Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джафар Мугаммед ан Німейрі 1 січня 1931 Омдурман 30 травня 2009 Хартум державний і політичний діяч держави Судан керівни

Джафар Німейрі

Джафар Німейрі

Джафар Мугаммед ан-Німейрі (1 січня 1931, Омдурман — 30 травня 2009, Хартум) — державний і політичний діяч держави Судан, керівник та диктатор країни у 1969—1985 рр.

Джафар Німейрі
араб. جعفر نميري‎
image
Народився 1 січня 1931(1931-01-01)[1][2][3]
Омдурман, Хартум, Судан[4]
Помер 30 травня 2009(2009-05-30)[1][2][3] (78 років)
Хартум, Судан[4]
Країна image Судан
Діяльність політик
Alma mater Командно-штабний коледж армії США і d
Знання мов арабська
Посада d і d
Військове звання фельдмаршал
Партія d і d
Конфесія сунізм
Нагороди
image

Біографія

Народився 1 січня 1930 року в м.Омдурман в сім'ї чиновника. Закінчив військовий коледж в Судані 1952 році, служив у збройних силах Судану. Після приходу до влади в Єгипті Насера захопився ідеями арабського соціалізму та націоналізму. Був одним з керівників створеної у 1964 році в Судані організації «Вільні офіцери». 25 травня 1969 року очолив військовий переворот, що усунув від влади президента Азхарі. Очолив вищий орган управління Суданом — Революційну раду. Спочатку до Революційної ради входили різні політичні сили — інтелігенція, буржуазія, комуністи. Уряд Судану очолив поміркований діяч Авадалла Бабікер. Розвивались тісні взаємини з Єгиптом, СРСР та іншими державами. Але з часом у Німейрі виник конфлікт з комуністами, а після приходу до влади в Єгипті Садата він взагалі перейшов на антикомуністичні позиції.

28 жовтня 1969 року Німейрі провів першу реорганізацію уряду, відправивши у відставку 6-х міністрів, в тому числі 3-х соціалістів і 1-го комуніста. Прем'єр-міністром став сам Німейрі, взявши собі також посаду головнокомандувача збройними силами Судану. Таким чином він поступово зосередив майже всю владу в країні в своїх руках. 19 липня 1971 року група прокомуністично налаштованих офіцерів суданської армії на чолі з Хашімом аль-Аттою здійснили державний переворот і усунули Німейрі від влади. Однак, очевидно, вони не мали підтримки в суспільстві, тому вірні Німейрі військові частини з допомогою Єгипту та Лівії 22 липня 1971 року придушили цей виступ і повернули його до влади. 12 жовтня 1971 року в результаті референдуму, на який була висунута лише одна кандидатура Німейрі, він зайняв посаду президента Демократичної Рееспубліки Судан, а Революційна рада була розпущена.

28 лютого 1972 року була підписана Аддис-Абебська угода про врегулювання збройного конфлікту на півдні Судану, яка завершила 1-у війну на півдні Судану. Південному Судану була надана автономія. У зовнішній політиці Судан за Німейрі орієнтувався на Єгипет, інші арабські країни та на країни Заходу. В червні 1977 року Судан розірвав дипломатичні відносини з Ефіопією, яка пішла на співробітництво з СРСР, були навіть воєнні дії між Суданом та Ефіопією. Але у лютому 1978 року дипломатичні відносини були відновлені.

8 вересня 1983 року Німейрі оголосив Судан ісламською державою і запровадив шаріат. Це одразу ж викликало повстання населення Південного Судану, яке не хотіло жити за ісламськими законами. Розпочалась 2-а війна на півдні Судану. Загальне невдоволення населення режимом Німейрі призвело 4 квітня 1985 року до загального страйку. Повалений в результаті перевороту 6 квітня 1985 року Німейрі жив в 1985—1999 роках у вигнанні в Єгипті. 1999 року зі згоди нової влади Судану повернувся додому. Помер 30 травня 2009 року.

Джерела

  • Д. Р. Вобликов. Судан: история и современность. Москва. «Знание». 1984. -64с. Серия «У политической карты мира», № 2.
  • Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. — 671с. с.402.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119080435 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhafar Mugammed an Nimejri 1 sichnya 1931 Omdurman 30 travnya 2009 Hartum derzhavnij i politichnij diyach derzhavi Sudan kerivnik ta diktator krayini u 1969 1985 rr Dzhafar Nimejriarab جعفر نميري Narodivsya 1 sichnya 1931 1931 01 01 1 2 3 Omdurman Hartum Sudan 4 Pomer 30 travnya 2009 2009 05 30 1 2 3 78 rokiv Hartum Sudan 4 Krayina SudanDiyalnist politikAlma mater Komandno shtabnij koledzh armiyi SShA i dZnannya mov arabskaPosada d i dVijskove zvannya feldmarshalPartiya d i dKonfesiya sunizmNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1 sichnya 1930 roku v m Omdurman v sim yi chinovnika Zakinchiv vijskovij koledzh v Sudani 1952 roci sluzhiv u zbrojnih silah Sudanu Pislya prihodu do vladi v Yegipti Nasera zahopivsya ideyami arabskogo socializmu ta nacionalizmu Buv odnim z kerivnikiv stvorenoyi u 1964 roci v Sudani organizaciyi Vilni oficeri 25 travnya 1969 roku ocholiv vijskovij perevorot sho usunuv vid vladi prezidenta Azhari Ocholiv vishij organ upravlinnya Sudanom Revolyucijnu radu Spochatku do Revolyucijnoyi radi vhodili rizni politichni sili inteligenciya burzhuaziya komunisti Uryad Sudanu ocholiv pomirkovanij diyach Avadalla Babiker Rozvivalis tisni vzayemini z Yegiptom SRSR ta inshimi derzhavami Ale z chasom u Nimejri vinik konflikt z komunistami a pislya prihodu do vladi v Yegipti Sadata vin vzagali perejshov na antikomunistichni poziciyi 28 zhovtnya 1969 roku Nimejri proviv pershu reorganizaciyu uryadu vidpravivshi u vidstavku 6 h ministriv v tomu chisli 3 h socialistiv i 1 go komunista Prem yer ministrom stav sam Nimejri vzyavshi sobi takozh posadu golovnokomanduvacha zbrojnimi silami Sudanu Takim chinom vin postupovo zoserediv majzhe vsyu vladu v krayini v svoyih rukah 19 lipnya 1971 roku grupa prokomunistichno nalashtovanih oficeriv sudanskoyi armiyi na choli z Hashimom al Attoyu zdijsnili derzhavnij perevorot i usunuli Nimejri vid vladi Odnak ochevidno voni ne mali pidtrimki v suspilstvi tomu virni Nimejri vijskovi chastini z dopomogoyu Yegiptu ta Liviyi 22 lipnya 1971 roku pridushili cej vistup i povernuli jogo do vladi 12 zhovtnya 1971 roku v rezultati referendumu na yakij bula visunuta lishe odna kandidatura Nimejri vin zajnyav posadu prezidenta Demokratichnoyi Reespubliki Sudan a Revolyucijna rada bula rozpushena 28 lyutogo 1972 roku bula pidpisana Addis Abebska ugoda pro vregulyuvannya zbrojnogo konfliktu na pivdni Sudanu yaka zavershila 1 u vijnu na pivdni Sudanu Pivdennomu Sudanu bula nadana avtonomiya U zovnishnij politici Sudan za Nimejri oriyentuvavsya na Yegipet inshi arabski krayini ta na krayini Zahodu V chervni 1977 roku Sudan rozirvav diplomatichni vidnosini z Efiopiyeyu yaka pishla na spivrobitnictvo z SRSR buli navit voyenni diyi mizh Sudanom ta Efiopiyeyu Ale u lyutomu 1978 roku diplomatichni vidnosini buli vidnovleni 8 veresnya 1983 roku Nimejri ogolosiv Sudan islamskoyu derzhavoyu i zaprovadiv shariat Ce odrazu zh viklikalo povstannya naselennya Pivdennogo Sudanu yake ne hotilo zhiti za islamskimi zakonami Rozpochalas 2 a vijna na pivdni Sudanu Zagalne nevdovolennya naselennya rezhimom Nimejri prizvelo 4 kvitnya 1985 roku do zagalnogo strajku Povalenij v rezultati perevorotu 6 kvitnya 1985 roku Nimejri zhiv v 1985 1999 rokah u vignanni v Yegipti 1999 roku zi zgodi novoyi vladi Sudanu povernuvsya dodomu Pomer 30 travnya 2009 roku DzherelaD R Voblikov Sudan istoriya i sovremennost Moskva Znanie 1984 64s Seriya U politicheskoj karty mira 2 Afrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 671s s 402 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Munzinger Personen d Track Q107343683 Deutsche Nationalbibliothek Record 119080435 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578

Дата публікації:
Топ