Гірнича промисловість Бразилії.
Загальна характеристика
Частка Б. у видобутку мінеральної сировини у світі невелика — менше 1 %. Наприкінці XX ст. в структурі галузі бл. 26 % припадає на паливо, бл. 59 % — на руди чорних, 4 % — кольорових, 6-7 % — рідкісних і благородних металів і 4 % — на неметалічну сировину; 80 % продукції випускається під контролем держ. сектора, 15 % — іноз. монополій і 5 % — нац. приватних фірм. Найбільші гірничодобувні компанії Б.: «Petrobras», «Companhia Vale do Rio Doce» («CVRD»), «Mineraçäo Morro-Velho» («MMV»), «Mineraçoes Brasileiras Reunidas» («MBR»), «Industria Comercio Mineroes» («ICM»), «Mineraçäo da Trinidade S.А.» («MTSA»). Провідна галузь країни — залізорудна. Гірнича пром-сть Б. з 1990-х років перебуває в стадії підйому.
Основна частина експортної мінеральної сировини направляється в США, країни Західної Європи і Японію. У 2000 обсяг експорту мінеральних ресурсів збільшився до 12 млрд дол. США, що на 19,4 % більше, ніж у 1999 р. Інвестиції у розвідку нових родовищ к.к. у 2000 р. склали 134 млн дол. США. У гірничій галузі велику роль відіграє іноземний капітал, особливо США, а також Канади, Японії, Франції і інш. країн.
У провідному в гірничому відношенні штаті Ріу-Гранді-ду-Сул виділено 15 гірничих промислових районів. Найістотніші мінерально-сировинні ресурси штату включають вугілля, будівельні матеріали, дорогоцінні камені, вапняк і каолін, які забезпечують 98 % прибутку мінерально-сировинного сектора економіки країни. В регіоні Плато виділені райони Alto Vruguai (аметист), Salto do Jacui (агат), Lajeado (аметист і агат) і Nova Prata (блоковий камінь).
Наприкінці XX ст. (1998) мінерально-сировинний сектор економіки Бразилії мав позитивну динаміку, видобував товарної первинної залізорудної продукції 207 млн т (експорт 143 млн т на суму 3,06 млрд дол), бокситів 13,5 млн т, в тому числі компанією Mineral Ecao Rio do Norte 10,1 млн т, міді в концентратах 33,5 тис. т, Sn в концентратах 14,6 тис. т, Zn 177 тис. т, Mn в конц-тах 2,18 млн т, Ni в металі і феронікелі 26 тис. т, вугілля — 8,6 млн т, хромітів в перерахунку на Cr2О3 90,0 тис.т, ніобійвмісної продукції в перерахунку на Nb2О5 28,0 тис.т, калійних солей в перерахунку на K2О 326 тис.т, азбесту 198,3 тис.т; каоліну 1380 тис.т, флюориту 65,5 тис.т, гіпсу 1220 тис.т., магнезиту збагаченого 292 тис.т. Динаміка видобутку мінеральної сировини подана в табл. 1, а дані про її експорт — в табл. 2. Видобуток міді, свинцю, цинку, нікелю в Б. ведеться переважно для внутрішнього ринку.
Табл. 1. Динаміка видобування корисних копалин в Бразилії (т).
Корисна копалина | 1999 | 2000 | 2001 |
Залізні руди (млн т) | 194,0 | 212 | 215 |
Боксити (млн т) | 13,8 | 13,8 | 13,1 |
Вугілля1 (млн т) | 5,72 | 6,79 | 5,64 |
Фосфати[[2 (млн т)]] | 4,34 | 4,72 | 4,80 |
Марганець² (млн т) | 1,64 | 1,92 | 2,21 |
Мідь³ | 31 371 | 31 786 | 34 448 |
Олово³ | 13 200 | 13 773 | 13 048 |
Хром4 | 190 000 | 253 248 | 174 040 |
Нікель5 | 32 268 | 31 991 | 32 622 |
Ніобій6 | 18 866 | 18 218 | 24 864 |
Калій7 | 348 231 | 351 681 | 357 232 |
Цинк³ | 98 590 | 100 254 | 103 000 |
Золото, кг | 51 000 | 52 000 | 54 000 |
Азбест | 188 400 | 209 232 | 172 695 |
Каолін² (млн т) | 1,52 | 1,64 | 1,81 |
38 200 | 43 000 | 54 000 | |
Гіпс (млн т) | 1,45 | 1,54 | 1,45 |
Магнезит² | 260 000 | 280 000 | 265 000 |
Природний газ (млн м³) | 11 456 | 13 327 | 14 045 |
Нафта (тис.м³) | 64 614 | 74 000 | 77 600 |
Джерело: DNPM/DIRIM;
SMM/MME.
1 товарне вугілля; ² концентрат; ³ вміст металу; 4 вміст Cr2O3 ; 5 електролітичний нікель, металевий зміст в феронікелевому сплаві; 6 вміст Nb2O5; 7 вміст K2O.
Табл. 2. Бразильський експорт мінеральної сировини і металів (в млн дол. США та тоннах).
Мінеральна сировина | 2000 | 2001 | ||
Обсяг | Вартість | Обсяг | Вартість | |
Залізна руда (млн т) | 158,0 | 3 048,2 | 156,0 | 2 932,0 |
Боксити (млн т) | 4,16 | 113,1 | 3,43 | 98,5 |
Марганець (млн т) | 1,02 | 46,5 | 1,20 | 56,2 |
Хроміт | 142 532 | 9,3 | 78 514 | 5,3 |
Азбест | 63 133 | 27,5 | 53 917 | 21,2 |
Каолін (млн т) | 1,39 | 151,5 | 1,44 | 157,0 |
Графіт | 17 993 | 19,0 | 12 785 | 13,4 |
Магнезит | 78 961 | 10,5 | 56 508 | 6,7 |
1,01 | 270,0 | 1,01 | 255,2 | |
Залізо (млн т) | 9,60 | 2 717 | 9,29 | 2 278 |
Алюміній (млн т) | 0,89 | 1 489 | 0,72 | 1 166 |
Олово | 7 124 | 34,99 | 6 454 | 26,02 |
Мідь | 70 828 | 137,45 | 67 911 | 117,14 |
154 009 | 167,16 | 104 540 | 113,34 | |
Нікель | 28 518 | 161,68 | 29 963 | 108,17 |
133 417 | 57,94 | 87 837 | 37,24 | |
Ферохром | 135 | 0,26 | 143 | 0,28 |
Фероніобій | 27 928 | 244,04 | 28 929 | 252,54 |
Феронікель | 6 655 | 16,67 | 2 518 | 4,71 |
182 198 | 122,09 | 110 232 | 182,19 | |
Цинк | 24 548 | 28,90 | 24 506 | 22,62 |
Джерело: MME/SMM; SECEX-MDIC.
Окремі галузі
Нафта і газ. Потреби Бразилії в нафті за рахунок власних ресурсів у 1990-х рр. задовольнялися приблизно наполовину. Видобуток наприкінці XX ст. вела державна нафтова компанія «Петробраз» (36 млн т в 1995) на шельфі Ріо-де-Жанейро, в районі Реконаву (шт. Байя) і в гирлі р. Сан-Франсіску (штати Сержипі і Алагоас).
На 1.01.2001 р в країні діяло 6285 свердловин, що давали нафту і конденсат. Видобуток нафти зростає, 1997 — 48,81 млн т, 1999 — 55.75 млн т, 2000 — 62.75 млн т, 2001 — бл. 75 млн т. Понад 85 % бразильської нафти добувається на шельфі, глибина розробок збільшується. Понад 60 % свердловин буриться на морських глибинах, що перевищують 400 м, біля чверті — на глибинах понад 1800 м, в тому числі рекордних: пошукова свердловина 1-RJS-538 пробурена східніше за родовище Марлін в акваторії глибиною 2444 м. На родовищі Ронкадор добувне судно діє на глибині 1853 м. З глибоких акваторій (глибина дна 400—1000 м) добувають 70 % бразильської нафти. На базі переробки нафти діють великі нафтохімічні комплекси в Кубатані (шт. Паулу), Камасарі (шт. Баія) і в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул. Видобуток природного газу становив у 1997 — 9,847, 1998 — 10,833 млрд м³. У НГБ Кампус видобуток газу в 2001 становить 5.5 млрд м³/рік.
В 2001 стали до ладу видобувні комплекси на родов. Кампус-ді-Курал та Іштрела-ду-Мар в НГБ Сантус. Інвестиції, що становили 76 млн дол., вклали в цей проект компанії Petrobras (35 %) і Quieroz Galvao (30 %) з Бразилії і Coplex (27.5 %) і Starfish (7.5 %) зі США. У пік видобутку родовища будуть давати близько 800 тис. т нафти на рік. У середині 2003 р. намічено ввести в експлуатацію родовище Біжупіра-Салема (проект компанії Enterprise Oil).
У 2002 р бразильська національна нафтова компанія Petrobras оголосила про нове велике відкриття на півночі НГБ Кампус. Початкові запаси оцінені в 600 млн барелів н. е. (бл. 80 млн т н. е.). Згідно з розрахунками, видобуток з родовища повинен скласти бл. 1 млн т на рік. Родовище розташоване в 50 мор. милях від узбережжя штату Еспіріту-Санту, на глибині 1247 м. Свердловина-піонер 1-ESS-100 закінчена бурінням у січні 2001 р. У ній розкритий нафтовий поклад висотою 45.7 м. У травні 2002 р. свердловиною 6-ESS-109D висота покладу збільшена до 122 м; крім того, відкритий другий нафтовий поклад висотою 24.4 м. Розробка родовища почнеться в IV кв. 2003 р [World Oil. 2002. V.223, № 9].
За оцінкою компаній Petrobras, Ildo Sauer, Бразилії для розвитку її газового ринку необхідні інвестиції в обсязі 20-30 млрд дол. З них на здійснення пошуково-розвідувальних робіт і видобутку, а також на імпортні операції потрібно затратити 2-3 млрд дол. Ще 5 млрд дол. потрібні на створення транспортної інфраструктури. На розвиток газорозподільної мережі треба 10-15 млрд дол.; додаткові кошти будуть витрачені на необхідне обладнання. На думку експертів Petrobras, попит на газ, крім потреб тепло- і електростанцій, перевищить 80 тис. куб.м/добу, що вдвічі перевершує сучасні потреби. Незважаючи на підтримку розвитку газового ринку країни з боку бразильського банку розвитку, BNDES, будуть потрібні інвестиції з боку приватного сектора в розмірі 10 млрд дол. [Petroleum Economist. 2003. V.70, P. 11].
Вугілля. Родовища кам'яного вугілля розробляються в штатах Санта-Катаріна і Ріу-Гранді-ду-Сул. Вугілля високозольне, невисокої якості. Річний видобуток кам'яного вугілля наприкінці XX ст. не перевищує 5 млн т.
Залізорудна підгалузь. Виробництво товарної залізорудної продукції наприкінці XX ст. становило: 1995 р. — 150 млн т залізняку, експорт 120 млн т. 90 % руди — високосортні гематити Ітабіри (шт. Мінас-Жерайс) і Каражаса (шт. Пара); 1998 р. — 207 млн т, експорт 143 млн т вартістю 3,06 млрд дол. У загальному обсязі, 85 % продукції виробляли на підприємствах 6 компаній, включаючи CVRD, MBR і Samarco Mineracao. Експорт продукції компаніями CVRD і MBR склав відповідно 81,8 і 22,7 млн т на суму 1,76 і 0,41 млрд дол. Компанія Samarco в 1997 р. закінчила реконструкцію свого підприємства з виробництва залізорудних котунів із збільшенням продуктивності від 5,8 до 12 млн т/рік. Компанія MBR відклала свій план збільшення виробництва продукції до 32 млн т/рік з 2002 на 2004 р [Mining J. — 1999. — Annual Rev.].
Видобуток Fe-руд у Бразилії в 2000 і 2001 рр. відповідно склав 208,8 і 208,7 млн т; Експорт Fe — руд з Бразилії в 2000 і 2001 рр. склав 160,1 і 155,7 млн т [Mining J. — 2002. — 339, № 8693. — Р. 25-27]. Динаміка експорту негативна. Чорна металургія повністю забезпечена власним високоякісним залізняком. Значна частина коксу імпортується; досі застосовується деревне вугілля. За виплавкою чавуну і сталі (бл. 26 млн т) Бразилія вийшла на 8-е місце у світі. Провідні підприємства галузі розташовані в Волта-Редонда (шт. Ріо-де-Жанейро), Тубарані (шт. Санта-Катаріна), Сабаре, Жуан-Монльоваді, Белу-Оризонті і Іпатінге (шт. Мінас-Жерайс), Луїсі (шт. Мараньян). Всі вони належать іноземному капіталу (головним чином США, Японії, Франції і Бельгії).
Марганець. У 1995 було видобуто бл. 2 млн т марганцевої руди (головним чином в штатах Мінас-Жерайс, Пара і Амапа), з них понад 80 % — на експорт. Розробка родовищ здійснюється відкритим способом, збагачення — гравітаційними методами. У кольоровій металургії найрозвиненіше виробництво алюмінію, що контролюється капіталом США і Канади. Воно зосереджене на південному сході (в Сорокабе, Посус-ді-Калдас, Валесул) і в Баркарена (поблизу Блекота, шт. Пара) і діє на базі бокситів з Тромбетаса і Парагомінаса і енергії ГЕС Тукуруї.
Боксити. Бразилія — один з великих світових виробників бокситів. Видобуток бокситів в Бразилії наприкінці XX ст.(1998) становив 13,5 млн т, в тому числі консорціумом на чолі з CVRD-Aluvale 10,1 млн т. Експорт 4,3 млн т на суму 122 млн дол.
Стратегічні метали та інша сировина. Бразилія постачає на світовий ринок стратегічну сировину: вольфрам, ніобій, берилій, тантал, цирконій, кристалічний кварц і слюду. Бразилія є провідним продуцентом ніобію у світі (88 % світового виробництва концентратів з вмістом п'ятиоксиду ніобію 59-65 %). Росте видобуток радіоактивних мінералів, що містять уран (Посус-ді-Калдас, Олінда, шт. Пернамбуку), торій (Араша, шт. Мінас-Жерайс), монацитових пісків (шт. Еспіріту-Санту).
З 1987 р в рудному вузлі Пітінга почався видобуток з розсипів колумбіту, а з 1991 і танталіту. Відробляння алювіальних розсипів на ріках Мала Мадейра, Жабуті і Кейшада ведеться з використанням сучасної економічної високопродуктивної техніки різними методами. У відносно недоступних районах застосовується гідравлічне землерийне обладнання, що включає монітор, пісковий насос і малу мобільну збагачувальну фабрику. На затоплених площах вздовж малих рік видобуток каситериту ведеться за допомогою встановленого на плаваючій платформі екскаватора типу «зворотна лопата» і плаваючої мийної установки (рудомийки) або роторної землечерпалки. Технологія збагачення включає гравітаційну і електромагнітну сепарацію. Олов'яний концентрат із вмістом олова до 60 % для подальшої переробки надходить на металургійний завод в м. Паулу, що належить компанії Mamore Mineracao е Metalurgica, також що входить в Paranapanema Group. Для переробки олово-тантал-ніобієвих концентратів було проведено переобладнання хімічного заводу Пірапора поблизу м. Паулу. Проектна потужність цього підприємства — 700 т пентоксиду ніобію і 90 т пентоксиду танталу на рік; планується збільшення виробництва пентоксиду танталу до 120—130 т/рік. З середини 90-х років по мірі виснаження розсипів родовища Пітінга почалося скорочення виробництва олова. Тому тантал, ніобій і цирконій стали грати вирішальну роль в підтримці рентабельності підприємства. Компанія Paranapanema впроваджує нові, більш економічні методи видобутку і переробки — аґломерацію каситеритового концентрата, дво- і одностадійний процес виплавки олова.
Бразилія є одним зі світових лідерів виробництва ніобієвої продукції (підприємство Araxa компанії СВММ). Сировинна база — пірохлор. Динаміка підгалузі наприкінці XX ст. позитивна.
Уран. Попри те, що країна володіє шостими за величиною розвіданими запасами урану (600 тис. т), а з 1980-х років — і власною технологією збагачення, Бразилія до 2003 р. відправляла уранову сировину в Канаду, де його конвертують в гексафлуорид урану (UF6), який потім збагачують в Європі і повертають в Бразилію для використання на двох енергоблоках АЕС «Ангра», які виробляють 4,3 % електроенергії в країні.
Видобуток урану в Бразилії у 2002 р. становив 273 т [World Nuclear Association]. У 2002 р. став до ладу завод зі збагачення урану. Пуск нового підприємства дозволяє Бразилії виробляти ядерне паливо для своєї АЕС і на експорт. У опублікованій заяві Бразильського ядерного інституту зазначається, що Бразилія стала восьмою країною у світі, яка володіє центрифужною технологією розділення ізотопів урану. Збагачувальний завод розташований на майданчику компанії «Industrias Nucleares Brasileiras» (INB) в м. Резенда, штат Ріо-де-Жанейро, його спорудження обійшлося в 140 млн доларів. Там вже виготовляються паливні таблетки з порошку діоксиду урану. Очікувана економія від роботи підприємства складе бл. 13 млн дол.
Планується, що до 2010 року 60 % урану, що використовується на блоках № 1 і 2 АЕС «Ангра», збагачуватиметься в Бразилії. До 2014 року країна збирається перейти на повну самозабезпечення збагаченим ураном і навіть відправляти його на експорт. Потенційними покупцями бразильської продукції можуть стати США і Франція, що активно розвивають свою ядерну енергетику.
Золото. Загальний видобуток Au з 1700 р. оцінюється в 2972 т, в тому числі з 1700 по 1821 р. — 939, з 1822 по 1889 р. — 161 і з 1890 по 2000 р. — 1872 т. Наприкінці 1970-х початку 1980-х років в різних частинах Амазонії були відкриті родовища золота, що викликало справжню золоту лихоманку. Туди прибуло понад 300 тис. старателів, а потім і компаній-гігантів світової золотопромисловості з Канади, США і ПАР. За 1990—1995 видобуток золота зріс з 40 до 80 т на рік. Виробництво золота Бразилії в 2001 оцінюється бл. 54 т.
Дорогоцінні і напівдорогоцінні камені. У Бразилії добувають дорогоцінні і напівдорогоцінні камені — алмази (алмазоносний район Діамантина), топази, сапфіри, аквамарини. Видобуток алмазів з 1728 р. становив 22438 тис. карат, в тому числі з 1728 по 1947 р. 6066, з 1948 по 1957 р. 1934 і з 1958 по 2000 р. 14438 тис. карат [Cienc. e cult. — 1999. — 51, 3-4. — Р. 287—301].
Калійні солі. За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) у Бразилії видобуто 350(348) тис. т калійних солей в перерахунку на K[2]О (10-е місце після Канади, Бєларусі, Росії, ФРН, Ізраїлю, США, Йорданії), у світі — 25,552(25,239) млн т.
Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гірнича промисловість Бразилії |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Braziliyi Zagalna harakteristikaChastka B u vidobutku mineralnoyi sirovini u sviti nevelika menshe 1 Naprikinci XX st v strukturi galuzi bl 26 pripadaye na palivo bl 59 na rudi chornih 4 kolorovih 6 7 ridkisnih i blagorodnih metaliv i 4 na nemetalichnu sirovinu 80 produkciyi vipuskayetsya pid kontrolem derzh sektora 15 inoz monopolij i 5 nac privatnih firm Najbilshi girnichodobuvni kompaniyi B Petrobras Companhia Vale do Rio Doce CVRD Mineracao Morro Velho MMV Mineracoes Brasileiras Reunidas MBR Industria Comercio Mineroes ICM Mineracao da Trinidade S A MTSA Providna galuz krayini zalizorudna Girnicha prom st B z 1990 h rokiv perebuvaye v stadiyi pidjomu Osnovna chastina eksportnoyi mineralnoyi sirovini napravlyayetsya v SShA krayini Zahidnoyi Yevropi i Yaponiyu U 2000 obsyag eksportu mineralnih resursiv zbilshivsya do 12 mlrd dol SShA sho na 19 4 bilshe nizh u 1999 r Investiciyi u rozvidku novih rodovish k k u 2000 r sklali 134 mln dol SShA U girnichij galuzi veliku rol vidigraye inozemnij kapital osoblivo SShA a takozh Kanadi Yaponiyi Franciyi i insh krayin U providnomu v girnichomu vidnoshenni shtati Riu Grandi du Sul vidileno 15 girnichih promislovih rajoniv Najistotnishi mineralno sirovinni resursi shtatu vklyuchayut vugillya budivelni materiali dorogocinni kameni vapnyak i kaolin yaki zabezpechuyut 98 pributku mineralno sirovinnogo sektora ekonomiki krayini V regioni Plato vidileni rajoni Alto Vruguai ametist Salto do Jacui agat Lajeado ametist i agat i Nova Prata blokovij kamin Naprikinci XX st 1998 mineralno sirovinnij sektor ekonomiki Braziliyi mav pozitivnu dinamiku vidobuvav tovarnoyi pervinnoyi zalizorudnoyi produkciyi 207 mln t eksport 143 mln t na sumu 3 06 mlrd dol boksitiv 13 5 mln t v tomu chisli kompaniyeyu Mineral Ecao Rio do Norte 10 1 mln t midi v koncentratah 33 5 tis t Sn v koncentratah 14 6 tis t Zn 177 tis t Mn v konc tah 2 18 mln t Ni v metali i feronikeli 26 tis t vugillya 8 6 mln t hromitiv v pererahunku na Cr2O3 90 0 tis t niobijvmisnoyi produkciyi v pererahunku na Nb2O5 28 0 tis t kalijnih solej v pererahunku na K2O 326 tis t azbestu 198 3 tis t kaolinu 1380 tis t flyuoritu 65 5 tis t gipsu 1220 tis t magnezitu zbagachenogo 292 tis t Dinamika vidobutku mineralnoyi sirovini podana v tabl 1 a dani pro yiyi eksport v tabl 2 Vidobutok midi svincyu cinku nikelyu v B vedetsya perevazhno dlya vnutrishnogo rinku Tabl 1 Dinamika vidobuvannya korisnih kopalin v Braziliyi t Korisna kopalina 1999 2000 2001Zalizni rudi mln t 194 0 212 215Boksiti mln t 13 8 13 8 13 1Vugillya1 mln t 5 72 6 79 5 64Fosfati 2 mln t 4 34 4 72 4 80Marganec mln t 1 64 1 92 2 21Mid 31 371 31 786 34 448Olovo 13 200 13 773 13 048Hrom4 190 000 253 248 174 040Nikel5 32 268 31 991 32 622Niobij6 18 866 18 218 24 864Kalij7 348 231 351 681 357 232Cink 98 590 100 254 103 000Zoloto kg 51 000 52 000 54 000Azbest 188 400 209 232 172 695Kaolin mln t 1 52 1 64 1 8138 200 43 000 54 000Gips mln t 1 45 1 54 1 45Magnezit 260 000 280 000 265 000Prirodnij gaz mln m 11 456 13 327 14 045Nafta tis m 64 614 74 000 77 600 Dzherelo DNPM DIRIM SMM MME 1tovarne vugillya koncentrat vmist metalu 4 vmist Cr2O3 5 elektrolitichnij nikel metalevij zmist v feronikelevomu splavi 6vmist Nb2O5 7vmist K2O Tabl 2 Brazilskij eksport mineralnoyi sirovini i metaliv v mln dol SShA ta tonnah Mineralna sirovina 2000 2001Obsyag Vartist Obsyag VartistZalizna ruda mln t 158 0 3 048 2 156 0 2 932 0Boksiti mln t 4 16 113 1 3 43 98 5Marganec mln t 1 02 46 5 1 20 56 2Hromit 142 532 9 3 78 514 5 3Azbest 63 133 27 5 53 917 21 2Kaolin mln t 1 39 151 5 1 44 157 0Grafit 17 993 19 0 12 785 13 4Magnezit 78 961 10 5 56 508 6 71 01 270 0 1 01 255 2Zalizo mln t 9 60 2 717 9 29 2 278Alyuminij mln t 0 89 1 489 0 72 1 166Olovo 7 124 34 99 6 454 26 02Mid 70 828 137 45 67 911 117 14154 009 167 16 104 540 113 34Nikel 28 518 161 68 29 963 108 17133 417 57 94 87 837 37 24Ferohrom 135 0 26 143 0 28Feroniobij 27 928 244 04 28 929 252 54Feronikel 6 655 16 67 2 518 4 71182 198 122 09 110 232 182 19Cink 24 548 28 90 24 506 22 62 Dzherelo MME SMM SECEX MDIC Okremi galuziNafta i gaz Potrebi Braziliyi v nafti za rahunok vlasnih resursiv u 1990 h rr zadovolnyalisya priblizno napolovinu Vidobutok naprikinci XX st vela derzhavna naftova kompaniya Petrobraz 36 mln t v 1995 na shelfi Rio de Zhanejro v rajoni Rekonavu sht Bajya i v girli r San Fransisku shtati Serzhipi i Alagoas Na 1 01 2001 r v krayini diyalo 6285 sverdlovin sho davali naftu i kondensat Vidobutok nafti zrostaye 1997 48 81 mln t 1999 55 75 mln t 2000 62 75 mln t 2001 bl 75 mln t Ponad 85 brazilskoyi nafti dobuvayetsya na shelfi glibina rozrobok zbilshuyetsya Ponad 60 sverdlovin buritsya na morskih glibinah sho perevishuyut 400 m bilya chverti na glibinah ponad 1800 m v tomu chisli rekordnih poshukova sverdlovina 1 RJS 538 proburena shidnishe za rodovishe Marlin v akvatoriyi glibinoyu 2444 m Na rodovishi Ronkador dobuvne sudno diye na glibini 1853 m Z glibokih akvatorij glibina dna 400 1000 m dobuvayut 70 brazilskoyi nafti Na bazi pererobki nafti diyut veliki naftohimichni kompleksi v Kubatani sht Paulu Kamasari sht Baiya i v shtati Riu Grandi du Sul Vidobutok prirodnogo gazu stanoviv u 1997 9 847 1998 10 833 mlrd m U NGB Kampus vidobutok gazu v 2001 stanovit 5 5 mlrd m rik V 2001 stali do ladu vidobuvni kompleksi na rodov Kampus di Kural ta Ishtrela du Mar v NGB Santus Investiciyi sho stanovili 76 mln dol vklali v cej proekt kompaniyi Petrobras 35 i Quieroz Galvao 30 z Braziliyi i Coplex 27 5 i Starfish 7 5 zi SShA U pik vidobutku rodovisha budut davati blizko 800 tis t nafti na rik U seredini 2003 r namicheno vvesti v ekspluataciyu rodovishe Bizhupira Salema proekt kompaniyi Enterprise Oil U 2002 r brazilska nacionalna naftova kompaniya Petrobras ogolosila pro nove velike vidkrittya na pivnochi NGB Kampus Pochatkovi zapasi ocineni v 600 mln bareliv n e bl 80 mln t n e Zgidno z rozrahunkami vidobutok z rodovisha povinen sklasti bl 1 mln t na rik Rodovishe roztashovane v 50 mor milyah vid uzberezhzhya shtatu Espiritu Santu na glibini 1247 m Sverdlovina pioner 1 ESS 100 zakinchena burinnyam u sichni 2001 r U nij rozkritij naftovij poklad visotoyu 45 7 m U travni 2002 r sverdlovinoyu 6 ESS 109D visota pokladu zbilshena do 122 m krim togo vidkritij drugij naftovij poklad visotoyu 24 4 m Rozrobka rodovisha pochnetsya v IV kv 2003 r World Oil 2002 V 223 9 Za ocinkoyu kompanij Petrobras Ildo Sauer Braziliyi dlya rozvitku yiyi gazovogo rinku neobhidni investiciyi v obsyazi 20 30 mlrd dol Z nih na zdijsnennya poshukovo rozviduvalnih robit i vidobutku a takozh na importni operaciyi potribno zatratiti 2 3 mlrd dol She 5 mlrd dol potribni na stvorennya transportnoyi infrastrukturi Na rozvitok gazorozpodilnoyi merezhi treba 10 15 mlrd dol dodatkovi koshti budut vitracheni na neobhidne obladnannya Na dumku ekspertiv Petrobras popit na gaz krim potreb teplo i elektrostancij perevishit 80 tis kub m dobu sho vdvichi perevershuye suchasni potrebi Nezvazhayuchi na pidtrimku rozvitku gazovogo rinku krayini z boku brazilskogo banku rozvitku BNDES budut potribni investiciyi z boku privatnogo sektora v rozmiri 10 mlrd dol Petroleum Economist 2003 V 70 P 11 Vugillya Rodovisha kam yanogo vugillya rozroblyayutsya v shtatah Santa Katarina i Riu Grandi du Sul Vugillya visokozolne nevisokoyi yakosti Richnij vidobutok kam yanogo vugillya naprikinci XX st ne perevishuye 5 mln t Zalizorudna pidgaluz Virobnictvo tovarnoyi zalizorudnoyi produkciyi naprikinci XX st stanovilo 1995 r 150 mln t zaliznyaku eksport 120 mln t 90 rudi visokosortni gematiti Itabiri sht Minas Zherajs i Karazhasa sht Para 1998 r 207 mln t eksport 143 mln t vartistyu 3 06 mlrd dol U zagalnomu obsyazi 85 produkciyi viroblyali na pidpriyemstvah 6 kompanij vklyuchayuchi CVRD MBR i Samarco Mineracao Eksport produkciyi kompaniyami CVRD i MBR sklav vidpovidno 81 8 i 22 7 mln t na sumu 1 76 i 0 41 mlrd dol Kompaniya Samarco v 1997 r zakinchila rekonstrukciyu svogo pidpriyemstva z virobnictva zalizorudnih kotuniv iz zbilshennyam produktivnosti vid 5 8 do 12 mln t rik Kompaniya MBR vidklala svij plan zbilshennya virobnictva produkciyi do 32 mln t rik z 2002 na 2004 r Mining J 1999 Annual Rev Vidobutok Fe rud u Braziliyi v 2000 i 2001 rr vidpovidno sklav 208 8 i 208 7 mln t Eksport Fe rud z Braziliyi v 2000 i 2001 rr sklav 160 1 i 155 7 mln t Mining J 2002 339 8693 R 25 27 Dinamika eksportu negativna Chorna metalurgiya povnistyu zabezpechena vlasnim visokoyakisnim zaliznyakom Znachna chastina koksu importuyetsya dosi zastosovuyetsya derevne vugillya Za viplavkoyu chavunu i stali bl 26 mln t Braziliya vijshla na 8 e misce u sviti Providni pidpriyemstva galuzi roztashovani v Volta Redonda sht Rio de Zhanejro Tubarani sht Santa Katarina Sabare Zhuan Monlovadi Belu Orizonti i Ipatinge sht Minas Zherajs Luyisi sht Maranyan Vsi voni nalezhat inozemnomu kapitalu golovnim chinom SShA Yaponiyi Franciyi i Belgiyi Marganec U 1995 bulo vidobuto bl 2 mln t margancevoyi rudi golovnim chinom v shtatah Minas Zherajs Para i Amapa z nih ponad 80 na eksport Rozrobka rodovish zdijsnyuyetsya vidkritim sposobom zbagachennya gravitacijnimi metodami U kolorovij metalurgiyi najrozvinenishe virobnictvo alyuminiyu sho kontrolyuyetsya kapitalom SShA i Kanadi Vono zoseredzhene na pivdennomu shodi v Sorokabe Posus di Kaldas Valesul i v Barkarena poblizu Blekota sht Para i diye na bazi boksitiv z Trombetasa i Paragominasa i energiyi GES Tukuruyi Boksiti Braziliya odin z velikih svitovih virobnikiv boksitiv Vidobutok boksitiv v Braziliyi naprikinci XX st 1998 stanoviv 13 5 mln t v tomu chisli konsorciumom na choli z CVRD Aluvale 10 1 mln t Eksport 4 3 mln t na sumu 122 mln dol Strategichni metali ta insha sirovina Braziliya postachaye na svitovij rinok strategichnu sirovinu volfram niobij berilij tantal cirkonij kristalichnij kvarc i slyudu Braziliya ye providnim producentom niobiyu u sviti 88 svitovogo virobnictva koncentrativ z vmistom p yatioksidu niobiyu 59 65 Roste vidobutok radioaktivnih mineraliv sho mistyat uran Posus di Kaldas Olinda sht Pernambuku torij Arasha sht Minas Zherajs monacitovih piskiv sht Espiritu Santu Z 1987 r v rudnomu vuzli Pitinga pochavsya vidobutok z rozsipiv kolumbitu a z 1991 i tantalitu Vidroblyannya alyuvialnih rozsipiv na rikah Mala Madejra Zhabuti i Kejshada vedetsya z vikoristannyam suchasnoyi ekonomichnoyi visokoproduktivnoyi tehniki riznimi metodami U vidnosno nedostupnih rajonah zastosovuyetsya gidravlichne zemlerijne obladnannya sho vklyuchaye monitor piskovij nasos i malu mobilnu zbagachuvalnu fabriku Na zatoplenih ploshah vzdovzh malih rik vidobutok kasiteritu vedetsya za dopomogoyu vstanovlenogo na plavayuchij platformi ekskavatora tipu zvorotna lopata i plavayuchoyi mijnoyi ustanovki rudomijki abo rotornoyi zemlecherpalki Tehnologiya zbagachennya vklyuchaye gravitacijnu i elektromagnitnu separaciyu Olov yanij koncentrat iz vmistom olova do 60 dlya podalshoyi pererobki nadhodit na metalurgijnij zavod v m Paulu sho nalezhit kompaniyi Mamore Mineracao e Metalurgica takozh sho vhodit v Paranapanema Group Dlya pererobki olovo tantal niobiyevih koncentrativ bulo provedeno pereobladnannya himichnogo zavodu Pirapora poblizu m Paulu Proektna potuzhnist cogo pidpriyemstva 700 t pentoksidu niobiyu i 90 t pentoksidu tantalu na rik planuyetsya zbilshennya virobnictva pentoksidu tantalu do 120 130 t rik Z seredini 90 h rokiv po miri visnazhennya rozsipiv rodovisha Pitinga pochalosya skorochennya virobnictva olova Tomu tantal niobij i cirkonij stali grati virishalnu rol v pidtrimci rentabelnosti pidpriyemstva Kompaniya Paranapanema vprovadzhuye novi bilsh ekonomichni metodi vidobutku i pererobki aglomeraciyu kasiteritovogo koncentrata dvo i odnostadijnij proces viplavki olova Braziliya ye odnim zi svitovih lideriv virobnictva niobiyevoyi produkciyi pidpriyemstvo Araxa kompaniyi SVMM Sirovinna baza pirohlor Dinamika pidgaluzi naprikinci XX st pozitivna Uran Popri te sho krayina volodiye shostimi za velichinoyu rozvidanimi zapasami uranu 600 tis t a z 1980 h rokiv i vlasnoyu tehnologiyeyu zbagachennya Braziliya do 2003 r vidpravlyala uranovu sirovinu v Kanadu de jogo konvertuyut v geksafluorid uranu UF6 yakij potim zbagachuyut v Yevropi i povertayut v Braziliyu dlya vikoristannya na dvoh energoblokah AES Angra yaki viroblyayut 4 3 elektroenergiyi v krayini Vidobutok uranu v Braziliyi u 2002 r stanoviv 273 t World Nuclear Association U 2002 r stav do ladu zavod zi zbagachennya uranu Pusk novogo pidpriyemstva dozvolyaye Braziliyi viroblyati yaderne palivo dlya svoyeyi AES i na eksport U opublikovanij zayavi Brazilskogo yadernogo institutu zaznachayetsya sho Braziliya stala vosmoyu krayinoyu u sviti yaka volodiye centrifuzhnoyu tehnologiyeyu rozdilennya izotopiv uranu Zbagachuvalnij zavod roztashovanij na majdanchiku kompaniyi Industrias Nucleares Brasileiras INB v m Rezenda shtat Rio de Zhanejro jogo sporudzhennya obijshlosya v 140 mln dolariv Tam vzhe vigotovlyayutsya palivni tabletki z poroshku dioksidu uranu Ochikuvana ekonomiya vid roboti pidpriyemstva sklade bl 13 mln dol Planuyetsya sho do 2010 roku 60 uranu sho vikoristovuyetsya na blokah 1 i 2 AES Angra zbagachuvatimetsya v Braziliyi Do 2014 roku krayina zbirayetsya perejti na povnu samozabezpechennya zbagachenim uranom i navit vidpravlyati jogo na eksport Potencijnimi pokupcyami brazilskoyi produkciyi mozhut stati SShA i Franciya sho aktivno rozvivayut svoyu yadernu energetiku Zoloto Zagalnij vidobutok Au z 1700 r ocinyuyetsya v 2972 t v tomu chisli z 1700 po 1821 r 939 z 1822 po 1889 r 161 i z 1890 po 2000 r 1872 t Naprikinci 1970 h pochatku 1980 h rokiv v riznih chastinah Amazoniyi buli vidkriti rodovisha zolota sho viklikalo spravzhnyu zolotu lihomanku Tudi pribulo ponad 300 tis starateliv a potim i kompanij gigantiv svitovoyi zolotopromislovosti z Kanadi SShA i PAR Za 1990 1995 vidobutok zolota zris z 40 do 80 t na rik Virobnictvo zolota Braziliyi v 2001 ocinyuyetsya bl 54 t Dorogocinni i napivdorogocinni kameni U Braziliyi dobuvayut dorogocinni i napivdorogocinni kameni almazi almazonosnij rajon Diamantina topazi sapfiri akvamarini Vidobutok almaziv z 1728 r stanoviv 22438 tis karat v tomu chisli z 1728 po 1947 r 6066 z 1948 po 1957 r 1934 i z 1958 po 2000 r 14438 tis karat Cienc e cult 1999 51 3 4 R 287 301 Kalijni soli Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r u Braziliyi vidobuto 350 348 tis t kalijnih solej v pererahunku na K 2 O 10 e misce pislya Kanadi Byelarusi Rosiyi FRN Izrayilyu SShA Jordaniyi u sviti 25 552 25 239 mln t Geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv DrukDiv Girnicha nauka osvita ta presa BraziliyiDiv takozhKorisni kopalini Braziliyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Braziliyi Zagalna harakteristika gospodarstva Braziliyi Geologiya BraziliyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Girnicha promislovist Braziliyi