Давар

«Давар» (івр. דבר‎; букв. «Слово») — щоденна газета на івриті, яка видавалася в Підмандатній Палестині та Ізраїлі з 1925 по травень 1996 року.

івр. דבר‎‎

Країна	Ізраїль
Мова	іврит
Видавець	^d
Засновано	1925
Засновник	^d
Власник	Гістадрут^[d]
Головний редактор	Залман Шазар
Припинення публікацій	21 травня 1996
Головний офіс	Тель-Авів-Яфо
32°04′02″ пн. ш. 34°46′51″ сх. д. / 32.067222222249995411° пн. ш. 34.78083333336110883° сх. д. / 32.067222222249995411; 34.78083333336110883
en.davar1.co.il
Давар у Вікісховищі

2016 року її перезапустили під назвою «Давар рішон» (івр. דבר ראשון‎) як інтернет-видання ізраїльської профспілки «Гістадрут».

Історія

Перша сторінка першого номера газети «Давар»

Читання газети «Давар» в кібуці

Газету «Давар» заснували Моше Бейлінсон (івр. משה בילינסון‎) і (івр. ברל כצנלסון‎), як газету профспілки «Гістадрут», і Кацнельсон став її першим редактором. Перший номер вийшов 1 червня 1925 року під назвою «„Давар“ — ітон поалей Ерец-Ісраель» (літ. «Давар — газета робітників Землі Ізраїльської»).

Газета була успішною, видавалися кілька додатків, включаючи «Давар га-поелет» (івр. דבר הפועלת‎, «Давар працівниць», газета для жінок), «Га-Мешек га-шитуфі» (івр. המשק השיתופי‎, «Кооперативна економіка»), «Давар га-шавуа» (івр. דבר השבוע‎, «Давар цього тижня») і «Давар л-іладім» (івр. דבר לילדים‎, «Давар для дітей»), а також профспілковий бюлетень «Ваадкан» (івр. ועדכן‎). До 1950 року у видання було близько 400 співробітників і розгалужена система дистрибуції.

Після смерті Кацнельсона в 1944 році редактором став Залман Шазар (івр. זלמן שז"ר‎), згодом президент Ізраїлю. Хана Земер (івр. חנה זמר‎) редагувала газету з 1970 по 1990 роки.

1968 року, після формування Ізраїльської партії праці шляхом злиттям партій «Мапай» (івр. מפא"י‎), (івр. אחדות העבודה‎) і (івр. רפ"י‎), «Ла-Мерхав» (івр. למרחב‎), видання «Ахдут га-авода», об'єдналося із газетою «Давар». Останній номер «Ла-Мерхав» вийшов 31 травня 1971 року, і «Давар» офіційно перейменували на «Давар — Меухад ім-Ла-Мерхав» (букв. «„Давар“ — об'єднаний з „Ла-Мерхав“»).

До 1980-х років у газети почалися серйозні фінансові труднощі. 1990 року, після виходу Земер у відставку, (івр. יורם פרי‎) та (івр. דניאל בלוך‎) стали співредакторами. Пізніше газету перейменували на «Давар рішон», а (івр. רון בן־ישי‎) став редактором. Однак 1996 року «Гістадрут» закрив газету. Будівлю видання на розі вулиць Мелчетта і Шинкіна в Тель-Авіві знесли, а на її місці звели житловий будинок.

2016 року «Давар рішон» перезапустили як видання лише в Інтернеті. У квітні 2019 року вебсайт був закритий на кілька тижнів у зв'язку з трудовим спором, але знову відкрили з новою редакцією. У жовтні 2019 року почало виходити версія англійською. У січні 2020 року також додалася версія арабською.

Відомі журналісти

Дан Бен-Амоц

• Шай Аґнон
• Натан Альтерман
• Йосі Бейлін (1948 р.н.)
• Моше Бейлінсон
• Дан Бен-Амоц (1924–89), радіомовник, журналіст, драматург і письменник
• Лія Ґолдберґ
• Хаїм Ґурі (нар. 1923), поет, прозаїк, журналіст і документаліст
• Урі Ґрінберґ
• (карикатурист)
• Дов Садан

Виноски

1. Segev, Tom (7 квітня 2009). (англ.). Haaretz. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 13 листопада 2020. On June 1, 1925, a new daily newspaper appeared in Tel Aviv, called Davar. The paper came out continuously until 1996, and was generally considered an important publication.
2. Cashman, Greer Fay (8 червня 2016). . The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
3. . גלובס (івр.). 21 квітня 2019. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 22 липня 2019.
4. . דבר העובדים בארץ ישראל (he-IL) . 1 травня 2019. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 22 липня 2019.
5. . Davar (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
6. . Davar (دڤر) (араб.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.

Посилання

• Давар вНаціональній бібліотеці Ізраїлю (івр.)

[ 2 травня 2019 у Wayback Machine.]

• Офіційний сайт (англ.)