Десант біля Вінтрі, також «Десант на півострові Аллі-Отс» — тактичний морський десант, що був здійснений з кораблів радянського Балтійського флоту в ході Моонзундської десантної операції, який не приніс оперативних результатів та був знищений противником.
Десант біля Вінтрі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Німецько-радянська війна | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
СРСР Ф. Н. Стариков Володимир Трибуц | Третій Рейх | ||||||
Військові сили | |||||||
СРСР загалом десантників 745 | Третій Рейх загалом на півострові Сирве до 16000 військових | ||||||
Втрати | |||||||
СРСР близько 325 вбитих та потонулих, до 250 полонених | Третій Рейх не менше 70 вбитих потоплена 1 десантна баржа |
Планування десанту, обставини та сили сторін
Радянські війська до середини жовтня 1944 року займали переважну більшість острова Езель (Сааремаа). Витіснені звідти нацистські частини залишили Куресааре та з 7 жовтня тримали оборону на вузькому перешийку півострова , всього — до 16000 німецьких вояків.
7 жовтня 1944 року, для планування відправки естонських військ в порт Роомассааре зібралися генерал-лейтенант Ф. Стариков, комдив 7-ї естонської дивізії та начальник штабу Ленінградського фронту генерал-полковник Маркіан Попов. Запаморочення від легкості зайняття Курессааре було таким, що 8 жовтня генерал-лейтенант Лембіт Перн наказав майору Міллеру взяти 370 вояків, 16 гармат та 14 танкеток й зайняти півострів Сирве в південній частині о. Сааремаа.
Для здійснення прориву німецької оборони з ходу, командування 8-ї армії (командир — генерал Пилип Стариков), спланувало та організувало проведення комбінованої операції, тобто атаку позицій противника на сухопутній ділянці підрозділами та завдання удару десантом з моря — біля населеного пункту Вінтрі, що знаходився в близькому тилу німецької оборони. Спочатку десант планувалося здійснити 8 жовтня, однак згодом з огляду на погодні умови, його проведення було перенесено на 12 жовтня 1944 року. Успіх операції полягав в тактичній несподіванці висадження десанту для сил противника.
До складу десанту було виділено два стрілецьких батальйони 300-го стрілецького полку під командуванням лейтенантів А. Соболєва та А. Сепа (командир — підполковник , він же — командир десанту) 249-ї дивізії (командир — полковник А. Фельдман), всього — 496 вояків. Чи була десантним силам придана артилерія — невідомо. Особовий склад та полкове керівництво досвіду здійснення десантів — не мали, спеціальних занять з групою, виділеною для десантування, не здійснювалося. Також різні джерела по різному описують наявність важкої техніки, в деяких зазначається, що до прориву оборони на півострові Сирве виділялося 20 танків та самохідних гармат полків полковника С. Чеснокова та підполковника . Висадка десанту відбувалася на перешийку зі сторони Ризької затоки, точкою виходу кораблів для проведення операції був порт Курессааре.
Німецькі підрозділи 23-ї та 218-ї піхотної дивізій мали наперед добре підготовлені захисні позиції — дзоти, інженерні споруди, мінні поля, траншеї. В наявності була також потужна вогнева складова — артилерія та міномети, застосовувався вогонь корабельних гармат.
Перебіг десантування та боїв
Здійснення висадки десанту відбулося на світанку 12 жовтня 1944 року, коли над морем стояла імла та туман. Десантування здійснювалося загоном з 8 , 3 патрульних катерів, 2 торпедних катерів, до загону підтримки також входили 9 торпедних катерів. Десант вирушив з , але висадитися непоміченим йому не вдалося. Німецькі сили вже другу добу чекали радянський десант та відкрили по катерах артилерійський та мінометний вогонь. Ще по дорозі до місця висадки два катери сіли на мілину, через сильний спротив противника управління радянським десантом було втрачено, десантування відбувалося розрізнено та на широкій береговій ділянці. Командир десанту підполковник Ільмар Пауль, за такого несприятливого розвитку бою, втратив керівництво підлеглими підрозділами та на одному з катерів покинув місце висадки десанту. Тоді майор Ельмар Стрем та лейтенант Ендель Сигель, на одному з тендерів зайняли місця за кулеметами. З огляду на безвихідь десанту, той тендер був єдиним, що діставив всіх бійців до вихідного місця десанту, при цьому було потоплено одну німецьку десантну баржу, а ще одну — було пошкоджено.
На вимогу командуючого армією до місця бою було направлено стрілецьку роту з того ж, 300-го полку — 130 бійців, 9 катерів здійснювали висадку та вогневе прикриття. З цією ротою до бою був повернений підполковник Пауль. Проте й друга десантна спроба позитивних наслідків не мала, сильний німецький артилерійський вогонь не допустив катери до берега, другий десант висаджений — не був. По поверненні підполковника Ільмара Пауля було заарештовано та віддано під суд.
У ніч з 12 на 13 жовтня 1944 року була здійснена спроба висадити десантний загін в 50 вояків (від командуванням — майора Анжрева), але ця спроба також закінчилася нічим. На той час нацистські сили цілком контролювали узбережжя, ознак того, що раніше висаджений десант продовжує вести бойові дії, не було. Наступ сухопутних військ також успіху не мав, радянські атаки протягом доби були відкинуті німецькими силами.
Втрати
Про долю десанту існують лише фрагментарні дані. Існують ствердження, що близько 215 радянських бійців були взяті в полон, декілька нечисельних груп десантників змогли протриматися місяць, харчуючись в болотах журавлиною, до підходу головних сил. Решта, імовірно, загинули. Околиці населеного пункту Вінтрі були зайняті радянськими військами тільки 21 листопада 1944 року.
Місцевий мешканець Вінтрі Хіндрек Клепп свідчив, що він порахував вбитих на березі біля села Теесу, естонців-червоноармійців там було вбитими — 40, німців — 70. Доктор історичних наук Пеетер Ларін доводить, що в цілому у десанті брало участь 745 чоловік, з них не повернулося — 575, в тому числі, близько 250 — були взяті в полон, до 200 — були вбиті, 125 — потонули, стоячи до 10 годин в воді.
Через 30 років генерал Пилип Стариков, в неофіційній обстановці, визнав, що в загибелі десанту була й його вина.
Джерела
- (рос.)
- Десант 300-го стрілецького полку [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Зниклий десант [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Морська хроніка [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Desant bilya Vintri takozh Desant na pivostrovi Alli Ots taktichnij morskij desant sho buv zdijsnenij z korabliv radyanskogo Baltijskogo flotu v hodi Moonzundskoyi desantnoyi operaciyi yakij ne prinis operativnih rezultativ ta buv znishenij protivnikom Desant bilya Vintri Nimecko radyanska vijna Data 12 zhovtnya 1944 Misce o Saaremaa Estoniya Rezultat zagibel radyanskogo desantu Storoni SRSR Tretij Rejh Komanduvachi SRSR F N Starikov Volodimir Tribuc Tretij Rejh Vijskovi sili SRSR zagalom desantnikiv 745 Tretij Rejh zagalom na pivostrovi Sirve do 16000 vijskovih Vtrati SRSR blizko 325 vbitih ta potonulih do 250 polonenih Tretij Rejh ne menshe 70 vbitih potoplena 1 desantna barzhaPlanuvannya desantu obstavini ta sili storinRadyanski vijska do seredini zhovtnya 1944 roku zajmali perevazhnu bilshist ostrova Ezel Saaremaa Vitisneni zvidti nacistski chastini zalishili Kuresaare ta z 7 zhovtnya trimali oboronu na vuzkomu pereshijku pivostrova vsogo do 16000 nimeckih voyakiv 7 zhovtnya 1944 roku dlya planuvannya vidpravki estonskih vijsk v port Roomassaare zibralisya general lejtenant F Starikov komdiv 7 yi estonskoyi diviziyi ta nachalnik shtabu Leningradskogo frontu general polkovnik Markian Popov Zapamorochennya vid legkosti zajnyattya Kuressaare bulo takim sho 8 zhovtnya general lejtenant Lembit Pern nakazav majoru Milleru vzyati 370 voyakiv 16 garmat ta 14 tanketok j zajnyati pivostriv Sirve v pivdennij chastini o Saaremaa Dlya zdijsnennya prorivu nimeckoyi oboroni z hodu komanduvannya 8 yi armiyi komandir general Pilip Starikov splanuvalo ta organizuvalo provedennya kombinovanoyi operaciyi tobto ataku pozicij protivnika na suhoputnij dilyanci pidrozdilami ta zavdannya udaru desantom z morya bilya naselenogo punktu Vintri sho znahodivsya v blizkomu tilu nimeckoyi oboroni Spochatku desant planuvalosya zdijsniti 8 zhovtnya odnak zgodom z oglyadu na pogodni umovi jogo provedennya bulo pereneseno na 12 zhovtnya 1944 roku Uspih operaciyi polyagav v taktichnij nespodivanci visadzhennya desantu dlya sil protivnika Do skladu desantu bulo vidileno dva strileckih bataljoni 300 go strileckogo polku pid komanduvannyam lejtenantiv A Sobolyeva ta A Sepa komandir pidpolkovnik vin zhe komandir desantu 249 yi diviziyi komandir polkovnik A Feldman vsogo 496 voyakiv Chi bula desantnim silam pridana artileriya nevidomo Osobovij sklad ta polkove kerivnictvo dosvidu zdijsnennya desantiv ne mali specialnih zanyat z grupoyu vidilenoyu dlya desantuvannya ne zdijsnyuvalosya Takozh rizni dzherela po riznomu opisuyut nayavnist vazhkoyi tehniki v deyakih zaznachayetsya sho do prorivu oboroni na pivostrovi Sirve vidilyalosya 20 tankiv ta samohidnih garmat polkiv polkovnika S Chesnokova ta pidpolkovnika Visadka desantu vidbuvalasya na pereshijku zi storoni Rizkoyi zatoki tochkoyu vihodu korabliv dlya provedennya operaciyi buv port Kuressaare Nimecki pidrozdili 23 yi ta 218 yi pihotnoyi divizij mali napered dobre pidgotovleni zahisni poziciyi dzoti inzhenerni sporudi minni polya transheyi V nayavnosti bula takozh potuzhna vogneva skladova artileriya ta minometi zastosovuvavsya vogon korabelnih garmat Perebig desantuvannya ta boyivZdijsnennya visadki desantu vidbulosya na svitanku 12 zhovtnya 1944 roku koli nad morem stoyala imla ta tuman Desantuvannya zdijsnyuvalosya zagonom z 8 3 patrulnih kateriv 2 torpednih kateriv do zagonu pidtrimki takozh vhodili 9 torpednih kateriv Desant virushiv z ale visaditisya nepomichenim jomu ne vdalosya Nimecki sili vzhe drugu dobu chekali radyanskij desant ta vidkrili po katerah artilerijskij ta minometnij vogon She po dorozi do miscya visadki dva kateri sili na milinu cherez silnij sprotiv protivnika upravlinnya radyanskim desantom bulo vtracheno desantuvannya vidbuvalosya rozrizneno ta na shirokij beregovij dilyanci Komandir desantu pidpolkovnik Ilmar Paul za takogo nespriyatlivogo rozvitku boyu vtrativ kerivnictvo pidleglimi pidrozdilami ta na odnomu z kateriv pokinuv misce visadki desantu Todi major Elmar Strem ta lejtenant Endel Sigel na odnomu z tenderiv zajnyali miscya za kulemetami Z oglyadu na bezvihid desantu toj tender buv yedinim sho distaviv vsih bijciv do vihidnogo miscya desantu pri comu bulo potopleno odnu nimecku desantnu barzhu a she odnu bulo poshkodzheno Na vimogu komanduyuchogo armiyeyu do miscya boyu bulo napravleno strilecku rotu z togo zh 300 go polku 130 bijciv 9 kateriv zdijsnyuvali visadku ta vogneve prikrittya Z ciyeyu rotoyu do boyu buv povernenij pidpolkovnik Paul Prote j druga desantna sproba pozitivnih naslidkiv ne mala silnij nimeckij artilerijskij vogon ne dopustiv kateri do berega drugij desant visadzhenij ne buv Po povernenni pidpolkovnika Ilmara Paulya bulo zaareshtovano ta viddano pid sud U nich z 12 na 13 zhovtnya 1944 roku bula zdijsnena sproba visaditi desantnij zagin v 50 voyakiv vid komanduvannyam majora Anzhreva ale cya sproba takozh zakinchilasya nichim Na toj chas nacistski sili cilkom kontrolyuvali uzberezhzhya oznak togo sho ranishe visadzhenij desant prodovzhuye vesti bojovi diyi ne bulo Nastup suhoputnih vijsk takozh uspihu ne mav radyanski ataki protyagom dobi buli vidkinuti nimeckimi silami VtratiPro dolyu desantu isnuyut lishe fragmentarni dani Isnuyut stverdzhennya sho blizko 215 radyanskih bijciv buli vzyati v polon dekilka nechiselnih grup desantnikiv zmogli protrimatisya misyac harchuyuchis v bolotah zhuravlinoyu do pidhodu golovnih sil Reshta imovirno zaginuli Okolici naselenogo punktu Vintri buli zajnyati radyanskimi vijskami tilki 21 listopada 1944 roku Miscevij meshkanec Vintri Hindrek Klepp svidchiv sho vin porahuvav vbitih na berezi bilya sela Teesu estonciv chervonoarmijciv tam bulo vbitimi 40 nimciv 70 Doktor istorichnih nauk Peeter Larin dovodit sho v cilomu u desanti bralo uchast 745 cholovik z nih ne povernulosya 575 v tomu chisli blizko 250 buli vzyati v polon do 200 buli vbiti 125 potonuli stoyachi do 10 godin v vodi Cherez 30 rokiv general Pilip Starikov v neoficijnij obstanovci viznav sho v zagibeli desantu bula j jogo vina Dzherela ros Desant 300 go strileckogo polku 31 travnya 2014 u Wayback Machine ros Zniklij desant 31 travnya 2014 u Wayback Machine ros Morska hronika 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi