Дерені вка село в Україні у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області Населення стан

Дерені́вка — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Населення становить 471 особа (2015).

село Деренівка

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Теребовлянська міська громада
Основні дані
Засноване	1625 (399 років)
Населення	471
Площа	1,550 км²
Густота населення	342.58 осіб/км²
Поштовий індекс	48173
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°13′49″ пн. ш. 25°44′51″ сх. д. / 49.23028° пн. ш. 25.74750° сх. д. / 49.23028; 25.74750Координати: 49°13′49″ пн. ш. 25°44′51″ сх. д. / 49.23028° пн. ш. 25.74750° сх. д. / 49.23028; 25.74750
Середня висота над рівнем моря	315 м
Водойми	струмок Деренівка
Відстань до районного центру	11 км
Найближча залізнична станція	Деренівка


Місцева влада
Адреса ради	48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Деренівка
Деренівка
Мапа

Географія

Селом тече струмок Деренівка.

Історія

Поблизу Деренівки виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

У 1516 році, за свідченнями польського історика , татари повністю зруйнували село Селисько, що існувало на теренах сучасної Деренівки давніше. Згодом поселення було відновлене і дістало нову назву — Деренівка.

Річ Посполита

Перша писемна згадка — 1565 року як Дереньовичі.

У період Речі Посполитої у селі споруджували фортецю і костел. Проте коронні магнати постійно пригноблювали місцеве населення. Це призвело до активізації селян під час Великої Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. За деякими свідченнями, до повстанських лав вступали навіть жінки. Проте невдовзі магнати змогли відновити контроль над Теребовлянщиною і після утихомирення повстання завдали значних спустошень селу. Було спалено 39 дворів, засуджено 8 осіб у селі Деренівка.

Австрійська імперія

У 1868 році у Деренівці було засновано товариство «Просвіта», у 1898 році — організовано читальню, при якій створено товариство «Тверезість», різні гуртки, спортивне товариство «Січ».

Певний час власниками маєтку були Юстин та Розалія Козєбродські.

22 листопада 1886 року через Деренівку пройшов перший поїзд. Сільське життя завдяки будівництву залізниці Тернопіль — Чортків та залізничної станції Деренівка значно пожвавилося.

Друга Річ Посполита

З 1919 по 1939 роки село входило до складу Теребовлянського повіту Тернопільського воєводства. В 1939 року в селі налічувалось 1110 жителів — 1070 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів і 10 євреїв.

Сучасність

За радянських часів на зміну паровозам було запущено приміські дизель-поїзди до Чернівців, Тернополя, Іване-Пустого, Бучача, Гусятина, Чорткова, Заліщиків. Побудований елеватор на станції. Загалом станція обслуговувала одразу декілька підприємств.

Через падіння промисловості та зв'язку з занепадом залізниці, скорочено станцію. Школа стала початковою, молодь масово почала виїжджати на заробітки за кордон, через що стрімко впало населення.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Мікротопоніми

Назви піль Деренівки:

Блахівщина;
Парибси;
Розкоші;
Селиська.

Транспорт

На залізничній станції Деренівка зупиняється дві пари приміських дизель-поїздів сполученням Тернопіль — Заліщики (через Чортків). Раніше курсував дизель-поїзд до станції до Іване-Пусте.

Підприємства

Освіта: загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Промисловість: АЗС, елеватор, асфальто-бетонний завод.

Пам'ятки

Встановлено пам'ятний знак полеглим у бою УСС, насипано символічну могилу воякам УПА.
Збереглася дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці (побудована 1672 року, перебудована 1715) та капличка.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1672)

Відомі особи

У селі народилися:

Марія Гаврилюк — громадсько-культурна діячка.
Кубів Василь — український інженер, громадсько-політичний діяч, краєзнавець, учасник національно-визвольного руху, політв'язень.
Теодор Марцинів — педагог і публіцист.
Поздик Йосип — заступник референта пропаганди Подільського крайового проводу ОУН, Лицар Срібного хреста заслуги УПА.
Михайло Туркула (нар. 1958) — кандидат у майстри спорту, головний тренер ВК «Факел» Івано-Франківськ, батько Віктора Туркули.
Софія Шаршаткіна — педагог, інженер.
Дем'ян Іванович Чернець (нар. 6 квітня 1944, с. Деренівка, Тернопільська область) — український інженер, громадсько-політичний діяч. Заступник голови Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих. Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2018).

Поширені прізвища

Кравець, Бундзуляк, Кіщак, Кляпітура, Марцінів, Облоковський, Прус, Рудан, Туркула, Чегрин, Шкугра, Зубик.

Примітки

Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 01.01.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 88.
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. — Мюнхен, 1971. — С. 174.
Гунтік Г. Туркула Михайло Григорови // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 639. — .
Дем’ян Чернець. Штрихи до життєпису. ПОГЛЯД (укр.). 7 квітня 2024. Процитовано 14 квітня 2024.

Література

В. Кубів Історія села Деренівка. — Львів, 1997.
Івахів Г. Деренівка / Г. Івахів, В. Онишко // Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 254—255

Джерела

Деренівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
Дерев'яні храми України, Деренівка [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Деренівка. Церква Воскресення Господнього 1715 [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Дороги і долі — Кубів Василь [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Dereniówka, wś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 5. (пол.)

[1] Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 01.01.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 88.

[2] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[Horbach-4] Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. — Мюнхен, 1971. — С. 174.

[5] Гунтік Г. Туркула Михайло Григорови // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 639. — .

[6] Дем’ян Чернець. Штрихи до життєпису. ПОГЛЯД (укр.). 7 квітня 2024. Процитовано 14 квітня 2024.