Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кімі ґа Йо (яп. 君が代, きみがよ) — національний гімн Японії. Оспівує вічне процвітання країни. Один з найкоротших національних гімнів світу. В основу гімну покладений вірш в стилі вака зі 1013 року. Найстаріший варіант цього вірша зустрічається в «Збірці старих і нових японських пісень» 913 року. Мелодія гімну була написана 1880 року службовцем Міністерства Імператорського двору і відредагована на західний манер німецьким композитором Францом Екертом. З 1893 року виконується на всіх урочистостях державного і міждержавного рівня. Офіційно затверджений через сто років після написання — 13 серпня 1999 року законом про національний прапор і гімн Японії.
| Кімі ґа йо | ||
|---|---|---|
 | ||
| Країна |  Японія | |
| Слова | Вірш періоду Хей'ан, XI ст. | |
| Мелодія | , Франц Екерт, 1880 | |
| Затверджений | 13 серпня 1999 | |
| Музичний приклад | ||
| Голосове виконання (Запис 1930 року) | ||
| | ||
 Кімі ґа йо у Вікісховищі | ||
Короткі відомості
Слова
Текст національного гімну Японії походить від 343-го анонімного вірша, що входить до складу сьомого сувою «Збірки старих і нових японських пісень» (913). За формою цей вірш є вітанням, побажанням довголіття, аналогом українського «Многая літа!». Він не має назви і починається зі слів: «Хай наш господар…». В часи упорядкування «Збірки» слово «господар» (кімі) було вказівним займенником другої або третьої особи однини і позначало правителя, начальника, господаря роду, заміжнього чоловіка, товариша або коханого.
Вірш був популярним в середовищі столичної аристократії і через сто років потрапив до (1013). Його помістили в розділ, присвячений поздоровленням. На відміну від «Збірки», вірш «Співника» починався іншими словами: «Хай твоя доба…». У пізньому середньовіччі та новому часі цей варіант набув поширення в серед простого люду у вигляді . Її виконували під награш кото або сямісену.
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Після реставрації Мейдзі 1868 року Японія стала на шлях побудови національної держави західного зразка. Її символом виступав Імператор. У зв'язку з цим виникла потреба створення національного гімну, що оспівував символ реставрованої Японії. Вибір випав на популярний святковий вірш «Співника», перший полісемантичний рядок якого «Хай твоя доба…» можна було інтерпретувати як «Хай Імператорська доба…». З кінця 19 століття ця інтерпретація стала панівною в Японії та закордоном.
Музика
На відміну від слів національного гімну, його мелодія має коротшу історію. 1869 року керівник британського військового оркестру , який перебував у Йокогамі й навчав європейській військовій музиці самураїв з Сацума-хану, запропонував японському керівництву скласти національний гімн Японії. Справу доручили капітану артилерії Оямі Івао, який обрав для гімну пісню зі збірки «Гора Хорай», що виконувалася під награш сацумської біви. Для цієї пісні британський композитор написав мелодію у фа мажорі, на зразок гімну Великої Британії «Боже, бережи королеву». Іншу мелодію на ту ж саму пісню склали спеціалісти Міністерства культури Японії та опублікували її нотний запис в «Збірці хорових пісень для початкових шкіл». Однак японський уряд відхилив обидва музичні твори і поставив завдання створити новий, який би поєднував особливості японської та європейської музичної традицій.
1880 року справу складання японського національного гімну передали з рук військових та службовців Міністерства культури до Міністерства Імператорського двору. Було обрано нові слова зі «Співника» 1013 року та створено нову мелодію. Її написав начальник відділу японської музики Міністерства, придворний музикант . Цей твір вдосконалив німецький композитор Франц Екерт, який розробив для нього 4 партії для мішаного хору. 3 листопада 1880 року новий проєкт гімну вперше виконали в Імператорському палаці, на честь дня народження Імператора Мейдзі, але офіційного затвердження не відбулося. Через 13 років мелодія Хаясі лягла в основу національного гімну країни.
1882 року японський уряд дав розпорядження Інституту музичних досліджень при Міністерстві культури провести конкурс і затвердити національний гімн Японії. Переможцем конкурсу стала пісня «Гімн Мейдзі», проте популярності вона не отримала. 1893 року Міністерство культури видало постанову для початкових шкіл про «Урочисті і святкові пісні і ноти», в якій першою піснею було вказано «Кімі ґа йо» на музику Хаясі Хіроморі. Саме ця пісня прижилася як гімн Японії в навчальних закладах, а згодом публічних та державних організаціях, хоча де-юре не мала статусу національного гімну. Її виконували на всіх національних святах Японії, під час прийняття іноземних делегацій, в закордонних представництвах країни, в армії та флоті.
 |  | ||
| 君が代は | きみがよは | кімі ґа йо ва | Хай Імператорська доба |
| 千代に八千代に | ちよにやちよに | чійо ні ячійо ні | [триває] віки-вічні — |
| さざれ石の | さざれいしの | садзаре іші но | допоки галька |
| 巌となりて | いわおとなりて | івао то наріте | не стане скелею, |
| 苔の生すまで | こけのむすまで | коке но мусу маде | вкритою мохом! |
Легалізація
Після поразки Японії в Другій світовій війні «Кімі ґа йо» неоднозначно сприймався в японському суспільстві. Ліві політичні партії та громадські організації вбачали в ньому символ імперіалістичної минувшини і вважали панегіриком Імператорській системі, яка довела країну до катастрофи. Оскільки нова Конституція 1947 року визначала сувереном країни японську націю, а не Імператора, симпатики лівих відмовлялися визнавати традиційний гімн. З іншого боку, праві, центристи та японський уряд продовжували вшановувати «Кімі ґа йо». Вони так само аргументували свою позицію Конституцією, яка визначала Імператора «символом держави Японія і єдності японської нації» і трактували слово «кімі» не як Імператора, а власне Японію, одним із символів якої є Імператор.
Суперечки навколо «Кімі ґа йо» в повоєнній Японії заважали прийняттю закону про національний гімн. Тим не менш уряд намагався виховати у повоєнного покоління повагу до цієї пісні через школи. Зокрема, в директивах Міністерства культури Японії від 1958 року, що були адресовані початковим школам, рекомендувалося виконувати «Кімі ґа йо» під час свят, урочистих церемоній та підняття державного прапора. Така ж сама директива була видана 1976 року.
В серпні 1999 року, через сорок років після закінчення Другої світової війни, уряду вдалося прийняти «Закон про національний прапор і національний гімн» в Парламенті 145-го скликання. Цей закон був офіційно опублікований 13 серпня і закріпив за «Кімі ґа йо» статус національного гімну.
| | ||
| 君が代は | きみがよは | кімі ґа йо ва | Хай доба Японії |
| 千代に八千代に | ちよにやちよに | чійо ні ячійо ні | [триває] віки-вічні — |
| さざれ石の | さざれいしの | садзаре іші но | допоки галька |
| いわおとなりて | いわおとなりて | івао то наріте | не стане скелею, |
| こけのむすまで | こけのむすまで | коке но мусу маде | вкритою мохом! |
Записи
- Голосове виконання (файл)
- Запис 1930 року
- Інструментальне виконання (файл)
- Виконання оркестром флоту США
- Інструментальне виконання (файл)
- Кімі ґа йо в темпі 70
- Інструментальне виконання (файл)
- Кімі ґа йо в темпі 60
- Інструментальне виконання (файл)
- Кімі ґа йо в темпі 50
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 8 травня 2010.
- 古今和歌集. 巻第七. 賀歌 [ 20 вересня 2010 у Wayback Machine.]; Кокинвакасю — Собрание старых и новых песен Японии / пер. Долин А. А. — Москва, 2001. — Свиток VII . Песни — славословия. — Песня 343.
- Кімі ґа йо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- . Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 8 травня 2010.
- яп. 蓬莱山, ほうらいさん
- яп. 音楽取調所. Попередник Музичного факультету Токійського університету мистецтв.
- яп. 明治頌歌, めいじしょうか, мейдзі сьоґа.
- яп. 祝日大祭日歌詞並楽譜.
- Ми, японська нація… проголошуємо тут, що нація є носієм суверенітету, і затверджуємо цю Конституцію. Преамбула Конституції Японії [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
- Конституція Японії. — Розділ 1. Імператор. — Стаття 1. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 9 травня 2010.
- Протокол засідань 47 сесії Палати представників Парламенту Японії 145 скликання // Офіційна сторінка Палати представників Японії [ 14 липня 2012 у Wayback Machine.];
Результати голосування по законопроєкту про національний прапор і національний гімн в Палаті радників Парламенту Японії 145 скликання // Офіційна сторінка Палати радників Японії [ 22 липня 2019 у Wayback Machine.].
Джерела та література
Гімн Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гімн Японії |
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.) Сторінка монастиря Мьокодзі
- (яп.) Традиційний та орієнтальний «Кімі ґа йо» // Youtube
- (яп.) Збірка історичних записів «Кімі ґа йо» (1) // Youtube
- (яп.) Збірка історичних записів «Кімі ґа йо» (2) // Youtube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kimi ga Jo yap 君が代 きみがよ nacionalnij gimn Yaponiyi Ospivuye vichne procvitannya krayini Odin z najkorotshih nacionalnih gimniv svitu V osnovu gimnu pokladenij virsh v stili vaka zi 1013 roku Najstarishij variant cogo virsha zustrichayetsya v Zbirci starih i novih yaponskih pisen 913 roku Melodiya gimnu bula napisana 1880 roku sluzhbovcem Ministerstva Imperatorskogo dvoru i vidredagovana na zahidnij maner nimeckim kompozitorom Francom Ekertom Z 1893 roku vikonuyetsya na vsih urochistostyah derzhavnogo i mizhderzhavnogo rivnya Oficijno zatverdzhenij cherez sto rokiv pislya napisannya 13 serpnya 1999 roku zakonom pro nacionalnij prapor i gimn Yaponiyi Haj doba YaponiyiKimi ga joKrayina YaponiyaSlova Virsh periodu Hej an XI st Melodiya Franc Ekert 1880Zatverdzhenij 13 serpnya 1999Muzichnij priklad Golosove vikonannya Zapis 1930 roku source source track track track track track track track track track track Kimi ga jo u VikishovishiKorotki vidomostiSlova Tekst nacionalnogo gimnu Yaponiyi pohodit vid 343 go anonimnogo virsha sho vhodit do skladu somogo suvoyu Zbirki starih i novih yaponskih pisen 913 Za formoyu cej virsh ye vitannyam pobazhannyam dovgolittya analogom ukrayinskogo Mnogaya lita Vin ne maye nazvi i pochinayetsya zi sliv Haj nash gospodar V chasi uporyadkuvannya Zbirki slovo gospodar kimi bulo vkazivnim zajmennikom drugoyi abo tretoyi osobi odnini i poznachalo pravitelya nachalnika gospodarya rodu zamizhnogo cholovika tovarisha abo kohanogo Virsh buv populyarnim v seredovishi stolichnoyi aristokratiyi i cherez sto rokiv potrapiv do 1013 Jogo pomistili v rozdil prisvyachenij pozdorovlennyam Na vidminu vid Zbirki virsh Spivnika pochinavsya inshimi slovami Haj tvoya doba U piznomu serednovichchi ta novomu chasi cej variant nabuv poshirennya v sered prostogo lyudu u viglyadi Yiyi vikonuvali pid nagrash koto abo syamisenu Zbirka 913 我が君は vaga kimi va Haj nash gospodar 千代に八千代に chijo ni yachijo ni zhive viki vichni 細石の sadzare ishi no dopoki galka 巖と成りて ivao to narite ne stane skeleyu 苔の生す迄 koke no musu made vkritoyu mohom Spivnik 1013 きみが代は kimi ga jo va Haj tvoya doba 千代にやちよに chijo ni yachijo ni trivaye viki vichni さざれ石の sadzare ishi no dopoki galka いはほとなりて ivao to narite ne stane skeleyu こけのむすまで koke no musu made vkritoyu mohom Pislya restavraciyi Mejdzi 1868 roku Yaponiya stala na shlyah pobudovi nacionalnoyi derzhavi zahidnogo zrazka Yiyi simvolom vistupav Imperator U zv yazku z cim vinikla potreba stvorennya nacionalnogo gimnu sho ospivuvav simvol restavrovanoyi Yaponiyi Vibir vipav na populyarnij svyatkovij virsh Spivnika pershij polisemantichnij ryadok yakogo Haj tvoya doba mozhna bulo interpretuvati yak Haj Imperatorska doba Z kincya 19 stolittya cya interpretaciya stala panivnoyu v Yaponiyi ta zakordonom Muzika Sadzare isi galka sho peretvorilasya na skelyu svyatilishi Kamo Kioto Yaponiya Na vidminu vid sliv nacionalnogo gimnu jogo melodiya maye korotshu istoriyu 1869 roku kerivnik britanskogo vijskovogo orkestru yakij perebuvav u Jokogami j navchav yevropejskij vijskovij muzici samurayiv z Sacuma hanu zaproponuvav yaponskomu kerivnictvu sklasti nacionalnij gimn Yaponiyi Spravu doruchili kapitanu artileriyi Oyami Ivao yakij obrav dlya gimnu pisnyu zi zbirki Gora Horaj sho vikonuvalasya pid nagrash sacumskoyi bivi Dlya ciyeyi pisni britanskij kompozitor napisav melodiyu u fa mazhori na zrazok gimnu Velikoyi Britaniyi Bozhe berezhi korolevu Inshu melodiyu na tu zh samu pisnyu sklali specialisti Ministerstva kulturi Yaponiyi ta opublikuvali yiyi notnij zapis v Zbirci horovih pisen dlya pochatkovih shkil Odnak yaponskij uryad vidhiliv obidva muzichni tvori i postaviv zavdannya stvoriti novij yakij bi poyednuvav osoblivosti yaponskoyi ta yevropejskoyi muzichnoyi tradicij 1880 roku spravu skladannya yaponskogo nacionalnogo gimnu peredali z ruk vijskovih ta sluzhbovciv Ministerstva kulturi do Ministerstva Imperatorskogo dvoru Bulo obrano novi slova zi Spivnika 1013 roku ta stvoreno novu melodiyu Yiyi napisav nachalnik viddilu yaponskoyi muziki Ministerstva pridvornij muzikant Cej tvir vdoskonaliv nimeckij kompozitor Franc Ekert yakij rozrobiv dlya nogo 4 partiyi dlya mishanogo horu 3 listopada 1880 roku novij proyekt gimnu vpershe vikonali v Imperatorskomu palaci na chest dnya narodzhennya Imperatora Mejdzi ale oficijnogo zatverdzhennya ne vidbulosya Cherez 13 rokiv melodiya Hayasi lyagla v osnovu nacionalnogo gimnu krayini 1882 roku yaponskij uryad dav rozporyadzhennya Institutu muzichnih doslidzhen pri Ministerstvi kulturi provesti konkurs i zatverditi nacionalnij gimn Yaponiyi Peremozhcem konkursu stala pisnya Gimn Mejdzi prote populyarnosti vona ne otrimala 1893 roku Ministerstvo kulturi vidalo postanovu dlya pochatkovih shkil pro Urochisti i svyatkovi pisni i noti v yakij pershoyu pisneyu bulo vkazano Kimi ga jo na muziku Hayasi Hiromori Same cya pisnya prizhilasya yak gimn Yaponiyi v navchalnih zakladah a zgodom publichnih ta derzhavnih organizaciyah hocha de yure ne mala statusu nacionalnogo gimnu Yiyi vikonuvali na vsih nacionalnih svyatah Yaponiyi pid chas prijnyattya inozemnih delegacij v zakordonnih predstavnictvah krayini v armiyi ta floti hiragana transkripciya 君が代は きみがよは kimi ga jo va Haj Imperatorska doba 千代に八千代に ちよにやちよに chijo ni yachijo ni trivaye viki vichni さざれ石の さざれいしの sadzare ishi no dopoki galka 巌となりて いわおとなりて ivao to narite ne stane skeleyu 苔の生すまで こけのむすまで koke no musu made vkritoyu mohom Legalizaciya Pislya porazki Yaponiyi v Drugij svitovij vijni Kimi ga jo neodnoznachno sprijmavsya v yaponskomu suspilstvi Livi politichni partiyi ta gromadski organizaciyi vbachali v nomu simvol imperialistichnoyi minuvshini i vvazhali panegirikom Imperatorskij sistemi yaka dovela krayinu do katastrofi Oskilki nova Konstituciya 1947 roku viznachala suverenom krayini yaponsku naciyu a ne Imperatora simpatiki livih vidmovlyalisya viznavati tradicijnij gimn Z inshogo boku pravi centristi ta yaponskij uryad prodovzhuvali vshanovuvati Kimi ga jo Voni tak samo argumentuvali svoyu poziciyu Konstituciyeyu yaka viznachala Imperatora simvolom derzhavi Yaponiya i yednosti yaponskoyi naciyi i traktuvali slovo kimi ne yak Imperatora a vlasne Yaponiyu odnim iz simvoliv yakoyi ye Imperator Superechki navkolo Kimi ga jo v povoyennij Yaponiyi zavazhali prijnyattyu zakonu pro nacionalnij gimn Tim ne mensh uryad namagavsya vihovati u povoyennogo pokolinnya povagu do ciyeyi pisni cherez shkoli Zokrema v direktivah Ministerstva kulturi Yaponiyi vid 1958 roku sho buli adresovani pochatkovim shkolam rekomenduvalosya vikonuvati Kimi ga jo pid chas svyat urochistih ceremonij ta pidnyattya derzhavnogo prapora Taka zh sama direktiva bula vidana 1976 roku V serpni 1999 roku cherez sorok rokiv pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni uryadu vdalosya prijnyati Zakon pro nacionalnij prapor i nacionalnij gimn v Parlamenti 145 go sklikannya Cej zakon buv oficijno opublikovanij 13 serpnya i zakripiv za Kimi ga jo status nacionalnogo gimnu hiragana transkripciya 君が代は きみがよは kimi ga jo va Haj doba Yaponiyi 千代に八千代に ちよにやちよに chijo ni yachijo ni trivaye viki vichni さざれ石の さざれいしの sadzare ishi no dopoki galka いわおとなりて いわおとなりて ivao to narite ne stane skeleyu こけのむすまで こけのむすまで koke no musu made vkritoyu mohom ZapisiGolosove vikonannya fajl Zapis 1930 roku Instrumentalne vikonannya fajl Vikonannya orkestrom flotu SShA Instrumentalne vikonannya fajl Kimi ga jo v tempi 70 Instrumentalne vikonannya fajl Kimi ga jo v tempi 60 Instrumentalne vikonannya fajl Kimi ga jo v tempi 50Div takozhVaka Zakon Yaponiyi pro nacionalnij prapor i nacionalnij gimn Prapor Yaponiyi Emblema Imperatora YaponiyiPrimitki Arhiv originalu za 21 travnya 2010 Procitovano 8 travnya 2010 古今和歌集 巻第七 賀歌 20 veresnya 2010 u Wayback Machine Kokinvakasyu Sobranie staryh i novyh pesen Yaponii per Dolin A A Moskva 2001 Svitok VII Pesni slavosloviya Pesnya 343 Kimi ga jo Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Arhiv originalu za 1 chervnya 2009 Procitovano 8 travnya 2010 yap 蓬莱山 ほうらいさん yap 音楽取調所 Poperednik Muzichnogo fakultetu Tokijskogo universitetu mistectv yap 明治頌歌 めいじしょうか mejdzi soga yap 祝日大祭日歌詞並楽譜 Mi yaponska naciya progoloshuyemo tut sho naciya ye nosiyem suverenitetu i zatverdzhuyemo cyu Konstituciyu Preambula Konstituciyi Yaponiyi Arhivovano 21 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Konstituciya Yaponiyi Rozdil 1 Imperator Stattya 1 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 9 travnya 2010 Protokol zasidan 47 sesiyi Palati predstavnikiv Parlamentu Yaponiyi 145 sklikannya Oficijna storinka Palati predstavnikiv Yaponiyi 14 lipnya 2012 u Wayback Machine Rezultati golosuvannya po zakonoproyektu pro nacionalnij prapor i nacionalnij gimn v Palati radnikiv Parlamentu Yaponiyi 145 sklikannya Oficijna storinka Palati radnikiv Yaponiyi 22 lipnya 2019 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaGimn Yaponiyi 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gimn Yaponiyi yap yap yap Storinka monastirya Mokodzi yap Tradicijnij ta oriyentalnij Kimi ga jo Youtube yap Zbirka istorichnih zapisiv Kimi ga jo 1 Youtube yap Zbirka istorichnih zapisiv Kimi ga jo 2 Youtube