Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр (Альоша) Бічійович Джапарідзе (нар. 1899, село Хреїті, Кутаїська губернія, Російська імперія — пом. жовтень 1945, Ушба, Грузинська РСР, СРСР) — видатний грузинський альпініст. Заслужений майстер спорту СРСР (1941).
груз. ალექსანდრე ჯაფარიძე
Російська імперія
СРСРd, d, Кутаїська губернія
муніципалітет Местія, Самеґрело-Земо Сванеті, Грузія
| Нагороди | |
|---|---|
 | |
| |
Біографія
Народився в селищі Хреїті Чіатурського району в Грузії в сім'ї азнавура (дворянина), мешкав у Тбілісі.
У 1930 р. закінчив електротехнічний факультет Грузинського політехнічного інституту. З 1930 р. і до кінця життя працював в системі Гідроенергопроекту: інженером, керівником групи, головним інженером. З 1935 р. також брав участь у роботі топогеодезичного загону штабу Закавказького ВО по установці тріангуляційних пунктів на вершинах . Під час Німецько-радянської війни проводив цю роботу на вершинах Східного Кавказу.
Олександр Джапарідзе належить до знаменитої сім'ї грузинських альпіністів. Перше сходження здійснив разом зі своєю старшою сестрою і друзями в 1930 р. на Тетнульд. Сходження було присвячене пам'яті брата Симона, загиблого там роком раніше. З цього моменту Альоша стає справжнім ентузіастом альпінізму і незабаром завойовує славу провідного майстра альпінізму Грузії. За своє яскраве життя він здійснив 116 сходжень, з них 22 — першосходження. У 1934 р. в числі перших радянських горосходжувачів йому було присвоєно звання майстра альпінізму. В 1930 р. робить першу спробу сходження на Ушбу. У 1931 р. піднімається по новому шляху на Казбек. У 1932 р. здійснює першосходження на Каратау, Білу Незнайомку, Чорну Незнайомку та інші вершини. У 1933 р. бере участь в експедиції Грузинського географічного товариства у Верхню Сванетію, де здійснює декілька першосходжень. У 1934 р. перша радянська четвірка (серед них сестра Олександра) під керівництвом Олексія піднімається на Південну вершину Ушби, що було великим завоюванням радянського спорту. До них на Ушбу в 1929 р. зійшов Семенівський з німцями. В 1935 р. у складі геодезичної експедиції керує сходженням на і роботами по установці на його вершині тріангуляціонного пункту. 1936 р. — виїжджає на Памір інструктором високогірної експедиції командирів РСЧА, п'ять разів піднімається на схили піку Леніна до висоти 6500 м. Разом з М. Гусаком піднімається з південного заходу на вершину «6570», розташовану на захід від піку Є. Корженевської. 1937 р. — організатор і керівник Казбекської альпініади, в якій брало участь понад 250 чоловік. Під загальним керівництвом Альоші учасники альпініади піднялися на вісім вершин, в тому числі на Казбек, , . У 1938 р. керує альпініадою на Джімарай. 1940 р. — учасник складного траверсу вершин Головного Кавказького хребта від до піку Руставелі. В 1943 р. керує зимовим сходженням на Ушбу. У 1939 і 1945 рр. за завданням Відділу охорони пам'яток грузинської культури брав участь у дослідженні важкодоступних печер , , , .
У жовтні 1945 р. при спробі траверсу Ушба — Шхельда Альоша та його супутники (Келешбі Оніані, Микола Мухін) загинули, знесені сніговою лавиною на Ушбі.
Активно брав участь у суспільному житті з альпінізму. З 1935 р. — голова республіканської секції альпінізму, з 1938 р. — начальник гірничорятувальної служби ВЦРПС по Грузії, в 1938–1940 і 1943–1945 рр. — голова Грузинського альпіністського клубу.
Літературна діяльність
У видавництві «Детюниздат» в Тбілісі вийшли його книги (грузинською мовою):
- «Ушба» (1939);
- «В горах Паміру» (1940);
- «Тетнульд» (1948).
У 1949 р. в Тбілісі вийшли «Вибрані твори» О. Джапарідзе під редакцією Д. Донтуа. У книзі зібрано основні твори, що відображають альпіністську діяльність цього видатного альпініста. Російською мовою є робота О. Джапарідзе «Штурм Ушбы» в журналі «Физкультура и спорт», 1940.
Пам'ять
В 1945 р. ім'я Альоші Джапарідзе було присвоєно Грузинському альпіністському клубу і вершині в Головному Кавказькому хребті у верхів'ях льодовика .
У статті П. Рототаєва «Перечень первовосхождений» (зб. «К вершинам советской земли». М., 1949) вершина «6570», на яку Альоша піднявся з Миколою Гусаком в 1936 р., іменується піком Джапарідзе. До класифікатора вершин Радянського Союзу ця назва не потрапила. (За матеріалами Віри Матвєєнко, Віри Шер).
Ресурси Інтернета
- Альпинисты Северной Столицы: Джапаридзе Александр Бичиевич [ 7 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Фото [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Alosha Bichijovich Dzhaparidze nar 1899 selo Hreyiti Kutayiska guberniya Rosijska imperiya pom zhovten 1945 Ushba Gruzinska RSR SRSR vidatnij gruzinskij alpinist Zasluzhenij majster sportu SRSR 1941 Oleksandr Dzhaparidze gruz ალექსანდრე ჯაფარიძეZagalna informaciyaGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNarodzhennya20 lyutogo 1899 1899 02 20 d d Kutayiska guberniyaSmert1945 municipalitet Mestiya Samegrelo Zemo Svaneti GruziyaPohovannyaTbilisiSportVid sportualpinizmSportivne zvannyaZasluzhenij majster sportu SRSRUchast i zdobutkiNagorodiBiografiyaNarodivsya v selishi Hreyiti Chiaturskogo rajonu v Gruziyi v sim yi aznavura dvoryanina meshkav u Tbilisi U 1930 r zakinchiv elektrotehnichnij fakultet Gruzinskogo politehnichnogo institutu Z 1930 r i do kincya zhittya pracyuvav v sistemi Gidroenergoproektu inzhenerom kerivnikom grupi golovnim inzhenerom Z 1935 r takozh brav uchast u roboti topogeodezichnogo zagonu shtabu Zakavkazkogo VO po ustanovci triangulyacijnih punktiv na vershinah Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni provodiv cyu robotu na vershinah Shidnogo Kavkazu Oleksandr Dzhaparidze nalezhit do znamenitoyi sim yi gruzinskih alpinistiv Pershe shodzhennya zdijsniv razom zi svoyeyu starshoyu sestroyu i druzyami v 1930 r na Tetnuld Shodzhennya bulo prisvyachene pam yati brata Simona zagiblogo tam rokom ranishe Z cogo momentu Alosha staye spravzhnim entuziastom alpinizmu i nezabarom zavojovuye slavu providnogo majstra alpinizmu Gruziyi Za svoye yaskrave zhittya vin zdijsniv 116 shodzhen z nih 22 pershoshodzhennya U 1934 r v chisli pershih radyanskih goroshodzhuvachiv jomu bulo prisvoyeno zvannya majstra alpinizmu V 1930 r robit pershu sprobu shodzhennya na Ushbu U 1931 r pidnimayetsya po novomu shlyahu na Kazbek U 1932 r zdijsnyuye pershoshodzhennya na Karatau Bilu Neznajomku Chornu Neznajomku ta inshi vershini U 1933 r bere uchast v ekspediciyi Gruzinskogo geografichnogo tovaristva u Verhnyu Svanetiyu de zdijsnyuye dekilka pershoshodzhen U 1934 r persha radyanska chetvirka sered nih sestra Oleksandra pid kerivnictvom Oleksiya pidnimayetsya na Pivdennu vershinu Ushbi sho bulo velikim zavoyuvannyam radyanskogo sportu Do nih na Ushbu v 1929 r zijshov Semenivskij z nimcyami V 1935 r u skladi geodezichnoyi ekspediciyi keruye shodzhennyam na i robotami po ustanovci na jogo vershini triangulyacionnogo punktu 1936 r viyizhdzhaye na Pamir instruktorom visokogirnoyi ekspediciyi komandiriv RSChA p yat raziv pidnimayetsya na shili piku Lenina do visoti 6500 m Razom z M Gusakom pidnimayetsya z pivdennogo zahodu na vershinu 6570 roztashovanu na zahid vid piku Ye Korzhenevskoyi 1937 r organizator i kerivnik Kazbekskoyi alpiniadi v yakij bralo uchast ponad 250 cholovik Pid zagalnim kerivnictvom Aloshi uchasniki alpiniadi pidnyalisya na visim vershin v tomu chisli na Kazbek U 1938 r keruye alpiniadoyu na Dzhimaraj 1940 r uchasnik skladnogo traversu vershin Golovnogo Kavkazkogo hrebta vid do piku Rustaveli V 1943 r keruye zimovim shodzhennyam na Ushbu U 1939 i 1945 rr za zavdannyam Viddilu ohoroni pam yatok gruzinskoyi kulturi brav uchast u doslidzhenni vazhkodostupnih pecher U zhovtni 1945 r pri sprobi traversu Ushba Shhelda Alosha ta jogo suputniki Keleshbi Oniani Mikola Muhin zaginuli zneseni snigovoyu lavinoyu na Ushbi Aktivno brav uchast u suspilnomu zhitti z alpinizmu Z 1935 r golova respublikanskoyi sekciyi alpinizmu z 1938 r nachalnik girnichoryatuvalnoyi sluzhbi VCRPS po Gruziyi v 1938 1940 i 1943 1945 rr golova Gruzinskogo alpinistskogo klubu Literaturna diyalnistU vidavnictvi Detyunizdat v Tbilisi vijshli jogo knigi gruzinskoyu movoyu Ushba 1939 V gorah Pamiru 1940 Tetnuld 1948 U 1949 r v Tbilisi vijshli Vibrani tvori O Dzhaparidze pid redakciyeyu D Dontua U knizi zibrano osnovni tvori sho vidobrazhayut alpinistsku diyalnist cogo vidatnogo alpinista Rosijskoyu movoyu ye robota O Dzhaparidze Shturm Ushby v zhurnali Fizkultura i sport 1940 Pam yatV 1945 r im ya Aloshi Dzhaparidze bulo prisvoyeno Gruzinskomu alpinistskomu klubu i vershini v Golovnomu Kavkazkomu hrebti u verhiv yah lodovika U statti P Rototayeva Perechen pervovoshozhdenij zb K vershinam sovetskoj zemli M 1949 vershina 6570 na yaku Alosha pidnyavsya z Mikoloyu Gusakom v 1936 r imenuyetsya pikom Dzhaparidze Do klasifikatora vershin Radyanskogo Soyuzu cya nazva ne potrapila Za materialami Viri Matvyeyenko Viri Sher Resursi InternetaAlpinisty Severnoj Stolicy Dzhaparidze Aleksandr Bichievich 7 travnya 2011 u Wayback Machine Foto 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine