Давньогрузинська мова ႤႬႠჂ ႵႠႰႧႭჃႪႨ енай картулі літературна мова середньовічної Грузії яка з явилася в V столітті Зараз

Давньогрузинська мова (ႤႬႠჂ ႵႠႰႧႭჃႪႨ, енай картулі) - літературна мова середньовічної Грузії, яка з'явилася в V столітті. Зараз використовується як мова богослужіння Грузинської православної церкви і, в більшій частині, є зрозумілою носіям сучасної грузинської мови. Давньогрузинська мова пізніше розвинулась в середньовічну грузинську мову в XI столітті, яка, своєю чергою, у XVIII столітті розвинулась в сучасну грузинську мову.

Виділяються два періоди: ранній давньогрузинський (V — VIII століття) і класичний давньогрузинський (IX — XI століття). У ранньому давньогрузинському періоді представлені два діалекти: Ханметі (ხანმეტი, V—VII століття) і Хаеметі (ჱაემეტი, VII—VIII століття).

Корпус текстів ранньою давньогрузинською мовою є обмеженим в кількості і складається лише з 12 написів і 8 рукописів з релігійними текстами. Література класичною давньогрузинською містить філософські та історіографічні праці.

Фонетика

В давньогрузинській мові є 29 приголосних і 5 голосних. Також виділяється напівголосна "й" - алофон голосної "і" в поствокальній позиції.

Приголосні дравньогрузинської мови
	Губні	Зубні / Альвеолярні	Альвео-палатальні	Велярні	Язичкові	Глоттальні
Глуха придихова зупинка	p [pʰ]	t [tʰ]		k [kʰ]	q [qʰ]
Глуха глотталізована зупинка	ṗ [pˀ]	ṭ [tˀ]		ḳ [kˀ]	q̇ [qˀ]
Озвучена зупинка	b	d		g
Глухий придиховий африкат		с [tsʰ]	č [tʃʰ]
Глухий глотталізований африкат		c̣ [tsˀ]	č̣ [tʃˀ]
Дзвінкий африкат		ʒ	ǯ [dʒ]
Глухий фрікатив		s	š [ʃ]		x [χ]	h
Дзвінкий фрікатив		z	ž [ʒ]		ɣ [ʁ]
Носова	m	n
Тремтяча		r
Латеральна		l
Напівголосна	ṷ		j [j]

Голосні давньогрузинської мови
	Передні	Середні	Задні
Високі	i		u
Середні	e		o
Низькі		a

Грузинськими абетками, які використовувались в давньогрузинській мові, є «асомтаврулі» (великі літери) або «мргловані» (округлений). Абетка є майже ідеальною фонематичною, яка показує майже завжди однозначну відповідність між фонемами і графемами. Абетку створено на основі грецької абетки, з тим же абетковим порядком літер. Літери, що представляють фонеми негрецького походження, знаходяться в самому кінці. Також у складі абетки є три букви, яким відповідають три грецькі фонеми, не представлені в грузинській мові (ē, ü і ō). Зображення літер у більшості випадків значно відрізняються від грецької мови (наприклад грецьким Φ Θ Χ [pʰ tʰ kʰ] в асомтаврулі відповідають Ⴔ Ⴇ Ⴕ).

Грецька	Α	Β	Γ	Δ	Ε	Ϝ	Ζ	Η	Θ	Ι	Κ	Λ	Μ	Ν	(Ξ)	Ο	Π	(Ϙ)	Ρ
Асомтаврулі	Ⴀ	Ⴁ	Ⴂ	Ⴃ	Ⴄ	Ⴅ	Ⴆ	Ⴡ	Ⴇ	Ⴈ	Ⴉ	Ⴊ	Ⴋ	Ⴌ	Ⴢ	Ⴍ	Ⴎ	Ⴏ	Ⴐ
Транслітерація	а	б	г	д	е	в	з	ē	т	і	к’	л	м	н	й	о	п	ж	р

Грецька	Σ	Τ	Υ	Φ	Χ	(Ψ)	–	–	–	–	–	–	–	–	–	–	–	Ω
Асомтаврулі	Ⴑ	Ⴒ	Ⴣ	Ⴔ	Ⴕ	Ⴖ	Ⴗ	Ⴘ	Ⴙ	Ⴚ	Ⴛ	Ⴜ	Ⴝ	Ⴞ	Ⴤ	Ⴟ	Ⴠ	Ⴥ
Транслітерація	с	т’	ю	п	к	г	к’	ш	ч	ц	дз	ц’	ч’	х	кв	ж	х	ō

Орфографія

Орфографія доволі послідовна, що значитт що одне і те ж слово однаково пишеться в усіх випадках. Застосовується принцип «як чується, так і пишеться» завдяки тому, що в більшості випадків одній фонемі відповідає одна літера. Деякі винятки представлені нижче.

Голосна u (у)

Головний виняток з правила «як чується, так і пишеться» це фонема "u", якій відповідає диграф ႭჃ 〈oü〉. Наприклад, ႮႭჃႰႨ 〈p'oüri〉 (п'урі - «хліб»). Запозичено з грецької мови, де u передається послідовністю літер ου. У писемності «нусхурі» диграф ⴍⴣ 〈oü〉 перетворився на одну літеру ⴓ 〈u〉 (в сучасній грузинській - უ). Пізніше ввели схожу літеру Ⴓ, якої в ранній давньогрузинській абетці не було.

Напівголосна w (у / в)

Пишеться двома способами в залежності від позиції в слові. Після приголосної - диграф ႭჃ 〈oü〉, наприклад: ႹႭჃႤႬ 〈choüen〉 (чуен - «ми»), ႢႭჃႰႨႲႨ 〈goürit’i〉 (гуріт'і - «горлиця»). Диграф ႭჃ 〈oü〉 представляє звуки w і u без відмінностей в написанні. Наприклад: ႵႭჃႧႨ 〈khoüti〉 (хуті - «п'ять») і ႤႵႭჃႱႨ 〈ekoüsi〉 (екусі - «шість»). В інших позиціях позначається літерою Ⴅ 〈v〉, наприклад: ႧႭႥႪႨ 〈tovli〉 (тоулі - «сніг»), ႥႤႪႨ 〈veli〉 (уелі - «поле»), ႩႠႰႠႥႨ 〈k’aravi〉 (к'араві - «намет»).

Два написання є алофонічною варіацією, як в сучасній грузинській, між [w] в постконсонантній позиції і [ʋ] або [β] в інших позиціях. У сучасній грузинській мові (з 1879 року) звуки [w] і [ʋ / β] відповідають букві ვ 〈v〉. Написання з Ⴅ 〈v〉 вместо ჃႭ 〈oü〉 також зустрічається в давньогрузинській - ႠႣႥႨႪႨ 〈advili〉 (адвілі - «легко»), ႷႥႤႪႨ 〈q’veli〉 (куелі - «сир»). Виняток - ႰႥႠ 〈rva〉 (руа - «вісім»).

Література

Aronson, Howard J. (1997). Georgian phonology. У Alan S. Kaye (ред.). Phonologies of Asia and Africa. Vol. 2, Winona Lake, Indiana: Eisenbrauns. ISBN .
Fähnrich, Heinz (2007). Kartwelisches etymologisches Wörterbuch. Leiden: Brill. ISBN .
Fähnrich, Heinz (2012). Die georgische Sprache. Leiden: Brill. ISBN .
Schanidse, Akaki (1982). Grammatik der algeorgischen Sprache. Schriften des Lehrstuhls für altgeorgische Sprache, vol. 24. Transl. Heinz Fähnrich. Tbilissi: Staatsuniversität.
Tuite, Kevin (2008). Early Georgian. У Roger D. Wood (ред.). Ancient Languages of Asia Minor. Cambridge: CUP (pp. 145–165). ISBN .