Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Десант на Імперський міст відбувся 11—13 квітня 1945 року, був здійснений силами Дунайської військової флотилії в часі Віденської операції з метою захоплення важливої стратегічної переправи у Відні.
| Десант на Імперський міст | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Німецько-радянська війна | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 СРСР |  Третій Рейх Угорське королівство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| СРСР Толбухін Федір Іванович Холостяков Георгій Микитович Аржавкін Олександр Федорович | Третій Рейх Отто Велер Йозеф Дітріх | ||||||
| Військові сили | |||||||
| СРСР 103 бійці десанту, повітрянодесантний батальйон | Третій Рейх невідомо | ||||||
| Втрати | |||||||
| СРСР не менше 50 чоловік вбитими та пораненими | Третій Рейх вбито до 350 німецьких вояків, 2 «Фердінанди», придушено 45 вогневих точок, 4 88-мм гармати, 3 артилерійські та 2 мінометні батареї | ||||||
Задум операції
4 квітня радянські війська зайняли Братиславу, дивізії німецької групи «Південь» відходять на Відень. Під час наступу на Відень війська Другого Українського фронту — командувач маршал СРСР Родіон Малиновський — та Третього Українського — маршал СРСР Федір Толбухін — з боями пробилися на південну околицю Відня та 6 квітня почали штурм столиці Австрії, зав'язалися вуличні бої.
Нацистські сили заздалегідь підготувалися до оборони, безпосереднє керівництво обороною Відня здійснював Йозеф Дітріх, частини групи армій «Південь» під загальним керівництвом генерала піхоти Отто Велера чинили серйозний опір наступаючим — 8 танкових та 1 піхотна дивізія 6-ї танкової армії СС, перекинуті з Арденн та 15 окремих батальйонів. Всі мости біля Відня через Дунай були підірвані, лишався один Імперський міст, котрим сполучалося південне німецьке угрупування в місті з західним; для оборони мосту було створено потужний укріплений оборонний вузол. Міст був замінований та підготований до вибуху; його знищення могло б серйозно завадити просуванню радянських військ, примусивши їх форсувати Дунай з боями й вести бої за створення, утримання та розширення плацдармів.
8 квітня кораблі Дунайської флотилії змогли висадити стрілецький полк в нацистському тилу на східній околиці Відня.
Радянські спроби 9 та 10 квітня захопити моста завершилися невдачею. В таких умовах радянське військове керівництво приймає рішення силами Дунайської військової флотилії, котрою командував віце-адмірал , висадити десант на обидва дунайські береги безпосередньо біля мосту із завданням захопити та утримати його до підходу сухопутних частин. Для десанту виділялася стрілецька рота (103 бійці, командир — старший лейтенант ) зі складу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту. Десантний загін був посилений однією 45-мм гарматою, 2 протитанковими рушницями та 4-ма станковими кулеметами.
Загін висадки десанту складався з 2 артилерійських катерів, для артилерійської підтримки виділялося 8 мінометних катерів, що мали на озброєнні реактивні установки «Катюша» й 3 артилерійські катери — зі складу 1-го гвардійського Белградського дивізіону бронекатерів 1-ї Керченської бригади річкових кораблів та 4-го Тульчинського дивізіону бронекатерів 2-ї Сулінської бригади, 5 батарей великого та середнього калібру берегового загону прикриття флотилії, та значна кількість армійської артилерії.
Умови проведення операції були надзвичайно важкими — катери з десантниками мали здійснювати прорив річкою, обидва береги якої були зайняті противником, котрі розміщувалися в укріплених будовах та бетонних дотах, мали достатню кількість танків, артилерії та кулеметних гнізд. По дорозі до місця десанту катери мали пройти мимо підірваного Віденського мосту, по фарватеру знаходилися раніше затоплені кораблі — 8 великих барж. На північному березі Дунаю знаходилися замасковані САУ «Фердінанд», 105-мм гармати, далі — 76-мм зенітні батареї, на самому мості — крупнокаліберний кулемет. Через такі перепони десантний загін практично не мав змоги маневрувати та операцію доводилося проводити в світлий час доби — інакше б кораблі не змогли рухатися — численні перепони. В умовах близького вуличного бою застосування авіації для підтримки десанту було неможливим — відбувався лише артилерійський обстріл ділянок висадки безпосередньо перед десантуванням, артилерійська підтримка десанту покладався на армійську артилерію.
Перебіг операції
В ніч на 11 квітня 4-та гвардійська армія починає форсування Дунайського каналу, чому сприяли успішні дії 1-го механізованого та 20-го стрілецького корпусів, що наступали в напрямі Імперського мосту. Вранці 11 квітня передовий загін — 5 артилерійських катерів із складу 2-ї бригади річкових катерів (командир — капітан 2-го рангу ) — йде на прорив та з боєм виходить на місце десантування; решта катерів рухалися за загоном прориву та знищували виявлені вогневі ворожі точки. Поява радянських катерів з десантом в центрі міста днем стала для німецьких сил повною несподіванкою. Ведучий артилерійський катер старшого лейтенанта Семена Клоповського виставив димову завісу, після цього катери по одному висаджують групи бійців безпосередньо біля мосту на обох берегах Дунаю, з решти кораблів вівся вогонь впритул по вогневих точках противника; міст був стрімко захоплений, міни знешкоджені.
Нацистські сили терміново підтягують до місця бою значні сили піхоти та танків, самохідних гармат й мінометів; під щільним вогнем бронекатери починають відхід, всі отримали значні ушкодження, на кораблях виникали пожежі, в екіпажах були вбиті та поранені, всі катери змогли вернутися на базу. Загинув матрос на другому артилерійському катері, 4 поранено; радянські керівники звітували, що катери при висадці знищили 2 «Фердінанди», придушено 45 вогневих точок, 4 88-мм гармати, 3 артилерійські та 2 мінометні батареї, вбито до 350 німецьких вояків.
Біля мосту зав'язався надзвичайно напружений бій, німецькі переважаючі сили безперервно атакували на обох берегах Дунаю, перехресний обстріл не припинявся ні на хвилину.
В таких обставинах рота десантників протрималася 3 доби за допомогою масованої артилерійської підтримки армійських частин. Вночі з 12 на 13 квітня по зайнятих німецькими силами кварталах до залишків роти зміг прорватися повітрянодесантний батальйон зі складу 7-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії. Після цього нацистські атаки стали ще запеклішими, безперервний бій тривав цілу ніч, десант з підкріпленням був на грані знищення.
Вранці 13 квітня зведений штурмовий загін (командир — старший лейтенант І. Кочкін) зі складу морської піхоти Дунайської флотилії подолав німецьку оборону біля Віденського мосту, в прорив вводиться стрілецький полк 80-ї гвардійської стрілецької дивізії; з великими втратами загін зміг прорватися до мосту та з'єднатися з десантом.
Доки увага німецьких сил була прикута на загін, що пробився, в прогалину між частинами противника вводяться головні сили дивізії, посилені самохідними гарматами зі складу . Після запеклого бою вони також виходять до мосту, розчленувавши східне німецьке угрупування; 16 радянських самохідних артилерійських установок на великій швидкості переходять по мосту та займають оборону на західному березі. Після того сапери механізованої бригади зняли понад 100 зарядів вибухівки з мосту; ця частка бою стала переломною при штурмі Відня — втративши єдине управління та взаємодію, частини східного угрупування до кінця дня були знищені чи капітулювали. Нацистські сили в західних районах Відня починають спішний відхід, в ніч на 14 квітня місто було повністю зайняте радянськими військами.
Нагороди та вшанування
Особовий склад десанту та катерів прориву був нагороджений радянськими бойовими орденами та медалями в повному складі; 6 вояків зі складу 2-ї гвардійської мотострілецької бригади стали Героями Радянського Союзу. Серед десантників був майбутній народний артист РРФСР Георгій Юматов, бій тримав у складі 7-ї гвардійської повітрянодесантної бригади майбутній вчений-генетик, академік, Герой Соціалістичної Праці Йосип Рапопорт. Спогади про участь в бою «Записки дунайського розвідника» лишив .
Король Великої Британії Георг VI за збереження Імперського мосту нагородив адмірала Холостякова — вищою морською відзнакою Сполученого королівства, якою до того не нагороджувалися іноземці.
17 травня 1945 року 1-й Червонопрапорній Керченській бригаді річкових кораблів присвоєне почесне звання «Віденська»; Дунайська Червонопрапорна ордена Нахімова флотилія нагороджена орденом Кутузова 2-го ступеня, 2-га Сулінська ордена Ушакова бригада річкових кораблів, 492-га та 508-ма артилерійські батареї Берегового загону супроводу — орденами Червоного Прапора.
Героями Радянського Союзу стали*
- — старшина, автоматник,
- Золкін Андрій Матвійович — сапер, гвардії рядовий, знешкодив 56 зарядів,
- — командир взводу бронетранспортерів, старший сержант,
- Ластовський Максим Онопрійович — старший сержант, сапер, особисто знешкодив 76 набоїв,
- Мінін Федір Іванович — старшина, командир бронетранспортера,
- — старший сержант, кулеметник.
Аж 5 травня 1990 року цього ж звання вдостоєна санінструктор 369-го окремого батальйону морської піхоти, учасниця десанту Михайлова Катерина Іларіонівна.
Коштами жителів Відня перед Імперським мостом встановлено обеліск на вшанування радянських вояків, які ціною своїх життів змогли врятувати історичний міст.
Примітки
- Десант на Імперський міст [ 13 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 10 травня 2014.
- Звільнення Австрії [ 13 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 10 травня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Desant na Imperskij mist vidbuvsya 11 13 kvitnya 1945 roku buv zdijsnenij silami Dunajskoyi vijskovoyi flotiliyi v chasi Videnskoyi operaciyi z metoyu zahoplennya vazhlivoyi strategichnoyi perepravi u Vidni Desant na Imperskij mist Nimecko radyanska vijna Data 11 13 kvitnya 1945 Misce Viden Avstriya Rezultat zajnyattya strategichno vazhlivogo mostu Storoni SRSR Tretij Rejh Ugorske korolivstvo Komanduvachi SRSR Tolbuhin Fedir Ivanovich Holostyakov Georgij Mikitovich Arzhavkin Oleksandr Fedorovich Tretij Rejh Otto Veler Jozef Ditrih Vijskovi sili SRSR 103 bijci desantu povitryanodesantnij bataljon Tretij Rejh nevidomo Vtrati SRSR ne menshe 50 cholovik vbitimi ta poranenimi Tretij Rejh vbito do 350 nimeckih voyakiv 2 Ferdinandi pridusheno 45 vognevih tochok 4 88 mm garmati 3 artilerijski ta 2 minometni batareyiZadum operaciyi4 kvitnya radyanski vijska zajnyali Bratislavu diviziyi nimeckoyi grupi Pivden vidhodyat na Viden Pid chas nastupu na Viden vijska Drugogo Ukrayinskogo frontu komanduvach marshal SRSR Rodion Malinovskij ta Tretogo Ukrayinskogo marshal SRSR Fedir Tolbuhin z boyami probilisya na pivdennu okolicyu Vidnya ta 6 kvitnya pochali shturm stolici Avstriyi zav yazalisya vulichni boyi Nacistski sili zazdalegid pidgotuvalisya do oboroni bezposerednye kerivnictvo oboronoyu Vidnya zdijsnyuvav Jozef Ditrih chastini grupi armij Pivden pid zagalnim kerivnictvom generala pihoti Otto Velera chinili serjoznij opir nastupayuchim 8 tankovih ta 1 pihotna diviziya 6 yi tankovoyi armiyi SS perekinuti z Ardenn ta 15 okremih bataljoniv Vsi mosti bilya Vidnya cherez Dunaj buli pidirvani lishavsya odin Imperskij mist kotrim spoluchalosya pivdenne nimecke ugrupuvannya v misti z zahidnim dlya oboroni mostu bulo stvoreno potuzhnij ukriplenij oboronnij vuzol Mist buv zaminovanij ta pidgotovanij do vibuhu jogo znishennya moglo b serjozno zavaditi prosuvannyu radyanskih vijsk primusivshi yih forsuvati Dunaj z boyami j vesti boyi za stvorennya utrimannya ta rozshirennya placdarmiv 8 kvitnya korabli Dunajskoyi flotiliyi zmogli visaditi strileckij polk v nacistskomu tilu na shidnij okolici Vidnya Radyanski sprobi 9 ta 10 kvitnya zahopiti mosta zavershilisya nevdacheyu V takih umovah radyanske vijskove kerivnictvo prijmaye rishennya silami Dunajskoyi vijskovoyi flotiliyi kotroyu komanduvav vice admiral visaditi desant na obidva dunajski beregi bezposeredno bilya mostu iz zavdannyam zahopiti ta utrimati jogo do pidhodu suhoputnih chastin Dlya desantu vidilyalasya strilecka rota 103 bijci komandir starshij lejtenant zi skladu 4 yi gvardijskoyi armiyi 3 go Ukrayinskogo frontu Desantnij zagin buv posilenij odniyeyu 45 mm garmatoyu 2 protitankovimi rushnicyami ta 4 ma stankovimi kulemetami Zagin visadki desantu skladavsya z 2 artilerijskih kateriv dlya artilerijskoyi pidtrimki vidilyalosya 8 minometnih kateriv sho mali na ozbroyenni reaktivni ustanovki Katyusha j 3 artilerijski kateri zi skladu 1 go gvardijskogo Belgradskogo divizionu bronekateriv 1 yi Kerchenskoyi brigadi richkovih korabliv ta 4 go Tulchinskogo divizionu bronekateriv 2 yi Sulinskoyi brigadi 5 batarej velikogo ta serednogo kalibru beregovogo zagonu prikrittya flotiliyi ta znachna kilkist armijskoyi artileriyi Umovi provedennya operaciyi buli nadzvichajno vazhkimi kateri z desantnikami mali zdijsnyuvati proriv richkoyu obidva beregi yakoyi buli zajnyati protivnikom kotri rozmishuvalisya v ukriplenih budovah ta betonnih dotah mali dostatnyu kilkist tankiv artileriyi ta kulemetnih gnizd Po dorozi do miscya desantu kateri mali projti mimo pidirvanogo Videnskogo mostu po farvateru znahodilisya ranishe zatopleni korabli 8 velikih barzh Na pivnichnomu berezi Dunayu znahodilisya zamaskovani SAU Ferdinand 105 mm garmati dali 76 mm zenitni batareyi na samomu mosti krupnokalibernij kulemet Cherez taki pereponi desantnij zagin praktichno ne mav zmogi manevruvati ta operaciyu dovodilosya provoditi v svitlij chas dobi inakshe b korabli ne zmogli ruhatisya chislenni pereponi V umovah blizkogo vulichnogo boyu zastosuvannya aviaciyi dlya pidtrimki desantu bulo nemozhlivim vidbuvavsya lishe artilerijskij obstril dilyanok visadki bezposeredno pered desantuvannyam artilerijska pidtrimka desantu pokladavsya na armijsku artileriyu Perebig operaciyiV nich na 11 kvitnya 4 ta gvardijska armiya pochinaye forsuvannya Dunajskogo kanalu chomu spriyali uspishni diyi 1 go mehanizovanogo ta 20 go strileckogo korpusiv sho nastupali v napryami Imperskogo mostu Vranci 11 kvitnya peredovij zagin 5 artilerijskih kateriv iz skladu 2 yi brigadi richkovih kateriv komandir kapitan 2 go rangu jde na proriv ta z boyem vihodit na misce desantuvannya reshta kateriv ruhalisya za zagonom prorivu ta znishuvali viyavleni vognevi vorozhi tochki Poyava radyanskih kateriv z desantom v centri mista dnem stala dlya nimeckih sil povnoyu nespodivankoyu Veduchij artilerijskij kater starshogo lejtenanta Semena Klopovskogo vistaviv dimovu zavisu pislya cogo kateri po odnomu visadzhuyut grupi bijciv bezposeredno bilya mostu na oboh beregah Dunayu z reshti korabliv vivsya vogon vpritul po vognevih tochkah protivnika mist buv strimko zahoplenij mini zneshkodzheni Nacistski sili terminovo pidtyaguyut do miscya boyu znachni sili pihoti ta tankiv samohidnih garmat j minometiv pid shilnim vognem bronekateri pochinayut vidhid vsi otrimali znachni ushkodzhennya na korablyah vinikali pozhezhi v ekipazhah buli vbiti ta poraneni vsi kateri zmogli vernutisya na bazu Zaginuv matros na drugomu artilerijskomu kateri 4 poraneno radyanski kerivniki zvituvali sho kateri pri visadci znishili 2 Ferdinandi pridusheno 45 vognevih tochok 4 88 mm garmati 3 artilerijski ta 2 minometni batareyi vbito do 350 nimeckih voyakiv Bilya mostu zav yazavsya nadzvichajno napruzhenij bij nimecki perevazhayuchi sili bezperervno atakuvali na oboh beregah Dunayu perehresnij obstril ne pripinyavsya ni na hvilinu V takih obstavinah rota desantnikiv protrimalasya 3 dobi za dopomogoyu masovanoyi artilerijskoyi pidtrimki armijskih chastin Vnochi z 12 na 13 kvitnya po zajnyatih nimeckimi silami kvartalah do zalishkiv roti zmig prorvatisya povitryanodesantnij bataljon zi skladu 7 yi gvardijskoyi povitryanodesantnoyi diviziyi Pislya cogo nacistski ataki stali she zapeklishimi bezperervnij bij trivav cilu nich desant z pidkriplennyam buv na grani znishennya Vranci 13 kvitnya zvedenij shturmovij zagin komandir starshij lejtenant I Kochkin zi skladu morskoyi pihoti Dunajskoyi flotiliyi podolav nimecku oboronu bilya Videnskogo mostu v proriv vvoditsya strileckij polk 80 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi z velikimi vtratami zagin zmig prorvatisya do mostu ta z yednatisya z desantom Doki uvaga nimeckih sil bula prikuta na zagin sho probivsya v progalinu mizh chastinami protivnika vvodyatsya golovni sili diviziyi posileni samohidnimi garmatami zi skladu Pislya zapeklogo boyu voni takozh vihodyat do mostu rozchlenuvavshi shidne nimecke ugrupuvannya 16 radyanskih samohidnih artilerijskih ustanovok na velikij shvidkosti perehodyat po mostu ta zajmayut oboronu na zahidnomu berezi Pislya togo saperi mehanizovanoyi brigadi znyali ponad 100 zaryadiv vibuhivki z mostu cya chastka boyu stala perelomnoyu pri shturmi Vidnya vtrativshi yedine upravlinnya ta vzayemodiyu chastini shidnogo ugrupuvannya do kincya dnya buli znisheni chi kapitulyuvali Nacistski sili v zahidnih rajonah Vidnya pochinayut spishnij vidhid v nich na 14 kvitnya misto bulo povnistyu zajnyate radyanskimi vijskami Nagorodi ta vshanuvannyaOsobovij sklad desantu ta kateriv prorivu buv nagorodzhenij radyanskimi bojovimi ordenami ta medalyami v povnomu skladi 6 voyakiv zi skladu 2 yi gvardijskoyi motostrileckoyi brigadi stali Geroyami Radyanskogo Soyuzu Sered desantnikiv buv majbutnij narodnij artist RRFSR Georgij Yumatov bij trimav u skladi 7 yi gvardijskoyi povitryanodesantnoyi brigadi majbutnij vchenij genetik akademik Geroj Socialistichnoyi Praci Josip Rapoport Spogadi pro uchast v boyu Zapiski dunajskogo rozvidnika lishiv Korol Velikoyi Britaniyi Georg VI za zberezhennya Imperskogo mostu nagorodiv admirala Holostyakova vishoyu morskoyu vidznakoyu Spoluchenogo korolivstva yakoyu do togo ne nagorodzhuvalisya inozemci 17 travnya 1945 roku 1 j Chervonoprapornij Kerchenskij brigadi richkovih korabliv prisvoyene pochesne zvannya Videnska Dunajska Chervonopraporna ordena Nahimova flotiliya nagorodzhena ordenom Kutuzova 2 go stupenya 2 ga Sulinska ordena Ushakova brigada richkovih korabliv 492 ga ta 508 ma artilerijski batareyi Beregovogo zagonu suprovodu ordenami Chervonogo Prapora Geroyami Radyanskogo Soyuzu stali starshina avtomatnik Zolkin Andrij Matvijovich saper gvardiyi ryadovij zneshkodiv 56 zaryadiv komandir vzvodu bronetransporteriv starshij serzhant Lastovskij Maksim Onoprijovich starshij serzhant saper osobisto zneshkodiv 76 naboyiv Minin Fedir Ivanovich starshina komandir bronetransportera starshij serzhant kulemetnik Azh 5 travnya 1990 roku cogo zh zvannya vdostoyena saninstruktor 369 go okremogo bataljonu morskoyi pihoti uchasnicya desantu Mihajlova Katerina Ilarionivna Koshtami zhiteliv Vidnya pered Imperskim mostom vstanovleno obelisk na vshanuvannya radyanskih voyakiv yaki cinoyu svoyih zhittiv zmogli vryatuvati istorichnij mist PrimitkiDesant na Imperskij mist 13 travnya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 9 serpnya 2014 Procitovano 10 travnya 2014 Zvilnennya Avstriyi 13 travnya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 10 travnya 2014