.
Див. також
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Derakhshani, Die Arier in den nahöstlichen Quellen des 3. und 2. Jahrtausends v.Chr., Tehran 1998, p. 41.
- Herodotus VII, 61. 150
- Цитируется по [en] !--name spelling changed in 1922--! 1986, Untersuchungen zur Geschichte von Eran I: 234.
- ibid.; The periplus of the Erythraean Sea, Ed. by W. Schoff, New York 1912, p. 41.
- Vagheesh M. Narasimhan et al. The formation of human populations in South and Central Asia [ 4 квітня 2021 у Wayback Machine.], 06 Sep 2019
Література
- Jiroft, Fabuleuse Decouverte en Iran, Dossiers Archeologica 287, October 2003.
- Yousef Mazidzadeh, Jiroft earliest oriental civilization (2004).
- O. White Muscarella, Jiroft and «Jiroft-Aratta»: A Review Article of Yousef Madjidzadeh, Jiroft: The Earliest Oriental Civilization, Bulletin of the Asia Institute 15 (2005) 173-198.
- Andrew Lawler, Ancient Writing or Modern Fakery?, Science 3 August 2007: Vol. 317. no. 5838, pp. 588-589.
- Andrew Lawler, Iranian Dig Opens Window on New Civilization, Science 21 May 2004: Додати Vol. 304. no. 5674, pp. 1096-1097.
- MR Maheri, The Early Civilizations Of Kerman (تمدن های نخستین کرمان), Markaze Kerman Shenasaee (2000), 1st edition,
Посилання
- Невідома культура бронзового століття? [ 26 вересня 2008 у Wayback Machine.][недоступне посилання]
- Jiroft and «Jiroft-Aratta» A Review Article of Yousef Madjidzadeh [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhiro ftska kultu ra pers تمدن جيرفت a takozh kultura Gali l Rud arheologichna kultura rannogo bronzovoyi dobi III I tis do n e Lokalizovana na teritoriyi suchasnih iranskih ostan Sistan i Kerman Dzhiroftska kultura Krayina Iran 1 Administrativna odinicyaKerman 1 Misce roztashuvannyad 1 Status spadshinid 1 i Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Vkazivki yak distatisyaشهر قدیم دقیانوس در قسمت راست هلیل رود 1 Kriterij Svitovoyi spadshini 2005 d d d i d Dzhiroftska kultura u Vikishovishi Koordinati 28 48 00 pn sh 57 46 00 sh d 28 8000000000277793787972769 pn sh 57 766667000027773326565 sh d 28 8000000000277793787972769 57 766667000027773326565 Pan zviriv en iz hloritu Dzhiroft poblizu Kermanu 2500 do n e bronzovij vik I Nacionalnij muzej Iranu Gipoteza pro isnuvannya samostijnoyi dzhiroftskoyi civilizaciyi bula visunuta na pidstavi kolekciyi artefaktiv konfiskovanih v Irani u chornih arheologiv Predmeti yak peredbachayetsya pohodili z miscevosti Konar Sandal poblizu selisha Dzhiroft na richci Galil v pivdenno centralnij chastini Iranu Sered inshih arheologichnih pam yatok yaki zv yazuyutsya z danoyu kulturoyu Shahri Suhte bukv Spalene misto Tepe Bampur Espiededzh Shahdad Iblis Tepe Yah ya i ryad inshih Iranskij arheolog ru yakij keruvav arheologichnimi rozkopkami v Dzhirofti pershim zaproponuvav rozglyadati grupu podibnih arheologichnih pam yatok yak samostijnu civilizaciyu bronzovoyi dobi zi svoyeyu vlasnoyu arhitekturoyu i movoyu yaka zajmala promizhne geografichne polozhennya mizh Elamom na zahodi j Harapskoyu derzhavoyu na shodi Madzhidzade pripuskav sho dzhiroftska kultura mogla zgaduvatisya v shumerskih tekstah carstvom Aratta yake zmagalosya z Urukom Ryad doslidnikiv skeptichno postavilis do gipotez Madzhidzade Vidpovidno do alternativnoyi gipotezi Daniel Potts Petro Shtajnkeller dzhiroftska kultura pov yazana iz zagadkovim mistom derzhavoyu Marhashi yake zgidno z dokumentami tiyeyi epohi perebuvalo na shid vid Elamu Vidkrittya ta rozkopkiVazhlivi rozkopki v provinciyi Kerman proveli grupi pid kerivnictvom profesora Dzhozefa Kolduella z Muzeyu shtatu Illinojs v 1966 r Tal i Iblis i Charlza Lamberg Karlovski z Garvardskogo universitetu v 1967 Tepe Yahya dolina Soga Dolatabadi Bagato artefaktiv yaki piznishe buli pov yazani iz Dzhiroftom buli konfiskovani u chornih kopachiv miscevih selyan yaki grabuvali arheologichni pam yatniki v Dzhirofti do 2001 roku koli komanda iranskih arheologiv pid kerivnictvom Yusufa Madzhidzade pochala tut sistematichni rozkopki Arheologi viyavili na ploshi ponad 2 km zalishki mista datovanogo yak minimum kincem 3 tis do n e Zdobuti rozkradachami mogil artefakti a takozh kilka posudin viyavlenih v hodi rozkopok mayut vidnoshennya do tak zvanogo mizhkulturnogo tipu keramiki vidomomu v Mesopotamiyi j na Iranskomu plato a takozh z rozkopok 1960 h rr v prileglomu Tepe Yagiya Geografichne misce Dzhirofta v Irani Gipoteza pro dzhiroftsku civilizaciyu ne ye zagalnoprijnyatoyu Arheolog Oskar Muskarella z Metropoliten muzeyu vvazhaye sho arheologi pospishili iz sensacijnimi zayavami v toj chas yak rezultati rozkopok publikuyutsya iz zatrimkami Takozh na dumku Muskarelli vidnesennya nizhnih stratigrafichnih shariv do 4 tis do n e nadmirno optimistichno Popri zaznachenu kritiku Muskarella viznaye vazhlivist vidkritogo pam yatnika U hodi arheologichnih rozkopok bulo viyavleno bezlich predmetiv domashnogo nachinnya visokohudozhnogo vikonannya sho svidchilo pro isnuvannya visokorozvinenoyi civilizaciyi Poruch iz selishem Tepe Yagiya takozh buv viyavlenij odin z remisnichih centriv civilizaciyi Dzhiroftu Vidomi vchenim arheologichni shari civilizaciyi roztashovuyutsya priblizno na 400 m teritoriyi Tochnih danih pro pohodzhennya ciyeyi civilizaciyi nemaye isnuye lishe pripushennya pro vpliv Dzhiroftskoyi civilizaciyi na tak zvanu Baktrijsko Margiansku kulturu sho vinikla piznishe i roztashovuvalasya na pivnich vid peredbachuvanogo znahodzhennya Dzhiroftskoyi civilizaciyi Na dumku Madzhidzade geofizichni dani francuzkih doslidnikiv govoryat pro isnuvannya v regioni yak minimum 10 istorichnih ta arheologichnih periodiv sho nalezhat do riznih kultur Nizhni stratigrafichni shari znahodyatsya na glibini do 11 metriv pid zemleyu Konar Sandal tipovij pam yatnik Tipovij pam yatnik Dzhiroftskoyi kulturi Konar Sandal znahoditsya u dvoh tepe zavvishki 13 i 21 metr i roztashovanij 28 30 pn sh 57 48 sh d 28 5 pn sh 57 8 sh d 28 5 57 8 28 30 pn sh 57 48 sh d 28 5 pn sh 57 8 sh d 28 5 57 8 Na drugomu pagorbi viyavlena dvopoverhova citadel z pidstavoyu blizko 13 5 ga Jmovirna pisemnistZa tverdzhennyami Madzhidzade vin viyaviv napisi dzhiroftskoyi kulturi vikonani pismom sho nagaduye elamske linijne pismo i datuyetsya blizko 22 st do n e Povidomlennya Madzhidzade bulo zustrinute zi skepticizmom tak Loler Lawler 2007 cituye Yakoba Dalya Jacob Dahl fahivcya z davnih tekstiv z Berlinskogo vilnogo universitetu yakij vvazhaye znajdeni napisi pidroblenimi Dzhiroft ta ArattaNa dumku iranskogo istorika Dzhahanshaha Derahshani rid 1944 krayina Aratta zgaduvana v shumerskih dzherelah perebuvala na shodi Iranskogo plato i yiyi naselyali starodavni ariyi vidomi yak Aratti abo Artaioi Blizko 1000 r do n e Aratti nibito pereselilisya na pivdennij zahid v Persiyu nini provinciya Fars i stali pryamimi predkami persiv a takozh parfyan baktrijciv i arahozijciv Derahshani posilayetsya na Gerodota zgidno z yakim parfyani takozh nazivalisya Artaioi Artaians i na Gellanika Lesboskogo yakij opisuvav yih yak meshkanciv perskogo regionu Artaia Greki nazivali meshkanciv regionu Barigaza Arattii Arachosi j Gandaraei cej narod buv pidkorenij vojovnichimi baktrijcyami PaleogenetikaU zrazka I8728 2600 2500 rokiv do n e Z Shahri Suhte viznachena Y hromosomna gaplogrupa J2a1a L26 Div takozhAratta Starodavnya Greciya ArheologiyaPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Derakhshani Die Arier in den nahostlichen Quellen des 3 und 2 Jahrtausends v Chr Tehran 1998 p 41 Herodotus VII 61 150 Citiruetsya po en name spelling changed in 1922 1986 Untersuchungen zur Geschichte von Eran I 234 ibid The periplus of the Erythraean Sea Ed by W Schoff New York 1912 p 41 Vagheesh M Narasimhan et al The formation of human populations in South and Central Asia 4 kvitnya 2021 u Wayback Machine 06 Sep 2019LiteraturaJiroft Fabuleuse Decouverte en Iran Dossiers Archeologica 287 October 2003 Yousef Mazidzadeh Jiroft earliest oriental civilization 2004 O White Muscarella Jiroft and Jiroft Aratta A Review Article of Yousef Madjidzadeh Jiroft The Earliest Oriental Civilization Bulletin of the Asia Institute 15 2005 173 198 Andrew Lawler Ancient Writing or Modern Fakery Science 3 August 2007 Vol 317 no 5838 pp 588 589 Andrew Lawler Iranian Dig Opens Window on New Civilization Science 21 May 2004 Dodati Vol 304 no 5674 pp 1096 1097 MR Maheri The Early Civilizations Of Kerman تمدن های نخستین کرمان Markaze Kerman Shenasaee 2000 1st edition ISBN 964 6487 21 1PosilannyaNevidoma kultura bronzovogo stolittya 26 veresnya 2008 u Wayback Machine nedostupne posilannya Jiroft and Jiroft Aratta A Review Article of Yousef Madjidzadeh 25 sichnya 2021 u Wayback Machine