Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Вірменії.
Загальна характеристика
Частка гірничодобувної промисловості у валовій продукції Вірменії – близюко 5% (1990-і рр.). У 2002 з 20 рудних родовищ із затвердженими запасами розробляється 6, це: мідно-молібденові Каджаранське (Kadzharan) та Агаракське, мідне Капанське (Kapan), поліметалічно-золотоносне Шаумянське (Shaumyan), а також золотовмісні – Сотське (Zod) та Меградзорське (Meghradzor). В. виробляє рафіновану мідь, первинний алюміній (на привізному глиноземі), прокати і фольгу алюмінію, молібден, цинк, свинець, барит в концентратах, золото, срібло, телур, селен, реній (в шламах і концентратах), мідний купорос, сірчану кислоту і інш. Ведеться огранка алмазів. Вірменія імпортує мазут, кам'яне вугілля та інші енергоносії.
На початку XXI ст. уряд Вірменії ввів в дію новий закон про розвідку і розробку родовищ корисних копалин, після прийняття його національним парламентом. Цей закон замінить гірничий кодекс, існуючий з 1992 р. Він розроблений з участю фахівців Європейського Союзу і базується на “західній” моделі подібних актів. У ньому викладаються процедури придбання ліцензій, права і зобов'язання їх одержувачів, які сприяють залученню іноземних капіталовкладень [Mining J. - 2002. - 338, № 8668. - Р. 37-38]. Крім того, на початку XXI ст. в республіці розроблені і виконуються два великих проекти – “Ремет” та “Молібден”, які передбачають створення науково-промислової бази для металургійної переробки мідних, молібденових, золовмісних, поліметалічних концентратів з одержанням металів високої чистоти.
Окремі галузі
Молібден і мідь. У 2001 (2000) рр. Вірменія виробила 16 800 т (14 000 т) мідного концентрату. Виробництво молібденового концентрату у 2001(2000) рр. становило 7 500 т (6 900 т). Збут концентратів приніс до US$8.5 млн Майже весь обсяг концентратів був експортований. Всі рудники збільшили виробництво.
У колишньому СРСР до 25 % виробництва молібденового концентрату припадало на частку Вірменії. У 2001 р. експлуатувалися і готувалися до експлуатації 12 родов. кольорових і благородних металів. Зокрема, видобувні роботи ведуться на Каджаранському і Агаракському мідно-молібденових родов., готове до експлуатації , розробляється Питання видобутку золота в країні контролює СП “Араратська золотовидобувна компанія”. Підземним способом розробляють Капанське, Шамлугське та Алавердське мідні, Ахтальське поліметалічне та Тертетасарське золото-поліметалічне родов.
Найбільшим виробником міді і молібдену в країні є Зангезурський мідно-молібденовий комбінат (Zangezur Copper and Molybdenum Combine (ZCMC)), який працює на сировині Каджаранського та ін. родов. у 2000 р. видобуток і переробка руди комбінатом склала 7,1 млн т., в 2001 – 7,6 млн т. Родов. відпрацьовують відкритим способом. Руди містять 0,055 % молібдену і 0,3 % міді та збагачуються флотацією на власній фабриці. Фактична продуктивність комбінату у 2000 р. становила 60-70 % від проектної потужності. Основними причинами зниження обсягів виробництва є різке зниження цін на молібден, а останнім часом і на мідь; блокада транспортних комунікацій; відсутність коштів на оновлення основних і поповнення оборотних фондів. Експлуатаційні роботи в кар'єрі ведуться уступами висотою 15 м. Буріння свердловин – верстатами шарошечного буріння, висадження багаторядне. Кінцевими продуктами комбінату є 15 %-й мідний і 50 %-й молібденовий концентрати.
За 30 кілометрів південніше Зангезурського комбінату розташований Агаракський мідно-молібденовий комбінат, що експлуатує однойменне штокверкове родовище, яке за запасами і якістю руд значно поступається Каджаранському: залишок затверджених балансових (економічних) запасів становить трохи більше 40 млн т (2000 р.) при середньому вмісті молібдену приблизно 0,02 % і міді 0,43 %. Розробка – кар’єром з невеликим (приблизно 1 м3/т) коефіцієнтом розкриву, флотаційне збагачення руд з виробництвом мідного і молібденового концентратів. В 1-8 км північніше Агаракського комбінату знаходиться Лічкське мідне родов. – резервна мінерально-сировинна база комбінату. Воно представлене штокверком, затверджені балансові запаси сульфідних руд 26 млн т, сер. вміст міді 0,6 %. Сприятливі гірничо-геологічні умови дозволяють здійснити відкриту розробку родовища із сер. коеф. розкриву – 0,4-0,5 м3/т. Лічквазьке і Тертерасарське поліметалічні родов. є також резервно-розвіданими і розташовані за 4 км один від одного і за 20-24 км від Агаракського мідно-молібденового комбінату.
має тривалу історію розробки. Рудні тіла представлені різними морфологічними типами – штокверками і крутоспадними жилами потужністю від тонких (0,6-0,8 м) до потужних (4-5 м). Залишок балансових запасів руди – 5-6 млн т (2000) із середнім вмістом міді 2,6 %. Родовище в основному розробляється підземним способом (лише один зі штокверків був відпрацьований відкритим способом). Розкриття штольнями. Руди і вмісні породи характеризуються високою міцністю і великою стійкістю, гірські виробки проводяться без кріплення. Видобуток руди в штокверках здійснюється за поверхнево-камерною системою розробки, а жили відпрацьовуються в основному за системами з магазинуванням руди і рідше за підповерховими штреками (при потужності рудного тіла 4-5 м). Річна продуктивність Капанського гірничо-збагачувального комбінату по руді становила 1,0 млн т при розробці родовища комбінованим відкрито-підземним способом, а після погашення запасів в кінцевих контурах кар'єра не перевищувала 500-600 тис. т. На базі розробки міднорудних родовищ в Кафані, Каджарані, Агараці і Ахталі відновлена робота мідеплавильного комбінату в Алаверді, який був ліквідований в кінці 80-х років.
На базі Шаумянського золото-поліметалічного родов. запроектовані підземний рудник і секція збагачувальної фабрики (продуктивність – 300 тис. т/рік) у складі Капанського комбінату. Будівельно-монтажні роботи на 2000 р. практично завершені. Руди і вмісні породи характеризуються великою стійкістю, що дозволить використати системи розробки з магазинуванням руди і підповерховими штреками. Золоторудна промисловість Вірменії створена декілька десятиріч назад. Її сировинна база – Сотське (Гехаркунікська область) і Меградзорське (Котайкська область) золоторудні родовища. Залишок балансових запасів Сотського родовища оцінюється приблизно в 20 млн т (2000) при середньому вмісті золота 6 г/т, срібла 8-10 г/т. Характерні крутоспадні жильні зони потужністю від декількох до 40 м. Розробка родовища здійснюється комбінованим відкрито-підземним способом. Середній коефіцієнт розкриву кінцевих контурів кар'єру близько 10 м³/т. Верхні горизонти розкриті штольнями, нижні – вертикальним шахтним стовбуром. У 2000 р підземні гірничі роботи вели на верхніх горизонтах. Система розробки – низхідної пошарової виїмки з тверднучим закладенням. Меградзорське родовище представлене крутими жилами і жильними зонами потужністю 1-8 м. Затверджені балансові запаси золота становлять 20 т (2000) при середньому вмісті золота і срібла по 12 г/т. Розкриття родовища здійснене штольнями. Рудник зданий в експлуатацію у 1987 р., його проектна продуктивність 150 тис. т/рік, фактична продуктивність 30-60 тис. т. Збагачення руд Сотського і Меградзорського родовищ здійснюється на Араратській фабриці, розташованій в однойменній області на відстані 220 км від Сотського і 100 км від Меградзорського рудників. Руда на фабрику доставляється залізницею. Руди збагачувалися за комбінованою схемою – гравітацією, флотацією (хвостів гравітації) і ціануванням хвостів флотації. Кінцеві продукти: гравітаційні, флотаційні концентрати і сплав Δоре. Середній вміст золота у відвальних хвостах 1,1 г/т, а загальна маса хвостів 10,0 млн т. На базі цього техногенного родовища відвалів Араратської золотозбагачувальної фабрики спільною вірмено-канадською «Араратською золотодобувною компанією» побудований і експлуатується завод по переробці хвостів, з яких одержують сплав Δоре.
Діаманти. Виробництво діамантів у 2001 (2000) рр. у Вірменії у вартісному вираженні становило US$97 млн (US$92 млн). Вірменська алмазно-гранильна підгалузь веде боротьбу за своє існування в структурі світової алмазної промисловості. У 2001 Вірменія придбала 230 тис. кар. алмазів у Російської алмазної монополії Алроса (Alrosa). Вірменія планує придбати 2.05 млн кар необроблених алмазів у Росії в 2002-2007 рр. (400 тис. кар. – у 2006 і 450 тис. кар. – 2007).
Неметалічні корисні копалини. У В. добувають різні неметалічні к.к. Традиційно ведеться видобуток і обробка будівельних матеріалів: базальту, перліту, вапняку, пемзи, мармуру і інш. Туфи, травертини добувають за допомогою каменерізних машин, а міцніші породи – за допомогою вибухових речовин. На базі Аванського родовища солі створений однойменний солекомбінат (на північно-східній околиці м. Єревана). Він включає підземний рудник, підземну камеру вилуговування і вакуум-випаровувальний цех виробництва кухонної солі «екстра». Пласти кам'яної солі в межах Аванського родовища мають круте падіння і чергуються з нестійкими соленосними глинами. Тому з метою запобігання обваленню з боку висячого і лежачого боків пласта залишають цілики кам'яної солі товщиною до 3 м. Відкриті камери створюють з використанням системи розробки з магазинуванням і шпуровою відбійкою солі. Еларське родовище солі відпрацьовують підземними камерами вилуговування з метою створення підземних газосховищ. На 2000 р. сумарна місткість газосховища становить 260 млн м³ (планується 1,0 млрд м³).
Наукові установи. Підготовка кадрів
У галузі геології і гірн. справи ведуть дослідження: Геол. інститут (з 1935, Єреван), Інститут геофізики та інж. сейсмології (1961), Інститут каменю і силікатів, НДІ кольорової металургії (1953, Єреван), Єреванський політехн. інститут (1933). Підготовку інж. кадрів для гірн. промисловості здійснює Єреванський політехн. інститут, геол. ф-т Єреванського університету. У Кафані знаходиться Гірн. технікум.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Virmeniyi Zagalna harakteristikaChastka girnichodobuvnoyi promislovosti u valovij produkciyi Virmeniyi blizyuko 5 1990 i rr U 2002 z 20 rudnih rodovish iz zatverdzhenimi zapasami rozroblyayetsya 6 ce midno molibdenovi Kadzharanske Kadzharan ta Agarakske midne Kapanske Kapan polimetalichno zolotonosne Shaumyanske Shaumyan a takozh zolotovmisni Sotske Zod ta Megradzorske Meghradzor V viroblyaye rafinovanu mid pervinnij alyuminij na priviznomu glinozemi prokati i folgu alyuminiyu molibden cink svinec barit v koncentratah zoloto sriblo telur selen renij v shlamah i koncentratah midnij kuporos sirchanu kislotu i insh Vedetsya ogranka almaziv Virmeniya importuye mazut kam yane vugillya ta inshi energonosiyi Na pochatku XXI st uryad Virmeniyi vviv v diyu novij zakon pro rozvidku i rozrobku rodovish korisnih kopalin pislya prijnyattya jogo nacionalnim parlamentom Cej zakon zaminit girnichij kodeks isnuyuchij z 1992 r Vin rozroblenij z uchastyu fahivciv Yevropejskogo Soyuzu i bazuyetsya na zahidnij modeli podibnih aktiv U nomu vikladayutsya proceduri pridbannya licenzij prava i zobov yazannya yih oderzhuvachiv yaki spriyayut zaluchennyu inozemnih kapitalovkladen Mining J 2002 338 8668 R 37 38 Krim togo na pochatku XXI st v respublici rozrobleni i vikonuyutsya dva velikih proekti Remet ta Molibden yaki peredbachayut stvorennya naukovo promislovoyi bazi dlya metalurgijnoyi pererobki midnih molibdenovih zolovmisnih polimetalichnih koncentrativ z oderzhannyam metaliv visokoyi chistoti Okremi galuziMolibden i mid U 2001 2000 rr Virmeniya virobila 16 800 t 14 000 t midnogo koncentratu Virobnictvo molibdenovogo koncentratu u 2001 2000 rr stanovilo 7 500 t 6 900 t Zbut koncentrativ prinis do US 8 5 mln Majzhe ves obsyag koncentrativ buv eksportovanij Vsi rudniki zbilshili virobnictvo U kolishnomu SRSR do 25 virobnictva molibdenovogo koncentratu pripadalo na chastku Virmeniyi U 2001 r ekspluatuvalisya i gotuvalisya do ekspluataciyi 12 rodov kolorovih i blagorodnih metaliv Zokrema vidobuvni roboti vedutsya na Kadzharanskomu i Agarakskomu midno molibdenovih rodov gotove do ekspluataciyi rozroblyayetsya Pitannya vidobutku zolota v krayini kontrolyuye SP Araratska zolotovidobuvna kompaniya Pidzemnim sposobom rozroblyayut Kapanske Shamlugske ta Alaverdske midni Ahtalske polimetalichne ta Tertetasarske zoloto polimetalichne rodov Najbilshim virobnikom midi i molibdenu v krayini ye Zangezurskij midno molibdenovij kombinat Zangezur Copper and Molybdenum Combine ZCMC yakij pracyuye na sirovini Kadzharanskogo ta in rodov u 2000 r vidobutok i pererobka rudi kombinatom sklala 7 1 mln t v 2001 7 6 mln t Rodov vidpracovuyut vidkritim sposobom Rudi mistyat 0 055 molibdenu i 0 3 midi ta zbagachuyutsya flotaciyeyu na vlasnij fabrici Faktichna produktivnist kombinatu u 2000 r stanovila 60 70 vid proektnoyi potuzhnosti Osnovnimi prichinami znizhennya obsyagiv virobnictva ye rizke znizhennya cin na molibden a ostannim chasom i na mid blokada transportnih komunikacij vidsutnist koshtiv na onovlennya osnovnih i popovnennya oborotnih fondiv Ekspluatacijni roboti v kar yeri vedutsya ustupami visotoyu 15 m Burinnya sverdlovin verstatami sharoshechnogo burinnya visadzhennya bagatoryadne Kincevimi produktami kombinatu ye 15 j midnij i 50 j molibdenovij koncentrati Za 30 kilometriv pivdennishe Zangezurskogo kombinatu roztashovanij Agarakskij midno molibdenovij kombinat sho ekspluatuye odnojmenne shtokverkove rodovishe yake za zapasami i yakistyu rud znachno postupayetsya Kadzharanskomu zalishok zatverdzhenih balansovih ekonomichnih zapasiv stanovit trohi bilshe 40 mln t 2000 r pri serednomu vmisti molibdenu priblizno 0 02 i midi 0 43 Rozrobka kar yerom z nevelikim priblizno 1 m3 t koeficiyentom rozkrivu flotacijne zbagachennya rud z virobnictvom midnogo i molibdenovogo koncentrativ V 1 8 km pivnichnishe Agarakskogo kombinatu znahoditsya Lichkske midne rodov rezervna mineralno sirovinna baza kombinatu Vono predstavlene shtokverkom zatverdzheni balansovi zapasi sulfidnih rud 26 mln t ser vmist midi 0 6 Spriyatlivi girnicho geologichni umovi dozvolyayut zdijsniti vidkritu rozrobku rodovisha iz ser koef rozkrivu 0 4 0 5 m3 t Lichkvazke i Terterasarske polimetalichni rodov ye takozh rezervno rozvidanimi i roztashovani za 4 km odin vid odnogo i za 20 24 km vid Agarakskogo midno molibdenovogo kombinatu maye trivalu istoriyu rozrobki Rudni tila predstavleni riznimi morfologichnimi tipami shtokverkami i krutospadnimi zhilami potuzhnistyu vid tonkih 0 6 0 8 m do potuzhnih 4 5 m Zalishok balansovih zapasiv rudi 5 6 mln t 2000 iz serednim vmistom midi 2 6 Rodovishe v osnovnomu rozroblyayetsya pidzemnim sposobom lishe odin zi shtokverkiv buv vidpracovanij vidkritim sposobom Rozkrittya shtolnyami Rudi i vmisni porodi harakterizuyutsya visokoyu micnistyu i velikoyu stijkistyu girski virobki provodyatsya bez kriplennya Vidobutok rudi v shtokverkah zdijsnyuyetsya za poverhnevo kamernoyu sistemoyu rozrobki a zhili vidpracovuyutsya v osnovnomu za sistemami z magazinuvannyam rudi i ridshe za pidpoverhovimi shtrekami pri potuzhnosti rudnogo tila 4 5 m Richna produktivnist Kapanskogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu po rudi stanovila 1 0 mln t pri rozrobci rodovisha kombinovanim vidkrito pidzemnim sposobom a pislya pogashennya zapasiv v kincevih konturah kar yera ne perevishuvala 500 600 tis t Na bazi rozrobki midnorudnih rodovish v Kafani Kadzharani Agaraci i Ahtali vidnovlena robota mideplavilnogo kombinatu v Alaverdi yakij buv likvidovanij v kinci 80 h rokiv Na bazi Shaumyanskogo zoloto polimetalichnogo rodov zaproektovani pidzemnij rudnik i sekciya zbagachuvalnoyi fabriki produktivnist 300 tis t rik u skladi Kapanskogo kombinatu Budivelno montazhni roboti na 2000 r praktichno zaversheni Rudi i vmisni porodi harakterizuyutsya velikoyu stijkistyu sho dozvolit vikoristati sistemi rozrobki z magazinuvannyam rudi i pidpoverhovimi shtrekami Zolotorudna promislovist Virmeniyi stvorena dekilka desyatirich nazad Yiyi sirovinna baza Sotske Geharkunikska oblast i Megradzorske Kotajkska oblast zolotorudni rodovisha Zalishok balansovih zapasiv Sotskogo rodovisha ocinyuyetsya priblizno v 20 mln t 2000 pri serednomu vmisti zolota 6 g t sribla 8 10 g t Harakterni krutospadni zhilni zoni potuzhnistyu vid dekilkoh do 40 m Rozrobka rodovisha zdijsnyuyetsya kombinovanim vidkrito pidzemnim sposobom Serednij koeficiyent rozkrivu kincevih konturiv kar yeru blizko 10 m t Verhni gorizonti rozkriti shtolnyami nizhni vertikalnim shahtnim stovburom U 2000 r pidzemni girnichi roboti veli na verhnih gorizontah Sistema rozrobki nizhidnoyi posharovoyi viyimki z tverdnuchim zakladennyam Megradzorske rodovishe predstavlene krutimi zhilami i zhilnimi zonami potuzhnistyu 1 8 m Zatverdzheni balansovi zapasi zolota stanovlyat 20 t 2000 pri serednomu vmisti zolota i sribla po 12 g t Rozkrittya rodovisha zdijsnene shtolnyami Rudnik zdanij v ekspluataciyu u 1987 r jogo proektna produktivnist 150 tis t rik faktichna produktivnist 30 60 tis t Zbagachennya rud Sotskogo i Megradzorskogo rodovish zdijsnyuyetsya na Araratskij fabrici roztashovanij v odnojmennij oblasti na vidstani 220 km vid Sotskogo i 100 km vid Megradzorskogo rudnikiv Ruda na fabriku dostavlyayetsya zalizniceyu Rudi zbagachuvalisya za kombinovanoyu shemoyu gravitaciyeyu flotaciyeyu hvostiv gravitaciyi i cianuvannyam hvostiv flotaciyi Kincevi produkti gravitacijni flotacijni koncentrati i splav Dore Serednij vmist zolota u vidvalnih hvostah 1 1 g t a zagalna masa hvostiv 10 0 mln t Na bazi cogo tehnogennogo rodovisha vidvaliv Araratskoyi zolotozbagachuvalnoyi fabriki spilnoyu virmeno kanadskoyu Araratskoyu zolotodobuvnoyu kompaniyeyu pobudovanij i ekspluatuyetsya zavod po pererobci hvostiv z yakih oderzhuyut splav Dore Diamanti Virobnictvo diamantiv u 2001 2000 rr u Virmeniyi u vartisnomu virazhenni stanovilo US 97 mln US 92 mln Virmenska almazno granilna pidgaluz vede borotbu za svoye isnuvannya v strukturi svitovoyi almaznoyi promislovosti U 2001 Virmeniya pridbala 230 tis kar almaziv u Rosijskoyi almaznoyi monopoliyi Alrosa Alrosa Virmeniya planuye pridbati 2 05 mln kar neobroblenih almaziv u Rosiyi v 2002 2007 rr 400 tis kar u 2006 i 450 tis kar 2007 Nemetalichni korisni kopalini U V dobuvayut rizni nemetalichni k k Tradicijno vedetsya vidobutok i obrobka budivelnih materialiv bazaltu perlitu vapnyaku pemzi marmuru i insh Tufi travertini dobuvayut za dopomogoyu kameneriznih mashin a micnishi porodi za dopomogoyu vibuhovih rechovin Na bazi Avanskogo rodovisha soli stvorenij odnojmennij solekombinat na pivnichno shidnij okolici m Yerevana Vin vklyuchaye pidzemnij rudnik pidzemnu kameru vilugovuvannya i vakuum viparovuvalnij ceh virobnictva kuhonnoyi soli ekstra Plasti kam yanoyi soli v mezhah Avanskogo rodovisha mayut krute padinnya i cherguyutsya z nestijkimi solenosnimi glinami Tomu z metoyu zapobigannya obvalennyu z boku visyachogo i lezhachogo bokiv plasta zalishayut ciliki kam yanoyi soli tovshinoyu do 3 m Vidkriti kameri stvoryuyut z vikoristannyam sistemi rozrobki z magazinuvannyam i shpurovoyu vidbijkoyu soli Elarske rodovishe soli vidpracovuyut pidzemnimi kamerami vilugovuvannya z metoyu stvorennya pidzemnih gazoshovish Na 2000 r sumarna mistkist gazoshovisha stanovit 260 mln m planuyetsya 1 0 mlrd m Naukovi ustanovi Pidgotovka kadrivU galuzi geologiyi i girn spravi vedut doslidzhennya Geol institut z 1935 Yerevan Institut geofiziki ta inzh sejsmologiyi 1961 Institut kamenyu i silikativ NDI kolorovoyi metalurgiyi 1953 Yerevan Yerevanskij politehn institut 1933 Pidgotovku inzh kadriv dlya girn promislovosti zdijsnyuye Yerevanskij politehn institut geol f t Yerevanskogo universitetu U Kafani znahoditsya Girn tehnikum Div takozhKorisni kopalini Virmeniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Virmeniyi Geologiya Virmeniyi Ekonomika VirmeniyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s