У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Дацко Яків Денисович Дацко 5 жовтня 1906 Петрівське 28 березн

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Дацко.

Яків Денисович Дацко́ (5 жовтня 1906, Петрівське — 28 березня 1977) — український радянський живописець і театральний декоратор; член Спілки радянських художників України з 1956 року.

Дацко Яків Денисович

Народження	5 жовтня 1916(1916-10-05) Петрівське, Солонянський район, Україна
Смерть	28 березня 1977(1977-03-28) (60 років)
Країна	СРСР
Жанр	жанрове малярство, пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна

Біографія

Народився 5 жовтня 1906 в селі Петрівському (нині Дніпровський район, Дніпропетровська область, Україна). Брав участь у радянсько-фінській і німецько-радянській війнах.

Протягом 1947—1949 років навчався у , був учнем , . Дипломна робота — картина «На Кишинівському напрямку» (керівник Родіон Габриков).

До 1970 року працював у Кишиневі: завідувачем декоративного цеху Молдавського музично-драматичного театру, художником-постановником театру ляльок. Працював головою Миколаївського художнього фонду Спілки художників України. Жив у Миколаєві, в будинку на проспекті Леніна № 96, квартира № 1. Помер 28 березня 1977 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису та театрально-декораційного мистецтва. Автор пейзажів, тематичних картин, натюрмортів, портретів. Серед робіт:

«Жіночий портрет» (1952);
«На колгоспних полях» (1952);
«Бузок» (1952);
«Фрукти» (1952);
«Жоржини» (1953);
«Учителька» (1954);
«Підмосков'я» (1954);
«На Комсомольському озері» (1955);
«Молдаванин з флуєром» (1956; Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдови);
«На Дніпрі» (1957);
«Після дощу» (1957);
«Домініка Дарієнко» (1959);
«Сватання» (1960);
«Доярки» (1960; Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдови);
«Вручення ордена Леніна Молдавії» (1961, співавтор Михайло Ряснянський; Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдови),
«Багатий урожай» (1963);
«Чисте небо» (1965);
«На сторожі миру» (1965);
«Крос» (1965; Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдови);
«Захисник наймитів (Григорій Котовський)» (1967; Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдови);
«Настороженість» (1968);
«Баштанські хлібороби» (1970);
«Щастя землі» (1971, триптих);
«Весна» (1972);
«Літо» (1972).

Для Республіканського меморіального музею Григорія Котовського і Сергія Лазо у Кишиневі у 1955 році виконав діораму «Розгром групи генерала Стесселя кавалерійською бригадою Григорія Котовського».

Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних з 1956 року. Його роботи експонувалися у 1967 році на Всесвітній виставці у Монреалі.

Література

Дацко Яків Денисович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 132.;
Дацко, Яков Денисович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 301. (рос.);
О. М. Карадима. Дацко Яків Денисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — .