Гірничий відвід

Гірни́чий відві́д — частина надр, яка віддана організації або підприємству для промислової розробки вміщених в ній корисних копалин, а також для будівництва й експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у включеній (морській) економічній зоні.

Загальний опис

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються , обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду.

При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Історія

Історія гірничих відводів дуже давня. Наводимо уривок з праці Георга Агріколи De Re Metallica (1556 р.), який саме присвячений опису рудникових ділянок-відводів:

Рудникова ділянка (відвід) за формою здебільшого є або квадратом, або протяжним прямокутником. Оскільки у квадрата всі чотири сторони рівні , перемножені числа ( погонних ) лахтерів двох сторін рудникової ділянки становлять суму квадратних лахтерів його площі, а оскільки ( погонний ) лен містить 7 лахтерів , це число , перемножене на саме себе , (тобто квадратний лен ) містить , 49 ( квадратних ) лахтерів .

...рудникові поля розрізняються за формою внаслідок відмінності в розташуванні рудних жил...

У старі часи копальнева (рудникова) ділянка головної копальні становила 3 подвійних квадратних лена (тобто 3 віра) та ще один ординарний квадратний лен (тобто 1/2 віра) маючи 49 лахтер в довжину і 7 лахтерів завширшки; з перемноження цих чисел виходило 343 квадратних лахтера , що і становило в старовину площу рудникової ділянки так званого головного відводу . Будь-яка рудникова ділянка (простий відвід) мала у старовину форму (і площу) простого лена , нараховуючи 7 лахтерів у довжину і стільки ж лахтерів у ширину, утворюючи, таким чином, квадрат. По старій пам'яті гірники і в даний час називають площу будь-якої рудникової ділянки, відведеної над крутоспадною жилою, що йде вглиб , "квадратом " . У старі часи дотримувався наступний урочистий обряд обміру (і відведення ) рудної жили . Як тільки рудокоп знаходив руду , він повідомляв про це і десятнику, які або самі відправлялися з міста в гори , або направляли туди надійних людей числом не менше двох оглянути рудоносну жилу. Якщо вони знаходили її цінною для обміру , бергмейстер вирушав на місце знову в призначений день і задавав першовідкривачеві питання в такій формі : «Яка жила твоя ? Яка копальня несе руду ?». Тоді прохач, простягаючи руку на відкриту ним рудну жилу і розпочату ним копальню, точно показував їх. Слідом за тим бергмейстер наказував йому стати біля валу коловорота, покласти два пальці правої руки на свою голову і виразним голосом поклястися наступною клятвою : "Клянуся богом і всіма святими і закликаю їх у свідки , що ця жила моя, а якщо вона не моя, то нехай ні моя голова, ні ся моя рука більше не служать мені ! " . Після цього бергмейстер , почина-ючи від середини вала, відміряв мотузкою жилу і надавав відкривачеві жили відвід споча-тку в половину лена , потім ще в три цілих лена і після цього відводив один лен королю або князю, інший – його дружині , третій – маршалу , четвертий – мундшенку, п'ятий – камереру7 і шостий – самому собі.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
• Верховна Рада України. Кодекс України про надра. [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання

• Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .