Дан

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дан (значення).

Дан (яп. 段, дан, «ступінь», «сходинка») — ступінь в японських бойових мистецтвах, зокрема в айкідо, дзюдо, кендо, карате. Записується ієрогліфом, що означає рівень, сходи (段). Сходинки йдуть одна за одною, і не можна подолати цю відстань одразу, як на ліфті або ескалаторі. Для того, щоб зробити крок на сходинку вище, треба пройти попередні. Це філософія багатьох релігій тощо.

Дан
Вид спорту	го
Рівень нижче	Кю і ^d

Кольорові пояси, що відповідають певним кю

Го

Система данів виникла в го. Різниця в один дан відповідала одному форовому каменю, який виставлявся на гобан перед початком гри. Так, гравець 5-го дану дозволяв гравцеві 1-го дану виставити чотири форові камені. При такій формі гра ставала приблизно рівною. Найвищим ступенем у го є рівень 9-го дану. Для гравців, слабших за рівень першого дану, існує додаткова класифікація із учнівськими ступенями: кю. Найвищий кю 1-й, найнижчий (відповідає початківцю) — 30-й. Гравець першого кю в грі з першим даном виставляє лише один камінь (тобто ходить першим).

В сучасну еру розрізняють професійну й любительську градацію. Любителі зберегли відповідність між данами й форовими каменями. Найвищим любительським рівнем вважається 6-ий дан. 7-й та 8-й дан присвоюються в окремих випадках для визнаних майстрів-любителів, які грають на професійному рівні.

У професійному го різниця між данами відповідає приблизно 1/3 форового каменя. Професійні ліги мають складні правила присвоєння звань для своїх гравців. 1-й професійний дан вважається приблизно рівним 7-му любительському.

Розроблену в го систему запозичили інші види спорту, хоча в них немає строгої відповідності рівня форі.

Бойові мистецтва

Система ступенів виникла не так вже й давно. Створив та ввів у використання цю систему Кано Дзіґоро, засновник дзюдо у період правління роду Мейдзі (1868—1912) Раніше існувала інша система позначення ступенів. Вона існує і дотепер у класичних формах будзюцу і будо. Класифікація за старою системою виглядає так :

• сьоден — попередній ступінь передачі знань для початку навчань
• тюден — середній ступень, підтверджує, що учень пройшов пів шляху
• окуден — глибоке пізнання вчення, що передається секретним шляхом
• менкьо кайден — той, хто отримав всі знання і секрети
• мокуроку, інка — найвищий ступінь пізнання

Людина, яка отримала ступінь менкьо кайден та мокуроку, може заснувати школу під егідою свого вчителя і вважається його наступником.

До Другої світової війни і майже до її закінчення ступеня й титули надавав університет японського будо Бутокукай.

Ступені йшли з першого по десятий дан. А титулами були

• ренсі -
• кьосі — мінімальний ступінь — 5-й дан
• хансі — вік — не менш 60и років і не раніше ніж через 7 років після отримання кьосі

Дани — це етапи прогресу. Дуже часто кожна школа, федерація надає дани та титули самостійно, тому буває ситуація, коли в іншій школі бойового мистецтва треба підтвердити свої вміння і знання технік.

Сучасне будо більше йде до духовного та фізичного розвитку, аніж до вдосконалення техніки бою. Уся сукупність технік стає відомою вже на початку пізнання мистецтва, з часом міняється лише їх виконання учнем, а не вони самі. Сучасне вивчення бойових мистецтв базується на одночасному розвитку тіла й духа.

Попри те, що данів існує 8, спеціальна комісія може присвоїти 9-ий та десятий дани посмертно за особові заслуги та життя. Посмертні ступені присвоюються як виняткові титули.

Нинішнє присудження ступенів проходить згідно з трьома критеріями:

• знання технік, їх виконання
• особові якості
• що практикуючий робить для свого самовдосконалення

Навіть якщо кандидат на підвищення рівня гарно володіє технікою, але має невпорядковане та незбалансоване життя (як особисте, так і суспільне), він не може отримати високі ступені. І навпаки, той хто практикує бойове мистецтво давно, має гарні людські якості, але його техніка не дуже досконала, може отримати як звичайні титули, так й почесні.