Джакомо Черуті (італ. Giacomo Ceruti; 13 жовтня, 1698, Мілан — 28 серпня, 1767, Мілан) — забутий італійський художник першої половини XVIII століття, прихильник побутового жанру і картин з зображенням простого люду північної Італії.
Джакомо Черуті | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Giacomo Ceruti | ||||
При народженні | Giacomo Ceruti | |||
Народження | 13 жовтня 1698 Мілан | |||
Смерть | 28 серпня 1767 (68 років) | |||
Мілан | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Ломбардія, Італія | |||
Жанр | побутовий жанр, релігійний та портретний жанр | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | бароко, реалізм | |||
Вчитель | d | |||
Твори | побутовий жанр, , натюрморт та портретний жанр | |||
Роботи в колекції | Музей Тіссен-Борнемісса, Музей мистецтва Метрополітен[1], d, Національний музей мистецтва Каталонії, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Художня галерея Єльського університету, Музей образотворчих мистецтв, Художній музей Сієтла, Брера, Музей Польді-Пеццолі, Музей Боуз, Музей Ґетті і d | |||
| ||||
Джакомо Черуті у Вікісховищі | ||||
Історія вивчення
У XX столітті продовжився процес глибокого дослідження мистецтва минулих епох, котрий почався в XIX столітті. Якщо мистецтвознавці XIX століття повернули славу Франса Галса, Яна Вермера, Ель Греко, то науковці XX століття перевідкрили велич і високі мистецькі якості скульптур Пінзеля чи барокових «художників реальності».
Мистецтвознавець з Італії Роберто Лонгі звернув увагу на групу майстрів доби бароко, що посіли особливе місце в мистецтві тої доби. Вони не дотримувались Величної манери та не були прихильниками караваджизму. Невеличкі запозичення з обох стилістичних напрямків лише підтвердили їх співіснування з караваджистами та майстрами офіційної Величної манери («maniera grande»). При цьому ці майстри не втрачали своєї індивідуальності, своєї несхожості на творців церковних і палацових фресок чи прихильників тенебросо караваджизму.
Роберто Лонгі й назвав їх «художники реальності». До них зараховані:
- Карнео
- Ебергард Кейль (1624—1687), учень Рембрандта, що оселився в Італії.
- П'єтро Беллотті (1625—1700)
- Гаспаре Траверсі (1723 — 1770)
- Джакомо Франческо Чіппер (Тодескіні, працював у 1705—1736 рр.)
- Джакомо Черуті (1698—1767)
З висновками Роберто Лонгі погодились і дослідники інших країн (М. Я. Лібман, Е. Й. Ротенберг тощо). А перегляд картин в запасниках та музеях виявив їх твори в Петербурзі, Римі, Празі, Брешії, Серпухові, Роттердамі, Каталонії, , Роттердамі. Бажання мати свою картину представника з групи «художників реальності» призвела до перевезення однієї картини Кейля з Серпухова до Москви.
Ігнорувати невивчені чи маловідомі явища в мистецтві цілком небезпечно. Бо це неодноразово приводило до загибелі витворів мистецтва надзвичайно високих художніх якостей, як це було з рукописами мая (більшість котрих спалені іспанцями-загарбниками), золотими ювелірними виробами індіанців доколумбової Америки (перетоплені у прямокутні злитки), з дерев'яними скульптурами Пінзеля чи стародавніми іконами (порубані на дрова за часів СРСР).
Канва біографії
Розшуки в архівах дозволили дізнатись, що художник народився в Мілані, а не в Брешії, як думали раніше через підпис митця «Якобус Черуті Брешианський». Дослідник Дж. Де Логу розшукав більшість творів митця та оприлюднив сорок шість (46) картин художника, які можна було пов'язати з його творчістю на 1931 рік. Невідомо, де він отримав перші художні навички й чому покинув Мілан, а працював перебільшено в місті Брешія. Можливо, він був пов'язаний з художником Ебергардом Кейлем чи бергамським художником Антоніо Чифронді, котрі теж створювали картини побутового жанру з типами низького соціального стану за уявами того часу. На тлі цих майстрів зображення жебраків і бідних верств населення, які вводив в мистецтво 18 століття Джакомо Черути, дивують сміливістю і відсутністю натяку на пасторальність мотивів рококо, такого модного в колах венеційців чи у представників римської школи живопису. Художник мандрував і брався як за створення релігійних композицій («Мадонна зі Св. Джузеппе, Лоренцо та Антоніо», абатство Ріно, церква Св. Антоніо абата), так і портретів чи натюрмортів. Але не вони стануть головною темою творчості художника, як не стане він прихильником ні пізнього італійського бароко, ні скороминущого, грайливого рококо. Сувора правда колола йому вічі й він раз у раз малював провінційних чорниць, паломників, жебраків, сільських дітей, праль, майстринь мережива — не спокушаючись ні на пасторальність, ні на поетизацію (як багатій), ні на осуд і презирство. Сюжет не грає значної ролі в картинах Черуті, хоча його персонажі вимушені довго і важко працювати. Але стилістично твори далекі від жорсткого утримання володарями та князями церкви — припалацового мистецтва в жорстких межах уніфікованої краси античних героїв чи біблійних мелодрам. Страшне життя бідноти подане без прикрас, наче фотодокументи 20 століття, тільки технічними засобами, притаманними 18 століттю. (Виняток зроблено лише для зображень дітей, вони подані з теплотою і співчуттям).
Відомо, що Черуті працював також в Брешії (1728 р.), Венеції (1736 р.), Падуї (1737—1741 роки), П'яченці (1743 р.) Помер в Мілані.
- «Випічка, волоські горіхи та кераміка», приватна збірка
- «Натюрморт з лангустом, рибами, лимоном і устрицями», Кампіоне, приватна збірка
- «Хлопчик з кошиком риби», Палаццо Пітті, Флоренція
Вибрані твори
- «Карлик», приватна збірка
- «Сонний паломник», фонд Роберто Лонгі, Флоренція
- «Відпочинок паломника», приватна збірка
- «Три жебраки»
- «Зустріч з жебраками в лісі»
- «Підлітки-картярі на майдані», Музей Цивіко, Турин
- «Хлопчик з плетеним кошиком», Пінакотека Брера, Мілан
- «Хлопчик з кошиком риби», Палаццо Пітті, Флоренція
- «Пряха», Музей Цивіко, Брешиа
- «Майстрині мережива», приватна збірка
- «Італійка-праля», Музей Тозіо Мартіненго, Брешиа
- «Мадонна зі Св. Джузеппе, Лоренцо та Антоніо», абатство Ріно, церква Св. Антоніо абата
- «Натюрморт з лангустом, рибами, лимоном і устрицями», Кампіоне, приватна збірка
- «Випічка, волоські горіхи та кераміка», приватна збірка
- «Портрет шляхетного пана у блакитному», Музей Тиссена-Борнемісса, овал
- «Невідомий в арабському вбранні», приватна збірка
- «Паньонка в синьому», Музей Тиссена-Борнемісса, овал
Див. також
Джерела
- Daniele Radini Tedeschi, Pittura a Brescia e nelle Valli, Roma 2011.
- John T. Spike, Giuseppe Maria Crespi and the Emergence of Genre Painting in Italy, Fort Worth: Kimball Museum of Art, 1986, pp. 66-67.
- Mina Gregori, Giacomo Ceruti, Cinisello Balsamo 1982.
- Сбірка «Византия. Южные славяне и Древняя Русь. Западная Европа», стаття Лібмана М. Я. «Эбергард Кейль и крупнофигурная жанровая картина в итальянской живописи 17-18 веков» — Москва: «Наука», 1973, с. 559—567
- Сбірка «50 лет государственному музею изобразительных искусствимени А. Пушкина», стаття Лібмана М. Я. «Художники реальности»
- Нейман Я. «Картинная галерея Пражского Града» — Прага, 1967
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джакомо Черуті
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/828497
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhakomo Cheruti ital Giacomo Ceruti 13 zhovtnya 1698 Milan 28 serpnya 1767 Milan zabutij italijskij hudozhnik pershoyi polovini XVIII stolittya prihilnik pobutovogo zhanru i kartin z zobrazhennyam prostogo lyudu pivnichnoyi Italiyi Dzhakomo Cherutiital Giacomo CerutiPri narodzhenniGiacomo CerutiNarodzhennya13 zhovtnya 1698 1698 10 13 MilanSmert28 serpnya 1767 1767 08 28 68 rokiv MilanNacionalnistitaliyecKrayinaLombardiya ItaliyaZhanrpobutovij zhanr religijnij ta portretnij zhanrDiyalnisthudozhnikNapryamokbaroko realizmVchiteldTvoripobutovij zhanr natyurmort ta portretnij zhanrRoboti v kolekciyiMuzej Tissen Bornemissa Muzej mistectva Metropoliten 1 d Nacionalnij muzej mistectva Kataloniyi Nacionalna galereya Muzej istoriyi mistectv Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Muzej obrazotvorchih mistectv Hudozhnij muzej Siyetla Brera Muzej Poldi Peccoli Muzej Bouz Muzej Getti i d Dzhakomo Cheruti u VikishovishiIstoriya vivchennyaCheruti Vidpochinok palomnika U XX stolitti prodovzhivsya proces glibokogo doslidzhennya mistectva minulih epoh kotrij pochavsya v XIX stolitti Yaksho mistectvoznavci XIX stolittya povernuli slavu Fransa Galsa Yana Vermera El Greko to naukovci XX stolittya perevidkrili velich i visoki mistecki yakosti skulptur Pinzelya chi barokovih hudozhnikiv realnosti Mistectvoznavec z Italiyi Roberto Longi zvernuv uvagu na grupu majstriv dobi baroko sho posili osoblive misce v mistectvi toyi dobi Voni ne dotrimuvalis Velichnoyi maneri ta ne buli prihilnikami karavadzhizmu Nevelichki zapozichennya z oboh stilistichnih napryamkiv lishe pidtverdili yih spivisnuvannya z karavadzhistami ta majstrami oficijnoyi Velichnoyi maneri maniera grande Pri comu ci majstri ne vtrachali svoyeyi individualnosti svoyeyi neshozhosti na tvorciv cerkovnih i palacovih fresok chi prihilnikiv tenebroso karavadzhizmu Roberto Longi j nazvav yih hudozhniki realnosti Do nih zarahovani Karneo Ebergard Kejl 1624 1687 uchen Rembrandta sho oselivsya v Italiyi P yetro Bellotti 1625 1700 Gaspare Traversi 1723 1770 Dzhakomo Franchesko Chipper Todeskini pracyuvav u 1705 1736 rr Dzhakomo Cheruti 1698 1767 Z visnovkami Roberto Longi pogodilis i doslidniki inshih krayin M Ya Libman E J Rotenberg tosho A pereglyad kartin v zapasnikah ta muzeyah viyaviv yih tvori v Peterburzi Rimi Prazi Breshiyi Serpuhovi Rotterdami Kataloniyi Rotterdami Bazhannya mati svoyu kartinu predstavnika z grupi hudozhnikiv realnosti prizvela do perevezennya odniyeyi kartini Kejlya z Serpuhova do Moskvi Ignoruvati nevivcheni chi malovidomi yavisha v mistectvi cilkom nebezpechno Bo ce neodnorazovo privodilo do zagibeli vitvoriv mistectva nadzvichajno visokih hudozhnih yakostej yak ce bulo z rukopisami maya bilshist kotrih spaleni ispancyami zagarbnikami zolotimi yuvelirnimi virobami indianciv dokolumbovoyi Ameriki peretopleni u pryamokutni zlitki z derev yanimi skulpturami Pinzelya chi starodavnimi ikonami porubani na drova za chasiv SRSR Kanva biografiyiD Cheruti Dzhovanni Battista Chirri italijskij kompozitor i muzikant Muzej istoriyi mistectv Viden D Cheruti Pryaha z divchinkoyu 1720 i rr privatna zbirka Rozshuki v arhivah dozvolili diznatis sho hudozhnik narodivsya v Milani a ne v Breshiyi yak dumali ranishe cherez pidpis mitcya Yakobus Cheruti Breshianskij Doslidnik Dzh De Logu rozshukav bilshist tvoriv mitcya ta oprilyudniv sorok shist 46 kartin hudozhnika yaki mozhna bulo pov yazati z jogo tvorchistyu na 1931 rik Nevidomo de vin otrimav pershi hudozhni navichki j chomu pokinuv Milan a pracyuvav perebilsheno v misti Breshiya Mozhlivo vin buv pov yazanij z hudozhnikom Ebergardom Kejlem chi bergamskim hudozhnikom Antonio Chifrondi kotri tezh stvoryuvali kartini pobutovogo zhanru z tipami nizkogo socialnogo stanu za uyavami togo chasu Na tli cih majstriv zobrazhennya zhebrakiv i bidnih verstv naselennya yaki vvodiv v mistectvo 18 stolittya Dzhakomo Cheruti divuyut smilivistyu i vidsutnistyu natyaku na pastoralnist motiviv rokoko takogo modnogo v kolah venecijciv chi u predstavnikiv rimskoyi shkoli zhivopisu Hudozhnik mandruvav i bravsya yak za stvorennya religijnih kompozicij Madonna zi Sv Dzhuzeppe Lorenco ta Antonio abatstvo Rino cerkva Sv Antonio abata tak i portretiv chi natyurmortiv Ale ne voni stanut golovnoyu temoyu tvorchosti hudozhnika yak ne stane vin prihilnikom ni piznogo italijskogo baroko ni skorominushogo grajlivogo rokoko Suvora pravda kolola jomu vichi j vin raz u raz malyuvav provincijnih chornic palomnikiv zhebrakiv silskih ditej pral majstrin merezhiva ne spokushayuchis ni na pastoralnist ni na poetizaciyu yak bagatij ni na osud i prezirstvo Syuzhet ne graye znachnoyi roli v kartinah Cheruti hocha jogo personazhi vimusheni dovgo i vazhko pracyuvati Ale stilistichno tvori daleki vid zhorstkogo utrimannya volodaryami ta knyazyami cerkvi pripalacovogo mistectva v zhorstkih mezhah unifikovanoyi krasi antichnih geroyiv chi biblijnih melodram Strashne zhittya bidnoti podane bez prikras nache fotodokumenti 20 stolittya tilki tehnichnimi zasobami pritamannimi 18 stolittyu Vinyatok zrobleno lishe dlya zobrazhen ditej voni podani z teplotoyu i spivchuttyam Vidomo sho Cheruti pracyuvav takozh v Breshiyi 1728 r Veneciyi 1736 r Paduyi 1737 1741 roki P yachenci 1743 r Pomer v Milani Vipichka voloski gorihi ta keramika privatna zbirka Natyurmort z langustom ribami limonom i ustricyami Kampione privatna zbirka Hlopchik z koshikom ribi Palacco Pitti FlorenciyaVibrani tvori Karlik privatna zbirkaDzhakomo Cheruti Zustrich z zhebrakami v lisi Pinakoteka Tozio Martinengo Karlik privatna zbirka Sonnij palomnik fond Roberto Longi Florenciya Vidpochinok palomnika privatna zbirka Tri zhebraki Zustrich z zhebrakami v lisi Pidlitki kartyari na majdani Muzej Civiko Turin Hlopchik z pletenim koshikom Pinakoteka Brera Milan Hlopchik z koshikom ribi Palacco Pitti Florenciya Pryaha Muzej Civiko Breshia Majstrini merezhiva privatna zbirka Italijka pralya Muzej Tozio Martinengo Breshia Madonna zi Sv Dzhuzeppe Lorenco ta Antonio abatstvo Rino cerkva Sv Antonio abata Natyurmort z langustom ribami limonom i ustricyami Kampione privatna zbirka Vipichka voloski gorihi ta keramika privatna zbirka Portret shlyahetnogo pana u blakitnomu Muzej Tissena Bornemissa oval Nevidomij v arabskomu vbranni privatna zbirka Panonka v sinomu Muzej Tissena Bornemissa ovalDiv takozhRoberto Longi Zhivopis baroko Ebergard Kejl Pobutovij zhanr Zhebrak Natyurmort Atribuciya Breshianska shkola Istoriko hudozhnij muzej Serpuhov Dzherela Tri zhebraki Daniele Radini Tedeschi Pittura a Brescia e nelle Valli Roma 2011 John T Spike Giuseppe Maria Crespi and the Emergence of Genre Painting in Italy Fort Worth Kimball Museum of Art 1986 pp 66 67 Mina Gregori Giacomo Ceruti Cinisello Balsamo 1982 Sbirka Vizantiya Yuzhnye slavyane i Drevnyaya Rus Zapadnaya Evropa stattya Libmana M Ya Ebergard Kejl i krupnofigurnaya zhanrovaya kartina v italyanskoj zhivopisi 17 18 vekov Moskva Nauka 1973 s 559 567 Sbirka 50 let gosudarstvennomu muzeyu izobrazitelnyh iskusstvimeni A Pushkina stattya Libmana M Ya Hudozhniki realnosti Nejman Ya Kartinnaya galereya Prazhskogo Grada Praga 1967PosilannyaPortal Mistectvo Portal Baroko Portal Biografiyi Portal Zhivopis Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhakomo Cheruti https www metmuseum org art collection search 828497