Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Депортація азербайджанців з Вірменії азерб Azərbaycanlıların Ermənistandan deportasiyası və köçürülməsi переселення ru В

Депортація азербайджанців з Вірменії (1947—1950)

Депортація азербайджанців з Вірменії (1947—1950)

Депортація азербайджанців з Вірменії (азерб. Azərbaycanlıların Ermənistandan deportasiyası və köçürülməsi) — переселення [ru]Вірменської РСР у 1947—1950 роках, здійснене згідно з Постановою Ради міністрів СРСР № 4083 від 23 грудня 1947 року.

image
Переселенський квиток азербайджанця Аббаса Алі огли Мустафаєва з Зангібасарського району Вірменської РСР в Агджабединський район Азербайджанської РСР. Видано 10 липня 1948 року
image
23 грудня 1947 року Сталін підписав указ про переселення місцевого азербайджанського населення з Вірменської РСР і заселення на їх землі і в їхні будинки зарубіжних вірменів
В іншому мовному розділі є повніша стаття Azərbaycanlıların Ermənistandan deportasiyası (1948-1953)(азерб.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з азербайджанської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «азербайджанська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. .

Депортація азербайджанського населення з Вірменської РСР

1945 року СРСР висунув до Туреччини територіальні претензії на Карс і Ардахан. Конфронтація у відносинах між країнами зберігалася аж до смерті Сталіна. До 1953 року тривала підготовка до обґрунтування цих претензій, і важливим кроком стало рішення Сталіна — запропонувати закордонним вірменам переїхати в Радянську Вірменію (репатріюватися). В радянських планах щодо залучення Туреччини в сферу впливу СРСР Радянська Вірменія займала найвигідніше військово-географічне положення на східному рубежі Туреччини. Потенційно нелояльні, на думку радянського керівництва, азербайджанці могли стати «п'ятою колоною» в разі очікуваного конфлікту з Туреччиною. Владислав Зубка вважає це основною причиною, з якої Сталін вирішив депортувати азербайджанське населення Вірменської РСР, що й було здійснено в 1947—1950 роках згідно з Постановою Ради міністрів СРСР № 4083 від 23 грудня 1947 року. В одному з пунктів цієї постанови йшлося:

Дозволити Раді Міністрів Вірменської РСР звільнені азербайджанським населенням будівлі і житлові будинки в зв'язку з переселенням їх в Кура-Араксинську низовину Азербайджанської РСР використовувати для розселення зарубіжних вірмен, які прибувають у Вірменську РСР.

Деталі переселення були також визначені в Постанові Ради міністрів СРСР № 754. Переселенцям, згідно з цим рішенням, мали виділити частину колгоспного рухомого майна та забезпечити безплатне перевезення цього майна до нового місця проживання. Вартість залишеного на території Вірменії рухомого майна мали виплатити колгоспам за місцем нового поселення азербайджанців. Переселенцям надали деякі пільги, а також видали безповоротні грошові допомоги в розмірі 1000 рублів на главу сім'ї та 300 рублів на кожного члена сім'ї. Рада міністрів Вірменської РСР зобов'язувалася надавати допомогу переселенцям щодо продажу належних їм будинків у місцях виходу.

На думку історика Владислава Мартиновича Зубка, саме з подачі першого секретаря ЦК Компартії Вірменської РСР Григорія Арутюнова, який «втратив надії на повернення „землі предків“», Сталін наказав депортувати азербайджанське населення Вірменської РСР в Азербайджан, щоб звільнити місце для вірменських репатріантів, число яких оцінювався в 400 тис. На думку Владислава Зубка, у Вірменію приїхало 90 тисяч вірмен. Більшість з цих репатріантів складали виживші під час геноциду вірмен, особи, що врятувалися чи були депортовані турецьким урядом, і які [en] на територію Західної Вірменії. Азербайджанців переселили в Кура-Араксинську низовину Азербайджану, де швидко розвивалося бавовництво, а їхні місця, як і було заплановано, зайняли новоприбулі вірмени.

У Кура-Араксинську низовину Азербайджанської РСР планувалося переселити трьома етапами близько 100 тис. осіб, зокрема 10 тис. 1948 року, 40 тис. 1949 року і 50 тис. 1950 року. Проте ці плани не вдавалося втілити за такі короткі терміни через недостатнє фінансування будівельних робіт на території Азербайджанської РСР. На підставі звернення Ради міністрів Азербайджанської РСР переселенську програму скоригували й продовжили до 1954 року.

Азербайджанські автори пов'язували переселення з поверненням вірменських репатріантів, а вірменські, в свою чергу, з потребою освоєння нових земель в Азербайджані. На думку Віктора Шнірельмана, це не було репресивним заходом, оскільки азербайджанці після смерті Сталіна повернулися на свої колишні місця проживання.

Див. також

Примітки

  1. Vladislav Martinovich Zubok. A Failed Empire: The Soviet Union in the Cold War from Stalin to Gorbachev. — UNC Press, 2007. — P. 58. — 467 p. — , .
  2. Постановление N 754 Совета министров СССР «О мероприятиях по переселению колхозников и другого азербайджанского населения из Армянской ССР в Кура-Араксинскую низменность Азербайджанской ССР» от 10 марта 1948 г. [ 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] Совета министров СССР от 10 марта 1948 г «О мероприятиях по переселению колхозников и другого азербайджанского населения из Армянской ССР в Кура-Араксинскую низменность Азербайджанской ССР».
  3. Laycock, Jo. Survivor or Soviet Stories? Repatriate Narratives in Armenian Histories, Memories and Identities // [en]. — 2016. — Vol. 28, no. 2. — P. 123.
  4. A.L.P. Burdett. Historical Overview // Armenia: Political And Ethnic Boundaries 1878–1948 / A.L.P. Burdett. — Cambridge University, 1998. — С. 2. — 1000 с. — ISBN (13) 978-1-85207-955-0. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 2 травня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () and encouraged 100,000 Armenians to return to the Armenian SSR, but also forced thousands of ethnic Azerbaijanis living in Armenia to move to Azerbaijan and thus make room for the incoming Armenian repatriates.
  5. Hafeez Malik. Central Asia. The problem of Nagorno-Karabakh. — USA : Palgrave McMillan, 1996. — С. стр.149-150. — 337 с. — ISBN , 9780312164522.
  6. http://www.cairn.info/article.php?ID_REVUE=CMR&ID_NUMPUBLIE=CMR_441&ID_ARTICLE=CMR_441_0179 [ 13 червня 2020 у Wayback Machine.], Arseny Saparov, International Relations Department, London School of Economics, Houghton Street, London WC2A 2AE, A.Saparov@lse.ac.uk — According to this plan some 100,000 people had to be «voluntarily» resettled. The emigration occurred in three stages: 10,000 people were resettled in 1948, another 40,000 in 1949, and 50,000 in 1950.29
  7. . Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 11 липня 2009.
  8. Шнирельман В. А. Войны памяти: мифы, идентичность и политика в Закавказье / Академкнига, 2003. — стр. 47 (592) .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Deportaciya azerbajdzhanciv z Virmeniyi azerb Azerbaycanlilarin Ermenistandan deportasiyasi ve kocurulmesi pereselennya ru Virmenskoyi RSR u 1947 1950 rokah zdijsnene zgidno z Postanovoyu Radi ministriv SRSR 4083 vid 23 grudnya 1947 roku Pereselenskij kvitok azerbajdzhancya Abbasa Ali ogli Mustafayeva z Zangibasarskogo rajonu Virmenskoyi RSR v Agdzhabedinskij rajon Azerbajdzhanskoyi RSR Vidano 10 lipnya 1948 roku23 grudnya 1947 roku Stalin pidpisav ukaz pro pereselennya miscevogo azerbajdzhanskogo naselennya z Virmenskoyi RSR i zaselennya na yih zemli i v yihni budinki zarubizhnih virmenivV inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Azerbaycanlilarin Ermenistandan deportasiyasi 1948 1953 azerb Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z azerbajdzhanskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi azerbajdzhanska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Deportaciya azerbajdzhanskogo naselennya z Virmenskoyi RSR1945 roku SRSR visunuv do Turechchini teritorialni pretenziyi na Kars i Ardahan Konfrontaciya u vidnosinah mizh krayinami zberigalasya azh do smerti Stalina Do 1953 roku trivala pidgotovka do obgruntuvannya cih pretenzij i vazhlivim krokom stalo rishennya Stalina zaproponuvati zakordonnim virmenam pereyihati v Radyansku Virmeniyu repatriyuvatisya V radyanskih planah shodo zaluchennya Turechchini v sferu vplivu SRSR Radyanska Virmeniya zajmala najvigidnishe vijskovo geografichne polozhennya na shidnomu rubezhi Turechchini Potencijno neloyalni na dumku radyanskogo kerivnictva azerbajdzhanci mogli stati p yatoyu kolonoyu v razi ochikuvanogo konfliktu z Turechchinoyu Vladislav Zubka vvazhaye ce osnovnoyu prichinoyu z yakoyi Stalin virishiv deportuvati azerbajdzhanske naselennya Virmenskoyi RSR sho j bulo zdijsneno v 1947 1950 rokah zgidno z Postanovoyu Radi ministriv SRSR 4083 vid 23 grudnya 1947 roku V odnomu z punktiv ciyeyi postanovi jshlosya Dozvoliti Radi Ministriv Virmenskoyi RSR zvilneni azerbajdzhanskim naselennyam budivli i zhitlovi budinki v zv yazku z pereselennyam yih v Kura Araksinsku nizovinu Azerbajdzhanskoyi RSR vikoristovuvati dlya rozselennya zarubizhnih virmen yaki pribuvayut u Virmensku RSR Detali pereselennya buli takozh viznacheni v Postanovi Radi ministriv SRSR 754 Pereselencyam zgidno z cim rishennyam mali vidiliti chastinu kolgospnogo ruhomogo majna ta zabezpechiti bezplatne perevezennya cogo majna do novogo miscya prozhivannya Vartist zalishenogo na teritoriyi Virmeniyi ruhomogo majna mali viplatiti kolgospam za miscem novogo poselennya azerbajdzhanciv Pereselencyam nadali deyaki pilgi a takozh vidali bezpovorotni groshovi dopomogi v rozmiri 1000 rubliv na glavu sim yi ta 300 rubliv na kozhnogo chlena sim yi Rada ministriv Virmenskoyi RSR zobov yazuvalasya nadavati dopomogu pereselencyam shodo prodazhu nalezhnih yim budinkiv u miscyah vihodu Na dumku istorika Vladislava Martinovicha Zubka same z podachi pershogo sekretarya CK Kompartiyi Virmenskoyi RSR Grigoriya Arutyunova yakij vtrativ nadiyi na povernennya zemli predkiv Stalin nakazav deportuvati azerbajdzhanske naselennya Virmenskoyi RSR v Azerbajdzhan shob zvilniti misce dlya virmenskih repatriantiv chislo yakih ocinyuvavsya v 400 tis Na dumku Vladislava Zubka u Virmeniyu priyihalo 90 tisyach virmen Bilshist z cih repatriantiv skladali vizhivshi pid chas genocidu virmen osobi sho vryatuvalisya chi buli deportovani tureckim uryadom i yaki en na teritoriyu Zahidnoyi Virmeniyi Azerbajdzhanciv pereselili v Kura Araksinsku nizovinu Azerbajdzhanu de shvidko rozvivalosya bavovnictvo a yihni miscya yak i bulo zaplanovano zajnyali novopribuli virmeni U Kura Araksinsku nizovinu Azerbajdzhanskoyi RSR planuvalosya pereseliti troma etapami blizko 100 tis osib zokrema 10 tis 1948 roku 40 tis 1949 roku i 50 tis 1950 roku Prote ci plani ne vdavalosya vtiliti za taki korotki termini cherez nedostatnye finansuvannya budivelnih robit na teritoriyi Azerbajdzhanskoyi RSR Na pidstavi zvernennya Radi ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR pereselensku programu skoriguvali j prodovzhili do 1954 roku Azerbajdzhanski avtori pov yazuvali pereselennya z povernennyam virmenskih repatriantiv a virmenski v svoyu chergu z potreboyu osvoyennya novih zemel v Azerbajdzhani Na dumku Viktora Shnirelmana ce ne bulo represivnim zahodom oskilki azerbajdzhanci pislya smerti Stalina povernulisya na svoyi kolishni miscya prozhivannya Div takozhNaselennya Virmeniyi ru ru Deportaciya narodiv u SRSRPrimitkiVladislav Martinovich Zubok A Failed Empire The Soviet Union in the Cold War from Stalin to Gorbachev UNC Press 2007 P 58 467 p ISBN 0807830984 ISBN 9780807830987 Postanovlenie N 754 Soveta ministrov SSSR O meropriyatiyah po pereseleniyu kolhoznikov i drugogo azerbajdzhanskogo naseleniya iz Armyanskoj SSR v Kura Araksinskuyu nizmennost Azerbajdzhanskoj SSR ot 10 marta 1948 g 10 grudnya 2020 u Wayback Machine Soveta ministrov SSSR ot 10 marta 1948 g O meropriyatiyah po pereseleniyu kolhoznikov i drugogo azerbajdzhanskogo naseleniya iz Armyanskoj SSR v Kura Araksinskuyu nizmennost Azerbajdzhanskoj SSR Laycock Jo Survivor or Soviet Stories Repatriate Narratives in Armenian Histories Memories and Identities en 2016 Vol 28 no 2 P 123 A L P Burdett Historical Overview Armenia Political And Ethnic Boundaries 1878 1948 A L P Burdett Cambridge University 1998 S 2 1000 s ISBN 13 978 1 85207 955 0 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 2 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya and encouraged 100 000 Armenians to return to the Armenian SSR but also forced thousands of ethnic Azerbaijanis living in Armenia to move to Azerbaijan and thus make room for the incoming Armenian repatriates Hafeez Malik Central Asia The problem of Nagorno Karabakh USA Palgrave McMillan 1996 S str 149 150 337 s ISBN ISBN 0312164521 9780312164522 http www cairn info article php ID REVUE CMR amp ID NUMPUBLIE CMR 441 amp ID ARTICLE CMR 441 0179 13 chervnya 2020 u Wayback Machine Arseny Saparov International Relations Department London School of Economics Houghton Street London WC2A 2AE A Saparov lse ac uk According to this plan some 100 000 people had to be voluntarily resettled The emigration occurred in three stages 10 000 people were resettled in 1948 another 40 000 in 1949 and 50 000 in 1950 29 Arhiv originalu za 5 grudnya 2008 Procitovano 11 lipnya 2009 Shnirelman V A Vojny pamyati mify identichnost i politika v Zakavkaze Akademkniga 2003 str 47 592 ISBN 5 94628 118 6

Дата публікації:
Топ