Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гілуве (англ. Mount Giluwe) — друга за висотою вершина Папуа Нової Гвінеї після гори Вільгельм. Висота — 4367 метрів. Розташована в провінції Південний Гайлендс. Є щитовим вулканом, покритим великими альпійськими луками. Стародавні вулканічні неки утворюють дві вершини, з яких найвищою є центральний пік, а східний пік розташований приблизно за 2 км і досягає висоти 4300 м. Гілуве — найвищий вулкан Австралії і Океанії.
| Гілуве англ. Mount Giluwe | ||||
 | ||||
| 6°02′20″ пд. ш. 143°53′10″ сх. д. / 6.03888888891667808° пд. ш. 143.88611111113777952° сх. д.Координати: 6°02′20″ пд. ш. 143°53′10″ сх. д. / 6.03888888891667808° пд. ш. 143.88611111113777952° сх. д. | ||||
| Країна |  Папуа Нова ГвінеяПівденний Гайлендс | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Австралія і Океанія, острів Нова Гвінея | |||
| Система | Центральний хребет | |||
| Тип | Щитовий вулкан | |||
| Висота | 4367 м | |||
| Висота відносна | 2507 м | |||
| Ізоляція | 128,7 км → г. Вільгельм (4509 м) | |||
| Вік | 220,000-800,000 років | |||
| Список |
| |||
| Виверження | ~220 000 років назад | |||
| Перше сходження | 1934, Мік і Ден Леги | |||
  Гілуве Гілуве (Папуа Нова Гвінея) | ||||
 Гілуве у Вікісховищі | ||||
Геологія
Первісний вулкан на місці гори Гілуве сформувався близько 650—800 тисяч років тому. Ймовірно, він був стратовулканом, висота якого дорівнювала висоті сучасного піку. В ході льодовикового похолодання періоду плейстоцену значна частина гори зазнала сильної ерозії, в результаті якої сформувалося кілька некків, що утворюють сучасні вершини. Під час нового періоду вулканічних вивержень близько 220—300 тисяч років тому відбулося формування щитоподібних гірських мас, що становлять сучасну гору Гілуве. При цьому частина лави вивергалася під льодовиковим покриттям. В ході останнього льодовикового періоду верхні схили Гілуве були покриті великою льодовиковою шапкою завтовшки близько 150 м, при цьому тільки головний і східний піки виступали з цієї шапки, піднімалися над нею і утворювали нунатаки. У найхолодніші часи льодовикова шапка досягала в діаметрі 15 км і займала площу понад 100 км². Вивідні льодовики спускалися аж до висоти в 3200-3500 м, залишаючи після себе численні відкладення у вигляді льодовикового тиллу і морен. Хоча в даний час на Гілуве відсутні льодовики, в районі його розташування збереглися численні кари та долини. Сучасні ж погодні умови на Гілуве на висоті близько 3400 м досить суворі та сприятливі для нічних заморозків і частих снігопадів.
Історія
Австралійські дослідники Мік Леги (англ. [en]) і його брат Ден, були першими європейцями, які відкрили вулкан, вони також першими піднялися на Гілуве. Проте на роль першовідкривача гори також претендував інший дослідник, Джек Гайдс (англ. [en]), який стверджував, що першим побачив пік ще в 1935 році, назвавши його горами Мінарету (англ. Minaret Mountains). Проте ця назва гори не закріпилося за нею зважаючи на те, що Леги в тому ж 1935 році вирушив до Лондона і організував слухання в Королівському географічному товаристві. Він виступив зі своїм зверненням 21 листопада 1935 року, і в наступному році йому було офіційно вручено грошову винагороду за відкриття гори, про яке було написано в журналі Товариства.
Флора і фауна
Схили гори Гілуве мають низку різноманітних зон рослинності, також відомими як біоми. Між 2500 м і 2800 м в нижніх гірських лісах переважають південний бук і (англ. [en]) з великим включенням квіткових рослин родини Pandanus, зарослі бамбуку [en], багато імбиру', орхідей, папоротей, трав і чагарників, у тому числі бегонії. Фауна птахів представлена ендемічними карликовими казуарами.
У верхніх гірських лісах переважають хмарні ліси, зі слабко розвиненими покритими мохами деревами роду і хвойними, в тому числі Papuacedrus і Podocarpus. Земля вкрита папороттю різних видів, включаючи і найбільшими у світі мохами (Dawsonia superba) до 55 см у висоту. Рододендрони ростуть, як епіфіти на деревах, аналогічно орхідеям хмарних лісів. Цей ліс завжди, немовби оповитий хмарою.
На висоті 3200 метрів, відкриваються субальпійські луки вкриті мохами. Цей різкий перехід знаменує собою ступінь зледеніння протягом останнього льодовикового періоду. На луках ростуть високі ендемічні деревоподібні папороті. Серед кущів трави ростуть крихітні польові квіти, в тому числі Veronica, Viola і Gaultheria. В гірських потоках і болотах живуть види жаб, які не зустрічаються більше ніде на Землі. Це також область ендемічного сумчатого кускуса, родини кускусові. Ділянки реліктового субальпійського лісу ростуть в захищених від морозів районах. Червоний рододендрон і рясніє в кострубатих карликових лісах з білою бородою лишайників, які висять на гілках.
Вище 3400 метрів на великому альпійському плато росте астелія, рослинні подушки мохів можна знайти поряд з численними озерами, поряд з альпійською чорницею (Vaccinium) і айстрами, в скелястій місцевості.
Див. також
Примітки
- «Papua New Guinea Ultra-Prominence Page» [ 2013-10-24 у Wayback Machine.] Peaklist.org. Процитовано 04-04-2012.
- . Peakbagger.com. Архів оригіналу за 18-03-2012. Процитовано 04-04-2012.
- Löffler, E.; D. E. Mackenzie and A. W. Webb (1980). Potassium-argon ages from some of the Papua New Guinea highlands volcanoes, and their relevance to Pleistocene geomorphic history. Journal of the Geological Society of Australia. 26 (7–8): 387—397.
- Blake, D. H.; E. Löffler (1971). . Geological Society of America Bulletin. 82 (6): 1605—1614. Архів оригіналу (abstract) за 17 лютого 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
- Mackenzie, D. E. (1985). Giluwe and Hagen; glaciated volcanoes in the rain forests of western PNG. Volcano News. 19—20: 7.
- Nolan, Riall W. (1983). Bushwalking in Papua New Guinea (вид. 1). Lonely Planet. ISBN .
- Leahy, Michael (Березень 1936). The Central Highlands of New Guinea. The Geographical Journal. The Geographical Journal, Vol. 87, No. 3. 87 (3): 229—260. doi:10.2307/1786763. JSTOR 1786763.
Посилання
- World Mountain Encyclopedia. Mount Giluwe [ 14 березня 2012 у Wayback Machine.]. Peakware.com (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Giluve angl Mount Giluwe druga za visotoyu vershina Papua Novoyi Gvineyi pislya gori Vilgelm Visota 4367 metriv Roztashovana v provinciyi Pivdennij Gajlends Ye shitovim vulkanom pokritim velikimi alpijskimi lukami Starodavni vulkanichni neki utvoryuyut dvi vershini z yakih najvishoyu ye centralnij pik a shidnij pik roztashovanij priblizno za 2 km i dosyagaye visoti 4300 m Giluve najvishij vulkan Avstraliyi i Okeaniyi Giluve angl Mount GiluweVulkan GiluveVulkan Giluve6 02 20 pd sh 143 53 10 sh d 6 03888888891667808 pd sh 143 88611111113777952 sh d 6 03888888891667808 143 88611111113777952 Koordinati 6 02 20 pd sh 143 53 10 sh d 6 03888888891667808 pd sh 143 88611111113777952 sh d 6 03888888891667808 143 88611111113777952Krayina Papua Nova Gvineya Pivdennij GajlendsRegion Avstraliya i Okeaniya ostriv Nova GvineyaSistema Centralnij hrebetTip Shitovij vulkanVisota 4367 mVisota vidnosna 2507 mIzolyaciya 128 7 km g Vilgelm 4509 m Vik 220 000 800 000 rokivSpisok Ultra piki svituUltra piki Okeaniyi 15 te Ultra piki Papua Novoyi Gvineyi 7 me Sim vulkaniv svituViverzhennya 220 000 rokiv nazadPershe shodzhennya 1934 Mik i Den LegiGiluveGiluve Papua Nova Gvineya Giluve u VikishovishiGeologiyaPervisnij vulkan na misci gori Giluve sformuvavsya blizko 650 800 tisyach rokiv tomu Jmovirno vin buv stratovulkanom visota yakogo dorivnyuvala visoti suchasnogo piku V hodi lodovikovogo poholodannya periodu plejstocenu znachna chastina gori zaznala silnoyi eroziyi v rezultati yakoyi sformuvalosya kilka nekkiv sho utvoryuyut suchasni vershini Pid chas novogo periodu vulkanichnih viverzhen blizko 220 300 tisyach rokiv tomu vidbulosya formuvannya shitopodibnih girskih mas sho stanovlyat suchasnu goru Giluve Pri comu chastina lavi vivergalasya pid lodovikovim pokrittyam V hodi ostannogo lodovikovogo periodu verhni shili Giluve buli pokriti velikoyu lodovikovoyu shapkoyu zavtovshki blizko 150 m pri comu tilki golovnij i shidnij piki vistupali z ciyeyi shapki pidnimalisya nad neyu i utvoryuvali nunataki U najholodnishi chasi lodovikova shapka dosyagala v diametri 15 km i zajmala ploshu ponad 100 km Vividni lodoviki spuskalisya azh do visoti v 3200 3500 m zalishayuchi pislya sebe chislenni vidkladennya u viglyadi lodovikovogo tillu i moren Hocha v danij chas na Giluve vidsutni lodoviki v rajoni jogo roztashuvannya zbereglisya chislenni kari ta dolini Suchasni zh pogodni umovi na Giluve na visoti blizko 3400 m dosit suvori ta spriyatlivi dlya nichnih zamorozkiv i chastih snigopadiv IstoriyaAvstralijski doslidniki Mik Legi angl en i jogo brat Den buli pershimi yevropejcyami yaki vidkrili vulkan voni takozh pershimi pidnyalisya na Giluve Prote na rol pershovidkrivacha gori takozh pretenduvav inshij doslidnik Dzhek Gajds angl en yakij stverdzhuvav sho pershim pobachiv pik she v 1935 roci nazvavshi jogo gorami Minaretu angl Minaret Mountains Prote cya nazva gori ne zakripilosya za neyu zvazhayuchi na te sho Legi v tomu zh 1935 roci virushiv do Londona i organizuvav sluhannya v Korolivskomu geografichnomu tovaristvi Vin vistupiv zi svoyim zvernennyam 21 listopada 1935 roku i v nastupnomu roci jomu bulo oficijno vrucheno groshovu vinagorodu za vidkrittya gori pro yake bulo napisano v zhurnali Tovaristva Flora i faunaShili gori Giluve mayut nizku riznomanitnih zon roslinnosti takozh vidomimi yak biomi Mizh 2500 m i 2800 m v nizhnih girskih lisah perevazhayut pivdennij buk i angl en z velikim vklyuchennyam kvitkovih roslin rodini Pandanus zarosli bambuku en bagato imbiru orhidej paporotej trav i chagarnikiv u tomu chisli begoniyi Fauna ptahiv predstavlena endemichnimi karlikovimi kazuarami U verhnih girskih lisah perevazhayut hmarni lisi zi slabko rozvinenimi pokritimi mohami derevami rodu i hvojnimi v tomu chisli Papuacedrus i Podocarpus Zemlya vkrita paporottyu riznih vidiv vklyuchayuchi i najbilshimi u sviti mohami Dawsonia superba do 55 sm u visotu Rododendroni rostut yak epifiti na derevah analogichno orhideyam hmarnih lisiv Cej lis zavzhdi nemovbi opovitij hmaroyu Na visoti 3200 metriv vidkrivayutsya subalpijski luki vkriti mohami Cej rizkij perehid znamenuye soboyu stupin zledeninnya protyagom ostannogo lodovikovogo periodu Na lukah rostut visoki endemichni derevopodibni paporoti Sered kushiv travi rostut krihitni polovi kviti v tomu chisli Veronica Viola i Gaultheria V girskih potokah i bolotah zhivut vidi zhab yaki ne zustrichayutsya bilshe nide na Zemli Ce takozh oblast endemichnogo sumchatogo kuskusa rodini kuskusovi Dilyanki reliktovogo subalpijskogo lisu rostut v zahishenih vid moroziv rajonah Chervonij rododendron i ryasniye v kostrubatih karlikovih lisah z biloyu borodoyu lishajnikiv yaki visyat na gilkah Vishe 3400 metriv na velikomu alpijskomu plato roste asteliya roslinni podushki mohiv mozhna znajti poryad z chislennimi ozerami poryad z alpijskoyu chorniceyu Vaccinium i ajstrami v skelyastij miscevosti Div takozhSpisok najvishih gir Novoyi Gvineyi Sim vulkaniv svitu Spisok ultra pikivPrimitki Papua New Guinea Ultra Prominence Page 2013 10 24 u Wayback Machine Peaklist org Procitovano 04 04 2012 Peakbagger com Arhiv originalu za 18 03 2012 Procitovano 04 04 2012 Loffler E D E Mackenzie and A W Webb 1980 Potassium argon ages from some of the Papua New Guinea highlands volcanoes and their relevance to Pleistocene geomorphic history Journal of the Geological Society of Australia 26 7 8 387 397 Blake D H E Loffler 1971 Geological Society of America Bulletin 82 6 1605 1614 Arhiv originalu abstract za 17 lyutogo 2012 Procitovano 4 kvitnya 2012 Mackenzie D E 1985 Giluwe and Hagen glaciated volcanoes in the rain forests of western PNG Volcano News 19 20 7 Nolan Riall W 1983 Bushwalking in Papua New Guinea vid 1 Lonely Planet ISBN 0 908086 41 5 Leahy Michael Berezen 1936 The Central Highlands of New Guinea The Geographical Journal The Geographical Journal Vol 87 No 3 87 3 229 260 doi 10 2307 1786763 JSTOR 1786763 PosilannyaWorld Mountain Encyclopedia Mount Giluwe 14 bereznya 2012 u Wayback Machine Peakware com angl