Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дев ять скель найвища вершина Ждя рських гір та друга за висотою вершина Чесько Моравської височини після Явориці чеськ

Дев'ять скель

Дев'ять скель

Дев'ять скель — найвища вершина Ждя́рських гір та друга за висотою вершина Чесько-Моравської височини після Явориці ((чеськ. Javorice). Висота — 836,1 метр над рівнем моря. Вершина гори всіяна скелями, звідки походить і назва гори. В 1976 році територія оголошена пам'яткою природи. Предметом охорони є гнейсові скельні блоки, а також наявна флора та фауна.

Дев'ять скель взимку
image
Дев'ять скель взимку
Дев'ять скель взимку
49°40′14″ пн. ш. 16°01′56″ сх. д. / 49.67056° пн. ш. 16.03222° сх. д. / 49.67056; 16.03222
Країна image Чехія[1]
Регіон Край Височина,
image Край Височина
Тип d[2] і природоохоронна територія[1]
Висота 836.1 м
Площа 3,3382 га[3][1]
Маршрут із сіл Кріжанки та Гералець
image
image
Дев'ять скель взимку
Дев'ять скель взимку (Чехія)
image Дев'ять скель у Вікісховищі

Скельний комплекс

Скельний комплекс, який часто називають скельним лабіринтом, складається з трьох довгих хребтів з дев'ятьма вежами:

  • Основний блок — на його вершині розташований оглядовий майданчик, обладнаний перилами. Відкривається вид на північ у бік Свратки, кордону між Богемією та Моравією . На схід від вершини тягнеться головний хребет з вежами Королівського замку, Ждярською та Залудною вежами.
  • Хитра вежа (12 м)
  • Ждярська вежа
  • Королівський замок (середня, найдовша частина головного хребта Дев'яти скель)
  • Подвійна вежа
  • Піраміда
  • Мала вежа
  • Крута і Пізанська вежі.

Кржижанецький хребет — це суцільне хребтоподібне утворення навпроти головного хребта Дев'яти скель, довжиною близько 60 метрів. Вища частина з вертикальною долинною стіною називається Престолом, подвійна вежа на краю називається Закоханими . Висота стін від 4 до 16 метрів.
Ґрадек — самотня скеля, приблизно на 50 метрів нижче нижнього кінця Кржижанецького хребта.

Охоронна діяльність

image
Стенд природоохоронної пам'ятки Дев'ять скель

Дев'ять скель є пам'яткою природи номер 707, якою опікується адміністрація регіонального ландшафтного парку Ждярські гори. Скельний лабіринт з вежами, висота стін яких коливається від 5 до 19 метрів, є популярним місцем для скелелазіння. З природоохоронних міркувань сходження дозволено лише на північних схилах головного хребта та на південній стороні Труна . Всього в цьому населеному пункті промарковано 110 альпіністських маршрутів.

Галерея

  • image
    Дев'ять скель
  • image
    Вигляд з вершини Дев'яти скель

Примітки

  1. Nationally designated areas (CDDA)
    d:Track:Q1116062
  2. Digital Register of the Nature Conservancy Central Register
    d:Track:Q61866353d:Track:Q26778346
  3. AOPK CR open data
    d:Track:Q102225288
  4. Ждарські гори.
  5. Геологічна область Девять скель.
  6. Гірська спілка. Затвердження гори Дев'ять скель пам'яткою природи. Охоронні правила (PDF).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dev yat skel najvisha vershina Zhdya rskih gir ta druga za visotoyu vershina Chesko Moravskoyi visochini pislya Yavorici chesk Javorice Visota 836 1 metr nad rivnem morya Vershina gori vsiyana skelyami zvidki pohodit i nazva gori V 1976 roci teritoriya ogoloshena pam yatkoyu prirodi Predmetom ohoroni ye gnejsovi skelni bloki a takozh nayavna flora ta fauna Dev yat skel vzimkuDev yat skel vzimkuDev yat skel vzimku49 40 14 pn sh 16 01 56 sh d 49 67056 pn sh 16 03222 sh d 49 67056 16 03222Krayina Chehiya 1 Region Kraj Visochina Kraj VisochinaTip d 2 i prirodoohoronna teritoriya 1 Visota 836 1 mPlosha 3 3382 ga 3 1 Marshrut iz sil Krizhanki ta GeralecDev yat skel vzimkuDev yat skel vzimku Chehiya Dev yat skel u VikishovishiSkelnij kompleksSkelnij kompleks yakij chasto nazivayut skelnim labirintom skladayetsya z troh dovgih hrebtiv z dev yatma vezhami Osnovnij blok na jogo vershini roztashovanij oglyadovij majdanchik obladnanij perilami Vidkrivayetsya vid na pivnich u bik Svratki kordonu mizh Bogemiyeyu ta Moraviyeyu Na shid vid vershini tyagnetsya golovnij hrebet z vezhami Korolivskogo zamku Zhdyarskoyu ta Zaludnoyu vezhami Hitra vezha 12 m Zhdyarska vezha Korolivskij zamok serednya najdovsha chastina golovnogo hrebta Dev yati skel Podvijna vezha Piramida Mala vezha Kruta i Pizanska vezhi Krzhizhaneckij hrebet ce sucilne hrebtopodibne utvorennya navproti golovnogo hrebta Dev yati skel dovzhinoyu blizko 60 metriv Visha chastina z vertikalnoyu dolinnoyu stinoyu nazivayetsya Prestolom podvijna vezha na krayu nazivayetsya Zakohanimi Visota stin vid 4 do 16 metriv Gradek samotnya skelya priblizno na 50 metriv nizhche nizhnogo kincya Krzhizhaneckogo hrebta Ohoronna diyalnistStend prirodoohoronnoyi pam yatki Dev yat skel Dev yat skel ye pam yatkoyu prirodi nomer 707 yakoyu opikuyetsya administraciya regionalnogo landshaftnogo parku Zhdyarski gori Skelnij labirint z vezhami visota stin yakih kolivayetsya vid 5 do 19 metriv ye populyarnim miscem dlya skelelazinnya Z prirodoohoronnih mirkuvan shodzhennya dozvoleno lishe na pivnichnih shilah golovnogo hrebta ta na pivdennij storoni Truna Vsogo v comu naselenomu punkti promarkovano 110 alpinistskih marshrutiv GalereyaDev yat skel Viglyad z vershini Dev yati skelPrimitkiNationally designated areas CDDA d Track Q1116062 Digital Register of the Nature Conservancy Central Register d Track Q61866353d Track Q26778346 AOPK CR open data d Track Q102225288 Zhdarski gori Geologichna oblast Devyat skel Girska spilka Zatverdzhennya gori Dev yat skel pam yatkoyu prirodi Ohoronni pravila PDF

Дата публікації:
Топ